Рішення

від 31.10.2019 по справі 911/2045/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2045/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк , м.Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Векторбуд-плюс , м. Бориспіль Київської області

2) ОСОБА_1 , м. Бориспіль Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи

1.1. 12.08.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач, АТ КБ Приватбанк ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Векторбуд-плюс (далі - відповідач-1, ТОВ Векторбуд-плюс ) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення з останніх заборгованості за кредитним договором б/н від 27.08.2018 у розмірі 79 814,15грн, з яких: 79 555,12грн - заборгованість за кредитом, 151,54грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 107,49грн - пеня за невчасність виконання зобов`язань за договором. Крім того, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ст.ст. 509, 530, 543, 549, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання ТОВ Векторбуд-плюс зобов`язань за Умовами та правилами надання банківських послуг , внаслідок чого станом на 22.07.2019 виникла заборгованість у розмірі 79 555,12грн. Крім того, у зв`язку із тим, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки у забезпечення виконання зобов`язань відповідачем-1 Умов та правил надання банківських послуг , АТ КБ Приватбанк просить стягнути відповідну заборгованість як з боржника за основним зобов`язанням, так із поручителя.

1.2. У свою чергу, відповідачі правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористались та відзиви на позов не надали.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.08.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви та з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №202/33292/13-ц, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано учасникам справи подати до суду у встановлений строк заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України.

Відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, надсилання процесуальних документів здійснюються в паперовій формі.

На виконання зазначеної вимоги Закону, 02.09.2019 судом було направлено ухвалу суду від 29.08.2019 на адресу відповідача-1, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 12.08.2019, а саме: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд.21, офіс 15), що підтверджується вихідним штампом суду №516, який міститься на зворотному аркуші відповідної ухвали.

У свою чергу, відповідачем-1 отримано зазначену ухвалу суду 03.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. №30450/19, т. 1 а.с. 8). За таких обставин, суд вважає відповідача-1 належним чином проінформованим про відкриття провадження у даній справі та розгляд позовної заяви у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Разом з цим, позивачем також у позові було визначено відповідачем-2 фізичну особу ОСОБА_1 та зазначено його адресу: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання зазначеного положення, судом було направлено запит від 15.08.2019 №911/2045/19 до Відділу реєстрації місця проживання громадян Бориспільської міської ради щодо встановлення відповідного місця проживання (перебування) ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 2).

27.08.2019 у відповідь на вказаний запит Реєстраційна служба Бориспільської міської ради Київської області листом №2036-5828 повідомила суд, що за даними реєстру територіальної громади м. Борисполя про реєстрацію місця проживання/перебування інформація про місце проживання у м. Борисполі громадянина ОСОБА_1 відсутня (т. 1 а.с. 4, 9).

Відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Зважаючи на те, що місце проживання (перебування) відповідача-2 не вдалось встановити, судом, на виконання вищевказаних вимог, було розміщено відповідну інформацію про розгляд даної справи (т. 1 а.с.11) на сторінці Господарського суду Київської області (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/5012). За таких обставин, суд вважає ОСОБА_1 належним чином повідомленим про розгляд даної справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Заяв із запереченням проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідачами суду подано не було.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

На підтвердження наявної у ТОВ Векторбуд-плюс заборгованості, АТ КБ Приватбанк надано суду заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Договір (заява); т. 1 а.с. 25).

Із змісту поданого Договору (заяви) вбачається, що: 27.08.2018 ТОВ Векторбуд-плюс , що діє на підставі Статуту (положення, далі - клієнт, підписанням цієї заяви на підставі ст. 634 ЦК України приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Умови), що розміщені на сайті Приватбанку pb.ua. Ця заява та Умови разом складаються кредитний договір між Банком та клієнтом .

Відповідно до п. 1.1 Договору (заяви), банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

Розмір кредиту: 250 000,00грн; строк кредиту: 12 місяців за дати видачі коштів клієнту (п.п. 1.2, 1.3 Договору (заяви)).

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів, щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п. 1.5 Договору (заяви)).

У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний у п. 1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов (п. 1.6 Договору (заяви)).

Кредитний договір вважається укладеним, якщо клієнт підписав цю заяву протягом 10 днів з дати направлення заяви клієнту в системі Приват24 для бізнесу або у сервісі Paperless . Якщо клієнт підписав заяву пізніше цього терміну, вона втрачає дію і укладення договору можливе тільки після подачі нової заяви на отримання кредиту та нового прийняття рішення банком щодо можливості користування клієнта (п. 1.10 Договору (заяви)).

Відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, який є додатком №1 до Договору (заяви) сума погашення кредиту щомісяця становить 20 833,34грн, сума процентів - 5 000,00грн.

Заяву підписано 27.08.2018 із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ КБ Приватбанк та з іншого - ТОВ Векторбуд-плюс в особі керівника Саркісяна А.А. (т. 1 а.с. 26).

Водночас, 27.08.2018 між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ Привабанк укладено договір поруки №POR1535014532533 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1.1 якого, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Векторбуд-плюс (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 Умов (далі - Угода-1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді-1 (т. 1 а.с. 36)

В абз. 2 п. 1.1.1 Договору поруки сторони погодили, якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладання цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителя не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 Договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 Договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителям всіх зобов`язань за Угодою-1 цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Договір поруки підписано 27.08.2018 із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ КБ Приватбанк та з іншого - фізичною особою ОСОБА_1. (т. 1 а.с. 37).

На виконання умов Договору (заяви), банком були надані клієнту кредитні кошти у розмірі 250 000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ Векторбуд-плюс № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 34).

Водночас, із змісту вказаної виписки вбачається, що клієнтом було здійснено погашення кредиту, а саме: 27.09.2018 на суму 20 833,33грн; 30.10.2018 на суму 20 833,33грн; 27.11.2018 на суму 2 648,12грн; 28.11.2018 на суму 18 185,21грн; 27.12.2018 на суму 244,97грн; 27.12.2018 на суму 244,97; 27.12.2018 на суму 20 588,36грн; 27.01.2019 на суму 20 833,33грн; 27.02.2019 на суму 5 848,97грн; 01.03.2019 на суму 14 949,40грн; 02.03.2019 на суму 34,96грн; 01.04.2019 на суму 20 833,33грн; 02.05.2019 на суму 20 833,33грн; 19.07.2019 на суму 3 778,24грн. Усього 170 444,38грн.

Доказів, які б вказували на протилежне, на час прийняття рішення у справі, учасниками справи суду подано не було.

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідачі у добровільному порядку не оплатили наявну у них, станом на 22.07.2019, заборгованість у розмірі 79 555,12грн, позивач нарахував відповідачам пеню та відсотки за користування кредитними коштами, та звернувся із даним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем , він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається із змісту Договору (заяви), останній підписаний за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку АТ КБ Приватбанк та з іншого - ТОВ Векторбуд-плюс в особі керівника Саркісяна А.А.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис (у редакції чинній, станом на момент підписання Договору (заяви) - 27.08.2018), електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-2 ст. 4 Закону України Про електронний цифровий підпис передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем: об`єкт перевірки: заява про признання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf , суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний Договір (заяву) із дотриманням вищевказаних положень Закону, а тому зазначений договір є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду подано не було.

Крім того, судом встановлено, що за своєю правовою природою Договір (заява) є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ Приватбанк ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №182/1806/17).

Так, із змісту поданої відповідного Договору (заяви) вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення та відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 27.08.2018 виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 250 000,00грн, що підтверджується відповідною банківською випискою. Доказів протилежного учасниками справи суду подано не було.

Водночас, у п. 1.5 Договору (заяви) зазначено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний здійснювати погашення кредиту рівними частинами до першого числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалось вище, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково, а саме, здійснював погашення кредиту наступним чином: 27.09.2018 на суму 20 833,33грн; 30.10.2018 на суму 20 833,33грн; 27.11.2018 на суму 2 648,12грн; 28.11.2018 на суму 18 185,21грн; 27.12.2018 на суму 244,97грн; 27.12.2018 на суму 244,97; 27.12.2018 на суму 20 588,36грн; 27.01.2019 на суму 20 833,33грн; 27.02.2019 на суму 5 848,97грн; 01.03.2019 на суму 14 949,40грн; 02.03.2019 на суму 34,96грн; 01.04.2019 на суму 20 833,33грн; 02.05.2019 на суму 20 833,33грн; 19.07.2019 на суму 3 778,24грн. Усього 170 444,38грн.

Таким чином, відповідач здійснював погашення кредиту із порушенням строків встановлених п. 1.5 відповідного Договору (заяви).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що відповідач-1 допустив прострочення строків погашення відповідного кредиту, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Водночас, як встановлено судом, 27.08.2018 між ОСОБА_1 та АТ КБ Привабанк укладено Договір поруки предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Векторбуд-плюс зобов`язань за Договором (заявою). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідає солідарно із ТОВ Векторбуд-плюс перед АТ КБ Приватбанк за невиконані відповідачем-1 зобов`язання за Договором (заявою).

Як зазначалось вище, позивач 27.08.2018 виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 250 000,00грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.

У той час, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково та повернув кредитні кошти у загальному розмірі 170 444,38грн. З огляду на те, що своєчасне повернення відповідних коштів є одним з основних обов`язків відповідачів, належне виконання якого вимагається законом та Договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 79 555,12грн (250 000,00-170 444,38=79 555,12).

5.2. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо повернення кредитних коштів, позивач просить стягнути з відповідачів 151,54грн - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, згідно п.п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1 Умов. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором . Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як зазначалось вище, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування посилався на п.п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1 Умов, розміщеними на сайті: https://privatbank.ua.

Проте, позивачем не було подано до суду доказів, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, того, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Договір (заяву) про приєднання до відповідних Умов. Крім того, позивачем також не було подано доказів того, що вказані Умови на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили положення щодо сплати процентів.

При цьому, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.

Крім того, суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18).

Проаналізувавши зазначене, суд вважає, що ті Умови, які були надані АТ КБ Приватбанк , та які не містять підпису відповідача-1, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.08.2018 шляхом підписання Договору (заяви), а відтак вказані Умови судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог щодо стягнення відсотків, передбачених п. 1.6 Договору (заяви) позивачем до стягнення з відповідачів суду заявлено не було.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів 151,54грн - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, згідно п.п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1 Умов.

5.3. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 107,49грн, нарахованої згідно п. 3.2.8.10.1 Умов. З цього приводу суд зазначає наступне.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1.6 Договору (заяви) передбачено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний сплатити банку неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов.

Проте, як зазначалось вище, ті Умови, які були надані АТ КБ Приватбанк , та які не містять підпису відповідача-1, судом до уваги не приймаються.

Інших положень щодо сплати пені у відповідному Договорі (заяві) сторонами обумовлено не було.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідачів пені у розмірі 107,49грн, нарахованої згідно п. 3.2.8.10.1 Умов.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Векторбуд-плюс (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21, офіс 15, ідентифікаційний код 35614971) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м.Київ, Печерський р-н, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код 14360570) 79 555,12грн (сімдесят девять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять грн 12 коп) заборгованості за кредитом, 1 914,77грн (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять грн 77 коп) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (01001, м.Київ, Печерський р-н, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код 14360570);

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Векторбуд-плюс (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21, офіс 15, ідентифікаційний код 35614971)

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення складений та підписаний 31.10.2019.