Рішення

від 24.10.2019 по справі 1340/3798/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3798/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

позивача- ОСОБА_1

представників позивача - Рісного М.Б., Рісної Ю.Б.

третьої особи- ОСОБА_2

представника третьої особи - Коростильова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування приписів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису від 07.05.2018 № 240/18-2. Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій він просить суд визнати протиправними та скасувати приписи від 07.05.2019 року № 240/18-1 та № 240/18-2, винесені Департаментом ДАБІ у Львівській області.

04.09.2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25.09.2018 року протокольною ухвалою проведено заміно відповідача на належного Державну архітектурно - будівельну інспекцію України.

27 листопада 2018 року ухвалою суду у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

02.05.2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

18.07.2019 року протокольною ухвалою залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

30.08.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

19.09.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

19.09.2019 року протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2018 року відповідачем було винесено оскаржувані приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для винесення приписів було, на думку відповідача, порушення ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п. 5, п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , п. 3.25* Додатку 3.1 (обов`язковий) Протипожежні вимоги ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень , п. 8.5* ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень , таблиці 8.5а* ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень . Проте, позивач вважає оскаржувані приписи протиправними, оскільки позивач у період позапланової перевірки, що проводилася відповідачем у період з 20.04.2018 року по 07.05.2018 року, жодних будівельних робіт не проводив. Стверджує, що на момент перевірки та винесення припису позивач перебував за кордоном, а будинок (включно із будь-якими прибудовами) вже було введено в експлуатацію, що виключає можливість його будівництва. Позивач зазначив, що в судовому порядку було встановлено, що частину земельної ділянки, належної Позивачу, було захоплено його сусідом - ОСОБА_2 Саме ОСОБА_2 (власником будинку АДРЕСА_2 ) не було дотримано вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень при розміщенні будівлі, оскільки його будинок знаходиться ближче нормативно передбаченої відстані до межі земельної ділянки. Звернув увагу суду, що при проведенні перевірки та складанні приписів було допущено низку порушень чинного законодавства. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав та мотивів, викладених у позовах.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову. Заперечення мотивує тим, що 16.04.2018 року на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області надійшло звернення Личаківського відділу поліції у Львівській області Національної поліції України від 16.04.2018 року № 1013/18/2-170 про необхідність проведення перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності. У визначений законом строк відповідачем було призначено позапланову перевірку. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що будівельні роботи на об`єкті будівництва проводяться без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права на виконання будівельних робіт, а саме без повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Відповідач зазначив, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 1/97-10 від 02.03.2010 року (перереєстрація дозволу № 9-07ж від 25.09.2007) виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області строком на 1 (один) рік втратив чинність від 02.03.2011 р. Крім цього, встановлено, що будівельні роботи гр. ОСОБА_1 виконуються з порушенням будівельних норм, а саме: п. 3.25* Додатку 3.1 (обов`язковий) Протипожежні вимоги ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень . Згідно Додатку 3.1 мінімальна відстань між будівлями повинна становити 8 м, а по факту встановлено 4,36 м до будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 03.10.2019 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. У судове засідання 24.10.2019 року представник відповідача не з`явився, належно повідомлений про день та час розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача подала пояснення третьої особи щодо позову, в яких просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на пояснення третьої особи щодо позову.

27 листопада 2018 року ухвалою суду у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту фізичній особі-підприємцю Бобало Тарасу Володимировичу ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). На вирішення експерту було поставлено наступні питання:

1) Чи має місце накладення земельної ділянки (розташованої у АДРЕСА_2 ), якою користується ОСОБА_2 та суміжної земельної ділянки (розташованої у АДРЕСА_1 , будівлі на вказаній ділянці присвоєну поштову адресу АДРЕСА_1 ) якою користується ОСОБА_1 до відомостей правовстановлюючих документів, документації із землеустрою, відомостей Державного земельного кадастру, судових рішень щодо таких земельних ділянок та фактичного землекористування? Якщо факт такого накладення має місце то прошу зазначити: місце, розміри, площу накладення.

2) Чи відповідає фактичне розміщення житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_2 державним будівельним нормам, зокрема (але не виключно) - в частині його розташування відносно меж земельної ділянки у АДРЕСА_1 відповідно до відомостей правовстановлюючих документів, документації із землеустрою, відомостей Державного земельного кадастру, судових рішень щодо таких земельних ділянок.

Судовим експертом був поданий до суду Висновок експерта № 12/12/18 судової земельно-технічної експертизи по адміністративній справ № 1340/3798/18 від 04.04.2019 року. Дослідженням встановлено, що частина площі (S=0,0067 га= 67 м.кв.) земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:05:002:0197, яка перебуває у власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), згідно фактичних меж землекористування (по існуючій огорожі) використовується ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). Фактичне розміщення житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_2 , не відповідає державним будівельним нормам, а саме п. 3.25* (абз. 3) ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень (затвердженим Наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 №44, з урахуванням змін № 1 -10, чинний до 01.09.2018 р.), згідно якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м . та п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій (чинний з 01.09.2018 року) Про розміщенні будинків в кварталах, забудова яких історично склалася, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м . Фактична відстань від найбільш виступної конструкції стіни лівого нижнього кута будинку АДРЕСА_2 . Винники до межі суміжньої земельної ділянки № 8а ( АДРЕСА_2 Винники ) к / н НОМЕР_2 :05:002 :0197 , згідно із даними координат кутів зовнішніх меж та картки закладки межових знаків становить - 0,78м, що є менше мінімально допустимої - 1,0 м.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

16.04.2018 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області отримав звернення Личаківського відділу поліції у Львівській області Національної поліції України від 16.04.2018 року № 4753/3918 з проханням провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов та інших нормативних документів під час будівництва гр. ОСОБА_1 індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

18.04.2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було видано направлення для проведення позапланового заходу № 228/18-пз для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво на АДРЕСА_1 .

З 20.04.2018 р. до 07.05.2018 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було проведено позапланову перевірку, за результатами якої були складені такі документи:

1) Акт перевірки № 228/18;

2) Протокол про адміністративне правопорушення № 228/18-1 від 07.05.2018 року;

3) Протокол про адміністративне правопорушення № 228/18-2 від 07.05.2018 року;

4) Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 240/18-1 від 07.05.2018 року;

5) Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил № 240/18-2 від 07.05.2018 року.

Позивач не погоджується з вищезазначеними приписами, вважає їх протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок №553), Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04. 2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 3038- VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038- VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 1 Порядку №533 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з абзацом 1 пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абзацом 10 п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 553 (в редакції від 10.06.2017 р., чинній на час проведення позапланової перевірки) посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 (в редакції від 10.06.2017 р., чинній на час проведення позапланової перевірки) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

Згідно з п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 суд дійшов висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, на думку суду після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості віднесення такого об`єкту до самочинного є помилковим в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказаний висновок узгоджується к правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.10.2018 у справі 465/1461/16 а.

В матеріалах справи міститься Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок в„– 8 АДРЕСА_1 м. Винники, виготовлений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 12.12.2017 року. Із згаданого вище технічного паспорту вбачається, що ще станом на 12.12.2017 року будинок АДРЕСА_1 вже було споруджено, тобто - його будівництво було вже завершено. При цьому, прибудови а-1 та а 1 -1 вже були споруджені і позначені у такому технічному паспорті.

Крім того, станом на 13.12.2017 року позивачем було зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року індексний номер витягу 107821174. Як слідує із вказаного Витягу, підставою виникнення права власності став Сертифікат відповідності, серія та номер: ЛВ 001825, виданий 24.12.2010 року, видавник: Інспекція ДАБК у Львівській області. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 534) (чинний на момент видачі Сертифікату відповідності позивачу) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1 (п. 2). Таким чином, із поданих позивачем документів слідує, що станом на момент винесення оскаржуваних приписів будівництво будинку АДРЕСА_1 було завершено.

Таким чином, порушення позивачем ст. 27 та п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , які встановлені приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 240/18-1 від 07.05.2018 року, спростовуються поданими доказами. Адже у період, охоплений позаплановою перевіркою, за наслідками якої було винесено оскаржувані приписи, будинок (включно із прибудовами) було введено в експлуатацію та оформлено на нього право власності.

Також суд звертає увагу, що позивачем надано перевіряючим технічний паспорт та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто на час проведення перевірки відповідачу було відомо, що на спірну прибудову зареєстровано право власності до проведення перевірки.

Суд не надає оцінки виявленим під час перевірки порушенням, виявленим під час проведення перевірки, так як будівництво є узаконеним і така оцінка може надаватись судом при оскаржені реєстрації права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 409,6 грн. та 17 542,00 грн. за проведення експертизи, отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 18 951,60 грн.

Керуючись ст.ст. 72- 77, 94, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування приписів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 240/18-1 від 07.05.2018 р., винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 240/18-2 від 07.05.2018 р., винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 18 951,60 ( вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну грн.60 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.