Ухвала

від 01.11.2019 по справі 440/2545/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2019 р.Справа № 440/2545/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши порядку письмового провадження клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року по справі № 440/2545/19

за позовом Приватного підприємства "Будівельно-монтажна сервісна торгівельна компанія "Велес"

до Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 р. задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Будівельно-монтажна сервісна торгівельна компанія "Велес" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу, одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши заяву відповідача, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Разом з тим, по-перше, заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору.

Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" Державна фіскальна служба України не наділена пільгами щодо сплати судового збору, відповідач зобов`язаний сплачувати судовий збір.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.