Постанова

від 31.10.2019 по справі 400/1250/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1250/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.

за участю секретаря: Пономарьової Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Новацький Петро Станіславович на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Новацький Петро Станіславович про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства Новацький Петро Станіславович (далі - відповідач) заборгованості в сумі 44396,30 грн., з яких 44157,89 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій, 238,41 грн. - пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2018 року відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня в загальній сумі 44396,30 грн, яка не сплачена відповідачем. Також, позивач зазначив, що зазначене у звітах відповідача робоче місце не може вважатись належним створенням умов для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки воно режим роботи передбачає неповний робочий день, що може свідчити про дискримінацію за ознакою інвалідності.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 10 червня 2019 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено нормативи працевлаштування осіб з інвалідністю та , що не вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за правилами ч. 1 ст. 56 Кодексу законів про працю України неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється виключно за згодою сторін при прийнятті на роботу або після прийняття. Також ФГ Новацький П.С. зазначає про неврахування судом першої інстанції позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 15 січня 2019 року по справі №814/825/17.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга ФГ Новацький П.С. не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно частини 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012р. № 5067-VI, чинного на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013р. затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (надалі - Порядок №316).

Згідно пункту 1.3 цього Порядку №316, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Пунктом 2.1 цього Порядку №316 передбачено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

В ході розгляду зазначеної справи, апеляційним судом встановлено, що відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, згідно якого кількість працевлаштованих осіб на підприємстві - 19 осіб, при цьому з них відсутні особи, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2018 року відповідачем не було працевлаштовано особи з інвалідністю, при цьому протягом 2018 року відповідач подавав щомісяця звіти про наявність вакантної посади, яка може бути зайнятою особою з інвалідністю, разом з цим, у звітах відповідач зазначав про неповний робочий час.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП України, неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється виключно за угодою сторін при прийнятті на роботу або після прийняття.

Колегія суддів зазначає, що передбачена законом можливість встановлення скороченої тривалості робочого дня, в тому числі для осіб з інвалідністю, може бути реалізована під час прийняття особи на роботу, однак завідоме встановлення такої тривалості робочого часу усім потенційним працівникам суперечить меті Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і не сприяє забезпеченню законних прав та інтересів інвалідів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки робоче місце інваліда є створеним при умові, коли йому пропонується працевлаштування на повну ставку, і лише при працевлаштуванні за згодою сторін може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Щодо посилань відповідача на неврахування судом першої інстанції позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 15 січня 2019 року по справі №814/825/17, апеляційний суд зазначає, що оцінка обставинам щодо встановлення неповний робочого часу для осіб з інвалідністю під час розгляду цієї справи судом касаційної інстанції не надавалась, натомість окружний суд обґрунтовано застосував до спірних правовідносин правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі 805/1473/16-а.

Мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку окружного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем створено робочі місця для інвалідів виключно з неповним робочим днем, створення таких робочих місць не може вважатись належним виконанням передбаченого статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні нормативу, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенням без змін рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 139 КАС України апеляційний суд не здійснює зміну розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Новацький Петро Станіславович - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адмзіністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Новацький Петро Станіславович про стягнення заборгованості - без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.11.2019 року.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.В. Єщенко