Постанова

від 31.10.2019 по справі 210/4045/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8476/19 Справа № 210/4045/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року про відмову у відкритті провадженні по праві за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, Криворізького міського Управління земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Криворізької міської ради, Криворізького міського Управління земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Ухвала суду мотивована тим, що визнання недійсним рішення Криворізької міської ради №2924 від 20.04.2005 року, тобто, рішення суб`єкта владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, тому за предметною юрисдикцією такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційний скарга мотивована тим, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки, подальше оспорювання права власності має вирішуватись у порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про цивільне право.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року про відмову у відкритті провадженні підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що визнання недійсним рішення Криворізької міської ради №2924 від 20.04.2005 року, тобто, рішення суб`єкта владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, тому за предметною юрисдикцією такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З вказаним висновком судді колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в своїй позовній заяві позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним рішення Криворізької міської ради № 2924 від 20 квітня 2005 року про приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 581087, виданий 16 жовтня 2009 року Криворізьким міським Управлінням земельних ресурсів за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; визнання за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

З аналізу статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України можна зробити висновок, що органи виконавчої влади у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності діють як органи, через які держава реалізує повноваження власника земельних ділянок.

Тобто, вимогами у цій справі є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади та скасування державного акту та держаної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи вступають із юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Цивільні відносини, відповідно до частини першої статті 1 ЦК України, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Отже рівність учасників є одним із принципів цивільних правовідносин.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах приватноправового характеру, які виникають із земельних відносин, за відповідності складу сторін спору статті 4 ЦПК України, мають розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

У даному випадку спір стосується як порядку набуття фізичною особою ОСОБА_4 земельної ділянки, так і правомірності розпорядження Новомосковської районної державної щодо передачі спірної земельної ділянки та правомірності рішення державного реєстратора про державну реєстрацію цієї землі.

Якщо позовні вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог, то такі вимоги мають розглядатися в одному провадженні.

Розгляд одних і тих же вимог та надання правової оцінки одним і тим же доказам у різних справах різних юрисдикцій протирічить завданню правосуддя щодо вирішення спору, а не спонукання сторони до ініціювання значної кількості судових проваджень для захисту певного права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Отже, висновок судді про те, що даний спір має публічно-правовий характер суперечить вимогам закону.

Виходячи з характеру спору, який є першорядним у визначенні юрисдикції спору, повноваження прокурора та статус особи, яку він представляє (орган державної влади або орган місцевого самоврядування), правового значення не мають.

Таким чином, суддя першої інстанції, постановляючи ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, порушив гарантовані права позивача щодо ефективного засобу юридичного захисту та справедливого судового розгляду в такому його елементі, як право доступу до суду для захисту порушених прав чи інтересів, що є неприпустимим та порушує принципи діяльності судової влади, яка повинна забезпечувати рівні права всіх осіб, чиї інтереси так чи інакше зачіпає судова діяльність.

За таких обставин, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для провадження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року про відмову у відкритті провадженні - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко