Ухвала

від 28.10.2019 по справі 640/6270/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1877/19 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №640/6270/19 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні відділу прокуратури по нагляду за додержанням законів органами ДФС Прокуратури Харківської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №32016130000000019 від 30.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2019 року задоволено частково клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №32016130000000019 від 30.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення 15.07.2019 року обшуку за адресою: м. Харків, вул. Зойфера Юри, буд. 3-А, а саме на: договір оренди № 21/А від 02.05.2018 між ПАТ «Завод «Надія» та ТОВ «Логістик технолоджи» на 7 арк.; акт прийому передачі за договором оренди № 21/А від 02.05.2018 на 1 арк.; договір № 03/09 суборенди транспортних засобів від 03.09.2018 на 1 арк.; договір № 02/01 суборенди транспортних засобів від 02.01.2019 на 1 арк.; договір № 15/11 оренди вантажного автомобіля від 15.11.2018 на 3 арк.; видаткову накладну № 06/05 від 06.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 23/05 від 23.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 24/05 від 24.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 29/05 від 29.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк., яке вирішено зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Зобов`язано слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №32016130000000019 від 30.05.2016 р., негайно повернути власникам майна тимчасово вилучене 15.07.2019 року під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Зойфера Юри, буд. 3-А, майно, а саме: грошові кошти у розмірі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень; банківську картку чорного кольору з № НОМЕР_1 повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; грошові кошти у розмірі 22 620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) гривень повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, прокурор у кримінальному ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що доводи суду не відповідають дійсності, оскільки у клопотанні прокурора ґрунтовно наведено усі обставини, що вказують на причетність ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється у даному кримінальному провадженні. Під час проведення 29.08.2018 обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено документи підприємства ТОВ «Гарантбуд-16» (код ЄДР 41024803), а саме: договір підряду № 50 від 14.03.2013 та додаток до договору, акт № 50 прийняття виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, видаткову накладну № 50 від 12.04.2018. Слідством встановлено, що ТОВ «Гарантбуд-16» упродовж 2017 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Слім Солюшн» (код 4111259), ТОВ «Оптавік» (код 41076635), ТОВ «Лидербуд» (код 41706373), тобто з фіктивними підприємствами, діяльність яких розслідується у даному кримінальному провадженні. Під час допиту 26.11.2018 у якості свідка керівник ТОВ «Гарантбуд-16» ОСОБА_9 пояснив, що він не знає ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і не може пояснити того факту, яким чином під час обшуку у ОСОБА_7 виявлено та вилучено документи відносно ТОВ «Гарантбуд-16». Під час допиту у якості свідка ОСОБА_7 04.09.2018 повідомив, що підприємство ТОВ «Гарантбуд-16» йому не відоме. Під час судового засідання щодо накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку 29.08.2018 за адресою реєстрації та проживання ОСОБА_7 , керівник ТОВ «Гарантбуд-16» ОСОБА_9 знов надав свідчення, що ОСОБА_7 він не знає та не розуміє яким чином у останнього опинились документи його підприємства. Також, ОСОБА_7 не зміг чітко та обгрунтовно надати пояснення яким чином у нього в квартирі опинились документи ТОВ «Гарантбуд-16». У зв`язку з чим слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 29.08.2018 за адресою реєстрації та проживання ОСОБА_7 .

Допитаний 19.07.2019 після обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 пояснив, що опинився у офісі випадково і про знайдені документи ПЛ «АМД 2014» нічого не знає. У у серпні минулого року за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_7 слідчий знайшов документи платника податків, який має фінансово-господарські взаємовідносини з «фіктивними» суб`єктами господарювання щодо яких проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, а у липні поточного року ОСОБА_7 перебував у офісі свого сина ОСОБА_10 , у якому під час обшуку слідчий знайшов документи платника податків, який має фінансово-господарські взаємовідносини з «фіктивним» суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. В обох вищевказаних випадках ОСОБА_7 не зміг пояснити причини знаходження відповідних документів у приміщеннях, у яких він мешкає та знаходиться.

Допитаний 13.08.2019 у якості свідка ОСОБА_10 , тобто після проведення обшуку у його офісі за адресою: АДРЕСА_2 , пояснити причини знаходження у офісі документів ПП «АМД 2014» не зміг.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_11 01.02.2016 видала довіреність на ОСОБА_12 , який в порядку передоручення видав довіреність на ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Згідно з показами ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , наданими ними під час допитів у якості свідків, вони упродовж останніх декількох років не працюють, будь-які доходи не отримують. Майно вилучене під час обшуку належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки виявлено та вилучено безпосередньо у них та в приміщенні, яке використовується ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у якості офісу.

Тому, прокурор вважає, що ОСОБА_8 має безпосередній зв`язок з вищевказаними особами, діяльність яких є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні. Усе вищевикладене вказує на причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень, обставини яких розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Постановою слідчого від 24.07.2019 вищевказані речі у даному кримінальному провадженні визнані речовими доказами. Вони необхідні для проведення судових експертиз, перевірок органами ДФС України платників податків, проведення слідчих (розшукових) дій з метою всебічного, повного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Для запобігання можливості його приховування або знищення, просить задовольнити клопотання прокурора в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32016130000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212 КК України.

15.07.2019 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2019 проведено обшук у нежитлових приміщеннях цокольного поверху № 2-1, 2-2 площею 38,5 кв.м. в літ. «А-5» у будинку АДРЕСА_2 (колишня квартира АДРЕСА_3 ), в ході якого було вилучено: грошові кошти у розмірі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень; банківську картку чорного кольору з № НОМЕР_1 ; грошові кошти у розмірі 22 620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) гривень; договір оренди № 21/А від 02.05.2018 між ПАТ «Завод «Надія» та ТОВ «Логістик технолоджи» на 7 арк.; акт прийому передачі за договором оренди № 21/А від 02.05.2018 на 1 арк.; договір № 03/09 суборенди транспортних засобів від 03.09.2018 на 1 арк.; договір № 02/01 суборенди транспортних засобів від 02.01.2019 на 1 арк.; договір № 15/11 оренди вантажного автомобіля від 15.11.2018 на 3 арк.; видаткову накладну № 06/05 від 06.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ПП «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 23/05 від 23.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ПП «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 24/05 від 24.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ПП «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 29/05 від 29.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ПП «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2019 (у судовій справі № 640/14950/19) клопотання прокурора у даному кримінальному провадженні про арешт майна задоволено та накладено арешт на майно, вилучене 15.07.2019 під час проведення обшуку за адресою: вул. Зойфера Юри, буд. 3-А, м. Харків, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.09.2019 ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2019 скасовано, а матеріали клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 171 КПК України та надано для цього строк 72 години з моменту отримання прокурором даної ухвали Харківського апеляційного суду.

23.09.2019 прокурором у даному кримінальному провадженні до Київського районного суду м. Харкова вдруге направлено клопотання про арешт зазначеного майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2019 матеріали клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 години з моменту отримання прокурором копії даної ухвали.

03.10.2019 р. прокурор ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні і просив накласти арешт на грошові кошти у розмірі 9 800 грн.; банківську картку чорного кольору з № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_7 ; грошові кошти у розмірі 22 620 грн., які належать ОСОБА_8 ; договір оренди № 21/А від 02.05.2018 між ПАТ «Завод «Надія» та ТОВ «Логістик технолоджи» на 7 арк.; акт прийому передачі за договором оренди № 21/А від 02.05.2018 на 1 арк.; договір № 03/09 суборенди транспортних засобів від 03.09.2018 на 1 арк.; договір № 02/01 суборенди транспортних засобів від 02.01.2019 на 1 арк.; договір № 15/11 оренди вантажного автомобіля від 15.11.2018 на 3 арк.; видаткову накладну № 06/05 від 06.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 23/05 від 23.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 24/05 від 24.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 29/05 від 29.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк., які належать ОСОБА_10 . Місце зберігання арештованого майна просив визначити згідно порядку, передбаченому «Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переработки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що прокуратурою області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, яке проводиться слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області, у кримінальному провадженні № 32016130000000019. Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2019 прокурором у клопотанні не зазначено місце зберігання вилученого майна, не додано документи, що підтверджують право власності на вилучене майно, в загальних рисах зазначені підстава і мета арешту. На цей час вищевказане вилучене майно зберігається услідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області. Постановою слідчого від 24.07.2019 у даному кримінальному провадженні вищевказані речі і документи, вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами. Вважаючи, що вилучені під час проведення обшуку речі і документи є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та необхідні для проведення судових експертиз, перевірок органами ДФС України платників податків, проведення слідчих (розшукових) дій з метою всебічного, повного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, прокурор просив накласти арешт на вищевказане майно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2019 року клопотання прокурора задоволено частково. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення 15.07.2019 року обшуку за адресою: м. Харків, вул. Зойфера Юри, буд. 3-А, а саме на: договір оренди № 21/А від 02.05.2018 між ПАТ «Завод «Надія» та ТОВ «Логістик технолоджи» на 7 арк.; акт прийому передачі за договором оренди № 21/А від 02.05.2018 на 1 арк.; договір № 03/09 суборенди транспортних засобів від 03.09.2018 на 1 арк.; договір № 02/01 суборенди транспортних засобів від 02.01.2019 на 1 арк.; договір № 15/11 оренди вантажного автомобіля від 15.11.2018 на 3 арк.; видаткову накладну № 06/05 від 06.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 23/05 від 23.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 24/05 від 24.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк.; видаткову накладну № 29/05 від 29.05.2019 між ТОВ «Стальторгтрейд» (код 42771916) та ТОВ «АМД 2014» (код 35069883) на 4 арк., яке вирішено зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження». У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Зобов`язано слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №32016130000000019 від 30.05.2016 р., негайно повернути власникам майна тимчасово вилучене 15.07.2019 року під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Зойфера Юри, буд. 3-А, майно, а саме: грошові кошти у розмірі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень; банківську картку чорного кольору з № НОМЕР_1 повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; грошові кошти у розмірі 22 620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) гривень повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що прокурор довів наявність підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на документацію, яка належить ОСОБА_10 та була вилучена під час проведення 15.07.2019 року обшуку за адресою: м. Харків, вул. Зойфера Юри, буд. 3-А., оскільки вказане майно може містить відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, як тимчасово вилучене майно та може бути доказом в кримінальному провадженні.

В частині відмови у накладенні арешту на грошові кошти та банківську картку, які були вилучені 15.07.2019 року у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ., слідчий суддя вважав прокурором не доведено, що зазначене майно може містити дані про факти чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження, правова кваліфікація якого передбачає відповідальність за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212 КК України. Враховуючи ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном, практику ЄСПЛ, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором у клопотанні не достатньою мірою конкретизовані обставини кримінальних правопорушень та відношення до них ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , а тому клопотання в цій частині вважав недоведеним.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Кримінальним процесуальнимкодексом Україничітко передбаченіпідстави тамета длязастосування такоговиду забезпеченнякримінального провадження,як арештмайна. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні про арешт майна повинно бути вказано відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий або прокурор повинні чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Договори оренди, акти прийому-передачі за договорами оренди, договори суборенди, видаткові накладні підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту документів, враховуючи можливість використання такого майна, як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Вимоги щодо накладення арешту на грошові кошти у розмірі 9800 грн; банківську картку чорного кольору з № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_7 та грошові кошти у розмірі 22 620 грн., які належать ОСОБА_8 , не доведені прокурором у клопотанні. Як вірно зазначено слідчим суддею, прокурором обставини кримінальних правопорушень та відношення до них ОСОБА_8 і ОСОБА_7 не достатньою мірою конкретизовані. Під час допитів 19.07.2019 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що під час обшуку випадково перебували в приміщенні, в якому ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання речей та документів, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження та можуть бути використані як докази, а саме: у нежитлових приміщеннях цокольного поверху № 2-1, 2-2 площею 38,5 кв.м. в літ. «А-5» у будинку АДРЕСА_2 . Дозвіл на вилучення грошових коштів слідчим суддею не надавався. В ухвалі слідчого судді від 12.07.2019 зазначено, що допитаний свідок вказав про причетність до кримінального правопорушення особи на ім`я « ОСОБА_16 », яким виявився ОСОБА_10 , який використовує в якості офісного приміщення квартиру АДРЕСА_4 . Зі змісту клопотання прокурора не вбачається яке відношення до кримінального провадження мають ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які на час обшуку випадково перебували в цьому приміщенні, а гроші, банківська картка, які були при них, виявлені з їх власних гаманців і належать їм особисто.

Прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та не доведено значення вилучення майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказ у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

За наведених вище обставин судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні відділу прокуратури по нагляду за додержанням законів органами ДФС прокуратури Харківської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2019року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді