Ухвала

від 30.10.2019 по справі 910/2332/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2019Справа № 910/2332/15-г Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у господарській справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон"

(88000, м. Ужгород, вул. Насипна, буд. 46 кв. 1)

До Фізичної особи-підприємця Стук Віктора Петровича

( АДРЕСА_1 )

Про відшкодування матеріальних втрат 21 199,28 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

04.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до СПД ФО Стук Віктор Петрович про відшкодування матеріальних втрат 21 199,28 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором суборенди нежитлових приміщень № 02-12/11 від 01.01.2012, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 21 199,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі №910/2332/15-г та призначено розгляд справи на 23.02.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 позов задоволено в повному обсязі.

21.04.2015 на виконання рішення суду видано наказ.

24.04.2015 судом ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з СПД ФО Стук Віктор Петрович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" витрати на правову допомогу в сумі - 3 200 грн.. 00 коп.

12.05.2015 на виконання додаткового рішення суду видано наказ.

09.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Стук Віктора Петровича на дії Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 розгляд скарг призначено у судовому засіданні на 21.08.2019.

21.08.2019 від Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області надійшов відзив на скаргу.

21.08.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява, в якій останній просить скаржнику у задоволенні скарги відмовити , покласти на скаржника витрати на правову допомогу.

21.08.2019 від представника скаржника надійшла заява про доручення до матеріалів справи доказів направлення скарги на адресу інших учасників судового процесу.

21.08.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява, в якій останній просить визнати скаргу необґрунтованою.

21.08.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява, в якій останній просить накласти штраф на Фізичну особу-підприємця Стук Віктора Петровича, яка не прийнята судом до розгляду.

21.08.2019 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

27.08.2019 від Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області надійшов відзив на скаргу.

Ухвалою суду від 02.09.2019 розгляд скарги було призначено на 11.09.2019.

10.09.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява про застосування процесуальних строків.

10.09.2019 від представника стягувача (позивача) надійшли заперечення на скаргу.

11.09.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява про застосування процесуальних строків.

11.09.2019 від представника стягувача (позивача) надійшли заперечення на скаргу.

11.09.2019 від представника стягувача (позивача) надійшла заява про стягнення зі скаржника витрат на правову допомогу та заява про зловживання процесуальними правами, яка не прийнята судом до розгляду.

11.09.2019 ухвалами суду відмовлено задоволенні поданих скаржником скаргами на дії Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиски А.С.

16.09.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" надійшла заява про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 17.09.2019 призначено розгляд клопотання на 25.09.2019 .

Ухвалою суду від 25.09.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Стук Віктор Петрович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" витрати на правову допомогу в сумі - 3 192 грн. 91 коп.

01.10.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" надійшла повторна заява про розподіл судових витрат.

07.10.2019 ухвалою суду залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

18.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

24.10.2019 ухвалою суду розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 30.10.2019.

В судове засідання призначене на 30.10.2019 представники учасників судового процесу не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що в ухвалі від 11.09.2019 про відмову в задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Стук Віктора Петровича на дії Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиски А.С. у виконавчому провадженні № 51600423 відмовлено, однак не розглянуто питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали) не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процедурі перегляду рішення. Тобто додаткове рішення (ухвала) не можуть стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд (у разі, якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом), не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція міститься у Додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/23255/17 від 15 січня 2019 року.

Суд вчергове зазначає, що питання про розподіл судових витрат не розділяючи їх на виконавчі провадження, було вирішено в ухвалі суду від 25.09.2019 за усіма заявами позивача про розподіл судових витрат, як по скарзі на дії ДВС за виконавчим провадженням №51600313 так і за виконавчим провадженням № 51600423.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон" клопотання про винесення додаткового рішення у справі № 910/2332/15-г.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про винесення додаткового рішення у справі №910/2332/15-г- відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.11.2019.

Суддя М.О. Лиськов