Рішення

від 04.11.2019 по справі 910/11709/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/11709/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Креатор Компані

до Приватного підприємства Згардан

про стягнення 10.385,56 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

28.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Креатор Компані до Приватного підприємства Згардан про стягнення 10.385,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 151 від 21.10.2017 на створення (передачу) науково-технічної, проектної та іншої продукції, на виконання умов якого позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 7.650,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 853 від 24.10.2017. Проте відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором виконано не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з останнього 10.385,56 грн, з яких 7.650,00 грн становить сума основної заборгованості та 2.735,56 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11709/19; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.09.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103051237327 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03069, м. Київ, вул. Монтажників, 87, оф. 1, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 30.08.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 02.09.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 07.09.2019, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет з якої вбачається, що адресату вручено поштове відправлення за номером 0103051237327, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 23.09.2019 включно.

19.09.2019 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що терміни здачі проекту виконання робіт на використання баштового крану були зірвані з вини позивача. Так, відповідач зазначає, що ним тричі направлялись на електронну адресу позивача креслення розробленого проекту, проте щоразу позивач просив внести зміни до креслень, після внесення яких відповідачу так і не було узгоджено проект.

01.10.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/11709/17 для ознайомлення. 09.10.2019 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Креатор Компані (замовник, позивач) та Приватним підприємством Згардан (виконавець, відповідач) укладено договір на створення (передачу) науково-технічної проектної та іншої продукції (роботи, послуги, розрахунки) № 151 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробити проект виконання робіт на використання баштового крана GT118, з розробкою конструктивну під баштовий кран, та послідовністю її влаштування на будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, Солом`янський район, мікрорайон Жуляни, вул. Дмитра Луценка, 11, 13.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав роботи, а отже має повернути позивачу сплачену суму авансу в розмірі 7.650,00 грн, а також нараховану за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором пеню в сумі 2.735,56 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 1.2 договору встановлено термін виконання договору: 9 днів з моменту набуття чинності цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору договір стає чинним: 1. Підписання його обома сторонами. 2. Передачі замовником виконавцю завдання на проектування та всіх необхідних для виконання цього договору вихідних даних. 3. Перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця зазначеного вище авансового платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

За виконану роботу (послугу) згідно цього договору замовник перераховує виконавцеві 15.300,00 грн (п. 1.2 договору).

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.3 договору виплата здійснюється по закінченню робіт з авансовим платежем 7.650,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2017 згідно платіжного доручення № 853 позивач перерахував на рахунок відповідача аванс на розробку проекту виконання робіт на використання баштового крану згідно договору № 151 від 21.10.2017 в розмірі 7.650,00 грн.

Оскільки позивачем здійснено перерахування авансу 24.10.2019 і саме з цієї дати договір набув чинності, тому відповідач мав виконати обумовлені договором роботи у строк до 02.11.2017 включно.

Відповідно до п. 3.3 договору після завершення робіт виконавець надає змовникові акт здачі-приймання продукції (роботи, послуги) з додатком до нього: проектна документація в 4-х примірниках.

Згідно з п. 3.4 договору замовник протягом 10 діб з дня одержання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, що вказані в п. 3.3 цього договору, зобов`язаний передати виконавцеві оформлений акт здачі-приймання роботи (послуги) або надати обґрунтовану відмову. В разі обґрунтованої відмови замовника сторони складають протокол розбіжностей та діють за чинним законодавством.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Складений у відповідності до умов договору акт здачі-приймання робіт в матеріалах справи відсутній, а отже відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов`язку щодо виконання робіт у визначений строк.

Матеріали справи взагалі не містять доказів того, що відповідачем направлявся позивачу на підписання акт здачі-приймання робіт разом з проектною документацією в 4-х примірниках.

Стаття 8 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 7.650,00 грн коштів, сплачених за роботи, належних доказів фактичного виконання яких не надано.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк роботи повністю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.7 договору визначено, що при порушенні з вини виконавця термінів виконання роботи (послуги), що були встановлені договором виконавець перераховує замовнику 0,5% вартості робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день порушення терміну виконання договору.

Суд не погоджується з періодом нарахування пені з 21.11.2018 по 21.05.2019 з огляду на наступне.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, оскільки роботи мали бути виконані у строк до 02.11.2017 нарахування пені має бути здійснено з 03.11.2017 по 03.05.2018, яка за розрахунками суду становить 2.353,27 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2.353,27 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідно в іншій частині пені в позові слід відмовити.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач укладаючи договір погодився із невеликим терміном виконання робіт.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Креатор Компані є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Згардан (03069, м. Київ, вул. Монтажників, 87, оф. 1, код ЄДРПОУ 30434209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Креатор Компані (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, код ЄДРПОУ 41258800) 7.650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 коп. боргу, 2.353 (дві тисячі триста п`ятдесят три) грн 27 коп. пені, 1.850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова