Постанова

від 12.02.2020 по справі 1340/3798/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/3798/18 пров. № 857/12717/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційні скарги Державної архітектурно - будівельної інспекції України та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 1340/3798/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування приписів,-

суддя в 1-й інстанції - Кухар Н. А.,

час ухвалення рішення - 24.10.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 01.11.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив визнати протиправними та скасувати приписи від 07 травня 2019 року № 240/18-1 та № 240/18-2, винесені Департаментом ДАБІ у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №240/18-1 від 07 травня 2018 року, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 240/18-2 від 07 травня 2018 року, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил проведена відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначає, що на підставі наказу ДАБІ України від 08 вересня 2015 року №976, звернення Личаківського відділу поліції у Львівській області Національної поліції України від 16 квітня 2018 року № 1013/18/2-170, яке надійшло на адресу відповідача та направлення на здійснення перевірки від 18 квітня 2018 року №228/18-пз було проведено перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єкту Будівництво на АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки було встановлено, що будівельні роботи на об`єкті будівництва проводяться без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права на виконання будівельних робіт, а саме: без повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Зазначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт №1/97-10 від 02 березня 2010 року (перереєстрація дозволу № 9-07ж від 25 вересня 2007 року) виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області строком на 1 (один) рік втратив чинність від 02 березня 2011 року. Крім того, встановлено, що будівельні роботи гр. ОСОБА_2 виконуються з порушенням будівельних норм, а саме: п. 3.25* Додатку 3.1 (обов`язковий) "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень". Згідно з Додатком 3.1 мінімальна відстань між будівлями повинна становити 8 м, а по факту встановлено 4,36 м до будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, перевіркою встановлено, що на відстані орієнтовно 1м від даху проходить повітряна лінія електропередачі напругою 10 кВ, охоронна зона якої, відповідно до таблиці 8.5* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень становить 10 м по обидва боки від крайніх проводів, тобто будинок знаходиться в охоронній зоні вказаної лінії електропередач. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Крім того, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , також оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що після вступу у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи представником третьої особи було заявлено клопотання про витребування доказів, яким з урахуванням уточнення клопотання просив витребувати з 5-тої Львівської державної нотаріальної контори належно засвідчені копії документів, що стали підставою для реєстрації державним нотаріусом цієї нотаріальної контори Кіріловою Т. М. права власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_1). Однак 30 серпня 2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів. Зазначає, що витребування цих доказів дозволило б перевірити чи дійсно позивачем зареєстроване право власності на житловий будинок і прибудови до нього саме в такій конфігурації (площа, проект, розміри, пропорції1); чи збудований будинок і прибудови до нього згідно виготовленої проектної документації ТОВ ФАЗИС ; перевірити сертифікат ЛВ 001825 від 24 грудня 2010 року, який став підставою для виникнення права власності і є на відміну від поданого витягу - правовстановлюючим документом, оскільки третя особа вважає, що поданий примірник сертифікату містить інші відомості, ніж ті, які вказані у витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер витягу 107821174 від 15 грудня 2017 року, що в тому числі, є предметом перевірки в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №120171400400001380 від 03 червня 2017 року у СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області. Звертає увагу, що лише на підставі технічного паспорту та витягу з реєстру прав власності суд зробив висновок, що саме в такому вигляді і здано в експлуатацію цей будинок і прибудову до нього, зареєстровано право власності і тому дійшов висновку про протиправність оскаржуваних, позивачем приписів. Зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 відповідає нормам ДБН, був збудований та прийнятий в експлуатацію до початку будівництва ОСОБА_2 житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, а тому проектування будинку позивача повинно було відбуватись з врахуванням зазначеної мінімальної відстані між будинками у 8 м, оскільки на той момент вже існував збудований і запроектований ще у травні 1992 року будинок ОСОБА_1 і проектування будинку позивача повинно було б відбуватись вже з урахуванням раніше збудованого будинку ОСОБА_1 . Також, зазначає, що з 2002 року, тобто задовго до проектування та зведення позивачем житлового будинку на оскаржуваній земельній ділянці існувала діюча повітряна лінія електропередач у зв`язку з цим проектування та будівництво цього будинку відбувалось всупереч вимогам ДБН, а саме: п.8.5а* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , згідно з якими використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинно бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду. В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки. Водночас на відстані орієнтовно 1 м. від даху будованого позивачем будинку проходить повітряна лінія електропередачі напругою 10 кВт, охоронна юна якої відповідно до таблиці 8.5а* ДБН 360-92** становить 10 м. по обидва боки від крайніх проводів, внаслідок чого будинок всупереч цим вимогам ДБН знаходиться в охоронній зоні лінії електропередачі. Таким чином, вказані порушення норм ДБН, виявлені в ході перевірки під час здійснення позивачем добудови гаражу, існують і по сьогодні, позивачем усунуті не були і в майбутньому можуть ставити під загрозу життя і здоров`я людей. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_2 подав відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначає, що предметом позову є визнання протиправним і скасування приписів, і аж ніяк не відповідність зведеного житлового будинку по АДРЕСА_1 проектній документації на нього, введення такого будинку в експлуатацію та реєстрація права власності на вказаний будинок. Крім того, зазначає, що заявлені представником третьої особи клопотання не заслуговують на увагу, оскільки в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, і під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог. Звертає увагу, що факт порушення вимог ДБН щодо використання земельних ділянок у межах санітарно-захисних зон електричних мереж не підтверджений належними доказами. З кадастрового плану земельної ділянки №60091014 та сервітутів і обмежень щодо режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , що є складовими частинами Технічної документації по переоформленню Державного акта на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 (державний акт № 1557), станом на 2002 рік не вбачається наявності жодних охоронних чи санітарно - захисних зон електричних мереж. Аналогічно, викопіюванням з генплану за 2006 рік, що є складовою Проекту індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, теж не передбачено існування будь - яких електричних мереж ані на площі забудови будинку АДРЕСА_1, ані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . 21 липня 2006 року ВАТ Львівобленерго було видано ОСОБА_2 технічні умови щодо житлового будинку у АДРЕСА_1 . Вказані технічні умови не містили будь - яких посилань на наявність чи необхідність врахування при будівництві охоронних чи санітарно - захисних зон електричних мереж. Більше того, сам факт видачі таких технічних умов свідчить про те, що спорудження будинку відбувалося без порушення таких захисних зон. Станом на даний час право власності на згаданий будинок оформлено у встановленому чинним законодавством порядку. З викопіювання з генплану м. Винники за 2007 рік вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на 2007 рік знаходиться фундамент і не проходить жодних ліній електропередач.

Щодо оскаржуваних приписів, то позивач зазначає наступне. Адвокатським запитом від 19 липня 2018 року від Департаменту ДАБІ у Львівській області вимагалося надати копії всіх документів, складених за результатами будь-яких заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою АДРЕСА_1, починаючи з 01 січня 2018 року. Супровідним листом від 27 липня 2018 року №114-6/3401-18, Департамент ДАБІ у Львівській області надав всі матеріали проведеної перевірки, включно із відповідним Актом від 07 травня 2018 року №228/18, однак будь-яких доказів проведення позивачем будівельних робіт, окрім відомостей самого ж акту перевірки, такі матеріали не містили. Звертає увагу, що твердження про проведення позивачем будь-яких будівельних робіт спростовується Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 12 грудня 2017 року. Із згаданого вище технічного паспорту вбачається, що станом на 12 грудня 2017 року будинок АДРЕСА_1 . Винники вже було споруджено, тобто - його будівництво було вже завершено. При цьому, прибудови а-1 та а'-1 вже були споруджені і відзначені у такому технічному паспорті. Більше того, із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 грудня 2017 року вбачається, що право власності на будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за позивачем ще 13 грудня 2017 року. Будівництво будинку проводилося ще у 2007 році, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2007 року № 16116443. Таким чином, будинок (включно із будь-якими прибудовами), як це вбачається із вказаних вище документів, вже було, введено в експлуатацію, та юридично оформлено ще у грудні 2017 року. Вказане повністю спростовує проведення позивачем будівництва у період, охоплений перевіркою, за наслідками якої було винесено оскаржувані приписи, оскільки будинок було здано в експлуатацію ще до проведення перевірки, а тому такі було винесено без належних правових підстав. Також, зазначає, що між позивачем і третьою особою певний період тривали судові спори щодо права власності на земельну ділянку, в результаті яких було підтверджено право власності за ОСОБА_2 . Таким чином, вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Позивач - ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційних скарг і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представники позивача - Рісний М. Б., Рісна Ю. Б. у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційних скарг і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Третя особа (апелянт) - ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи (апелянта) - Коростильов В. А. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання 12 лютого 2020 року не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника у інших судових процесах, подавши лише інформацію про розгляд справ у інших судах, разом з тим, жодних доказів на підтвердження факту зайнятості представника у інших справах не подав, а тому колегія суддів не вважає такі причини поважними. Крім того, у судовому засіданні - 22 січня 2019 року представник надала пояснення у цій справі, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиви на апеляційні скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2018 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області отримав звернення Личаківського відділу поліції у Львівській області Національної поліції України від 16 квітня 2018 року № 4753/3918 з проханням провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов та інших нормативних документів під час будівництва ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1.

18 квітня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано направлення для проведення позапланового заходу № 228/18-пз для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво на АДРЕСА_1 .

З 20 квітня 2018 року до 07 травня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої були складені такі документи: Акт перевірки № 228/18; Протокол про адміністративне правопорушення № 228/18-1 від 07 травня 2018 року; Протокол про адміністративне правопорушення № 228/18-2 від 07 травня 2018 року; Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 240/18-1 від 07 травня 2018 року; Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил № 240/18-2 від 07 травня 2018 року.

Позивач не погоджується з вищезазначеними приписами, вважає їх протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

27 листопада 2018 року ухвалою суду у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). На вирішення експерту було поставлено наступні питання:

1) Чи має місце накладення земельної ділянки (розташованої у АДРЕСА_2 ), якою користується ОСОБА_1 та суміжної земельної ділянки (розташованої у АДРЕСА_1 , будівлі на вказаній ділянці присвоєну поштову адресу АДРЕСА_1 ) якою користується ОСОБА_2 до відомостей правовстановлюючих документів, документації із землеустрою, відомостей Державного земельного кадастру, судових рішень щодо таких земельних ділянок та фактичного землекористування? Якщо факт такого накладення має місце то прошу зазначити: місце, розміри, площу накладення.

2) Чи відповідає фактичне розміщення житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_1 державним будівельним нормам, зокрема (але не виключно) - в частині його розташування відносно меж земельної ділянки у АДРЕСА_1 відповідно до відомостей правовстановлюючих документів, документації із землеустрою, відомостей Державного земельного кадастру, судових рішень щодо таких земельних ділянок.

Судовим експертом був поданий до суду Висновок експерта № 12/12/18 судової земельно-технічної експертизи по адміністративній справ № 1340/3798/18 від 04 квітня 2019 року. Дослідженням встановлено, що частина площі (S=0,0067 га= 67 м.кв.) земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:05:002:0197, яка перебуває у власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), згідно з фактичними межами землекористування (по існуючій огорожі) використовується ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Фактичне розміщення житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_1 , не відповідає державним будівельним нормам, а саме п. 3.25* (абз. 3) ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень" (затвердженим Наказом Держкоммістобудування 17 квітня 1992 року №44, з урахуванням змін № 1 -10, чинний до 01 вересня 2018 року), згідно з яким "для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м". та п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" (чинний з 01 вересня 2018 року) "Про розміщенні будинків в кварталах, забудова яких історично склалася, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м". Фактична відстань від найбільш виступної конструкції стіни лівого нижнього кута будинку АДРЕСА_2 до межі суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 к/н 4610160300:05:002:0197, згідно із даними координат кутів зовнішніх меж та картки закладки межових знаків становить - 0,78 м, що є менше мінімально допустимої - 1,0 м.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент винесення оскаржуваних приписів будівництво будинку АДРЕСА_1 було завершено, охоплений позаплановою перевіркою, за наслідками якої було винесено оскаржувані приписи, будинок (включно із прибудовами) було введено в експлуатацію та оформлено на нього право власності, а тому порушення позивачем ст.27 та п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які встановлені приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт №240/18-1 від 07 травня 2018 року спростовуються поданими доказами. Крім того, позивачем надано перевіряючим технічний паспорт та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто на час проведення перевірки відповідачу було відомо, що на спірну прибудову зареєстровано право власності до проведення перевірки, а тому суд не надає оцінки виявленим під час проведення перевірки порушенням, оскільки будівництво є узаконеним і така оцінка може надаватись судом при оскаржені реєстрації права власності.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №533 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Абз.1 п.7 цього Порядку № 553 передбачає, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абз.10 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 передбачає, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з п.9 вищезазначеного Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

П.12 Порядку № 553 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.16, 17 цього Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

П.19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 передбачає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості віднесення такого об`єкту до самочинного є помилковим в силу його узаконення, а тому не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи міститься Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 12 грудня 2017 року. З вищезазначеного технічного паспорту вбачається, що станом на 12 грудня 2017 року будинок АДРЕСА_1 вже було споруджено, тобто - його будівництво було вже завершено. При цьому, прибудови а-1 та а1-1 вже були споруджені і позначені у такому технічному паспорті.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на 13 грудня 2017 року позивачем було зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 грудня 2017 року, індексний номер витягу 107821174. З цього Витягу вбачається, що підставою виникнення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 став сертифікат відповідності, серія та номер: ЛВ 001825, виданий 24 грудня 2010 року, видавник: Інспекція ДАБК у Львівській області.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №923 (який діяв на момент видачі сертифікату відповідності) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1 (п. 2).

Таким чином, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з вищезазначених документів вбачається, що станом на момент винесення оскаржуваних приписів будівництво будинку АДРЕСА_1 було завершено.

Колегія суддів звертає увагу, що працівникам ДАБІ при здійсненні позапланової перевірки ОСОБА_2 було надано технічний паспорт та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто на час проведення перевірки відповідачу було відомо, що на спірну прибудову зареєстровано право власності до проведення перевірки, оскільки такий факт зафіксовано у складеному акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що встановлені приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт №240/18-1 від 07 травня 2018 року порушення ОСОБА_2 ст.27 та п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спростовуються поданими доказами, оскільки у період, визначений позаплановою перевіркою, за наслідками якої було винесено оскаржувані приписи, будинок (включно із прибудовами) було введено в експлуатацію та оформлено на нього право власності, а тому суд не надає оцінки виявленим під час перевірки порушенням, так як будівництво є узаконеним і така оцінка може надаватись судом при оскаржені реєстрації права власності.

Щодо доводів апелянтів про те, що на відстані орієнтовно 1 м від даху проходить повітряна лінія електропередачі напругою 10 кВ, охоронна зона якої, відповідно до таблиці 8.5* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень становить 10 м по обидва боки від крайніх проводів, тобто будинок позивача знаходиться в охоронній зоні вказаної лінії електропередач, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки предметом позову є визнання протиправним і скасування оскаржуваних приписів, а не відповідність зведеного житлового будинку по АДРЕСА_1 проектній документації на нього, введення такого будинку в експлуатацію та реєстрація права власності на цей будинок.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що станом на момент винесення оскаржуваних приписів будівництво будинку АДРЕСА_1 було завершено, охоплений позаплановою перевіркою, за наслідками якої було винесено оскаржувані приписи, будинок (включно із прибудовами) було введено в експлуатацію та оформлено на нього право власності, а тому порушення позивачем ст.27 та п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які встановлені приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт №240/18-1 від 07 травня 2018 року спростовуються поданими позивачем доказами, а саме: технічним паспортом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Крім того, на час проведення перевірки відповідачу було відомо, що на спірну прибудову зареєстровано право власності до проведення перевірки, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не надання оцінки виявленим під час проведення перевірки порушенням, оскільки будівництво є узаконеним і така оцінка може надаватись судом при оскаржені реєстрації права власності.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені скаржниками в апеляційних скаргах обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Державної архітектурно - будівельної інспекції України та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 1340/3798/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року.