Постанова

від 18.10.2019 по справі 902/803/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року Справа № 902/803/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Дика А.І. ,

представники учасників справи:

позивач- Лисогор А.Б. ;

відповідач- Кулик Є.А., Коваль Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Миколаївської області апеляційну скаргу Відповідача-Фізичної особи-підприємця Кулика Євгена Анатолійовича на рішення господарського суду Вінницької області від 06.03.2019р. , повний текст якого складено 15.03.2019р., у справі №902/803/17 (головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., суддя Лабун-ська Т.І., суддя Тісецький С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського

підприємства Нібулон м.Миколаїв

до Фізичної особи-підприємця Кулика Євгена Анатолійовича

с.Вишенька Хмільницького р-ну Вінницької обл.

про стягнення 241 056 грн. 27 коп. збитків ,-

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідаль-ністю сільськогосподарське підприємство Нібулон (надалі в тексті - Товариство) звернулось до господарського суду Вінницької області із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ку- лика Євгена Анатолійовича (надалі в тексті - Підприємець) збитків в сумі 241 056 грн. 27 коп.(з ура-хуванням заяви про зменшення ціни позову).(т.1, арк.справи 3-11; т.6, арк.справи 26-27).

Справа вже розглядалася господарськими судами. Так, рішенням господарського суду Вінни-цької області від 14.11.2017р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господар-ського суду від 30.01.2018р., в задоволенні позовних вимог було відмовлено.(т.3, арк.справи 108-117, 219-225).

Проте, постановою Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 11.05.2018 року судові рішення від 14.11.2017р. та 30.01.2018р. у справі №902/803/17 скасовано, справу нап-равлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.(т.3, арк.справи 279-288).

Скасовуючи рішення та постанову касаційний господарський суд зазначив, що судами не встановлено, чи був обізнаний орендар про наявний договір оренди вказаної земельної ділянки з ТзОВ Нібулон та чи можна розцінювати його дії, як навмисні діяння. Крім того, обґрунтованими є посилання Скаржника на те, що суди не встановили змісту акту перевірки дотримання суб`єкта-ми господарювання вимог законодавства від 05.06.2015р. №22/15, складеного Державною інспекці-єю сільського господарства у Вінницькій області, який може свідчити, що на момент проведення пе-ревірки ФОП Кулику Є.А. було відомо, що ТзОВ СП Нібулон був законним землекористувачем спірної земельної ділянки, однак, незважаючи на це, відповідач продовжував створювати перешкоди у використанні позивачем спірної земельної ділянки для вирощування товарної сільськогосподар-ської продукції під час дії договору оренди землі, укладеного з позивачем.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням від 06.03.2019р. господарський суд Він-ницької області позов задоволив, присудивши до стягнення із Підприємця на користь Товариства 241 056 грн. 27 коп. збитків.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено наявність в діях Відповідача повного складу цивільного правопорушення, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, вимоги Позивача про стягнення збитків в розмірі 241 056 грн. 27 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.(т.6, арк.справи 113-130).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційно-го господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 06.03.2019р. у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.(т.6, арк. справи 149-151).

Обґрунтовуючи скаргу, Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з`ясував обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права, оскіль-ки безпідставно не врахував, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06. 2016р. у справі №814/3054/15 скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14051367 від 26.06.2014р. щодо державної реєстрації за Підп-риємцем права оренди строком на 15 років земельної ділянки кадастровий №0524881200:04:002: 3004 площею 3,3448 га, яка розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільниць-кого району Вінницької області. Скаржник зауважує, що державну реєстрацію його права оренди спірної земельної ділянки 26.06.2014р. здійснено правомірно, від моменту державної реєстрації і до моменту внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування його пра-ва оренди спірної земельної ділянки має повне право користуватися нею на умовах оренди, оскільки такий запис до реєстру не вносився. При цьому, суд не встановив причини, з якої постанова Одесь-кого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. у справі №814/3054/15 в частині внесен-ня до державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування права оренди спірної земельної ділянки не виконана. Відповідач наголошує, що оскільки він володіє і користується зе-мельною ділянкою площею 4,3448 га, кадастровий номер: 0524881200:04:002:3004, наданою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вишеньків-ської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на підставі ніким не оспореного та невизнаного в судовому порядку недійсним правочину - Договору оренди землі від 26.06.2014р., то вважає свої дії правомірними і такими, що не можуть становити склад цивільного правопорушення. Факт правомірного користування спірною земельною ділянкою підтверджується, зокрема, Актом перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства №22/15 від 05.06.2015р., складеного старшим державним інспектором державної інспекції сільського господарства у Вінни-цькій області Гнатюк О.П. Апелянт наголошує, що перевірка дотримання вимог земельного законо-давства встановила відсутність складу будь яких правопорушень і наголошує, що на момент пере-вірки йому стало відомо лише про те, що відносно землі, яку він використовує, існують спірні ви-моги зі сторони Позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019р. відкрито провадження за скаргою Відповідача.(т.6, арк.справи 145).

В задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до набран-ня сили рішенням у справі №914/871/19 відмовлено ухвалою від 21.05.2019р.(т.8, арк.справи 264, 227-231).

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату від 02.07.2019р. у зв`язку із перебуванням судді Бучинської Г.Б. та судді Філіпової Т.Л у щорічній відпустці, за наслідками повторного авто-матизованого розподілу справи колегією суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Маціщук А.В., суддя Юрчук М.І., ухвалою від 02.07.2019р. апеляційну скаргу Відповідача прийня-то до провадження.(т.6, арк.справи 178-183).

В судових засіданнях 16.07.2019р. та 25.07.2019р. оголошувались перерви.(т.6, арк.справи 195, 208).

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату від 31.07.2019р. у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності суддею Маціщук А.В., за наслідками повторного автоматизованого розподі-лу справи колегією суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Юр-чук М.І., ухвалою від 31.07.2019р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження.(т.6, арк.справи 213-216).

З метою виконання вказівок Верховного суду, викладених в постанові від 11.05.2018р. щодо повного та всебічного дослідження всіх обставин справи та для встановлення дійсного розміру мо-жливих збитків, ухвалою від 02.08.2019р. призначено судову експертизу на вирішення якої постав-лено питання: 1. Якими є документально обґрунтовані розміри збитків, завданих ТзОВ СгП Нібу-лон через неможливість користування земельною ділянкою кадастровий номер 0524881200:04: 002:3004 (0524881200:04:002:0028) у 2015 році та упущеної вигоди за 2015 рік? та 2. Якими є до-кументально обґрунтовані розміри збитків завданих ТзОВ СгП Нібулон через неможливість ко-ристування земельною ділянкою кадастровий номер 0524881200:04:002:3004 (0524881200:04:002: 0028) у 2016 році та упущеної вигоди за 2016 рік? .(т.6, арк.справи 245-246).

Оскільки, 19.09.2019р. на адресу апеляційного суду надійшло Повідомлення експертів ТзОВ Незалежний інститут судових експертиз про неможливість проведення експертизи у зв`язку із не-сплатою вартості проведення дослідження - ухвалою від 02.10.2019р. поновлено провадження у справі №902/803/17.(т.7, арк.справи 43, 44-45).

Крім того, за час апеляційного провадження до суду надійшли:

- 20.05.2019р. відзив Товариства, у якому воно просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.(т.6, арк.справи 158-163).

- 02.08.2019р. надійшли додаткові пояснення Товариства, до яких додано вимогу ОСОБА_4 від 01.09.2012р. до ТзОВ СгП Нібулон щодо повернення орендованої земельної ділянки та відповідь Товариства, що з переходом права власності на спірну земельну ділянку не виникло підс-тав для припинення дії договору оренди. Тому, зазначена земельна ділянка буде повернута за актом приймання-передачі після закінчення дії договору.(т.6, арк.справи 228-230, 237, 238, 239-240).

- 17.09.2019р. Товариством подано висновок №135-0007 від 09.09.2019р., складений ОСОБА_5 на замовлення ТзОВ СгП Нібулон , у якому вказано, що останнє понесло у 2015 році витрати, пов`язані з поліпшенням якості земельної ділянки площею 4,3448 га за кадастровим номе-ром 0524881200:04:002:3004 (0524881200:04:002:0028), зокрема витрати на оранку, боронування, внесення мінеральних добрив, витрати на оплату праці, в загальній сумі 5 089 грн. 98 коп., витрати на орендну плату у розмірі та витрати на відшкодування податку на землю, що склали 5 898 грн. 96 коп. Також за відсутності можливості користування земельною ділянкою за кадастровим номером 0524881200:04:002:3004 (0524881200:04:002:0028) Товариство ймовірно недоотримало дохід від ре-алізації соняшнику за 2015 рік, розмір упущеної вигоди за 2015р. міг би складати 67 600 грн. з ПДВ. На думку ОСОБА_6 , Товариство у 2016р. понесло витрати по земельній ділянці площею 4,3448 га за кадастровим номером 0524881200:04:002:3004 (0524881200:04:002:0028) на оплату податків з орендної плати та відшкодування податку на землю у сумі 995 грн. 16 коп. Також за відсутності можливості користування спірною земельною ділянкою Товариство ймовірно недоотримало дохід від реалізації кукурудзи за 2016р., розмір упущеної вигоди за 2016р. міг би складати 159 654 грн. з ПДВ.(т.7, арк.справи 24-33).

- 18.10.2019р. надійшла заява Підприємця про долучення додаткових доказів, а саме копії постанови про закриття кримінального провадження №12015020330000293 від 25.06.2015р. та копії листа Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №10-02/1513/15 від 10.06. 2015р. Щодо результатів позапланової перевірки , які на думку Відповідача додатково підтверд-жують відсутність його неправомірних дій.(т.7, арк.справи 51-55).

- 17.10.2019р. надійшли заперечення Товариства проти долучення додаткових доказів, оскі-льки про такі докази Відповідачеві не могло бути невідомо з 2015 року, крім того, вказані докази не є належними, оскільки не можуть підтверджувати жодних обставин у даному спорі.(т.7 арк.спра-ви 49-50).

У всіх судових засіданнях апеляційної інстанції в режимі відеоконференції з господарським судом Миколаївської області представник Відповідача та Відповідач підтримували апеляційну скар-гу в повному обсязі та надавали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Неодноразово наголошу-вали, що Відповідач правомірно використовує спірну земельну ділянку і жодні підстави для виснов-ку про наявність цивільного правопорушення у діях Підприємця відсутні. Представник Товариства заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав свої пояснення, зауважив, що через не-правомірні дії Підприємця не зміг використовувати земельну ділянку протягом 2015-2016 років, чим йому завдано збитків, розмір яких підтверджується як розрахунком Позивача так і висновком експерта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 -орендодавець та ТзОВ СгП Нібулон -орендар уклали договір оренди землі №331/040681200058 від 12.05.2006р.(надалі в тексті - Договір) за умовами пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, яка розташована на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької об-ласті.(т.1, арк.справи 14-18). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,35 га у тому числі рілля - 4,35 га.(п.2.1 Договору).

Договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, у цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово іншу сторону про на-мір продовжити його дію.(п.3.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплено відтиском печатки Товариства та заре-єстровано в Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21.07.2006р. №040681200058.(т.1, арк. справи 18).

Матеріалами справи стверджується, що згідно Договору ОСОБА_7 передав, а Товарист-во прийняло земельну ділянку, про що свідчить акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 23.07.2006р.(т.1, арк. справи 19).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.11.2010р. у справі №2-1371/2010 за ОСОБА_4 (спадко-ємцем ОСОБА_7 ) визнано право власності на земельну ділянку площею 4,35 га, яка знаходиться на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінниць-кої області.(т.1, арк.справи 20-21).

На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_4 видано Державний акт від 22.06.2012 року серії ЯМ 304682 на право власності на земельну ділянку площею 4,3448 га, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №0524880001001927, із зазначенням кадастрового номера 0524881200: 04 : 002: 3004 .(т.1, арк.справи 22).

Крім того, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 -орендодавець та ФОП Кулик Євген Анатолійович -орендар уклали договір оренди землі №8-В-Х-В від 01.02.2014р., за умовами пункту 1 якого - орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земе-льну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вишенківської сіль-ської ради Хмільницького району Вінницької області. Право власності орендодавця на земельну ді-лянку, яка передається в оренду, посвідчується Державним актом серії ЯМ 304682 від 22.06.2012р. (т.1, арк.справи 25-28).

За умовами пункту 2 цього договору Підприємцеві передається в оренду земельна ділянка № 4 (кадастровий номер 0524881200:04:002:3004 загальною площею 4,3448 га.

Договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 45 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжи-ти його дію.(п.8 цього Договору).

Договір підписаний ОСОБА_4 та ФОП Куликом Є.А. , а також право оренди на земе-льну ділянку зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмі-льницького МРУЮ Вінницької області від 26.06.2014р. №14051367.(т.1, арк.справи 28, 31).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору оренди землі №8-В-Х-В від 01.02. 2014р. ОСОБА_4 передав, а ФОП Кулик Є.А. прийняв об`єкт оренди - земельну ділянку загаль-ною площею 4,3448 га, яка знаходиться на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, про що складено акт приймання-передачі без номера і дати.(т.1, арк. справи 29).

Матеріали справи містять акт самовільного зайняття земельної ділянки, який складено 05.05. 2015р. комісією у складі представників Хмільницької РДА, ТзОВ СгП Нібулон , мешканця с.Ви-шенька щодо самовільного захоплення земельної ділянки №4 площею 4,3448 га кадастровий номер 0524881200:04:002:3004 (згідно довідки Хмільницького відділу земельних ресурсів 0524881200:04: 002:0028) та підтвердження факту посіву на ній кукурудзи ФОП Куликом Є.А. (т.1,арк.справи 40-41).

Крім того, Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області проведено перевірку дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства, за результатами якої скла-дено Акт №22/15 від 05.06.2015р. та встановлено, що ФОП Кулик Є.А. використовує земельну ді-лянку площею 4,3448 га на підставі договору оренди землі №8-В-Х-В від 01.02.2014р. державна ре-єстрація, якого проведена 26.06.2014р. ФОП Кулик Є.А. використовує земельну ділянку, право ко-ристування якою, відповідно до укладеного договору, ОСОБА_7 передано ТзОВ СгП Нібу-лон . При цьому, використання ФОП Куликом Є.А. земельної ділянки здійснюється відповідно до кадастрового плану та цільового призначення. В акті зазначено, що на момент проведення перевірки ФОП Кулик Л.В. надав вищезазначені правовстановлюючі документи на пай площею 4,3448 га, а також акт приймання-передачі від 07.07.2014р., копію вимоги ОСОБА_4 від 01.09.2012р. до ТзОВ СгП Нібулон та письмову відповідь останнього від 17.09.2012р. №9801/01-56.(т.1, арк.спра-ви 42-45).

На виконання ухвали апеляційного суду, Позивачем надано копію письмової вимоги ОСОБА_4. від 01.09.2012р. про повернення орендованої земельної ділянки та письмове заперечення Товариства від 17.09.2012р. №9801/01-56, вмотивоване тим, що з переходом права власності на спірну земельну ділянку підстав для припинення дії договору оренди не виникло . Тому, зазначена земельна ділянка буде повернута за актом приймання-передачі після закінчення дії договору.(т.6, арк.справи 238-240).

Управління Держгеокадастру у Хмільницькому районі Вінницької області листом від 20.08. 2015р. №27-28-0.4-3035/2-15 повідомило Товариству, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524881200:04: 002: 0028, що належала покійному гр. ОСОБА_7 та земельна ділянка з кадастро-вим номером 0524881200:04:002:3004, що належить гр. ОСОБА_4 - є однією і тією ж земель-ною ділянкою.(т.1, арк.справи 23-24).

В матеріалах справи міститься постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. у справі №814/3054/15, якою скасовано рішення Реєстраційної служби Хмільни-цького МРУЮ Вінницької області від 26.06.2014р. №14051367 щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди на спірну земельну ділянку; зобов`язано Реєстраційну службу Хміль-ницького МРУЮ Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме май-но запис про скасування за ФОП Куликом Є.А. іншого речового права - права оренди спірної земе-льної ділянки.(т.1, арк.справи 33-39).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №96527441 від 06.09.2017р. запис №6142383 від 26.06.2014 року про право оренди за ФОП Куликом Є.А. земельної ділянки кадастровий номер 0524881200 : 04:002:3004, площею 4,3448 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробниц-тва залишається чинним з моменту його внесення.(т.1, арк.справи 172-173).

Матеріали справи також містять документи, подані Товариством на підтвердження розміру понесених збитків у зв`язку із неможливістю використовувати спірну земельну ділянку: план-схема розташування земельної ділянки на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького райо-ну Вінницької області за підписом голови Вишеньківської сільської ради Кирилюка О. С . ; Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду станом на 01.12.2015 №29-сг, затвердженого Держкомстату 21.06.2010р. №234; копія структури посівних площ по філії Хмі-льник на 2015-2016р.; копія звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, пло-дів, ягід та винограду станом на 01.12.2016 №29-сг, затвердженого наказом Держстату 25.09.2015 №219 (зі змінами), з квитанцією №2 від 01.12.2016р.; копії бухгалтерських довідок на списання ПММ (дизпаливо) кількістю та мінеральних добрив; копії облікових листів тракториста-машиніста комбайнера за 2015 рік; Производственный отчет по ааналитическим признакам, хозяйствам, ви-дам работ МО _Хмельницкий ООО СП Нибулон період с 1/03/2015 по 4/05/2015, копія фіскального чека, копія відомості на виплату грошей тощо.(т.1, арк.справи 47-82, 110-111, 187-218; том 2; т.3, арк.справи 1-92; т.5, арк.справи 1-227, 245-246; т.6, арк.справи 22-25, 33-40, 72, 76-78, 81-82).

Як вже зазначалось, рішенням від 06.03.2019р. при новому розгляді господарський суд Він-ницької області задоволив позов, присудивши до стягнення з Підприємця на користь Товариства 241 056 грн. 27 коп. збитків.(т.6, арк.справи 113-130)

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору є стягнення збитків.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та ін-тересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушен-ня її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зро-бити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реаль-но одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки від-шкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у мен-шому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господар-ське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен від-шкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`я-зання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське пра-вопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.(ч.1 ст.225 ГК України).

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, по-рушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним от-римані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодер-жаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упуще-ної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст.1166 ЦК Украї-ни, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю осо-бистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.623 ЦК України - боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кре-диторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, дока-зується кредитором. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинува-тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'-язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.(ст.614 ЦК України).

Учасник господарських відносин, згідно з ч.2 ст.218 ГК України, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господар-ської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповіда-льність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення гос-подарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контр-агентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, від-сутність у боржника необхідних коштів.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті по-рушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного пра-вопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопо-рушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача, у такому випадку, покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправ-ність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитка-ми. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що про-типравна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком та-кої протиправної поведінки.

Переглядаючи оскаржуване рішення колегія суддів зауважує, що скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив, які обставини ними невстановлені, а саме - чи був обізнаний орендар про наявний договір оренди вказаної земельної ділянки з ТзОВ Нібулон та чи можна розцінювати його дії, як навмисні діяння. При цьому, Верховний Суд зазначив, що самостій-но не взмозі встановити наявність чи відсутність вини у діях Відповідача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приймає до уваги, що одним із завдань судів після нап-равлення справи на новий розгляд є встановлення обставин, які зафіксовано актом перевірки дотри-мання суб`єктами господарювання вимог законодавства від 05.06.2015р. №22/15, складеним Дер-жавною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області, які можуть свідчити - чи відомо було ФОП Кулику Є.А. на момент проведення перевірки, що ТзОВ СП Нібулон було законним землекористувачем спірної земельної ділянки? І в залежності від встановлених обставин - чи свідо-мо Відповідач продовжував створювати перешкоди у використанні Позивачем спірної земельної ді-лянки для вирощування товарної сільськогосподарської продукції під час дії договору оренди землі №331/040681200058 від 12.05.2006р.?

Під час нового розгляду судом першої інстанції встановлено, що підставою стягнення з Від-повідача понесених збитків Позивач вважає факт самовільного зайняття Відповідачем земельної ді-лянки загальною площею 4,35 га, яка розташована на території Вишенківської сільської ради Хмі-льницького району Вінницької області, право на користуванням якою належить Товариству на під-ставі Договору.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Самовільне зайняття земельної ділянки, згідно статті 1 Закону України Про державний конт-роль за використанням та охороною земель - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використан-ня земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу міс-цевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за від-сутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до зако-ну є правомірними.

Статтею 152 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України) передбачено, що дер-жава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень йо-го прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до пору-шення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст.212 ЗК України - самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню влас-никам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного корис-тування ними. Самовільне зайняття земельних ділянок, статтею 211 ЗК України віднесено до пору-шень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність від-повідно до закону.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Деліктна відповідальність - позадоговірна відповідальність за цивільним правом, пов`язана із заподіянням майнової і немайнової моральної шкоди внаслідок цивільного правопорушення.

Деліктна відповідальність настає при порушенні загального, обумовленого законом зобов`я-зання особи не завдати шкоду. Деліктна відповідальність застосовується тільки за наявності цивіль-ного правопорушення, під яким розуміється будь-яке порушення чужого суб`єктивного права.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, які потребують доказуванню є проти-правна поведінка боржника , що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`я-зання. Поведінка визнається протиправною незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Протиправна поведінка може виявлятися у формі пасивного обов`язку від вчинення певних дій.

Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що навесні 2015 року Від-повідач здійснив на спірній земельній ділянці посів кукурудзи, що перешкодило Позивачу посіяти на ній соняшник під врожай 2015р.

Відповідач використовував спірну земельну ділянку на підставі договору оренди землі №8-В-Х-В від 01.02.2014р., який уклав з гр. ОСОБА_4 і який у судовому порядку не визнаний не-дійсним і є чинним.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також пра-во постійного користування та право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. у справі №814/3054/15 визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію за Підприємцем права оренди на спірну земельну ділянку та зобов`язано Реєстраційну службу Хмільницького МРУЮ Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасу-вання за Куликом Є.А права оренди на спірну земельну ділянку.

В свою чергу, договір оренди землі укладений 12.05.2006р. ОСОБА_7 та Товариством недійсним у судовому порядку не визнавався, тому був чинним на момент виникнення правовідно-син між спадкоємцем орендодавця- ОСОБА_4 та ФОП Куликом Є.А . Колегія суддів виходить з того, що декілька договорів найму однієї і тієї речі можуть існувати тільки, якщо згідно них річ передається виключно у користування наймачу. Якщо договори найму передбачають передачу речі наймачу у користування та володіння, перевага віддається договору, який був укладений раніше.

Крім того, ст.10 Закону України Про оренду землі встановлено, що передача в оренду земе-льної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Таким чином, оскільки судами не встановлена недійсність договору оренди земельної ділян-ки від 12.05.2006р., укладеного ОСОБА_7 та Товариством - останній має переважне право оренди вказаної земельної ділянки, а дії Відповідача щодо цієї земельної ділянки є незаконними (протиправними ). Шкідливим результатом такої поведінки є неможливість Позивача використову-вати земельну ділянку за призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Тобто мова йде про упущену вигоду - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних об-ставин, якби її право не було порушене.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, полягає саме у неможливості проведення Позивачем робіт з посіву і вирощення власних сільськогосподарських культур на спір-ній земельній ділянці через здійснення на ній посіву кукурудзи Відповідачем. Тобто, шкідливий р-езультат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, а протиправна поведінка, в свою чергу, пе-редує у часі шкідливому результату, що настав.

Вказані обставини також підтверджуються висновками, викладеними Верховним Судом в постанові у даній справі від 11.05.2018р. Водночас, як зазначалось вище, не встановлено чи є винни-ми діяння Відповідача щодо самовільного зайняття спірної ділянки.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів зауважує, що зі змісту Акта №22/15 від 05.06.2015р., зокрема, вбачається, що на момент проведення перевірки ФОП Кулик Л.В. надав ви-щезазначені правовстановлюючі документи на пай площею 4,3448 га, акт приймання-передачі від 07.07.2014р., а також копії письмової вимоги ОСОБА_4 від 01.09.2012р. до ТзОВ СгП Нібу-лон та відповіді останнього від 17.09.2012р. №9801/01-56 .(т.1, арк.справи 42-45).

При цьому, як вбачається з поданих на вимогу апеляційного суду документів - у відповідь на вимогу ОСОБА_4 від 01.09.2012р. повернути орендовану земельну ділянку, Товариство пові-домило, що з переходом права власності на спірну земельну ділянку підстав для припинення дії до-говору оренди від 12.05.2006р. не виникло і повідомило орендодавцеві, що зазначена земельна ді-лянка буде повернута за актом приймання-передачі після закінчення дії договору.(т.6, арк.справи 208, 238-240).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що під час перевірки Дер-жавною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області дотримання суб`єктами господа-рювання вимог законодавства у червні 2015 року, Відповідачеві було відомо про існування Договору оренди землі №331/040681200058 від 12.05.2006р., укладеного ОСОБА_7 та ТзОВ СгП Нібу-лон , а тому дії Відповідача щодо зайняття спірної земельної ділянки є винними.

При цьому, колегія суддів зауважує, що безпідставними є посилання Скаржника на відсут-ність протиправної поведінки у його діях через використання ним зовсім іншої земельної ділянки з іншим кадастровим номером, оскільки Управління Держгеокадастру у Хмільницькому районі Він-ницької області встановило, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524881200:04:002: 0028 , що належала гр. ОСОБА_7 та земельна ділянка з кадастровим номером 0524881200:04:002: 3004, що належить гр. ОСОБА_4 - є однією і тією ж земельною ділянкою. Ця обставина також встановлена судовими рішеннями в адміністративній справі №814/3054/15.(т.1, арк.справи 23-24, 33-39). В силу ч.4 ст.75 ГПК України, дана обставина не потребує доказування при рогляді даної справи.

Крім того, за приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оці-нює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаєм-ний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або враху-вання кожного доказу (групи доказів).

Правовий аналіз постанови про закриття кримінального провадження №12015020330000293 від 25.06.2015р. та копії листа Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №10-02/1513/15 від 10.06.2015р. Щодо результатів позапланової перевірки не дають суду підстав для переоцінки всіх інших доказів, з огляду на те, що кримінальним правопорушенням або злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.(ч.1 ст.11 Кримінального кодексу України). Натомість цивільне правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність особи, що порушує норми актів цивільного законодавства або умови договору, і з якою договір або закон пов`язують виникнення цивільно-правової відпові-дальності.

Разом з тим, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, Позивач по-винен довести не лише наявність шкоди, а і її розмір.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із позовом та заявою про зменшення позов-них вимог Товариство стверджує, що Підприємцем йому завдано збитків в розмірі 241 056 грн. 27 коп.(т.6, арк.справи 26-27).

На підтвердження вказаного розміру збитків Позивач подав: план-схему розташування земе-льної ділянки на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за підписом голови Вишеньківської сільської ради Кирилюка О.С. на 01.06.2015р.; Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду станом на 01.12.2015р. форми №29-сг, затвердженої Держкомстатом 21.06.2010р.; копію структури посівних площ по філії Хмі-льник на 2015-2016р.; копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, пло-дів, ягід та винограду станом на 01.12.2016р. форми №29-сг, затвердженої Держкомстатом 25.09. 2015р.(зі змінами), з квитанцією №2 від 01.12.2016р.; копії бухгалтерських довідок на списання ПММ (дизпаливо) та мінеральних добрив; копії облікових листів тракториста-машиніста комбайне-ра за 2015 рік; Производственный отчет по аналитическим признакам, хозяйствам, видам работ МО _Хмельницкий ООО СП Нибулон період с 1/03/2015 по 4/05/2015; копію відомості на виплату грошей тощо.(т.1, арк.справи 47-82, 110-111, 187-218; том 2; т.3, арк.справи 1-92; т.5, арк.справи 1-227, 245-246; т.6, арк.справи 22-25, 33-40, 72, 76-78, 81-82).

Поданий Товариством висновок №135-0007 від 09.09.2019р., складений ОСОБА_6 на його замовлення (т.7, арк.справи 24-33), колегія суддів не приймає до розгляду, з огляду на те, що за умовами частини 3 статті 269 ГПК України - докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливос-ті їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зауважує, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.(ч.1 ст.98 ГПК України).

Однак, враховуючи, що такий висновок експерта не подавався під час усього провадження у даній справі, а при поданні його апеляційному суду Позивачем не зазначено про існування об`єк-тивних перешкод для його подання суду першої інстанції, колегія суддів не примає висновок від 09.09.2019р. №135-0007 до уваги.

Оскільки рішення переглядається в межах апеляційного оскарження, колегія суддів заува-жує, що за весь час провадження у справі Відповідач подав до суду 15.09.2017р. відзив на позовну заяву (т.1, арк.справи 166), відзив на позову заяву від 01.08.2018р. (т.4, арк.справи 21-22), клопотан-ня про долучення до матеріалів справи письмової заяви свідка від 06.03.2019р. (т.6, арк.справи 166), апеляційну скаргу від 04.04.2019р.(т.6, арк.справи 149-151) та заяву про долучення додаткових дока-зів (т.7, арк.справи 51-52).

При цьому, у жодному із зазначених процесуальних документів Відповідач не заперечує про-ти розміру збитків, а лише вказує на відсутність його протиправної поведінки.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обстави-ни, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.(ч.1 ст.75 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Позивач всіма поданими доказами обґрун-тував розмір збитків, завданих йому Відповідачем, жодних заперечень проти такого розміру Відпо-відач не заявляв, а тому в колегії суддів відсутні підстави для переоцінки висновку суду першої інстанції щодо визначення розміру збитків в сумі 241 056 грн. 27 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на наявність у діях Відповідача всього складу цивільного правопорушення та доведення розміру збитків, позов обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.

На переконання колегії суддів - доводи та вимоги апеляційної скарги розглянуто, поруше-них, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуванго рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 75, 86, 129, 232, 233, 240, 269, 275, 276, 282, 284, 310 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кулика Євгена Анатолійовича на рішення господарського суду Вінницької області від 06.03.2019р. у справі №902/803/17 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №902/803/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.