Постанова

від 04.02.2020 по справі 910/9992/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа№ 910/9992/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019

у справі №910/9992/19 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16"

2. ОСОБА_1

про стягнення 125 804,21 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16", ОСОБА_1 про стягнення 125804,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" умов договору банківського обслуговування №б/н від 17.04.2018, в останнього виникла заборгованість у розмірі 125804,21 грн, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 , який є поручителем відповідача-1 за договором поруки №POR1523972541099 від 17.04.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 по справі №910/9992/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 125804,21 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором, розмір заборгованості позичальника підтверджений належними доказами, в зв`язку з чим, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивачем не надано належних доказів для підтвердження належного укладання кредитного договору, оскільки не підтверджено підписання кредитного договору та договору поруки з використанням електронного цифрового підпису. Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №910/9992/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

02 грудня 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17 квітня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" (позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано, з використанням електронного цифрового підпису, Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ", відповідно до якої відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua).

Згідно з п. 3.2.8.1 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до п. 3.2.8.3 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 3.2.8.5.3 Умов та Правил визначено, що клієнт зобов`язаний повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Як зазначає позивач, на підставі укладеного договору, 02.05.2018 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 400000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача-1.

Проте, відповідач-1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до відповідачів з Повідомленням від 11.04.2019 №30.1.0.0/2-IG2KІKUB0SGE9, в якому вимагав погасити існуючу заборгованість. Проте, зазначена вимога залишена без задоволення.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем 1 кредитний договір №б/н від 17.04.2018 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 17.04.2018, а також Умов та правил надання банківських послуг за послугою "КУБ".

Твердження апелянта щодо неукладання кредитного договору, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

В статті 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначені основні дані, які повинен містити сертифікат ключа, серед них: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 підписав з використанням ЕЦП 17.04.2018 анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ", що підтверджується долученим до позовної заяви документом Об`єкт перевірки: заява про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ.pdf .

В зазначеному документі зазначається, що підписувачем є ОСОБА_1 , код за ЄДРПОУ/ДРФО - НОМЕР_1 , за результатом перевірки ЕЦП - підпис вірний, час накладання ЕЦП 17.04.2018 16:47:08. Також вказано, що сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", реєстраційний номер сертифіката - 0D84EDAIBB9381E804000000257C270068898E00, дата видачі 27.03.2018 та дата закінчення дії 28.03.2019.

Також, вказано, що підписувачем є ТОВ ЗРП-16 код за ЄДРПОУ 40730504, електронна печатка, за результатом перевірки ЕЦП - підпис вірний, час накладання ЕЦП 17.04.2018 16:47:08. Сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", реєстраційний номер сертифіката - 0D84EDAIBB9381E804000000237C270058898E00, дата видачі 27.03.2018 та дата закінчення дії 28.03.2019.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем 1 підписано з використанням ЕЦП 17.04.2018 анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач 1, підписавши з використанням ЕЦП 17.04.2018 заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, тим самим приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" www.privatbank.ua, які разом з підписаною відповідачем1 ЕЦП заявою про приєднання до цих Умов, складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови зазначеного договору.

З огляду на викладене, анкета-заява відповідача 1 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.04.2018, а також Умови та правила надання банківських послуг, розміщені в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем.

Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено у частині першій статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною третьою статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Статтею 41 Закону України Про Національний банк України та частин першої, другої статті 68 Закону України Про банки та банківську діяльність визначено, що Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до пунктів 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, (далі за текстом - Положення) операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов`язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пунктів 5.1. - 5.5. Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно з підпунктом 5.6 абзацу 2 пункту 5.8. Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно з законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору від 17.04.2018, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надало відповідачу1 кредит, перерахувавши 17.08.2017 на поточний рахунок відповідача1 грошові кошти у розмірі 400 000,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ ЗРП-16 за період з 01.01.2000 по 05.07.2019.

З виписки з особового рахунку також вбачається, що відповідач 1 здійснював часткове повернення кредитних коштів.

Таким чином, в порушення вимог договору та статті 610 Цивільного кодексу України, свої зобов`язання по сплаті кредитних коштів у повному обсязі відповідач не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 125804,21 грн.

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом, з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, 17.04.2018 між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Крім того, поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

11 квітня 2019 року позивачем направлено на адресу відповідачів Повідомлення №30.1.0.0/2-IG2KІKUB0SGE9, у якому банк вимагав погасити заборгованість.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Договором.

Доводи апелянта, що договір поруки між відповідачем 2 та Банком не укладався, колегією суддів також визнано безпідставними, договір поруки підписано ОСОБА_1 , як фізичною особою, про що свідчить наявність інформації щодо місця проживання поручителя, серії та номеру паспорта, а також ідентифікаційного коду. Актуальність зазначеної інформації підтверджено електронним цифровим підписом відповідача 2, що підтверджується документом - Об`єкт перевірки: Договір поруки №POR1523972541099.pdf.

В зазначеному документі зазначається, що підписувачем є ОСОБА_1 , код за ЄДРПОУ/ДРФО - НОМЕР_1 , за результатом перевірки ЕЦП - підпис вірний, час накладання ЕЦП 17.04.2018 16:46:44. Також вказано, що сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", реєстраційний номер сертифіката - 0D84EDAIBB9381E804000000257C270068898E00, дата видачі 27.03.2018 та дата закінчення дії 28.03.2019.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений первинними документами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 по справі №910/9992/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРП-16" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 по справі №910/9992/19залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 по справі №910/9992/19 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9992/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна