Рішення

від 15.10.2019 по справі 826/6838/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2019 року № 826/6838/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБЗ-Захід доГоловного управління ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участю представників сторін:

від позивача: Тесленко І.С.,

від відповідача: Гайдай В.М.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБС (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 №0061961404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується належним чином оформленою первинною документацією, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в частині найменування позивача, а саме просив вважати стороною позивача товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБЗ-Захід .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 у даній справі, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 позов задоволено.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.05.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Здійснивши підготовку справи до судового розгляду ухвалою суду від 01.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у долученому до матеріалів справи відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Сільтехпромпостач , ТОВ Траспак Опт , ТОВ Креатон Плюс , відсутність будь-якої інформації та документів бухгалтерського обліку щодо використання позивачем отриманого за укладеними з вказаними підприємствами договорами товару у власній господарській діяльності. На думку контролюючого органу, за вказаними господарськими операціями оформлялись лише первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, ТОВ ТД АБЗ-Захід займалось документальним оформленням транзитних операцій з метою оформлення схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

В матеріалах справи міститься відповідь на відзив, в якому представником позивача зазначено, що жодний з доводів позовної заяви не спростований відповідачем, зокрема, що господарські операції позивача, які перевірялися, обумовлені розумними економічними причинами та здійснені з метою отримання матеріальної вигоди, що підтверджується належними доказами.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБС (код ЄДРПОУ 34875214) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Сільтехпромпостач (код ЄДРПОУ 39828065), товариством з обмеженою відповідальністю Транспак ОПТ (код ЄДРПОУ 39050331), товариством з обмеженою відповідальністю Креатон Плюс (код ЄДРПОУ 40952569) за квітень, травень 2016 року, квітень, травень 2017 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 №810/26-15-14-04-03/34875214.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБС пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1250418 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2016 року в сумі 749467 грн.; за травень 2016 року в сумі 85124 грн.; за квітень 2017 року на суму 276079 грн.; за травень 2017 року на суму 139748 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про те, що господарські операції між ТОВ Торговий дім АБС та його контрагентами ТОВ Сільтехпромпостач , ТОВ Танспак ОПТ та ТОВ Креатон Плюс не мали реального характеру, а надані документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують правильності визначених товариством податкових зобов`язань за наслідками здійснення цих операцій.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0061961404, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 563 022,50 грн., з яких 1 250 118 грн. за основним зобов`язанням та 312 604,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 19.02.2018 №6066/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0061961404 залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з визначеннями, передбаченими підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Розділу V Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.1 вказаної статті передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, вставлений Законом № 996-ХІV, при цьому до уваги беруться лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що у періоді, що перевірявся між ТОВ Сільтехпромпостач (Продавець) та ТОВ Торговий дім АБС (Покупець) укладено договір постачання від 28.03.2016 №ТМЦ/2803-16, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язуються прийняти та сплатити за нього певну суму на умовах і строк, визначених договором.

Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується в погодженій видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2).

Пунктами 2.1-2.3 Договору визначено, що ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються остаточно визначаються у видатковій накладній.

Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару на склад Покупця власним транспортом.

Згідно пункту 4.3 Договору Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Сільтехпромпостач поставило ТОВ Торговий дім АБС товари: вугілля деревне Jarrkoff , брикети деревовугільні.

В підтвердження виконання умов цього Договору позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних від 01.04.2016 №17, від 04.042016 №22, від 04.04.2016 №24.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних у квітні 2016 року ТОВ Сільтехпромпостач на адресу ТОВ Торговий дім АБС виписані податкові накладні від 01.04.2016 №17, від 04.042016 №22, від 04.04.2016 №23.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Між тим, згідно картки рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за квітень 2016 року наявна кредиторська заборгованість ТОВ Торговий дім АБС перед ТОВ Сільтехпромпостач у сумі 443 232,00 грн.

За результатом вказаних господарських операцій з ТОВ Сільтехпромпостач податок на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2016 року.

Також у періоді, що перевірявся між ТОВ Танспак ОПТ (Продавець) та ТОВ Торговий дім АБС (Покупець) укладено договір постачання від 01.04.2016 №ТМЦ/0104-16, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язуються прийняти та сплатити за нього певну суму на умовах і строк, визначених договором.

Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується в погодженій видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2).

Пунктами 2.1-2.3 Договору визначено, що ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються остаточно визначаються у видатковій накладній.

Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару на склад Покупця власним транспортом.

Згідно пункту 4.3 Договору Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Танспак ОПТ поставило ТОВ Торговий дім АБС товари: дрова у в`язанці, вугілля деревне Jarrkoff , брикети деревовугільні.

В підтвердження виконання умов цього Договору позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, виписаних за період квітень-травень 2016 року.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних у квітні-травні 2016 року ТОВ Танспак ОПТ на адресу ТОВ Торговий дім АБС виписані податкові накладні, за результатом яких суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за квітень, травень 2016 року.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Між тим, згідно картки рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за квітень, травень 2016 року наявна кредиторська заборгованість ТОВ Торговий дім АБС перед ТОВ Танспак ОПТ у сумі 3 759 039,37 грн.

У перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини із ТОВ Креатон Плюс на підставі договору постачання від 28.03.2017 №ТМЦ/2803-17, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язуються прийняти та сплатити за нього певну суму на умовах і строк, визначених Договором.

Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується в погодженій видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2).

Пунктами 2.1-2.3 Договору визначено, що ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються остаточно визначаються у видатковій накладній.

Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару на склад Покупця власним транспортом.

Згідно пункту 4.3 Договору Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних у квітні, травні 2017 року ТОВ Креатон Плюс на адресу ТОВ Торговий дім АБС виписані податкові накладні, за результатом яких суму податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень, травень 2017 року.

Податковий кредит за податковою накладною від 12.04.2017 №17 на загальну суму 26513,40 грн. ТОВ Торговий дім АБС не включено до складу податкового кредиту у вказаному періоді.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Згідно картки рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за квітень, травень 2017 року наявна кредиторська заборгованість ТОВ Торговий дім АБС перед ТОВ Креатон Плюс у сумі 2751141,05 грн.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

Зокрема, за результатами проведення перевірки встановлено відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні).

За результатами аналізу інформації з ЄРПН, не встановлено реєстрації податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ Сільтехпромпостач , ТОВ Танспак ОПТ з номенклатурою товарів (вугілля деревне Jarrkoff , брикет деревновугільний), що вказана зазначеними контрагентами в податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ ТД АБС . Також не встановлено факт реалізації вказаного товару.

В порушення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України ТОВ Торговий дім АБС не надано до перевірки документи, що підтверджують транспортування товарів від постачальників, зокрема, товариством не вказано відомості вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні, доказів фактичного отримання позивачем товару тощо.

Суд звертає увагу, що зазначені документи позивачем не надано і до суду, що позбавляє можливості перевірити походження, поставку та реалізацію вказаного товару.

У контексті викладеного суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які надавали б підстави вважати, що ці послуги безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що достовірність інформації щодо операцій з поставки товару, зафіксованої в зазначених вище документах, підтверджується іншими доказами у справі, а саме: господарськими договорами, інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей, які є в розпорядженні товариства, договором оренди нежитлових приміщень від 28.09.2016, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281.

Разом з тим, судом досліджено вказані докази з урахуванням обставин щодо діяльності зазначених вище підприємств-контрагентів та встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують висновків контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з цими контрагентами.

Зокрема, встановлено, що постачальники-контрагенти реєстрували не всі податкові накладні, у них відсутні матеріально-технічні, трудові ресурси, об`єктивно необхідні для здійснення господарських операцій з постачання товару в таких обсягах, що, зокрема робить неможливим доставку товару на адресу позивача, як це передбачено умовами господарських договорів з позивачем; розрахунок за придбаних товар позивач не здійснив.

Окрім того, як доказ наявності у позивача складських приміщень для зберігання придбаного товару надано договір оренди нежитлових приміщень №01/10-2016/1 від 28.09.2016, згідно умов якого Орендодавець (ТОВ Сучасні стільникові комунікацій ) передає Орендарю (ТОВ Торговий дім АБС ) в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 442,5 кв.м., які розташовані: м. Київ, вул. Проектна, 3.

Разом з тим, суд звертає увагу, що договір оренди підписаний 28.09.2016, тоді як суми податкового кредиту по операціях з придбання вугілля деревного Jarrkoff , брикетів деревновугільних, дров у в`язанці відображені позивачем у податковій звітності за квітень, травень 2016 року.

Крім того, як вбачається з наявних у справі копій видаткових накладних, виписаних за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ Креатон Плюс , в графі місце складання яких зазначено: м. Херсон.

Водночас, доказів щодо підтвердження наявності у позивача складських приміщень за вказаною адресою до суду не надано.

Посилання ТОВ Торговий дім АБС на те, що документи, які підтверджують реальність зазначених вище операцій були вилучені СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві суд не бере до уваги, оскільки, як стверджує у додаткових поясненням сам позивач дане вилучення відбувалось у червні 2018 року, а перевірку Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснювало в період 31.10.2017 по 06.11.2017.

Також суд звертає увагу, що згідно договору постачання від 28.03.2017 №ТМЦ/2803-17 ТОВ Креатон Плюс зазначено наступні банківські реквізити: розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ СБЕРБАНК МФО 320627.

Проте, як зазначив відповідач, що не спростовано позивачем, зазначений розрахунковий рахунок було відкрито лише 10.04.2017.

Відкриття рахунків у банках здійснюється відповідно до пункту 1.5 р.І Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, зареєстрованої Постановою НБУ від 12 листопада 2013 року № 492. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 1.13 р.1 Банк зобов`язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку клієнта.

Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта, який відповідно до законодавства України зобов`язаний сплачувати податки і збори, провадить незалежну професійну діяльність, починаючи з дати отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або з дати, визначеної як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абз. 2 п. 69.3 статті 69 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно - правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.

Банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка (п.69.1, п.69.2).

Зважаючи на вищевикладене, Банк надає інформацію клієнту про реквізити рахунку тільки після відкриття рахунку в автоматизованій банківській системі на підставі отриманих від клієнта документів для відкриття рахунку та проведення ідентифікації та верифікації клієнта. При цьому, видаткові операції по рахунку клієнта здійснюються тільки після повідомлення Банком контролюючого органу.

Позивачем жодних пояснень щодо вказаних розбіжностей надано не було.

Неможливість здійснення господарських операцій ТОВ Сільтехпромпостач , ТОВ Танспак ОПТ та ТОВ Креатон Плюс по продажу товарів у зв`язку із відсутністю факту отримання ними відповідних товарів по ланцюгу взаємовідносин із контрагентами-постачальниками у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує безпідставне формування ним відповідного активу та доказує відсутність фактичного постачання ТОВ Креон Плюс товару на адресу позивача.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання.

Суд зазначає, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат, так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

З огляду на викладене, господарські операції між позивачем та його контрагентами в період, що перевірявся не знайшли свого підтвердження, а документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити вказані господарські відносини, відтак і віднесення сум податку на додану вартість по вказаним господарським операціям до податкового кредиту є безпідставним. Беручи до уваги вище викладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0061961404.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім АБЗ-Захід (02160, м. Київ, просп. Соборності, буд.7-А, офіс 320, код ЄДРПОУ 34875214) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.10.2019 року.

Суддя В.П. Шулежко