Рішення

від 01.11.2019 по справі 607/12921/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2019 Справа №607/12921/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А. учасників справи

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3 О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради, Комунальної установи Тернопільської обласної ради Центр аналітично-методичного та матеріально-технічного забезпечення розвитку освітніх закладів області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільської обласної ради, Комунальної установи Тернопільської обласної ради Центр аналітично-методичного та матеріально-технічного забезпечення розвитку освітніх закладів області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представники відповідача у судовому засіданні вважають, що слід ухвалити додаткове рішення щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо стягнення коштів за час вимушеного прогулу суд зазначає таке.

У п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 Про практику розгляду судами трудових спорів постановлено, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи при цьому суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати .

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 24 червня 2019 року, то середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за березень 2019 року становить 7490 грн. та квітень 2019 року становить 14980 грн..

У судовому засіданні з`ясовано, що середньоденний заробіток ОСОБА_4 становить 548,05 грн. (7490 +14980 =22470/41=548,05).

Загальна кількість робочих днів за даними виробничого календаря на 2019 рік за період з 23 травня 2019 року по 24 червня 2019 року, включно складає 27 дні. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14797,31 грн. відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу (середньоденна заробітна плата 548,05 грн. х 27 робочих дні = 14797,31 грн.).

За таких обставин, слід стягнути з Тернопільської обласної ради в корись ОСОБА_1 середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу в розмірі 14 797,31 грн. з відрахуванням до бюджету усіх податків та зборів.

Частиною 5 статті 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 131- 141, 270, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Стягнути з Тернопільської обласної ради в корись ОСОБА_1 середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу в розмірі 14 797,31 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень 31 копійок) з відрахуванням до бюджету усіх податків та зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків

Відповідач: Тернопільська обласна рада, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24630220.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради Центр аналітично-методичного та матеріально-технічного забезпечення розвитку освітніх закладів області , вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43045673.

Повний текст додаткового рішення суду складено 01 листопада 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко