Рішення

від 22.10.2019 по справі 910/7108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019Справа № 910/7108/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квірін

до Приватного підприємства Центр електробезпеки

про стягнення 161475,12 грн.

Представники:

від позивача : Білоус Г.М.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Квірін звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Центр електробезпеки про стягнення 161475,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо здійснення оплати за договором №39/17ТО на технічне обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об`єктах Національного банку України від 11.07.2017, у зв`язку з чим позивач просить стягнути 104083,33 грн. основного боргу, 20868,64 грн. інфляційних втрат, 5423,72 грн. 3% річних, 31099,43 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Квірін залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:- зазначення правильної ціни поданого позову; надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

13.06.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.07.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла надійшов відзив на позовну заяву.

22.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи наведене вище, судом вбачається необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2019 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/7108/19 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 24.09.2019.

У підготовче засідання 24.09.2019 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання 24.09.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2019.

У судове засідання 22.10.2019 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 22.10.2019, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) укладено договір №39/17 ТО на технічне обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об`єктах Національного банку України (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати роботи по технічному обслуговуванню та забезпеченню працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об`єктах Національного банку України згідно з додатком 1 до цього договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість технічного обслуговування систем складає 104083,33 грн. за один календарний місяць.

Згідно з п. 2.3. Договору розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування систем проводяться замовником 1 раз на місяць на підставі підписаного двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт, складеного відповідно до п. 2.1. цього договору, та здійснюються замовником протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Договір є договором субпідряду, оскільки 11.07.2017 між Національним банком України (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір № К-7907, відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов`язується на власний ризик, власними силами та, у разі потреби, з залученням субпідрядних організацій, надати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об`єктах Національного банку України, згідно з Додатком 40 до цього договору.

Судом встановлено, що позивачем складено акт надання послуг від 27.07.2018 за Договором (за серпень 2017 року) на суму 104083,33 грн. Вказаний акт підписаний лише зі сторони позивача та скріплений його печаткою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення оплати за договором №39/17ТО на технічне обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об`єктах Національного банку України від 11.07.2017 (акт надання послуг від 27.07.2018), у зв`язку з чим позивач просить стягнути 104083,33 грн. основного боргу, 20868,64 грн. інфляційних втрат, 5423,72 грн. 3% річних, 31099,43 грн. пені.

Відповідач заперечує проти позову зокрема з тих підстав, що акт надання послуг від 27.07.2018 він не отримував, тоді-як саме підписаний сторонами акт є підставою для проведення розрахунків у встановлений Договором строк; відповідач заперечує щодо обсягу виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивачем складено акт надання послуг від 27.07.2018 за Договором (за серпень 2017 року) на суму 104083,33 грн. Вказаний акт підписаний лише зі сторони позивача та скріплений його печаткою.

Як встановлено судом, згідно з п. 2.3. Договору розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування систем проводяться замовником 1 раз на місяць на підставі підписаного двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт, складеного відповідно до п. 2.1. цього договору, та здійснюються замовником протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Так, суд зазначає, що обов`язок з передання виконаних підрядником робіт замовнику покладено саме на підрядника, який, власне, складає відповідний акт виконаних робіт та передає його на розгляд замовнику.

При цьому, враховуючи умови п. 2.3. Договору, саме акт виконаних робіт, підписаний сторонами, є підставою для здійснення оплати у встановлений цим Договором строк.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість за Договором (за актом надання послуг від 27.07.2018), який підписаний лише зі сторони позивача, а відповідач заперечує проти факту його отримання, позивач повинен довести, що вказаний акт передавався відповідачеві на розгляд (направлявся, передавався уповноваженій особі тощо).

Як зазначав позивач у позові, акт здачі-приймання виконаних робіт на об`єктах Національного банку України був направлений замовнику 27.07.2018, а 28.08.2018 представнику відповідача повторно було вручено під розпис акт надання послуг від 27.07.2018 на суму 104083,33 грн.

Суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження позивачем його тверджень про направлення акту від 27.07.2018 відповідачу суду не надано, а тому, враховуючи, що відповідач заперечує факт отримання акту від 27.07.2018, такі доводи позивача вважаються судом недоведеними.

Крім того, щодо тверджень позивача про те, що акт надання послуг від 27.07.2018 повторно було вручено під розпис представнику відповідача 28.08.2018, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/3536/18 за позовом Національного банку України до Приватного підприємства "Центр Електробезпеки", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІРІН" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 248 287,83 грн.

Так, у межах справи №910/3536/18, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю Квірін було третьою особою, останнім було подано пояснення щодо позову, додатком до яких було подано копію акту надання послуг від 27.07.2018. На останньому аркуші пояснень зазначено: Пояснення разом з додатками отримано 28.08.2018 представником Приватного підприємства Центр електробезпеки Р.Г. Романюк .

Таким чином, зазначаючи про повторне вручення представнику відповідача акту від 27.07.2018, позивач фактично розуміє отримання представником Приватного підприємства Центр електробезпеки у справі №910/3536/18 копії акту від 27.07.2018 як додатку до пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю Квірін як третьої особи.

Разом з тим, суд зазначає, що передання копії акту представнику юридичної особи у судовій справі не може вважатись переданням робіт за Договором, оскільки, по-перше, акт виконаних робіт передається в оригіналі для того, щоб замовник міг шляхом підписання такого акту прийняти роботи, та, по-друге, акт передається уповноваженій особі (керівнику, іншій особі, уповноваженій на прийняття робіт чи прийняття акту виконаних робіт тощо).

За наведених обставин, твердження позивача про повторне передання акту від 27.07.2018 представнику відповідача не можуть свідчити про передання позивачем як підрядником результатів робіт замовнику для прийняття.

Також судом встановлено, що відповідно до претензії від 22.03.2019 позивач вимагав сплати відповідачем заборгованості за Договором, пені, інфляційних втрат, 3% річних. У претензії зазначено, що додатком до неї є акт надання послуг від 27.07.2018. Позивачем до позову долучено копію листа-відповіді відповідача від 26.04.2019, однак, у вказаному листі міститься посилання на претензію позивача саме від 22.04.2019, а не від 22.03.2019 додатком до якої зазначено спірний акт. Разом з тим, доказів надіслання претензії саме від 22.03.2019 позивачем надано не було, а тому, з огляду на заперечення відповідача щодо факту отримання акту від 27.07.2018, відсутні підстави вважати доведеним факт направлення відповідачу акту від 27.07.2018 для підписання.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем дій щодо передання відповідачеві акту надання послуг від 27.07.2018 суду не надано.

Як встановлено судом, згідно з п. 2.3. Договору розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування систем проводяться замовником 1 раз на місяць на підставі підписаного двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт, складеного відповідно до п. 2.1. цього договору, та здійснюються замовником протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.4. Договору по закінченню робіт виконавець пред`являє замовнику журнал технічного обслуговування з відповідними записами виконаних робіт і акт здачі-приймання виконаних робіт, який є підставою для розрахунків з виконавцем за виконані роботи по обслуговуванню систем.

За наведених обставин, оскільки саме акт виконаних робіт є підставою для проведених розрахунків, то, за недоведеності факту направлення чи передання відповідачу акту від 27.07.2019, заборгованість за яким є предметом спору, суд дійшов висновку про ненастання у відповідача обов`язку зі сплати вартості робіт, які зазначені в такому акті.

Щодо доводів позивача стосовно встановлення у справі №910/3536/18 обставин щодо належного виконання позивачем умов Договору, суд зазначає, що у справі 910/3536/18 не досліджувалось питання щодо виконання робіт саме за актом від 27.07.2018, а також не досліджувалось питання стосовно вчинення дій по переданню результатів робіт за спірним актом замовнику.

Більше того, суд зазначає, що сам факт належного виконання зобов`язання щодо виконання підрядником відповідної роботи за договором підряду не може бути підставою для оплати такої роботи, без передання її результатів замовнику (якщо інше не погоджено сторонами у договорі).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Квірін в частині стягнення основного боргу не підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, зважаючи на висновки суду щодо ненастання обов`язку відповідача з оплати за актом від 27.07.2018, відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено зобов`язання з такої оплати, з огляду на що позов в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 130, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.11.2019

Суддя Ю.В. Картавцева