Рішення

від 28.10.2019 по справі 920/652/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2019 Справа № 920/652/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши матеріали справи № 920/652/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (проспект Курський, буд.6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 00220434),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНСІ (вул. Тополянська, буд. 9/4, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 21111749),

про стягнення 336 121 грн. 34 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Жеба Д.М., посвідчення №000513 від 01.03.2018 ордер серії ВМ №1001325 від 21.01.2019;

Від відповідача: Сілкіна А.В., посвідчення №21/1957 від 05.03.2019, договір №03 від 26.07.2019, довіреність №302 від 26.07.2019;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 27.06.2019 провадження у справі №920/652/19 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (суддя Коваленко О.В.).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Коваленко О.В. справу №920/652/19 призначено до розгляду судді Соп`яненко О.Ю.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 10.09.2019 у справі №920/652/19 перше судове засідання призначено на 24.09.2019 з викликом сторін.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 24.09.2019 у справі №920/652/19 розгляд справи по суті відкладено на 17.10.2019.

В судовому засіданні 17.10.2019 у справі №920/652/19 оглошено перерву в розгляді справи до 28.10.2019.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 336 121 грн. 34 коп. заборгованості за товар, поставлений згідно видаткової накладної №119 від 11.02.2019, а також судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві №294 від 19.07.2019 повністю не визнає вимоги Позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 336 121,34 грн., оскільки 11 липня 2019, керуючись ч.2 ст. 601 Цивільного кодексу України ТОВ СЕНСІ здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 965 225,23 грн (з яких сума 336 121,34 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за отриманий товар за видатковою накладною № 119 від 11 лютого 2019 року та сума 629 103,89 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за Договором № 290818 від 29.08.2018 року).

Позивач у відповіді від 24.07.2019 на відзив зазначив про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог неможливе, а заява № 281 від 11.07.2019 нікчемна, оскільки зустрічне зобов`язання відсутнє.

Відповідач у запереченнях №329 від 16.08.2019 зазначає про те, що вважає Договір № 130818 від 13.08.2018 року є діючим, а його одностороннє розірвання на підставі п.12.2 цього договору с не законним, а отже заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №281 від 11.07.2019 є правомірною.

24.09.2019 позивачем надано письмові пояснення від 23.09.2019 з додатковим обґрунтуванням позовних вимог.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

На підставі видаткової накладної №119 від 11.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю СЕНСІ отримало від Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш товар, а саме - компресорне масло Shell Gas Compressor Oil S4 PV 190 в кількості 624 літри на загальну суму 336121,34 грн. з ПДВ.

Отримання Відповідачем товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №130 від 11.02.2019.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що оскільки відповідач отримав від позивача товар за видатковою накладною №119 від 11.02.2019, обов`язок з оплати поставленого товару у відповідача виник відповідно 12.02.2019, проте відповідач заборгованість за поставлений товар не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено вимогу про оплату заборгованості від 25.03.2019 вих. №04/09-002857, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а згодом і претензію про оплату заборгованості від 29.03.2019 вих.№04/09-003944, у відповідь на яку Відповідач листом від 08.04.2019 вих. № 142 визнав наявну заборгованість за поставлений товар згідно видаткової накладної № 119 від 11.02.2019 та запевнив, що дане питання буде вирішене найближчим часом.

Проте, станом на дату звернення позивача до суду відповідач обов`язку з оплати отриманого товару на загальну суму 336 121,34 грн. з ПДВ. не виконав.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що 11 липня 2019, керуючись ч.2 ст. 601 Цивільного кодексу України ТОВ СЕНСІ здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 965 225,23 грн (з яких сума 336 121,34 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за отриманий товар за видатковою накладною № 119 від 11 лютого 2019 року та сума 629 103,89 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за Договором № 290818 від 29.08.2018 року).

Відповідач зазначає, що станом на 11 липня 2019 року у ТОВ СЕНСІ перед позивачем існувала заборгованість в розмірі 965 225,23 грн, з яких: 336 121,34 грн - заборгованість, яка виникла внаслідок несплати за товар - компресорне масло Shell Gas Compressor Oil S4 PV 190, який поставлений на адресу ТОВ СЕНСІ у відповідності до видаткової накладної № 119 від 11 лютого 2019 року; 629 103,89 грн - заборгованість, яка виникла внаслідок несплати за роботи по обробці (механічній, гальванічній) деталей по Договору № 290818 від 29.08.2018 року.

В свою чергу, станом на 11 липня 2019 року, у позивача перед ТОВ СЕНСІ існувала заборгованість в сумі 14 340 880,00 грн за Договором № 130818 від 13.08.2018 року, яка виникла внаслідок несплати платежів, по яким строк оплати вже настав.

Враховуючи той факт, що вказані вище зобов`язання ТОВ СЕНСІ та AT НВАТ ВНДІкомпресормаш є зустрічними, однорідними, по ним настав строк виконання, керуючись ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ТОВ СЕНСІ заявило про застосування механізму, передбаченого ст. 601 Цивільного кодексу України, а саме про припинення зобов`язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, за заявою однієї із сторін.

Так, з дати направлення даної заяви зобов`язання ТОВ СЕНСІ перед AT НВАТ ВНДІкомпресормаш , в сумі 336 121,34 грн. щодо сплати заборгованості за отриманий по видатковій накладній № 119 від 11.02.2019 року товар, є припиненими.

В свою чергу, з дати направлення даної заяви, зобов`язання AT НВАТ ВНДІкомпресормаш перед ТОВ СЕНСІ по сплаті заборгованості в сумі 965225,23 гривень за п. 3.1 Специфікації № 1 до Договору № 130818 від 13.08.2018 року є також припиненими.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір укладається внаслідок погоджених дій кількох сторін, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Зокрема, процес укладення договору складається із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладення договору другою стороною (акцепт).

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

У відповідності до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст.640 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Тобто, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через:

- ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними;

- у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

З урахуванням наведених норм законодавства України, між Позивачем та Відповідачем склались відносини купівлі-продажу товару.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт поставки товару відповідачу та його отримання останнім без заперечень: видатковою накладною №119 від 11.02.2019 на суму 336 121 грн. 34 коп., довіреністю №130 від 11.02.2019, а також визнається відповідачем у відповіді на претензію №142 від 08.04.2019

Позивач зазначає, що заборгованість у відповідача виникла 12.02.2019 року, тобто на наступний день після отримання товару за видатковою накладною. Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога від Позивача щодо сплати заборгованості в сумі 336 121,34 гривень у вигляді претензії (лист № 04/09-002857 від 25.03.2019 року) була отримана ТОВ СЕНСІ 01 квітня 2019 року, про що свідчить реєстраційний номер та дата вхідної кореспонденції Відповідача - № 57 від 01.04.2019 p., а також інформація з офіційного сайту ПАТ Укрпошта , а отже, кінцевий строк для оплати вартості поставленого товару припадав на 08.04.2019 року (включно). А тому, на думку відповідача, прострочення з оплати виникло з 09.04.2019 року, а не з 12.02.2019 року як про це зазначає повивач в своїй позовній заяві.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Оскільки позивач поставив товар, а відповідач його отримав згідно з видатковою накладною від 11.02.2019 року, то у відповідача виник обов`язок щодо його оплати не пізніше 12.02.2019 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що загальні положення ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №3-121гс14.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, що 11 липня 2019 відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами у даній справі на суму 965 225,23 грн (з яких сума 336 121,34 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за отриманий товар за видатковою накладною № 119 від 11 лютого 2019 року та сума 629 103,89 грн - заборгованість ТОВ СЕНСІ за Договором № 290818 від 29.08.2018 року).

Так, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд погоджується з тим, що вимоги, які відповідачем вказані у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 281 від 11.07.2019, є зустрічними та однорідними. Проте, на переконання суду, такі вимоги мають бути ще й безспірними. В той же час, позивач - Приватне акціонерне товариство НВАТ ВНДІкомпресормаш проти зазначених у заяві про зарахування вимог заперечує. До матеріалів справи сторонами не надані докази наявності заборгованості ПАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш перед ТОВ "СЕНСІ", зокрема, акт звірки заборгованості по укладеним між сторонами договорам; листи, відповіді, у яких би позивач визнавав наявність боргу перед ТОВ "СЕНСІ". До вчинення заяви про зарахування вимог (11.07.2019) позивач 05.06.2019 направив ТОВ "СЕНСІ" заяву про розірвання договору № 130818 від 13.08.2018 (заборгованість за яким в сумі 965 225,23 грн. вказана у заяві про зарахування вимог), що не свідчить про безспірність зустрічних вимог ПАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш .

Враховуючи те, що відповідачем сума основного боргу не сплачена, не подано доказів повернення отриманого товару або обґрунтованих заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 336 121 грн. 34 коп. заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи з ціни позову у справі №920/652/19 - 336121 грн. 34 коп., сума судового збору становить 5041 грн. 82 коп.

Під час звернення з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5042 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №5974 від 31.05.2019.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 5041 грн. 82 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНСІ - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНСІ (вул. Тополянська, буд. 9/4, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 21111749) на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (проспект Курський, буд.6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 00220434) 336 121 грн. 34 коп. заборгованості, 5 041 грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 31.10.2019

Суддя О.Ю. Соп`яненко