Постанова

від 23.10.2019 по справі 668/11318/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 668/11318/14-ц

провадження № 61-32944св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Херсонська міська рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,

від 07 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Херсонської міської ради про визнання недійсним рішення ХХХV сесії Херсонської міської ради, VІ скликання від 11 липня 2014 року, № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки , яким відмовлено ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Позовна заява, з урахуванням заяви про уточнення підстав позову, мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки, площею 0, 0469 га, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 .

Згідно з планом межа належної їй земельної ділянки проходить по стіні її будинку без додержання законодавчо встановлених вимог будівельних правил щодо відступів. Крім того, вздовж стіни її будинку, яка знаходиться на межі земельної ділянки, проходять системи газозабезпечення і каналізації будинку, які потрібно обслуговувати і мати до них вільний доступ.

Земельна ділянка орієнтовною площею 0, 0013 га, яка є прилеглою до земельної ділянки позивача нікому не надана у користування та не перебуває у приватній чи колективній власності.

Тому вона 06 грудня 2013 року звернулася до Херсонської міської ради щодо набуття права власності (шляхом викупу) на земельну ділянку, яка безпосередньо прилягає до її будинку і по якій проходять системи його забезпечення, додавши до заяви всі необхідні документи.

Рішенням ХХХV сесії Херсонської міської ради VI скликання від 11 липня

2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки позивачу відмовлено в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Посилаючись на те, що оскаржуване рішення за своєю суттю є відмовою у продажі земельної ділянки, та порушує її право на отримання у власність земельної ділянки, яка згідно з встановленими нормами та правилами необхідна для обслуговування власного житлового будинку, просила суд визнати незаконним та скасувати рішення ХХХV сесії Херсонської міської ради VІ скликання від 11 липня 2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки у частині відмови ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов`язати Херсонську міську раду розглянути на засіданні чергової сесії заяву ОСОБА_1 про викуп вказаної земельної ділянки; стягнути з відповідача, понесені нею судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа переглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Херсонського міського суду Херсонської області, у складі судді Хайдарової І. О., від 25 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення ХХХV сесії Херсонської міської ради VІ скликання від 11 липня 2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки у частині відмови ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0013 га із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач розглянув заяву позивача не у спосіб, встановлений Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу Херсонської міської ради задоволено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2017 року щодо визнання незаконним та скасування рішення ХХХV сесії Херсонської міської ради VІ скликання від 11 липня 2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки у частині відмови ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0013 га із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд скасовано і ухвалено в цій частин нове рішення про відмову в задоволені позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 є сформованою, має кадастровий номер, межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 узгоджені із межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 під час реалізації позивачкою права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, а тому не є вільною, та такою, що не може бути продана.

Апеляційний суд вважав, що з урахуванням положень статей 127, 128, 122 ЗК України у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою здійснення подальшого її продажу позивачу.

Висновок суду першої інстанції про розгляд заяви ОСОБА_1 не у спосіб, встановлений ЗК України апеляційний суд вважав помилковим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і витребувано матеріали цивільної справи № 668/11318/14-ц з місцевого суду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 668/11318/14-ц передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання Херсонської міської ради розглянути на засіданні чергової сесії заяву ОСОБА_1 про викуп земельної ділянки не оскаржується, а тому в силу статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської міської ради.

Стверджує, що вона має право на викуп спірної земельної ділянки відповідно до статті 128 ЗК України і її право може бути обмежено лише з підстав, встановлених законом.

Третіми особами здійснено самовільне зайняття спірної земельної ділянки, площею 0,0013 га.

Речове право третіх осіб на земельну ділянку збільшеною площею не зареєстровано, отже право користування спірною земельною ділянкою у них не виникло.

Апеляційний суд в порушення положень статей 116, 120, 125-126, 127-128, 141 ЗК України безпідставно надав правовстановлюючого характеру документації із землеустрою та дійшов помилкового висновку про неможливість прийняття відповідачем рішення про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо викупу цієї земельної ділянки через відсутність згоди третіх осіб на вилучення у них земельної ділянки.

Крім того, формування земельної ділянки по АДРЕСА_2 збільшеною площею у розмірі 0,0413 га було здійснено у грудні 2013 року за результатами розроблення за замовленням третіх осіб технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. В пояснювальної записці до зазначеної технічної документації зазначено, що межі ділянки встановлені по їх фактичному місцеположенню, при цьому погодження із позивачем змінених меж земельної ділянки здійснено не було.

Заяву ОСОБА_1 . Херсонська міська рада не розглянула відповідно до положень статті 128 ЗК України та прийняла рішення, яке не належить до її компетенції при розгляді заяви про викуп земельної ділянки.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 469 кв.м на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2001 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої херсонської державної нотаріальної контори Лисенко Л. П., а також є власником

1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14257500, та 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 0469 га, кадастровий номер 6510136600:07:002:0004, на якій розташований житловий будинок, на підставі договору дарування від 13 квітня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В. В.

Рішенням міської Ради депутатів трудящих м. Херсона від 07 серпня 1954 року № 803 власникам домоволодіння по АДРЕСА_2 виділено у користування земельну ділянку площею 400,70 кв.м, для обслуговування їх житлового будинку. Вказаним рішенням власникам домоволодіння по АДРЕСА_1 виділено у користування земельну ділянку площею 588 кв.м, для обслуговування їхнього житлового будинку.

На підставі рішення Херсонської міської ради від 07 вересня 2004 року та відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку

серії ЯБ № 04561, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 24 листопада 2004 року № 010471301351 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 отримали у спільну власність земельну ділянку площею 0, 0469 га (кадастровий номер 6510136600:07:002:0004) по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Технічною документацією із землеустрою, розробленою у 2010 року, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 0413 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (без правовстановлюючого документа).

Земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 мають спільну межу, яка проходить по стіні капітальної забудови, що перебуває у власності позивача.

Позивач, здійснюючи дії щодо отримання у власність безкоштовно земельну ділянку необхідну для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0, 0469 га по АДРЕСА_1 та реалізуючи своє право на безоплатну передачу земельної ділянки, узгодила її межі з суміжними землекористувачами.

Із державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 24 листопада 2004 року, апеляційним судом встановлено, що опис меж містить зазначення : А- землі Херсонської міської ради ( вул . Лугова) , Г, Д - земельна ділянка по АДРЕСА_2 ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ).

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не заперечували щодо приватизації власниками будинку АДРЕСА_2 , як суміжними землекористувачами, земельної ділянки по існуючим межам.

Відповідно до пункту 3.25 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

06 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до в.о. міського голови

м. Херсона із заявою про викуп земельної ділянки, якою просила: вирішити питання щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 00123 га, що знаходиться у фактичному користуванні власників домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та передачі їй у власність (шляхом викупу) земельної ділянки площею 0, 00123 га, що є самовільно зайнятою власниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та є прилеглою територією, необхідною для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розміром, визначеним схемою та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

Рішенням ХХХV сесії Херсонської міської ради VI скликання від 11 липня

2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки відмовлено ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельних ділянок, орієнтовною площею 0, 0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з відсутністю згоди на вилучення земельної ділянки.

Земельна ділянка по АДРЕСА_2 є сформованою, має кадастровий номер, а також, межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 узгоджені з межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Апеляційним судом із листа Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 16.04.2014 року за №04-07/ж-326 встановлено, що технічною документацією із землеустрою, розробленою у 2010 році, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0413 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (без правовстановлюючого документа)

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (стаття 127 ЗК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга

стаття 19 Конституції України).

Згідно частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог статті 128 ЗК України, якою передбачений порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови .

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив із помилковості висновків суду першої інстанції про розгляд Херсонською міською радою заяви ОСОБА_1 не у спосіб, встановлений законом, зазначивши, що з урахуванням положень статей 122, 127, 128 ЗК України у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою здійснення подальшого її продажу позивачу.

Разом з тим, 06 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонської міської ради із заявою про викуп земельної ділянки в поряду статті 128 ЗК України.

Ухвалення органом місцевого самоврядування рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Стаття 128 ЗК України, якою врегульовано порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, не передбачає ухвалення за результатами розгляду заяви (клопотання) про викуп земельної ділянки рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення її у власність.

Встановивши наявність підстав, передбачених частиною п`ятою стаття 128 ЗК України, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Апеляційний суд встановивши, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 є сформованою, має кадастровий номер, а межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 узгоджені з межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 (під час реалізації позивачкою права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки), а тому не є вільною, та такою, що не може бути продана, дійшов до передчасного висновку про законність рішення ХХХV сесії Херсонської міської ради VI скликання від 11 липня 2014 року № 1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки в частині розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 грудня 2013 року, залишивши поза увагою той факт що орган місцевого самоврядування діяв не у спосіб визначений законом та прийняв рішення не передбачене статтею 128 ЗК України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку , правильно встановив обставини справи, мотивував свої висновки і ухвалив законне й обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права, яке було помилково скасовано апеляційним судом.

Доводи касаційної скарги вказують на існування підстав для скасування судового рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У справах Голдер проти Сполученого Королівства (рішення від 21 лютого

1975 року), Беллет проти Франції (рішення від 04 грудня 1995 року) Європейський суд з прав людини зазначав, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З урахування викладеного та з огляду на те, що позов до суду пред`явлено ОСОБА_1 у серпні 2014 року, справа в порядку цивільного судочинства неодноразово розглядалася судами всіх інстанцій, у тому числі касаційним судом, які не зазначали про непідвідомчість справи загальним судам, Верховний Суд вважає, що розгляд справи № 668/11318/14-ц має завершитися за правилами цивільного судочинства.

За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року скасувати, залишити в силі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2017 року .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович