Постанова

від 01.11.2019 по справі 910/3472/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2019 р. Справа№ 910/3472/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд"

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.05.2019 (повний текст рішення складено 05.06.2019)

у справі №910/3472/19 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд"

про стягнення 165063,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 165063,11 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд 157181,12 грн - суму основного боргу, 4728,35 грн - пеню, 788,06 грн - 3 % річних, 2365,58 грн інфляційні втрати та 2475,95 грн - витрати по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/3472/19.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі №910/3472/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3472/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/3472/19 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

З 12.08.2019 головуючий суддя Іоннікова І.А. перебувала у відпустці та з 02.09.2019 приступила до виконання своїх обов`язків.

У визначений судом строк до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої скаржник додав платіжне доручення №1894 від 08.08.2019 про сплату судового збору в сумі 1950,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/3472/19.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, з неправильно встановленими обставинами, які мають значення для справи, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази надання актів № 124 від 15.12.2018, №115 від 20.11.2018 та № 109 від 09.11.2018 на підписання відповідачу у строки передбачені договором, зокрема, кожну декаду звітного місяця.

Також, відповідач у апеляційній скарзі зауважував на тому, що ним отримані спірні акти лише наприкінці лютого місяця 2019, а отже, нарахування пені за період з 11.01.2019 до 28.02.2019 є незаконними.

Отже, на думку скаржника обґрунтованими до стягнення пені є сума 1705,31 грн, 3% річних є сума 142,00 грн та інфляційних втрат є сума 1414,63 грн.

З огляду на вищевикладене, скаржник просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/3472/19.

Відповідь на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд" до апеляційного господарського суду не надходила.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" (замовник) укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №08/05/18 від 08.05.2018 р. (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1. договору, замовник доручає, а перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги перевезення вантажу вантажними автомобілями. При цьому, за п. 2.2. договору, замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги Перевізника.

Згідно з п. 3.1. договору замовник оплачує послуги перевізника після підписання двостороннього акту передачі-приймання наданих послуг у строк протягом 14 календарних днів з моменту підписання такого акту. Сам Акт перевізник передає замовнику для підписання кожну декаду звітного місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем виконано зобов`язання за умовами договору в повному обсязі, про що між ТОВ "Старс Трейд" та ТОВ "Константа Трейд" підписано акти надання послуг на загальну суму 3 653 981,23 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг №24 від 10.05.2018 на суму 68 032,05 грн, №25 від 08.05.2018 на суму 1 113,97 грн; №26 від 20.05.2018 на суму 347 722,91 грн; №27 від 31.05.2018 на суму 93 892,72 грн; №28 від 10.06.2018 на суму 199 068, 06 грн; №34 від 20.06.2018 на суму 35 348,42 грн; №38 від 30.06.2018 на суму 92 477,04 грн; №50 від 10.07.2018 на суму 132 460,60 грн; №55 від 20.07.2018 на суму 206 754,47 грн; №64 від 31.07.2018 на суму 202 948,86 грн; №65 від 10.08.2018 на суму 220 236,21 грн; №66 від 20.08.2018 на суму 175 503,94 грн; №76 віл 31.08.2018 на суму 331 715,42 грн; №82 від 10.09.2018 на суму 205 236,11 грн; №86 від 20.09.2018 на суму 336 446,76 грн; №89 від 30.09.2018 на суму 306 353,59 грн; №103 від 10.10.2018 на суму 184 554,97 грн; №104 від 20.10.2018 на суму 130 664,77 грн; №107 від 31.10.2018 на суму 152 659,21 грн; №108 від 09.11.2018 на суму 11 011,77 грн; №109 від 09.11.2018 на суму 147 432,47 грн; №115 від 20.11.2018 на суму 57 609,59 грн; №124 від 15.12.2018 на суму 14 737,34 грн.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем на суму 3 496 800,11 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Таким чином, неоплаченими залишилися надані позивачем послуги на суму 157 181,12 грн. згідно актів №124 від 15.12.2018, №115 від 20.11.2018 та частково неоплаченим залишився акт №109 від 09.11.2018.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно виконано зобов`язання з оплати наданих послуг, що стало підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 4728,35 грн, 3 % річних у розмірі 788,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 2365,58 грн.

Так, рішенням господарського суду міста Києва позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Трейд 157181,12 грн - суму основного боргу, 4728,35 грн - пеню, 788,06 грн - 3 % річних, 2365,58 грн - інфляційні втрати та 2475,95 грн - витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 оскаржено в частині стягнення 4728,35 грн пені, 788,06 грн 3 % річних та 2365,58 грн інфляційних втрат.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, предметом розгляду в апеляційній інстанції є законність стягнення розрахованих позивачем та стягнених судом першої інстанції сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі в частині стягнення 4728,35 грн пені, 788,06 грн 3 % річних та 2365,58 грн інфляційних втрат суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу вимог п. 5.1. договору у випадку прострочення оплати послуг, що фактично надані перевізником, замовник сплачує штрафні санкції у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що нараховується на суму боргу, за весь період прострочення.

З урахуванням частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зазначав, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг, а тому вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, ґрунтуються на нормах закону.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками, викладеними в рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що відповідають обставинам справи.

Таким чином доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, умовами договору та обставинами встановленими судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Висновки за результатами апеляційної скарги.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, а відтак рішення в цій частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/3472/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старс Трейд" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/3472/19 - без змін.

Матеріали справи №910/3472/19 повернути до господарського міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна