Ухвала

від 01.11.2019 по справі 400/1974/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2019 року

Київ

справа №400/1974/19

адміністративне провадження №К/9901/29429/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року

у справі №400/1974/19

за позовом Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

за участі третіх осіб: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Південь"

про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування звіту, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про:

- визнання протиправними дії головного державного виконавця Вакули І.А. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо визначення ринкової вартості арештованого майна ОСОБА_1 та передачу на реалізацію нежитлових приміщень магазину, які складаються з літ А нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлове приміщення підповерху площею 153,2 кв.м; нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв.м, загальною площею 773, 40 кв.м, на підставі Звіту про оцінку майна, проведеного Товариством з обмеженою відповідальність Експерт-Південь у виконавчому провадженні № 57981652;

- визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна від 07 червня 2019 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Експерт-Південь в рамках виконавчого провадження № 57981652 щодо визначення ринкової вартості майна: нежитлових приміщень магазину;

- зобов`язання відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про призначення іншого експерта, суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні № 57981652 та проведення оцінку арештованого майна ОСОБА_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись с рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник щодо відносин з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Разом з тим, згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення апеляційної інстанції протирічить правовій позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18/4440/16, оскільки предметом спору у даній справі був спір щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції має місце неоднакове застосування норм чинного законодавства, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №400/1974/19.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. В. Жук

Судді Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко