Рішення

від 20.09.2019 по справі 448/461/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/461/19

Провадження № 2/448/414/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20.09.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.

з участю позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держгеокадастру у Мостиському районі Львівської області, Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме : земельні ділянки площами 0,3742 га та 1,15379га, що розташовані на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та призначенні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказує, що її батько ОСОБА_2 ще за життя розпорядився своїм майном, склавши заповіт на її (позивачки) користь.

Стверджує, що вона як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, так як проживала постійно із спадкодавцем - ОСОБА_2 , вела спільне господарство, здійснювала догляд за ним протягом останніх років його життя та займалася його похованням. Вказує, що зазначені обставини підтверджуються відповідною довідкою виданою Твіржанською сільською радою від 29.11.2016р., а також можуть бути підтверджені показаннями свідків.

Зазначає, що для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначені спірні земельні ділянки вона позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, та визнати за нею, позивачкою ОСОБА_1 , право власності на вищевказані спірні земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги із підстав наведених у позовній заяві, зазначивши, що немає спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/295, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Келюх М.А.

Третя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович в судове засідання не з`явився, а надіслав на адресу суду заяву -повідомлення №716/01-16 від 10.05.2019р., згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Келюх М.А., а також клопотання, в якому просить розглядати дану справу за його відсутності

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Мостиському районі Львівської області в судове засідання не з?явився, не повідомив про причини своєї неявки та не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_2 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на: - земельну ділянку площею 0,3742 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622486900:06:000:0087, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №737494, виданого 13.05.2009р.; - земельну ділянку площею 1,15379га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622486900:09:000:0080, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №050363, виданого 22.04.2004р .

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя усім своїм майном розпорядився, склавши 11.08.2011 року заповіт на користь своїх дітей: синові ОСОБА_3 , 1959р.н., заповів житловий будинок і присадибну ділянку; дочці ОСОБА_1 , позивачці по справі, спірні земельні ділянки та грошовий вклад з відповідними відсотками, що знаходиться у Мостиському відділенні ощадного банку №6315 на рахунку №КВ 17289.

Згідно матеріалів справи, - довідки виданої виконавчим комітетом Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області №1319 від 29.11.2016р. спадкодавець ОСОБА_2 на час смерті проживав за адресою: с.Вуйковичі Мостиського району Львівської області та разом із ним проживали і були зареєстровані: ОСОБА_4 (дружина) та ОСОБА_1 (дочка, яка проживала без реєстрації), позивачка у справі.

Вищевказані обставини також були підтверджені у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в судовому засіданні вказали, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала із померлим (батьком) на час його смерті та займалася його похованням.

Згідно ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить усе майно та майнові права, що належали йому на момент смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п.211 розділу 22 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, діючої на час відкриття спадщини, - свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. За відсутності зазначених документів, нотаріусу може бути надано рішення суду про встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частинами 1 та 6 статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Абзацами 5 та 11статті 3 Закону України Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Діючим законодавством не передбачена можливість одночасної реєстрації місця проживання в декількох місцях, при цьому законом встановлено що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Позивачка ОСОБА_1 , згідно копій сторінок паспорта громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.07.2018р. по справі №404/2163/16-ц, у якій зазначено, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, матеріалами справи підтверджено, а саме: довідкою, виданою виконавчим комітетом Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області №1319 від 29.11.2016р. та показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому суд вважає доведеним факт того, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: с.Вуйковичі Мостиського району Львівської області.

Встановлення зазначеного факту має юридичне значення , так як дає позивачу підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: с.Вуйковичі Мостиського району Львівської області.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа-відповіді приватного нотаріуса Мостиського нотаріального округу Львівської області Келюх М.А. №94/01-16 від 23.05.2019р. та копій сторінок спадкової справи №61/2018, - нотаріусом Келюх М.А. було заведено спадкову справу №61/2018 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак таку нотаріусом видалено, так як позивачка ОСОБА_1 не надала підтверджуючих документів про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Однак, у судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на час смерті проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 (батьком) та протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачка не заявила про відмову від даної спадщини.

Отже, в силу ст.ст.1286-1269 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Інших можливих спадкоємців, які б мали обов`язкову частку у спадщині, судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть та заповіту спадкодавця ОСОБА_2 ; копіями Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори від 17.05.2019р. №01-16/295; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 13.05.2019р. №56123702; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 13.05.2019р. №56123713; листом-відповіддю від приватного нотаріуса Мостиського нотаріального округу Келюх М.А.; копіями паспорта, свідоцтва про народження та укладення шлюбу позивача по справі; іншими матеріалами справи.

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельні ділянки) не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за нею (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Пленум Верховного Суду України в Постанові 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ч.1 ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або попорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входять зазначені земельні ділянки; право власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки були посвідчені Державними актами, виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінали таких втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що також є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держгеокадастру у Мостиському районі Львівської області, Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: с.Вуйковичі Мостиського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,3742 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622486900:06:000:0087, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №737494, виданого 13.05.2009р.;

- земельну ділянку площею 1,15379га, кадастровий номер земельної ділянки -4622486900:09:000:0080, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №050363, виданого 22.04.2004р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського,6, Львівської області, код ЄДРПОУ - 26307500.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Третя особа - відділ Держгеокадастру у Мостиському районі Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області, код ЄДРПОУ:39873751.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак