Рішення

від 29.10.2019 по справі 917/1229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.19 Справа № 917/1229/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Генстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Слон 7"

про стягнення 95630,25 грн.

За участю представника відповідача: Захаров Т. Г.; від позивача: не з`явився

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Генстар" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Слон 7" про стягнення 95630,25 грн., у тому числі: 73482,00 грн. - заборгованості за договором з ремонту та технічного обслуговування № 0307-18ТО від 03.07.2018 року, 12880,48 грн. - пені, 7274,70 грн. - інфляційних, 1993,07 грн. - 3% річних; а також 1921,10 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив розрахунки за послуги з ремонту автомобільних агрегатів.

Відповідач у відзиві (вхід. № 9342 від 03.09.2019р.) проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач в порушення п.2.2. Договору не надав рахунків-фактур на виконані роботи; сторонами не узгоджено види ремонтних робіт, їх вартість; складені позивачем акти надання послуг відповідач не підписував та не скріплював печаткою; за п. 2.1 договору оплата проводиться на протязі 5 днів після отримання від виконавця відповідного рахунку-фактури; відповідачу не надходили вказані рахунки-фактури від позивача, отже строк оплати не настав (а.с.48-51).

Позивач у клопотанні (вхід. № 10284 від 26.09.2019р.) зазначив, що акти надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. та № 3076 від 14.08.2018 підписані представником відповідача на підставі довіреностей №11/07 від 11.07.2018р. та №14/08 від 14.08.2018р., на момент передачі автомобіля жодних претензій з боку відповідача не надходило; про наявність недоліків відповідачем було заявлено лише листом № 452 від 26.10.2018р., але відповідач не надав транспортний засіб для проведення перевірки відремонтованих агрегатів та усунення можливих недоліків (а.с.61-62).

Відповідач в письмових поясненнях (вхід. № 10841 від 07.10.2019) зазначив, що акти надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. та № 3076 від 14.08.2018 не були погоджені з відповідачем, а тому відсутні підстави стягувати заборгованість за вказаними актами (а.с.73).

Відповідач в листі (вхід. № 11588 від 24.10.2019р.) повідомив, що він не отримував від позивача рахунки-фактури на оплату спірних послуг, відповідно до даних бухгалтерського обліку відповідач заборгованості перед позивачем не має.

Відповідач у заяві (вхід. №11587 від 24.10.2019р.) прохає стягнути з позивача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019 року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою господарського суду від 23.07.2019 року було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

Ухвалою від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі № 917/1229/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав клопотання від 03.09.2019 року про розгляд справи у загальному провадженні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 04.09.2019 суд постановив розглядати справу з повідомленням учасників справи та призначив справу до розгляду в судове засідання на 26.09.2019р.

В судовому засіданні від 26.09.2019р. та 17.10.2019р. судом оголошувалась перерва.

Про розгляд справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 27.09.2019 та розписками відповідача.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та заслухані пояснення.

В судовому засіданні 29.10.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Генстар" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений Слон 7" (відповідачем) укладено договір з ремонту та технічного обслуговування № 0307-18ТО від 03.07.2018 року, (далі - Договір; а.с.11-14).

Згідно п. 1.1. Договору позивач (виконавець) зобов`язується виконати комплекс робіт (далі - роботи) по технічному обслуговуванню і відновлювальному ремонту запасних автомобільних частин та агрегатів замовника (далі - агрегати), а відповідач (замовник) зобов`язується прийняти і вчасно оплатити вказані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. Договору виконавець проводить роботи на власному обладнанні, використовуючи при цьому свої витратні матеріали, запасні частини, комплектуючи, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами додатково.

Перед початком проведення робіт оформлюється рахунок-фактура, де вказується перелік та вартість робіт (п. 1.3. Договору).

В п. 2.2. Договору зазначено, що вартість робіт, запасних частин та витратних матеріалів узгоджується сторонами на початок ремонту на підставі рахунку-фактури. Будь-яка зміна вартості робіт, запасних частин та витратних матеріалів погоджується з замовником додатково.

Згідно п. 4.3.1. Договору замовник зобов`язаний видати своєму представнику належним чином оформлений документ (належним чином оформлене доручення) для підтвердження повноважень представника здійснювати заявки на роботи, що пов`язані із технічним обслуговуванням та ремонтом агрегатів замовника на СТО чи отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

Відповідно до п. 2.1. Договору замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 5 робочих днів після отримання від виконавця відповідного рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Згідно п. 4.5.1. Договору замовник зобов`язаний перевірити якість виконаних виконавцем робіт у момент їх прийняття, про що складається акт виконаних робіт.

Згідно п.4.5.2. Договору у випадку виявлення замовником недоліків у виконаних виконавцем роботах, що виникли не з вини замовника, сторонами складається акт із зазначенням виявлених недоліків і строком їх усунення, при цьому зазначені недоліки усуваються виконавцем за свій рахунок. Термін усунення недоліків складає не більше 5 робочих днів.

Згідно п.4.5.4. Договору у разі виникнення між замовником і виконавцем спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи розподіляються між сторонами згідно положень п. 4 ст. 853 ЦК України.

Відповідно до п.5.3 Договору за порушення замовником п.2.1. цього Договору йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від розміру заборгованості.

Згідно п.7.1 Договору даний договір діє до 31.12.2018р. Згідно п.7.3 Договору якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону про розірвання договору за 10 днів до закінчення строку дії, чинний договір вважається продовженим строком на один рік.

Позивач у позові посилається на те, що ним були виконані роботи з ремонту автомобільних агрегатів відповідача на загальну суму 73482,00 грн., про що складено акти надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. на суму 49352,00грн. та №3076 від 14.08.2018 на суму 24130,00 (а.с.15-16).

Посилаючись на безпідставне не проведення відповідачем оплати вартості ремонтних робіт позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Сторони в договорі узгодили, що перед початком проведення робіт оформлюється рахунок-фактура, де вказується перелік та вартість робіт (п. 1.3. Договору).

В п. 2.2. Договору зазначено, що вартість робіт, запасних частин та витратних матеріалів узгоджується сторонами на початок ремонту на підставі рахунку-фактури. Будь-яка зміна вартості робіт, запасних частин та витратних матеріалів погоджується з замовником додатково.

Отже, сторони в договорі домовилися про попереднє погодження усіх суттєвих умов проведення робіт: їх вартість, перелік, строки виконання робіт. Ця домовленість підтверджується оформленням відповідного рахунку-фактури.

Відповідач у відзиві та в листі (вхід. № 11588 від 24.10.2019р.) заперечує факт узгодження з позивачем виконання спірних робіт; повідомив, що він не отримував від позивача рахунків-фактур на спірні послуги з переліком цих робіт та їх вартістю.

Позивач не надав до суду рахунків-фактури, в яких би було зазначено перелік та вартість робіт, які слід виконати. Позивач не надав суду доказів надсилання цих рахунків відповідачу.

Отже, позивач не довів належними доказами факту узгодження з відповідачем видів робіт та їх вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.5.1. Договору замовник зобов`язаний перевірити якість виконаних виконавцем робіт у момент їх прийняття, про що складається акт виконаних робіт.

В підтвердження факту ремонтних робіт та їх прийняття відповідачем позивач надав суду акти надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. на суму 49352,00грн. та № 3076 від 14.08.2018 на суму 24130,00 (а.с.15-16).

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях заперечує факт прийняття цих робіт та факт підписання вказаних актів.

Згідно частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.08.2019р. керівником відповідача та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності є Скляр В ОСОБА_1 М. (а.с.43). Дана особа не підписувала акти, надані позивачем до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно п. 4.3.1. Договору замовник зобов`язаний видати своєму представнику належним чином оформлений документ (належним чином оформлене доручення) для підтвердження повноважень представника здійснювати заявки на роботи, що пов`язані із технічним обслуговуванням та ремонтом агрегатів замовника на СТО чи отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

В підтвердження повноважень особи, яка підписала спірні акти, позивач надав суду:

довіреність відповідача № 11/07 від 11.07.2018р., якою відповідач уповноважив представника ОСОБА_2 підписувати акти виконаних робіт. Дана довіреність чинна з 11.07.2018 по 21.07.2018 (а.с.77).

довіреність відповідача № 14/08 від 14.08.2018р., якою відповідач уповноважив представника ОСОБА_2 підписувати акти виконаних робіт. Дана довіреність чинна з 14.08.2018 по 31.08.2018 (а.с.80).

Проте, наданий позивачем акт надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. на суму 49352,00 грн. підписаний від імені відповідача невстановленою особою, в акті не зазначено прізвища особи, яка його підписала від імені відповідача.

Наданий позивачем акт надання послуг № 3076 від 14.08.2018р. на суму 24130,00 грн. підписаний від імені відповідача Даценко Ю. О. Доказів наявності у вказаної особи повноважень діяти від імені відповідача позивачем суду не надано.

Директором відповідача вказані акти не погоджені, печаткою ТОВ "Зелений Слон 7" не посвідчені.

Відповідно до частин першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зі змісту акту надання послуг № 2642 від 13.07.2018р. неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, від імені відповідача, а акт надання послуг № 3076 від 14.08.2018р. підписаний від імені відповідача особою, яка не мала таких повноважень.

В актах не конкретизовано транспортні засоби, щодо ремонту яких складено ці акти.

Надалі відповідач не погодив прийняття спірних робіт (послуг), не погодив вказані в актах види робіт та їх вартість.

Надані позивачем копії листів відповідача від 17.04.2018 № 444 та від 26.10.2018 № 452 не містять відомостей про те, що відповідач погодив факт виконання послуг та їх вартість. Навпаки у вказаних листа відповідач заперечує погодження переліку робіт, зазначає, що позивач їх визначив одноособово, послуги фактично не були надані (а.с.78-79, 81-83).

Отже, вказані акти не можуть бути визнані судом належними доказами узгодження з відповідачем робіт та доказами належного виконання позивачем робіт з ремонту.

З огляду на викладене, позивач не довів належними доказами ні факту прийняття вказаних у актах послуг повноважними особами відповідача, ні подальшого схвалення цих правочинів відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.1. Договору замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 5 робочих днів після отримання від виконавця відповідного рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Підстави для застосування положень п. 2.1 Договору в даному випадку відсутні, оскільки позивач не надав доказів направлення відповідачу відповідного рахунку-фактури. Про наявність цього рахунку-фактури та про факт його надсилання позивач у позові не зазначає.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено належними доказами факту узгодження видів та вартості робіт з відповідачем, факту приймання робіт відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 73482,00 грн. боргу з відповідача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У позові в частині стягнення 12880,48 грн. - пені, 7274,70 грн. - інфляційних, 1993,07 грн. - 3% річних теж слід відмовити, оскільки дані вимоги є похідними від вимог про стягнення основного боргу, правомірність яких не доведена позивачем.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору, з них: 1729,00 грн. за квитанцією № 76 від 16.07.2019 та 192,10 грн. за квитанцією № 32461 від 07.05.2019 (а.с.9, 10).

Ці судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню, оскільки у позові відмовлено.

Відповідачем у відзиві заявлено про його судові витрати у сумі 10000,00 грн. на професійну правову допомогу.

В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження понесення витрат на професійну правову допомогу (на оплату послуг адвоката) відповідачем надано:

- ордер № 135871 від 23.09.2019р. на надання адвокатом - Захаровим Т. Г. правової допомоги ТОВ «Зелений Слон 7» ;

- договір про надання правової допомоги (юридичне обслуговування) № 7-2018 від 09.02.2018р., укладений між ТОВ «Зелений Слон 7» та Адвокатським об`єднанням «ХІТ» ;

- акт погодження гонорару;

- додаткову угоду № 3 від 26.04.2019р. до договору № 7-2018 від 09.02.2018р., в якій зазначено, що виконавець щомісячно отримує гонорар у розмірі 10000,00 грн.;

- доручення ТОВ «Зелений Слон 7» про надання повноважень Адвокатському об`єднанню «ХІТ» представляти інтереси ТОВ «Зелений Слон 7» у справі № 917/1229/19, в якому також зазначено, що розмір гонорару за представництво інтересів Товариства у суді першої інстанції у зазначеній справі становитиме розмір гонорару виконавця за вересень 2019 року;

- платіжне доручення № 2434 від 08.10.2019р. про сплату 10000,00 грн. за комплексне юридичне обслуговування замовника згідно договору від 09.02.2018 № 7-2018;

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.10.2019р. у справі № 917/1229/19.

При цьому судом встановлено, що в п.2 акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.10.2019р. узгоджено, що замовник сплатив за надану виконавцем правничу допомогу грошові кошти на загальну суму 1000,00 грн. Замовник вважає, що зазначена сума є співрозмірною враховуючи складність справи, її значення для сторони та обсяг роботи (послуг) виконавця.

Отже, згідно цього акту відповідачем погоджено розмір витрат на правову допомогу у справі № 917/1229/19 у сумі 1000,00 грн.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст.129 ГПК України вказані судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 1000,00 грн. покладаються на позивача.

В іншій частині вимоги про відшкодування судових витрат відповідача судом відхиляються, оскільки відповідач не довів їх зв`язок із даною справою.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генстар" (вул. Гагаріна, буд.26, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код 33584212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Слон 7" (вул. Кожевна, буд.4-А, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 38502690) 1000грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 04.11.2019.

Суддя Т. М. Безрук