Рішення

від 30.10.2019 по справі 927/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/567/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вул. Семашка, буд. 8, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 21400608

до відповідача: Менської міської ради Менського району Чернігівської області, вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061777

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Героїв АТО, буд.8, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061624

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менської районної ради, вул. Героїв АТО, буд.6, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 24842169

про припинення договору та зобов`язання повернути майно

Представники учасників справи:

від позивача: Ворона В.О.;

від відповідача: Невжинський В.М.;

від третьої особи-1 Марцева Т.І.;

від третьої особи-2: ОСОБА_1 .

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Чернігівської області з позовом звернувся Менський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, яким просить припинити дію Договору №6 відповідального зберігання з правом користування від 27.04.2018 та зобов`язати Менську міську раду Менського району Чернігівської області повернути Менському районному центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді майно, що було передане згідно з актом приймання-передачі на відповідальне зберігання №6 від 27.04.2018 згідно з наданого переліку на загальну суму 243 940,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №6 відповідального зберігання з правом користування, укладеного 27.04.2018 між Менським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та Менською міською радою Менського району Чернігівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 справа №927/567/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 10.07.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання до суду доказів доплати судового збору в сумі 3 659,10 грн.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2019, у встановлений строк, від позивача надійшла заява від 19.07.2019 про усунення недоліків. До заяви в якості додатку надано платіжне доручення №146 від 15.07.2019 з якого вбачається здійснення позивачем доплати судового збору в сумі 3659,10 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Менську районну державну адміністрацію Чернігівської області, підготовче засідання призначено на 21.08.2019, встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, письмових пояснень до позову, заяв та заперечень на відповідь на відзив, додаткових заяв та клопотань тощо.

12.08.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив (№1757/04-11 від 09.08.2019) на позовну заяву.

В поданому відзиві відповідач зазначає, що в той час як позивач є не власником, а балансоутримувачем майна переданого на зберігання, власник з листом-зверненням про припинення дії договору та повернення майна до відповідача у встановлений договором строк не звертався. Відповідач посилається на рішення Менської районної ради №291 від 31.10.2019 і зазначає, що наразі вирішується питання про передачу спірного майна до власності Менської районної територіальної громади, тоді, як у позивача таке майно перебуває лише в управлінні, а не у власності.

Використані позивачем формулювання у листах, за умови наявності п.1.6 договору, який містить положення про заборону розірвання договору в односторонньому порядку, розцінено відповідачем як безпідставну вимогу щодо розірвання договору, яку не було взято до уваги, оскільки така вимога, на думку відповідача, не містила законодавчого підґрунтя.

Крім того, відповідач наполягає, що позивач неправомірно забрав автомобіль, переданий на зберігання з правом користування без складання акту приймання-передачі, що на думку останнього є викраденням автомобіля позивачем, що в свою чергу порушує передбачене договором право відповідача на користування майном. За даним фактом відповідач звернувся до Менського відділу поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Вважаючи пропущеним строк пред`явлення вимоги стосовно припинення договору, відповідач вважає, що дію договору продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 21.08.2019 представником Менської районної державної адміністрації Чернігівської області подано письмове пояснення №01-22/852 від 20.08.2019

В поданих поясненнях третя особа 1 звертає увагу суду на те, що Менська районна державна адміністрація Чернігівської області є засновником Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді і забезпечує останнього майном, яке перебуває на балансі центру.

Договір №6 відповідального зберігання з правом користування від 27.04.2018 було укладено колишнім директором центру з перевищенням повноважень, без попереднього погодження з профільним заступником голови районної державної адміністрації.

Позивач наділений правом володіння користування і розпорядження переданим майном (за погодженням із засновником), є стороною договору (поклажодавцем), направляючи відповідні листи відповідачу позивач діяв як сторона договору.

Питання про припинення договору та повернення майна було погоджене позивачем з профільним заступником голови райдержадміністрації 28.03.2019, а також самою райдержадміністрацією, як засновником і органом управління позивача. Листом від 28.05.2018 третьою особою 1, як власником майна також пред`явлено відповідачу вимогу про негайне повернення майна, яку останнім не було виконано.

Посилання відповідача щодо викрадення автомобіля не відповідають дійсності оскільки відповідно до листа Менського ВП ГУНП від 11.07.2019 факт такої події не підтвердився, кримінальне провадження не розпочиналось.

Посилаючись на вищевикладене, Менська районна державна адміністрація Чернігівської області підтримує заявлені позивачем вимоги та просить суд позов задовольнити.

Письмове пояснення з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 21.08.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, залучення до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Менську районну раду, підготовче засідання відкладено на 18.09.2019.

03.09.2019 з супровідним листом №01-02/34 від позивача надійшли докази направлення на адресу третьої особи-2 копії позовної заяви з доданими до неї документами, які долучено судом до матеріалів справи.

16.09.2019 на адресу суду від Менської районної ради надійшло письмове пояснення №04-19/146 від 13.09.2019.

В поданих поясненнях третя особа доводить до відома суду, що розгляд питання щодо передачі майна, що перебуває на балансі позивача, до власності об`єднаної територіальної громади не є предметом даного спору.

Оскільки сторонами договору, за яким передавалось зберігачу майно, є поклажодавець (позивач) та зберігач (відповідач), позивач, як володілець та балансоутримувач майна, у визначені договором строки звернувся до відповідача з листом про припинення дії договору. Відповідач в свою чергу у встановлені строки майно не повернув, тому Менська районна рада вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та просить суд позов задовольнити.

Письмове пояснення з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 18.09.2019 від відповідача надійшла заява (а.с. 179) про застосування до позивача заходів щодо зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає у діях позивача зловживань процесуальними правами, а відтак заява відповідача про застосування до позивача заходів щодо зловживань процесуальними правами задоволенню не підлягає.

В підготовчому засіданні 18.09.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.2019.

В судовому засіданні 18.10.2019, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.10.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) їни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

27.04.2018 між Менською міською радою (зберігачем) та Менським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді як (поклажодавцем) укладено договір № 6 відповідального зберігання з правом користування (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування протягом строку цього Договору майно для забезпечення діяльності Комунальної установи Менський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Менської міської ради Менського району Чернігівської області згідно акту прийому-передачі на загальну суму 243 940,00 грн.

Згідно із положеннями пп. 1.3.-1.6. Договору адреса зберігання майна - фактичне місцезнаходження Комунальної установи Менський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Менської міської ради Менського району Чернігівської області.

Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання - передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання згідно з цим Договором, його кількість, вартість та комплексність визначаються сторонами у актах приймання-передачі.

За таких обставин, повернення майна також повинно бути оформлено шляхом підписання певного документу (акта) представниками сторін, який повинен містити найменування майна, переданого на зберігання, його кількість та інші ознаки, які сторони вважають за необхідне зазначити відповідно до умов спірного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору зберігач має право користуватись майном, переданим на зберігання за умови використання майна за його призначенням.

Плата за зберігання майна становить нуль грн.00 коп, на рік (п. 5.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно на загальну суму 243 940,00грн, про що 27.04.2018 складено акт приймання-передачі №6, який підписано та скріплено печатками сторін.

Пунктами 8.1.-8.2., 8.4. сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 30.04.2019.

У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору Сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до положення про Менський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації № 195 від 03.05.2018 районна державна адміністрація забезпечує Центр приміщенням, транспортом, засобами зв`язку, меблями, оргтехнікою. Дане майно може перебувати на балансі Центру. Директор центру може укладати договори щодо даного майна та вчиняти інші правочини за умови попереднього письмового погодження з профільним заступником голови районної державної адміністрації.

Посадова інструкція директора Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затверджена в.о. голови районної державної адміністрації 04.11.2016, передбачає, що директор має право представляти районну державну адміністрацію чи орган місцевого самоврядування в інших управлінських структурах з питань, що належать до його компетенції; брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень в межах своєї компетенції; організовувати ділове листування з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями тощо.

28.03.2019 листом № 01-22/382 Менська районна державна адміністрація в особі заступника голови М.Петрушенка погодила припинення Договору відповідального зберігання та доручила забезпечити директору Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді забезпечити повернення майна переданого за договором (а.с.132).

03.04.2019 Менським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, на адресу відповідача направлено лист № 01-17/100, в якому позивач повідомляє про свій намір припинити договір № 6 відповідального зберігання від 27.04.2018 і вимагає від відповідача після припинення дії договору 30.04.2018 повернути передане майно.

Вищезгаданий лист підписано директором центру та отримано відповідачем 03.04.2019, про що свідчить проставлений відповідачем штамп Виконавчого комітету Менської міської ради (а.с.74).

За своїм змістом лист позивача № 01-17/100 від 03.04.2019, отриманий відповідачем в строк передбачений п.8.4 Договору, встановлений сторонами для повідомлення про припинення дії договору (за 20 днів до 30.04.2019) фактично є відмовою позивача від реалізації права на продовження строку дії Договору, отже останнім днем строку дії Договору є 30.04.2019.

Додаткової угоди до Договору, будь-якого іншого доказу, на підтвердження досягнення згоди щодо продовження терміну дії Договору сторонами суду не надано, відповідно такий Договір є припиненим з 01.05.2019.

Зважаючи на те, що на час звернення Менським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді до суду з позовною вимогою щодо припинення дії Договору №6 відповідального зберігання з правом користування від 27.04.2018, такий договір є припиненим, провадження у справі до відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

Пунктом 3.1.2. Договору сторони погодили обов`язок поклажодавця забрати майно у зберігача протягом 10 календарних днів після закінчення строку дії даного Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 942 ЦК України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Положеннями ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

У відповідності до ст. 953 ЦК України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач у встановлений Договором строк прийняте на зберігання майно не повернув, у зв`язку з чим позивач листом №01-17/115 від 24.04.2019 повторно звернувся до відповідача з вимогою повернути передане на зберігання майно за актом прийому-передачі №6 від 27.04.2018. Відповідно до проставленого штампу лист отримано відповідачем 25.04.2019.

28.05.2019 Менською районною державною адміністрацією також направлено відповідачу вимогу про негайне повернення майна №01-22/561. Вимогу отримано відповідачем 29.05.2019, проте відповідей на звернення на адресу позивача та третьої особи-1 відповідачем не направлялось, доказів іншого відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачем не повернуто майно, яке відповідно до акту прийому - передачі майна №6 від 27.04.2018, передано відповідачу на зберігання.

Станом на день розгляду справи, відповідач майно не повернув, документів та будь-яких інших доказів, спростовуючих позовні щодо вимоги щодо повернення майна, суду не надав.

Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги в частині зобов`язання Менської міської ради Менського району Чернігівської області повернути Менському районному центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді майно, що було передане згідно з актом приймання-передачі на відповідальне зберігання №6 від 27.04.2018 підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів відповідача та сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах та поясненнях, поданих до матеріалів справи документах та наданих усних пояснень ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Згідно з положеннями п.1.1. та п. 3.4. договору про надання правової допомоги №10 від 05.06.2019, укладеного між адвокатом Омеляненко ОСОБА_2 та Менським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді позивач зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надану правову допомогу, факт надання якої підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг).

З акту надання послуг від 05.07.2019 вбачається, що адвокат надав, а замовник (позивач) прийняв юридичні послуги, сплативши за них 08.07.2019 3000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с. 146).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи.

Відповідно до ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 659,10 грн судового збору та 1967,22 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині припинення дії договору № 6 відповідального зберігання з правом користування від 27.04.2018 закрити.

3. Позовні вимоги Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про зобов`язання повернути майно, передане на зберігання за договором №6 відповідального зберігання від 27.04.2018 задовольнити.

4. Зобов`язати Менську міську раду Менського району Чернігівської області (вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061777) протягом десяти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути за актом приймання-передачі Менському районному центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (вул. Семашка, буд. 8, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 21400608) у схоронності майно, а саме: комп`ютер Браво - 1 шт., велосипеди чоловічі - 2 шт., велосипеди жіночі - 2 шт., мотокоса STIHL - 1 шт., принтер Кенон 6000 - 1 шт., монітор Асус - 1 шт., комп`ютер Браво - 10 шт., комп`ютер Браво Експерт - 2 шт., комп`ютер Леново - 1 шт., принтер НР 2055 - 1 шт., фотоапарат Кенон Д3100 - 1 шт., буклетниця - 1 шт., копіювальний апарат Кенон - 1 шт., диван - 1 шт., кондиціонер - 3 шт., фітнес станція Стимул - 1 шт., лава Оптима - 1 шт., профілактор Євмінова - 1 шт., стіл Венский - 4 шт., стіл пластиковий - 1 шт., велосипед червоний дитячий - 1 шт., велосипед синій дитячий - 1 шт., баскетбольні кільця - 4 шт., бадмінтон - 1 шт., модем ДВС -1 шт., оверхедпроектор -1 шт., навіс для груши - 1 шт., магнітофон автомобільний - 1 шт., колонки автомобільні - 1 шт., сигналізація автомобільна - 1 шт., електронагрівач Делонгі - 1 шт., факс - 1 шт., шафа офісна - 2 шт., стіл робочий - 1 шт., стіл комп`ютерний - 1 шт., шафа для книг - 2 шт., вішак для одягу - 1 шт., полиця для книг - 1 шт., модем ДВС - 1 шт., крісло офісне - 2 шт., двд - 1 шт., стіл письмовий - 1 шт., екран проекційний - 1 шт., монітор Філіпс - 11 шт., принтер Кенон - 13 шт., шафа офісна - 2 шт., конвектор керол 2500 - 1 шт., конвектор керол 2000 - 1 шт., шафа - 1 шт., пуфіки - 6 шт., турнік Єліт - 1 шт., стіл - 1 шт., радіотелефон Панасонік - 1 шт., фліпчарт - 1 шт., шафа для паперів з надставками - 8 шт., вішак для одягу - 8 шт., тумба - 1 шт., шафа комбінована з надставкою - 1 шт., дзеркало - 1 шт., шафа кутова з надставкою - 1 шт., стоянка для велосипедів - 2 шт., штатив Велбон - 1 шт., жалюзі вертикальні - 2 шт., жалюзі горизонтальні - 7 шт., стіл письмовий - 18 шт., стільці офісні - 22 шт., газосигналізатор - 2 шт., тенісний стіл - 2 шт., диван 1 шт., драбина - 1 шт., диск обертаючий - 1 шт., кабель для флешки - 1 шт., вентилятор - 1 шт., електродрель - 1 шт., флешка - 2 шт., кадридж нр2055 - 1 шт., колонки - 12 шт., клавіатура - 10 шт., мишка комп`ютерна - 10 шт., фільтр-продовжувач - 4 шт., плакати - 80 шт., карта пам`яті 32ГБ - 1 шт., чехол для фотоапарату - 1 шт., труба 200 3м - 3 шт., труба 200 2м - 2 шт., труба 200 1м - 2 шт., коліно - 3 шт., грибок - 2 шт., переход 200/150 - 1 шт., діркопробивач - 2 шт., калькулятор сітізен - 10 шт., чайник Максвел - 1 шт., ламелі - 54 шт., дзеркало - 1 шт., ліноліум 19 м2, сумка для ноутбуку - 1 шт., електрогірлянда - 3 шт., аварійний знак - 1 шт., підкрилки - 1 шт., набір ковриків - 1 шт., вогнегасник - 1 шт., диски зимові - 2 шт., шини зимові - 2 шт., чохли - 1 шт., акумулятор - 1 шт., аптечка - 1 шт., шини БЦ - 2 шт., шини БЦ - 2 шт., трос буксирний - 1 шт.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Менської міської ради Менського району Чернігівської області (вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061777) на користь Менського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (вул. Семашка, буд. 8, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 21400608) 3 659,10 грн судового збору та 1967,22 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01 листопада 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/