Постанова

від 12.02.2020 по справі 910/11709/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа№ 910/11709/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Поляк О.І.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Згардан"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2019 р. (повний текст складено 04.11.2019 р.)

у справі № 910/11709/19 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані"

до приватного підприємства "Згардан"

про стягнення 10 385,56 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Згардан" про стягнення авансового платежу у розмірі 7 650,00 грн. та 2 735,56 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 151 від 21.10.2017 р. стосовно розроблення проектної документації, що є підставою для повернення сплаченого позивачем авансу та застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2019 р. у справі № 910/11709/19 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з приватного підприємства "Згардан" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" 7 650,00 грн. боргу, 2 353,27 грн. пені та 1 850,29 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив, що відповідачем не розроблено проектну документації за договором № 151 від 21.10.2017 р., оскільки доказів складення та направлення ним позивачу акту здачі-примайння робіт разом з проектною документацією матеріали справи не містять, тож вимоги щодо повернення авансового платежу у розмірі 7 650,00 грн. і пені за прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт, яка за перерахунком суду складає 2 353,27 грн., є обґрунтованими.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, приватне підприємство "Згардан" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення.

За твердженням апелянта судом першої інстанції не було враховано, що договір № 151 від 21.10.2017 р. на час розгляду справи є чинним, доказів відмови замовника від договору або його розірвання матеріали справи не містять, тож вимоги позову задоволені судом передчасно.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.01.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 р. оголошено перерву до 12.02.2020 р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.

В судовому засіданні 12.02.2020 р. представник відповідача вказував на обґрунтованість апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.10.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" (замовник) та приватним підприємством "Згардан" (виконавець) укладено договір на створення (передачу) науково-технічної проектної та іншої продукції (роботи, послуги, розрахунки) № 151 (договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробити проект виконання робіт на використання баштового крана GT118, з розробкою конструктиву основи під баштовий кран, та послідовністю її влаштування на будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, Солом`янський район, мікрорайон Жуляни, вул. Дмитра Луценка, 11, 13.

Пунктом 1.2 договору встановлено термін виконання договору: 9 днів з моменту набуття чинності цим договором.

За умовами пунктів 2.1, 2.3 договору за виконану роботу (послугу) замовник перераховує виконавцеві 15 300,0 грн. Виплата здійснюється по закінченню робіт з авансовим платежем 7 650,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору після завершення робіт виконавець надає змовникові акт здачі-приймання продукції (роботи, послуги) з додатком до нього: проектна документація в 4-х примірниках. Замовник протягом 10 діб з дня одержання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, що вказані в п. 3.3 цього договору, зобов`язаний передати виконавцеві оформлений акт здачі-приймання роботи (послуги) або надати обґрунтовану відмову. В разі обґрунтованої відмови замовника сторони складають протокол розбіжностей та діють за чинним законодавством.

Договір стає чинним з: підписання його обома сторонами; передачі замовником виконавцю завдання на проектування та всіх необхідних для виконання цього договору вихідних даних; перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця зазначеного вище авансового платежу (пункт 5.1 договору).

Додатком № 2 до договору сторонами погоджено календарний план робіт, а саме:

- у жовтні 2017 року, - розробка конструктиву основи під баштовий кран, та послідовність її влаштування (чертежи - КЖ и чертежи - ППР) на будівництві житлового будинку, вартістю 3 600,00 грн.;

- у жовтні та листопаді 2017 року, - проект виконання робіт на використання баштового крана GT118, на будівництві житлового будинку, вартістю 11 700,00 грн.

На виконання умов договору замовником перераховано виконавцю аванс на розробку проекту виконання робіт на використання баштового крану у розмірі 7 650,00 грн. (платіжне доручення № 853 від 24.10.2017 р.).

Замовник стверджував, що виконавцем усупереч умовам договору зобов`язання з розробки проекту в обумовлений сторонами строк не було виконано, тож він має право вимагати від відповідача повернення сплаченого авансу, а також сплати пені за прострочення терміну виконання робіт.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначав, що ним розроблено проектну документацію за договором, яка надсилалась на електронну адресу позивача протягом жовтня 2017 року по лютий 2018 року, однак оплачена ним не була. Окрім того, позивач не звертався до нього із заявою про розірвання договору та проведення взаємних розрахунків, а оскільки зобов`язання між сторонами правочину є дійсними, і відповідач розробив та надав до матеріалів справи проектну документацію, а також електронне листування між сторонами, вимоги позову є необґрунтованими.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача авансу, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки доказів складення та направлення відповідачем позивачу акту здачі-примайння робіт разом з проектною документацією матеріали справи не містять, то виконавцем не розроблено проектну документації і авансовий платіж сплачений за договором підлягає поверненню замовнику.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим з моменту його затвердження замовником.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України унормовано, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вже було зазначено вище, сторонами у договорі передбачено оплату авансового платежу, який сплачений замовником виконавцю на суму 7 650,00 грн. Оскільки перерахування авансу здійснено замовником 24.10.2017 р., тож відповідач мав виконати обумовлені договором роботи протягом 9 днів з дня оплати, а саме до 02.11.2017 р. включно.

В силу статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, яка є загальною, для правовідносин підряду, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи наведене, замовник вправі відмовитися від договору, але не вправі відмовитися від оплати тієї частини роботи, яка виконана підрядником, на момент односторонньої відмови замовника від договору. Водночас матеріали справи не містять доказів відмови позивача від договору та/або вимог щодо недоліків у виконаній виконавцем проектній документації, яка останнім долучена до матеріалів справи.

Таким чином, вимагаючи повернення сплаченого виконавцю авансового платежу у розмірі 7 650,00 грн., замовник тим самим неправомірно, усупереч закону, позбавляє підрядника від плати за виконану тим роботу, а оскільки рішення суду має бути законним, і задоволення вимог замовника про повернення йому попередньої оплати призведе до протиправного позбавлення відповідача права на отримання плати за виконану роботу, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення вимог щодо стягнення авансового платежу у розмірі 7 650,00 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 2 735,56 грн. грн. пені, колегія суддів виходить з такого.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем на виконання пункту 3.3 договору не було надано замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з додатками до нього у встановлений договором строк - до 02.11.2017 р. включно, відповідачем допущено прострочення терміну виконання робіт.

Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами пункту 3.7 договору при порушенні з вини виконавця термінів виконання роботи (послуги) виконавець перераховує замовнику 0,5 % вартості робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день порушення терміну виконання договору.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 2 353,27 грн. за період з 03.11.2017 р. по 03.05.2018 р., є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України, тож позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині нарахування здійсненні помилково, без застосування частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню в частині стягнення 7 650,00 грн. авансового платежу з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Згардан" на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2019 р. у справі № 910/11709/19 частково задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2019 р. у справі № 910/11709/19 скасувати в частині задоволення позову про стягнення авансового платежу у розмірі 7 650,00 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у позові.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Згардан" (03069, м. Київ, вул. Монтажників, буд. 87, кв. 1; ЄДРПОУ 30434209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16; ЄДРПОУ 41258800) 2 353,27 грн. пені та 436,07 грн. судового збору за подання позову.

В решті позову відмовити".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Креатор Компані" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16; ЄДРПОУ 41258800) на користь приватного підприємства "Згардан" (03069, м. Київ, вул. Монтажників, буд. 87, кв. 1; ЄДРПОУ 30434209) 2 203,63 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 910/11709/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.02.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.І. Поляк