Постанова

від 17.10.2019 по справі 508/1179/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2038/19

Номер справи місцевого суду: 508/1179/16-ц

Головуючий у першій інстанції Горобець В.Л.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.

за участі секретаря - Чепрас А.І.

з участю: відповідачки ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року (одноособово суддя Горобець В.Л.) у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" про визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

14.11. 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Агроком (далі-Товариство) звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, а саме: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер 5123582800:01:002:0103 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є ОСОБА_1 , який укладений 01.10.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 6,44 га, АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103, що розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

27.12.2011 року між Товариством та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка площею 6,44 га ріллі, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103, що розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області. Зазначений договір зареєстровано у відділі Держземагенства у Миколаївському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2012 року за № 512358284000550 і є чинним. 27.12.2011 року сторонами також підписаний акт передачі та прийому спірної земельної ділянки.

Пунктами 36-39 укладеного між Товариством і ОСОБА_1 договору оренди визначений порядок зміни умов договору і припинення його дії, а пунктом 39 зазначеного договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

02.10.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Молчановим Є.О. здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник ОСОБА_1 від 01.10.2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі строком дії 5 років, орендар ОСОБА_2

Строк дії договору від 27.12.2011 року, що укладений між Товариством та ОСОБА_1 на даний час не сплив. Договір оренди землі від 27.12.2011 року укладений у письмовій формі, здійснено його державну реєстрацію відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства. ОСОБА_1 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було спрямоване на укладення договору оренди землі, до якого додано копію державного акта про право власності на землю, підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не зверталася до Товариства з будь-якими заявами про припинення укладеного 27.12.2011 року договору оренди, рішення про припинення договору або його розірвання сторонами не приймалось, у судовому порядку договір недійсним не визнавався, позивач просив позов задовольнити.

08.02. 2017 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до Товариства про визнання недійсним договору оренди від 27.12.2011 року та скасування його реєстрації, а саме: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103 від 27.12.2011 року, зареєстрований у відділі Дерземагенства у Миколаївському районі Одеської області 15.11.2012 року за № 512358284000550 між Товариством і ОСОБА_1 та скасування його реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована: масив АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 42 на території Настасіївської сільської ради, Миколаївського району Одеської області.

Договір оренди належної їй земельної ділянки, який укладеного нібито 27.12.2011 року між нею та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агроком і зареєстрований у відділі Державного агенства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 15 листопад 2012 року за № 512358284000550, вона не укладала і не підписувала.

Договір оренди земельної ділянки від 27.12.2011 року не передбачає всіх істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (чинна на час укладення оспорюваного договору).

Частиною другою ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки вона не підписувала і доручень на його підписання нікому не надавала, умови договору не узгоджувала, тому зазначений договір суперечить вимогам ст. 215 ЦК України, що є підставою його недійсності.

Пункт 8 договору оренди зазначає про укладення договору на 10 (десять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Проте, враховуючи, що земля, згідно договору оренди, надавалася для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проект землеустрою не розроблявся. В договорі оренди відсутнє положення щодо визначення орендної плати у грошовому виразі, що суперечить положенню ст. ст. 192, 524 ЦК України. Отже, в договорі оренди не досягнуто згоди щодо такої істотної умови як розмір орендної плати.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, та розмір земельної ділянки), зміни в Закон України «Про оренду землі» від 07.07.2011 року на підставі Закону України «Про державний земельний кадастр» 3613-УІ. Тобто на час підписання договору оренди не вказана істотна умова договору - кадастровий номер об`єкта оренди.

Посилаючись на відсутність у договорі оренди землі істотних умов договору оренди, відсутність її волевиявлення на укладення зазначеного правочину, ОСОБА_1 просила зустрічний позов задовольнити.

У судовому засіданні 11.04.2017 року представник Товариства первісний позов підтримав і просив відмовити у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_1 позов Товариства не визнала і просила зустрічний позов задовольнити, представник відповідача ОСОБА_2 підтримала зустрічний позов і заперечувала проти первісного позову.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 11.04.2017 року позовну заяву Товариства задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовилено. Суд визнав недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,44 га, що знаходиться на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103, укладений 01.10.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і скасував державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.10.2014 року, що зареєстроване реєстратором реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Молчановим Є.О. за № 7229472. З ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Товариства суд стягнув судові витрати.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

ОСОБА_1 не погодилась із рішенням суду від 11.04.2017 року і подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви скасувати і ухвалити нове, якім задовольнити зустрічний позов, посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає:

Відсутність у договорі оренди землі істотних умов договору оренди, таких як кадастровий номер об`єкта оренди, розмір орендної плати у гривнях, відсутність проекту землеустрою, відсутність якісних показників продукції у разі виплати орендної плати у натуральній формі (якісних показників, місця, умов, порядку, строків поставки, відсутність у разі виплати орендної плати у відробітковій формі обсягів, строків і місця виконаня послуг), які визначені законом як істотні умови договору оренди землі, є обставиною для визнання зазначеного договору недійсним з підстав ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі .

В судовому засіданні представник Товариства не зміг пояснити коли і при яких обставинах ОСОБА_1 підписувала оспорюваний нею договір оренди, як не зміг пояснити і час підписання договору оренди землі. З представником Товариства ОСОБА_3 , як директором, який підписав оспорюваний договір, так само як і з іншими особами Товариства, ОСОБА_1 ніколи не зустрічалась і умови оспорюваного договору не узгоджувала, договір не підписувала.

Рішення суду про відмову в задоволенні зустрічного позову не містить спростувань доводів ОСОБА_1 стосовно узгодження істотних умов договору, суд послався лише не те, що використано типову форму договору оренди землі, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

Однак і в типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, і, у оспорюваному договорі в розділі Орендна плата п.9 зазначено істотні умови, а саме: що …Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі (за вибором орендодавця): у грошовій формі: у гривнях із зазначенням способів внесення, при виплаті; у натуральній формі: перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки у відробітковій формі: види, обсяги, строки і місце надання послуг… .

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявляла клопотання про необхідність проведення експертизи для підтвердження того, що вона договір не підписувала, проте заява про проведення експертизи залишилась поза увагою суду.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

Представник позивача Товариства і відповідач ОСОБА_2 не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляцйійну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована: масив АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 НОМЕР_1 на території Настасіївської сільської ради, Миколаївського району Одеської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.07.2005 року (а.с.11,12).

15.11.2012 року за № 512358284000550 у відділі Державного агенства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області зареєстрований договір оренди земельної ділянки без дати між Товариством та ОСОБА_1 (а.с.191,192).

01.10.2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, земельної ділянки кадастровий номер: 5123582800:01:002:0103 на строк 5 років, а 02.10.2014 року здійснено державну реєстрацію речого права за договором оренди від 01.10.2014 року (а.с.8-10,13).

08.02. 2017 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до Товариства про визнання недійсним договору оренди від 27.12.2011 року та скасування його реєстрації, зокрема з підстав того, що договір оренди у грудні 2011 року з Товариством вона не укладала і не підписувала його.

Судом апеляційної інстанції встановлені нові обставини і досліджені нові докази.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.08.2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу для з`ясування питання чи виконано підпис на договорі оренди землі від 27.12.2011 року між ОСОБА_1 та Товариством самою ОСОБА_1 або іншою особою (а.с.201-204).

Згідно висновку експерта №18-3863 від 08.04.2019 року судової почеркознавчої експертизи, підпис на договорі оренди землі (а.с.191,192) без номера за 2011 рік між ОСОБА_1 і Товариством, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.214-218).

Між сторонами виникли правовідносини із визнання договорів оренди землі недійсними, які регулюються нормами ЦК України і Законом України Про оренду землі .

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, задовольнґючи позов Товариства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.10.2014 року виходив з того, що договір оренди 2011 року відповідає вимогам ст. 15 Закону України Про оренду землі , укладений між сторонами у належній формі, ОСОБА_1 свідомо знаючи про існування договору 2011 року, у 2014 році уклала новий договір без розрівання попереднього договору, що є порушенням прав Товариства.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі за 2011 рік суд виходив з того, що, укладення договору у 2014 році без розірвання попереднього з мотивів, що іншій орендар буде виплачувати більшу орендну плату не є підставою для визнання недійсним договору оренди зімлі між Товариством та ОСОБА_1 (а.с.110-118).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. ст. 203 ч. ч.1-3, 215 ч.1 ЦК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 ч.1 Закону України Про оренду землі ).

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 ч.1 Закону України Про оренду землі ).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка, згідно із законом, вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (ст. 16 ч.1 Закону України Про оренду землі ).

З матеріалів справи вбачається, що підпис на договорі оренди землі (а.с.191,192) без номера за 2011 рік між ОСОБА_1 і Товариством, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не підписувала у 2011 році із Товариством договір оренди землі, тобто було відсутнє волевиявлення сторони правочину, а саме орендодавця ОСОБА_4 на передачу Товариству в оренду належної їй земельної ділянки, зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди від 27.12.2011 року та скасування його реєстрації з підстав ст. 203 ч.3, 215 ч.1 ЦК України підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції.

Оскільки договір оренди землі без номера за 2011 рік між ОСОБА_1 та Товариством визнається недійними, відсутні правові підстави для задоволення позову Товариства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки 6,44 га, кадастровий номер 5123582800:01:002:0103 від 01.10.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи і арґументи ОСОБА_1 щодо відсутності її волевиявлення на укладення у 2011 році договору оренди землі прийняті до уваги судом апеляцінйої інстанції і є підставою для скасування рішення суду та задоволення зустрічного позову.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у договорі оренди землі відсутні істотні умови, рішення суду не містить спростувань її доводів стосовно узгодження істотних умов договору колегія суддів не бере до уваги, оскільки позов підлягає задоволенню з підстав ст. ст. 203 ч.3, 215 ч.1 ЦК України.

Посилання представника Товариства у запереченнях на зустрічний позов на те, що ОСОБА_1 не подавала жодних заяв про внесення змін або уточнень до договору оренди 2011 року, регулярно отримувала орендну плату і її все влаштовувало (а.с.86,87) не приймаються до уваги з тих підстав, що належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами встановлено, що договір оренди землі у 2011 році ОСОБА_1 не підписувала. Тобто оспорюваний договір 2011 року, на який посилається Товариство, не відповідав внутрішній волі ОСОБА_1

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Зважаючи на те, що встановлено порушення прав власника земельної ділянки ОСОБА_1 , іі порушене право підлягає захисту судом шляхом задоволення зустрічного позову. Товариство не довело своїх вимог, а тому колегія суддів відмовляє Товариству у задоволенні позові.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задовленні зустрічного позову, рішення суду не відповідає обставинам справи, постановлено з порушенням норм ст. ст. 203, 2015 ЦК України, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Разом з тим, зважаючи на те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ст. 193 ч.2 ЦПК України), у даному випадку, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі з прийняття судом апеляційної інстанції нового судового рішення.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права ( ст. 367 ч.4 ЦПК України).

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).

Апеляційна скарга і зустрічний позов ОСОБА_1 підлягають задоволенню, тому ОСОБА_1 має право на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 640 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції, судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 711,70 гривень і 5 491,20 гривень за проведення експертизи в суді апеляційної інстанції, які документально підтверджені (а.с.67,122,131,183,219).

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року -скасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Агроком" у позові до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" про визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,44 га, кадастровий номер 5123582800:01:002:0103 без дати між ОСОБА_1 і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком", який зареєстрований у відділі Держземагенства у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року за № 512358284000550 зі скасуванням його реєстрації.

Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком (код ЄДРПОУ 30820882) на користь ОСОБА_1 (ІІН № НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 640 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 711,70 гривень і 5 491,20 гривень за проведення експертизи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцятим днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 31.10.2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Є.С. Сєвєрова

Г.Я. Колесніков