Постанова

від 16.01.2020 по справі 910/2332/15-г

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р. Справа№ 910/2332/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу

у справі № 910/2332/15-г (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон

до Фізичної особи-підприємця Стук Віктора Петровича

про відшкодування матеріальних втрат 21 199,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про стягнення з скаржника Фізичної особи-підприємця Стук Віктора Петровича витрат на правову допомогу в сумі 11 449,47 грн., понесених Товариством з обмеженою відповідальністю Еталон під час розгляду скарги боржника на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- за наслідками розгляду скарг відповідача на дії Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиски А.С., у задоволенні яких ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у цій справі відмовлено, позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про розподіл судових витрат, розгляд якої ухвалою суду від 17.09.2019 призначено на 25.09.2019;

- за результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою суду від 25.09.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про розподіл судових витрат задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на правову допомогу в сумі 3 192,91 грн.;

- 01.10.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон надійшла повторна заява про розподіл судових витрат;

- за змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, а у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

- всупереч вимог чинного господарського процесуального законодавства, позивачем доказів понесення витрат на правову допомогу в межах справи №910/2332/15-г у строк, визначений ст. 8 ст.129 ГПК України, надано суду не було.

Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що питання про розподіл судових витрат було вирішено в ухвалі суду від 25.09.2019 за усіма заявами позивача про розподіл судових витрат, що були подані у строк до 25.09.2019 включно.

Не погоджуючись з ухвалою, 18.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі позивач послався на те, що:

- висновки суду про неподання доказів на підтвердження понесення судових витрат у визначені ГПК України строки не відповідають дійсності, оскільки вказані докази були подані позивачем через канцелярію суду 21.08.2019 разом з поданням відповідної заяви;

- посилання суду на те ухвалу від 25.09.2019 не стосується розподілу судових витрат при розгляді скарги відповідача у ВП № 51600423, оскільки даною ухвалою вирішено питання розподілу судових витрат за скаргою відповідача у ВП № 51600313.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019 справа № 910/2332/15-г передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Алданова С.О.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Стук Віктору Петровичу (фіскальний чек, опис вкладення).

За таких обставин, ухвалою від 18.11.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 1 921,00 грн. та доказів про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Стук Віктору Петровичу.

29.11.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов супровідний лист, до якого додано платіжне доручення № 175 від 21.11.2019 про сплату судового збору в сумі 1 921,00 грн. та докази про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Стук Віктору Петровичу.

Ухвалою від 02.12.2019:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Еталон поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.12.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г;

- призначено справу № 910/2332/15-г до розгляду на 18.12.2019 о 15:40;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

16.12.2020 від апелянта надійшли додаткові пояснення, в яких апелянт просив розглянути скаргу без участі представника апелянта та задовольнити апеляційну скаргу.

Станом на 16.01.2020 відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань та пояснень до суду не надходило.

Учасники судового процесу представників у судове засідання не направили, відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 18 006,42 грн. та 3 % річних в сумі 3 192,86 грн., нараховані на несвоєчасно сплачені відповідачем суми орендної плати та вартості комунальних послуг за договором суборенди нежитлових приміщень № 02-12/11 від 01.01.2012, а також неустойку, пеню, витрати по оплаті послуг адвоката та судовий збір, стягнення яких присуджено з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2013, частково зміненим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 907/473/13.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавались заяви про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням яких позов заявлено про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 30 459,42 грн. та 3 % річних в сумі 3 688,83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015, повний текст якого складений 08.04.2015, позов задоволено повністю.

21.04.2015 на виконання рішення суду видано наказ (далі Наказ 1) (а.с. 177 т. 1).

24.04.2015 судом ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 3 200,00 грн.

12.05.2015 на виконання додаткового рішення суду видано наказ (далі Наказ 2) (а.с. 195 т.1).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2016, винесеною головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиска А.С., відкрито виконавче провадження № ВП № 51600423 (а.с. 237 т. 1) з виконання Наказу 1.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2016, винесеною головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиска А.С., відкрито виконавче провадження № ВП № 51600313 (а.с. 204 т. 1) з виконання Наказу 2.

09.08.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла скарга на рішення державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 07.08.2019 (а.с. 199-203 т. 1) (далі Скарга 1), в якій відповідач просив:

- поновити строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 51600313, винесеної 12.07.2016 на примусове виконання Наказу 2;

- визнати незаконним рішення Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиска А.С. про відкриття виконавчого провадження № 51600313;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 51600313, винесену 12.07.2016 на примусове виконання Наказу 2.

Крім того, 09.08.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла скарга на рішення державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 07.08.2019 (а.с. 232-236 т. 1) (далі Скарга 2), в якій відповідач просив:

- поновити строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 51600423, винесеної 12.07.2016 на примусове виконання Наказу 1;

- визнати незаконним рішення Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Плиска А.С. про відкриття виконавчого провадження № 51600423;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 51600423, винесену 12.07.2016 на примусове виконання Наказу 1.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 (а.с. 1-3 та 7-9 т. 2), вказані скарги призначено до розгляду на 21.08.2019.

21.08.2019 від позивача надійшли заяви №б/н від 20.08.2019 та №б/н від 20.08.2019 (а.с. 14 та 41 т. 2), в яких позивач просив відмовити у задоволенні Скарги 1 та Скарги 2, а також стягнути з відповідача згідно зі ст. 344 ГПК України витрати на правову допомогу, понесені позивачем для захисту своїх інтересів в суді, розрахунок яких буде наданий протягом 5 днів з дня винесення рішення.

21.08.2019 від позивача надійшли заяви №б/н від 20.08.2019 та №б/н від 20.08.2019 (а.с. 52-56 та 60-64 т. 2), в яких позивач просив визнати Скаргу 1 та Скаргу 2 необгрунованими та відмовити у їх задоволення, а також зазначив про те, що розрахунок витрат на правову допомогу буде наданий протягом 5 днів з дня винесення рішення.

Також 21.08.2019 від позивача надійшли заяви №б/н від 20.08.2019 та №б/н від 20.08.2019 (а.с. 68-70 та 81-83 т. 2), в яких позивач просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафи в сумі 19 210,00 грн. під час розгляду як Скарги 1, так і Скарги 2.

21.08.2019 підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному, з огляду на що ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 розгляд скарг було призначено на 11.09.2019.

11.09.2019 від позивача надійшла заява в порядку застосування ст. 344 ГПК України (а.с. 161 т. 2), в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 11 244,26 грн.

Зі змісту вказаної заяви слідує, що вказані витрати позивачем понесені як під час розгляду Скарги 1, так і під час розгляду Скарги 2 без розділення вимог щодо їх стягнення за кожною скаргою.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 відмовлено у задоволенні Скарги 1 та Скарги 2 (а.с. 209-123 та 215-219 т. 2).

16.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява в порядку застосування ст. 344 ГПК України (уточнена) вих.№ 02/09 від 13.09.2019 (а.с. 14 т. 2), в якій позивач просив призначити вказану заяву до розгляду та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 12 777,87 грн.

Зі змісту вказаної заяви слідує, що вказані витрати позивачем понесені як під час розгляду Скарги 1, так і під час розгляду Скарги 2 без розділення вимог щодо їх стягнення за кожною скаргою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 розгляд заяви позивача про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду 16.09.2019, призначено на 25.09.2019 (у в резолютивній частині вказаної ухвали судом першої інстанції помилково зазначено про призначення до розгляду клопотання - примітка суду).

Крім того, 25.09.2019 (до початку судового засідання) через канцелярію суду від позивача надійшла заява щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат вих. № 16/09 від 24.09.2019 (а.с. 47-48 т. 3), в якій позивач просив прийняти до розгляду вказану заяву та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 14 649,47 грн.

Зі змісту вказаної заяви також слідує, що вказані витрати позивачем понесені як під час розгляду Скарги 1, так і під час розгляду Скарги 2 без розділення вимог щодо їх стягнення за кожною скаргою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на правову допомогу в сумі 3 192,91 грн.

01.10.2019 до суду від позивача надійшла заява б/н та без зазначення дати її складення (направлена до суду 27.09.2019 - примітка суду) (а.с. 63-66 т. 3), в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 11 449,47 грн., понесені позивачем під час розгляду Скарги 2 (ВП № 51600423).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/2332/15-г залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 161 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми всіх судових витрат, в тому числі і витрат на надання правової допомоги, позивач мав подати разом з відзивом на Скаргу 1 та Скаргу 2, що ним фактично і було зроблено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено вище, 21.08.2019 позивачем було зроблено відповідні заяви, а також до суду першої інстанції подані:

- заява в порядку застосування ст. 344 ГПК України (а.с. 161 т. 2), в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 11 244,26 грн. (надійшла до суду 11.09.2019);

- заява в порядку застосування ст. 344 ГПК України (уточнена) вих.№ 02/09 від 13.09.2019 (а.с. 14 т. 2), в якій позивач просив призначити вказану заяву до розгляду та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 12 777,87 грн. (надійшла до суду 16.09.2019);

- заява щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат вих. № 16/09 від 24.09.2019 (а.с. 47-48 т. 3), в якій позивач просив прийняти до розгляду вказану заяву та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 14 649,47 грн. (надійшла до суду 25.09.2019),

за наслідками вирішення яких судом першої інстанції прийнято ухвалу від 25.09.2019 та до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на правову допомогу в сумі 3 192,91 грн.

Вказана ухвала оскаржена в апеляційному порядку не була та набрала законної сили.

При цьому зі змісту всіх поданих позивачем до судового засідання 25.09.2019 року заяв слідує, що витрати, які заявлені позивачем до стягнення, понесені ним як під час розгляду Скарги 1, так і під час розгляду Скарги 2 без розділення вимог щодо їх стягнення за кожною скаргою.

Водночас 01.10.2019 позивач подав ще одну заяву, в якій просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 11 449,47 грн., понесені позивачем під час розгляду Скарги 2 (ВП № 51600423), тобто вказана заява не є тотожною за змістом вищезгаданим заявам, щодо яких судом першої інстанції постановлено ухвалу від 25.09.2019.

Однак зі змісту ГПК України не слідує, що учаснику судового процесу надано право на звернення до суду з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після винесення судового рішення, оскільки приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України надають право подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду виключно докази понесення таких витрат, що свідчить про те, що відповідна заява з визначенням розміру таких витрат має бути подана учасником судового процесу до ухвалення судового рішення.

За приписами ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивачем заяву б/н та без зазначення дати її складення (направлена до суду 27.09.2019, отримана судом 01.10.2019 - примітка суду) (а.с. 63-66 т. 3), в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 11 449,47 грн., понесені позивачем під час розгляду Скарги 2 (ВП № 51600423), подано після закінчення встановленого законом процесуального строку, суд першої інстанції правомірно залишив її без розгляду.

При цьому колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що:

- положеннями ГПК України не передбачено можливість звернення до суду після винесення судового рішення за наслідками розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу з другою заявою про стягнення витрат на правову допомогу, понесених у тій самій справи;

- у випадку незгоди з прийнятими судом першої інстанції у цій справі судовими рішення, зокрема ухвалою від 25.09.2019, якою розподілено судові витрати на правову допомогу з розгляду Скарги 1 та Скарги 2 за заявами позивача, отриманими судом 11.09.2019, 19.09.2019 та 29.05.2019 у цій справі, позивач не позбавлений права оскаржити її у встановленому ГПК України порядку.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/2332/15-г та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон відсутні.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон .

Керуючись ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північного апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/2332/15-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/2332/15-г залишити без змін.

3. Поновити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/2332/15-г.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2332/15-г.

Повний текст постанови складено: 20.01.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк