Рішення

від 31.10.2019 по справі 910/9992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2019Справа № 910/9992/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса (Василя Тютюнника), буд. 5-Б, оф. 11)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 125 804,21 грн

Представники: без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16", ОСОБА_1 про стягнення 125 804,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" (надалі - відповідач-1) умов договору банківського обслуговування №б/н від 17.04.2018, у останнього виникла заборгованість у розмірі 125 804,21 грн., яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2), який є поручителем відповідача-1 за договором поруки №POR1523972541099 від 17.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 зобов`язано Відділ реєстрації місця проживання управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

19.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Відділу реєстрації місця проживання управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради на запит про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

29.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позов (підписаний від імені ТОВ "ЗРП-16" ОСОБА_1 , як директором товариства, і як фізичною особою (відповідач-2)). У вказаному відзиві зазначається, що на підтвердження укладення кредитного договору від 17.04.2018, договір відсутній в матеріалах справи, а також не надано докази користування відповідачем кредитними коштами банку. Крім того, відповідач-2 вважає, що договір поруки із останнім не укладено, а тому не виникає солідарної відповідальності у відповідача-2.

Також у відзиві від 29.08.2019 заявлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 суд залишив заяву відповідача про розгляд справи №910/9992/19 за правилами загального позовного провадження без задоволення.

23.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідачів, оскільки у матеріалах справи містяться достатні докази (копія анкети-заяви, виписки по рахунку, договір поруки), які підтверджують факт укладення кредитного договору від 17.04.2018. Крім того, відповідач звертає увагу, що копія кредитного договору, який складається із Анкети-заяви та Умов та правил надання банківських послуг, міститься в матеріалах справи та була надана Банком разом з позовною заявою.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17 квітня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" (надалі - відповідач-1, позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послу "КУБ", відповідно до якої відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua ).

Згідно з п. 3.2.8.1 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет ( https://privatmarket.ua ).

Відповідно до п. 3.2.8.3 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 3.2.8.5.3 Умов та Правил визначено, що клієнт зобов`язаний повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

17 квітня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач 2) було укладено Договір поруки № POR1523972541099 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода), по сплаті, зокрема кредиту в розмірі, що вказаний в угоді.

Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Як зазначає позивач, на підставі укладеного договору, 02.05.2018 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 400 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача-1.

Однак, відповідач-1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до відповідачів із Повідомленням від 11.04.2019 №30.1.0.0/2-IG2KІKUB0SGE9, у якому вимагав погасити існуючу заборгованість.

Оскільки позичальником та поручителем було проігноровано вимогу банку, останній вимушений був звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 125 804,21 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Вимоги щодо письмової форми встановлено в ст. 207 ЦК, відповідно до якої зміст правочину має бути зафіксовано в одному чи декількох документах (у тому числі в електронних), які підписані сторонами (скріплення печаткою - за домовленістю сторін).

Цивільний кодекс ототожнює письмову та електронну форму вчинення правочину (ст. 205 ЦК), а підписання та скріплення печаткою електронного документа регламентовані Законом України Про електронні документи та електронний документообіг (далі - ЗУ Про ЕД ) та Законом України Про електронний цифровий підпис (далі - ЗУ Про ЕЦП ), який був чинний на момент укладення правочинів.

Так, у визначенні поняття оригінал електронного документа в ст. 7 Закону України Про ЕЦП електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного.

Закон України Про ЕЦП встановлює певні вимоги визнання електронного цифрового підпису рівним власноручному підпису: ЕЦП підтверджено з використанням чинного на момент накладення підпису посиленого сертифіката ключа, якому відповідає особистий ключ підписувача, за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

Як встановлено судом, 17.04.2018 відповідачем-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послу "КУБ", що свідчить про укладення з Банком кредитного договору № Б/Н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав 02.05.2018 позичальнику кредитні кошти у розмірі 400 000,00 грн.

Так, з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача-1 вбачається, що банк свої зобов`язання за Умовами виконав належним чином, а саме надав відповідачу-1 кредит у вищевказаному розмірі.

При цьому, як вбачається із банківської виписки по особовому рахунку ТОВ "ЗРП-16", клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 125 804,21 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач-1 своїх зобов`язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав.

З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором складає 125 804,21 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів.

Щодо заперечень відповідача-1, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань за договором підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг"; укладеним договором поруки від 17.04.2018; копією виписки по відповідному рахунку, яка підтверджує перерахування кредитних коштів на поточний рахунок боржника, а також копіями виписок по відповідним рахункам відповідача, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом та з яких вбачається відсутність погашень на теперішній час. Відтак, вищенаведене спростовує твердження відповідача-1 щодо відсутності між сторонами договірних зобов`язань та не отримання відповідачем-1 кредитних коштів від Банку.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, 17.04.2018 між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

11.04.2019 позивачем було направлено на адресу відповідачів Повідомлення №30.1.0.0/2-IG2KІKUB0SGE9, у якому банк вимагав погасити заборгованість.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача-2, відповідно до яких останній зазначає, що договір поруки між ним та Банком не укладався. Зокрема, судом встановлено, що договір поруки був підписаний ОСОБА_1, як фізичною особою, про що свідчить наявність інформації щодо місця проживання поручителя, серії та номеру паспорта, а також ідентифікаційного коду. Договір заповнений на основі наданої Клієнтом інформації, актуальність якої він підтвердив електронним цифровим підписом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачами не спростовано факту порушення взятих на себе обов`язків за кредитним договором та договором поруки, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 125 804,21 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса (Василя Тютюнника), буд. 5Б, оф. 11, ідентифікаційний код 40730504) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 125 804 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот чотири) грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.10.2019

Суддя Л. Г. Пукшин