Рішення

від 24.06.2021 по справі 289/954/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/954/19

Провадження № 2/935/61/21

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пасічного Т.З.

із секретарем Сьомак Л.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Коростишева в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Потіївської сільської ради Радомишльського району про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області з Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла вказана цивільна справа.

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розміром 5,83 умовних кадастрових га, в порядку спадкування за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її прабаба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все майно, в тому числі на земельну частку (пай) розміром 5,83 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім.Чапаєва с.Нова Буда, Радомишльського району Житомирської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0230701, виданого 26.03.1997р., в якому її ім`я помилково зазначено ОСОБА_4 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 . Позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки не може підтвердити факт належності ОСОБА_3 права на земельну частку (пай), факт родинних відносин між ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_2 , а також факт родинних відносин між нею та спадкодавцем.

Позивач та її представник в підготовче засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник Потіївської сільської ради в підготовче засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає.

вника позивача, представника відповідача, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією акта про смерть від 16.02.2000р., виданого Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, спадкоємцем якої є ОСОБА_2 .

Родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 , а також довідкою №168 від 06.07.2020р., виданої Потіївською сільською радою Радомишльського району, де зазначено, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Будилівка Радомишльського району Житомирської області, є рідною матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Будилівка Радомишльського району Житомирської області, яка у свідоцтві про його народження зазначена за попереднім її прізвищем ОСОБА_5 . Син померлої спадкодавиці ОСОБА_3 на час смерті матері був зареєстрований та проживав з нею за однією адресою в с.Будилівка. ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишив заповіт на все майно на користь ОСОБА_1 , яка у ньому зазначена за попереднім прізвищем ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 5,83 в умовних кадастрових гектарах та визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім.Чапаєва, адреса місцезнаходження: с.Нова Буда, Новобудської сільської Ради, Радомишльського району Житомирської області. Вартість земельної частки (пай) становить 6218 грн.

З відповіді, наданої Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 08.11.2019р., № 914/01-16 від 12.11.2019р. вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Радомишльською державною нотаріальною конторою не заведена. Перевірка проведена за даними Спадкового реєстру та по Алфавітним книгам обліку спадкових справ за 2000-2019р.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13.01.2015р. виконавчим комітетом Новобудської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Камінською Л.В. заведено спадкову справу до майна померлого № 32/2015. Згідно матеріалів спадкової справи із заявою про прийняття спадщини звернулася його онука ОСОБА_1 , на користь якої ОСОБА_2 склав заповіт від 03.04.2000р. Родинні стосунки між заповідачем та спадкоємцем підтверджуються наступними документами: копією свідоцтва про народження дочки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, згідно якого онука ОСОБА_2 - ОСОБА_7 змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_8 , копією свідоцтва про шлюб, згідно якого ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 .

Згідно довідки № 12 від 02.02.2015р., виданої виконавчим комітетом Новобудської сільської ради Радомишльського району, за померлим ОСОБА_2 рахується житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок розташований на земельній ділянці площею 1 га., із них 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,75 га. для ведення особистого селянського господарства, що не перебуває у приватній власності.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.03.2016р., спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,3974 га, кадастровий номер 1825086900:01:000:0152, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новобудської сільської ради Радомишльського району, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 115370.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.03.2016р., спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1,2874 га, кадастровий номер 1825086900:01:000:0219, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новобудської сільської ради Радомишльського району, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 115371.

Оформити спадкові права на земельну частку (пай) розміром 5,83 га, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Чапаєва, с.Будилівка Радомишльського району, та яка рахується за ОСОБА_3 , позивач не має можливості.

Вказані факти сторонами не оспорюються та ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає. У зв`язку з цим, судом у відповідності із ст.82 ЦПК України, визнані вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦК України зазначено, що положення ЦК України (ред. 2004 р.) застосовуються до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абз.2,3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику в справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкодавців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася і була фактично прийнята до 01 січня 2004 року її сином ОСОБА_2 , а тому до даних спірних правовідносин слід застосувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України(ред. 1963 р.).

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірна земельна ділянка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 в силу ст.548 ЦК України (ред. 1963 року).

Згідно із ч.2. ст. 548 ЦК України (ред. 1963 року), незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У зв`язку з цим, право на вказану земельну частку (пай) належить позивачу, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_2 , з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. а ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям`визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які ранішепрацювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (пункт 2).

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV, визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 46, п. 2 ч. 1 ст. 49 Глави 4 та ст. 67 Глави 7 Закону України Про нотаріат , Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

У відповідності достатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя, правомірно набула право на земельну частку (пай) розміром 5,83 в умовних кадастрових гектарах, як член реорганізованого КСП ім. Чапаєва, село Нова Буда, Радомишльського району, Житомирської області. А тому, право на вказану земельну ділянку увійшло до складу спадщини.

Як вбачається з частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні в справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок у нотаріуса, тому позов підлягає задоволенню.

Невизнані права позивачів, як спадкоємців за законом, підлягають захисту в судовому порядку шляхом постановлення рішення про визнання їх права на спадкове майно, оскільки в інший спосіб захистити своє право позивачі не мають можливості.

Враховуючи викладене, на підставі ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.328, 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст.131,152 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 76-81, 82, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 5,83 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП ім.Чапаєва с.Нова Буда Радомишльського району Житомирської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0230701, виданого 26.03.1997р., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.З.Пасічний