Ухвала

від 31.10.2019 по справі 805/2170/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №805/2170/18-а

адміністративне провадження №К/9901/29413/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Пасічник С.С., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Донецькій області, на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 805/2170/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морське постачання та сервіс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 07.08.2018 подано 05.08.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, вперше, апеляційна скарга була подана в межах процесуальних строків, проте ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018 залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а в подальшому ухвалою від 09.11.2018 - повернута з підстав не усунення у встановлений строк судом недоліків апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки контролюючий орган не має можливості сплатити судовий збір у визначений строк. Також ГУ ДФС надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим ж обставинами, що і в попередній заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що у апелянта було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору, з урахуванням того, що рішення Донецького окружного адміністративного суду прийнято 07.08.2018. Суд також зазначив, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору. Крім того, зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вже були досліджені та визнані судом апеляційної інстанції не поважними в ухвалі від 13.08.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки апеляційна скарга у цій справі була подана з метою захисту економічних інтересів держави. При цьому доводи апеляційної скарги доводять незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та протиправність дій позивача. Порушення порядку оподаткування створює загрозу економічним інтересам держави, зокрема перешкоджає надходженню, акумулюванню та використанню податкових платежів, що може призвести до неможливості фінансування державних видатків. Скаржник вважає, що повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Посилання ГУ ДПС на те, що рішення суду першої інстанції є незаконними і апеляційна скарга подана для недопущення безпідставних втрат бюджету свідчать лише про позицію незгоди відповідача з судовим рішенням у справі, і не доводять наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати сторонам такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Донецькій області, на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 805/2170/18-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

С.С. Пасічник

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду