Постанова

від 28.02.2019 по справі 802/961/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/961/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

28 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (складено в м. Вінниці 04.06.18) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теклайт-В" до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Теклайт-В" (далі-ТОВ "Теклайт-В") звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №554688/35373869, №554687/35373869 від 11.01.2018 р. та зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №5 від 04.12.2017 р., №15 від 06.12.2017р.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Державна фіскальна служба України, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято відповідно до пп. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Теклайт-В" зазначило, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому просило суд апеляційної інстанції залишити його без змін.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2017 року між ТОВ «Теклайт -В» та ТОВ "Буд Енерго Сервіс" укладено договір №1/30/11 купівлі -продажу, відповідно до умов якого ТОВ «Теклайт-В» взяло на себе обов`язок передати електротехнічну продукцію ТОВ "Буд Енерго Сервіс". Ціна товару на момент укладання цього Договору становить 2 522 097 грн.

З метою виконання умов даного договору 30 листопада 2017 року ТОВ "Буд Енерго Сервіс" здійснено платежі 04.12.2017 р. на суму 504 418,11 грн. та 06.12.2017р. на суму 504418,11 грн., після отримання яких позивачем виписані податкові накладні від 04.12.2017 року №5 на суму 504 418,10 грн., в тому числі ПДВ 84 069,68 грн. та від 06.12.2017 року №15 на суму 504 418,12 грн., в тому числі ПДВ 84 069,69 грн., які відправлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

30.12.2017 року позивачем отримано повідомлення, у якому зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 3917, 3919,3925, 8532, 8536, 8538, 8544, 9028 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

06.01.2018 року ТОВ «Теклайт -В» подано до Комісії ДФС України пояснення та копії документів.

11.01.2018 року комісією ДФС України прийнято рішення №554688/35373869, №554687/35373869 про відмову в реєстрації податкових накладних №5 від 04.12.2017 р. та №15 від 06.12.2017 року в ЄРПН.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту квитанцій від 29 грудня 2017 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним у квитанціях не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.

У вказаних квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Проте, фіскальним органом у квитанціях зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 Про затвердження Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції, чинній на час надання позивачем додаткових документів), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.14 цієї Постанови, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для підтвердження реальності господарських операцій, щодо яких складені податкові накладні №5 від 4 грудня 2017 року та №15 від 6 грудня 2017 року, позивачем надано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПК/РК та подано копії наступних документів: договір №1/30/11 від 30 листопада 2017 року, сертифікацію до договору №1/30/11 від 30 листопада 2017 року, виписки банку за 4 грудня 2017 року та 6 грудня 2017 року, якими підтверджується рух коштів на рахунку позивача.

Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, 11 січня 2018 року комісії ДФС України прийнято рішення, якими позивачу відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних на підставі того, що "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства".

Відповідно до п. п. 20-21 Постанови №117, комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що вказана підстава для відмови в реєстрації податкової накладної є формальною, оскільки не містить чіткого визначення, що безпосередньо порушено ТОВ Теклайт-В .

Крім цього, в оскаржуваних рішеннях не вказано які саме документи відповідно до встановленого законом переліку складені з порушенням законодавства, оскільки в графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відсутні будь-які записи.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України від 11 січня 2018 року №554688/35373869 та №554688/35373869 є такими, що винесені без належних для цього правових підстав.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 квітня 2018 року, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Мельник-Томенко Ж. М.