Постанова

від 29.10.2019 по справі 289/954/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/954/19 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.

Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Миніч Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №289/954/19 за позовом ОСОБА_1 до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Луньової Д.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розміром 5,83 умовних кадастрових га, в порядку спадкування за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки не може підтвердити факт належності ОСОБА_3 права на земельну частку ( пай), факт родинних відносин між ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_2 , а також факт родинних відносин між нею та спадкодавцями.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 1 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, з посиланням на ту обставину, що при звернені до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначила про неможливість документального підтвердження певних фактів, необхідних для прийняття спадщини. Проте, позивач не позбавлена можливості в судовому порядку встановити факти, від яких залежить виникнення її майнових прав.

Окрім того, позивачем не додано до позовної заяви докази, які підтверджують факт укладення шлюбу між нею та ОСОБА_4 , а також докази на підтвердження тієї обставини, що вона не має можливості оформити право власності на зазначене майно в нотаріальному порядку.

Також позовна заява не містить інформації щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких долучені до позовної заяви та попередній ( орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Суд звернув увагу на ту обставину, що, зазначивши у позовній заяві про необхідність витребування доказів, ОСОБА_1 не дотрималася вимог ч.2 ст.84 ЦПК України та запропонував їй виправити цей недолік шляхом подання відповідного клопотання із врахуванням вищезазначених вимог цивільного процесуального законодавства.

Вказані недоліки позивач повинна була усунути протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

5 серпня 2019 року на виконання вимог ухвали представником позивача направлено до суду заяву, в якій зазначено, що внаслідок відсутності документів, які підтверджують факт родинних відносин та факт належності спадкодавцеві права на земельну частку (пай) позивач позбавлена можливості звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Відтак єдиним можливим способом захисту її прав є звернення до суду з даним позовом й наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є суто формальним питанням.

Також у зазначеній заяві міститься вказівка на орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи.

Ухвалою судді від 20 серпня 2019 року вказану заяву повернуто позивачеві з тих підстав, що нею не усунуто всі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 1 липня 2019 року, а саме: не надано доказів, які підтверджують факт укладення ОСОБА_1 шлюбу із ОСОБА_4 , а також не зазначено інформацію про наявність у позивача та іншої особи оригіналів письмових доказів. Окрім того, позивачем не надані докази щодо звернення до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, зазначає, що позовна заява відповідає вимогам законодавства, а ненадання нею певних доказів зумовлене об`єктивними причинами й не може бути підставою для повернення позову.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України також передбачено, що позовна заява, поряд з іншим, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою ( за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.5 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено ч.1 та 3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачеві, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не були дотримані вимоги ст.175 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Зміст позовної заяви, а також заяви від 5 серпня 2019 року свідчить про те, що ОСОБА_1 не зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну частку (пай) й, відповідно, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні цієї нотаріальної дії відсутня. Позивач також зазначила, що надала суду усі наявні у неї докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Отже, ОСОБА_1 з метою захисту своїх спадкових прав звернулась до суду з даним позовом та надала докази, які вона вважала за необхідне надати на підтвердження позовних вимог. Оскільки цивільним процесуальним законодавством України передбачена можливість надання доказів на наступних стадіях цивільного процесу, суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати її позивачеві.

Після відкриття провадження у справі, реалізуючи надані процесуальним законом права, позивач матиме можливість заявляти клопотання про приєднання чи витребування відповідних доказів у передбаченому законодавством порядку.

При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, а також роз`яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Оцінку належності, допустимості, достовірності та достатності доказів суд надає під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті, після закінчення судового розгляду справи.

Таким чином, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367,368,371,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча : Судді:

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2019 року.