Рішення

від 01.11.2019 по справі 140/2458/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2458/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМА до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАСМА (далі - ТзОВ КАСМА , товариство, позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці ДФС (надалі - Рівненська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000435/2 від 18.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2019 позивачем з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу автомобіля марки AUDI, модель Q5 PREMIUM, 2015 року випуску було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) №UA204010|2019|208170 з усіма необхідними документами, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 10 000,00 доларів США, у яку включено вартість послуги перевезення товару з країни відправлення.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 18.03.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000435/2, з тих підстав, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, що імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Відтак, митним органом визначено рівень митної вартості товару за резервним методом на рівні 16 791,75 доларів США.

Позивач зазначає, що ним подано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, які містили усі відомості про підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

З наведених підстав вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2019 № UA204000/2019/000435/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.1).

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ТзОВ КАСМА придбало у компанії UAB IDLIJA (Литва) за контрактом від 02.11.2018 № 11/18 PR на комерційних умовах поставки автомобіль марки AUDI, модель Q5 PREMIUM, 2015 року випуску, за домовленістю здійснення розрахунків шляхом післяоплати протягом 365 календарних днів. Інвойс № 9948 від 10.01.2019 містить запис про вартість товару 9 200,00 доларів США з виділенням витрат на доставку в сумі 800,00 доларів США. Митну вартість вказаного транспортного засобу декларантом заявлено за ціною угоди на рівні 10 000,00 доларів США. З врахуванням результатів аналізу цих документів, згідно з вимогами листа ДФС від 30.08.2018 № 26912/7/99-99-24-02-02-17 переглянуто інформацію відкритої мережі Інтернет на сайті autoauctions.io та за VIN номером транспортного засобу встановлено факт продажу 16.10.2018 з аукціону саме предмету контракту за ціною 11 600,00 доларів США без аукціонних зборів та витрат на транспортування. Таким чином, отримана інформація призвела до виникнення сумнівів щодо дійсної вартості товару.

За результатом додатково наданих декларантом документів, було встановлено, що за інформацією, яка містилась у рахунку від 05.11.2018 № 4348 вказаний автомобіль придбано продавцем UAB IDLIJA (Литва) у компанії Baltic auto Shipping, яка є американською компанією, зареєстрованою за в США, яка виступаю брокером на аукціонах. Разом з тим, відповідно до додатково наданої литовської імпортної декларації від 12.02.2019 №19LTLC0100IM01F031, містяться відомості стосовно вартості КТЗ, при чому фактурна вартість КТЗ становить 10 000,00 доларів США (графа 22), а статистична вартість, визначена 6 методом (графа 43) на рівні 14 143,55 євро (графа 45).

Вказане унеможливило визначення митної вартості за першим методом на рівні 10 000,00 доларів США, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Враховуючи наявну в митного органу інформацію з мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) про ціну продажу з аукціону транспортного засобу в розмірі 11 600,00 доларів США, з врахуванням інформації щодо вартості транспортування в сумі 800,00 доларів США, відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2019/000435/2 від 18.03.2019.

З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення викладені в заявах по суті справи суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що між ТзОВ КАСМА (покупець) та ЗАТ ІДЛІЯ (продавець) укладено контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити, зокрема, автомобілі легкові, вантажні нові та бувші у використанні. Поставки здійснюються на умовах DAP Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Продавець проводить поставку товару партіями. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата згідно інвойсів (а.с.21-26).

15.02.2019 ЗАТ "ІДЛІЯ" (Литва) поставило ТзОВ КАСМА транспортний засіб автомобіль марки AUDI, модель Q5 PREMIUM, календарний рік випуску 2015, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, тип кузова - універсал колісна формула 4х4, за ціною 10 800,00 доларів США, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0026 (а.с.18).

06.03.2019 декларантом ТзОВ КАСМА з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2019/208170, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 10 800,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): договір купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0026 (а.с.18); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.01.2019 № 9948; контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR; довідку від 05.03.2019 № 05.03.2019-4, оголошення та митну декларацію країни-відправлення 19LTLC0100IM01F031 від 12.02.2019.

Посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару, на заявлених комерційних умовах поставки з врахуванням пункту 5.1 Контракту від 02.11.2018, висновку про вартісні та якісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, копії митної декларації країни відправника. Відповідно до частини шостої статі 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с15).

Судом встановлено, що 07.03.2019 декларантом на вимогу органу доходів і зборів подано такі документи: литовська імпортна митна декларація 19LTLC0100IM01F031 від 12.02.2019, скрін оголошення з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt), лист від 07.03.2019 №1, комерційний рахунок №9948 від 10.01.2019, що не заперечується відповідачем.

18.03.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000435/2. У вказаному рішенні відповідачем зазначено наступне.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів таких як: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого КТЗ; копію митної декларації країни відправлення у належній якості; висновок експерта - авто товарознавця щодо вартості імпортованого КТЗ із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ, тощо).

Відповідно до частини шостої статі 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатом проведеної відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Вартість транспортного засобу визначено на підстав положень ДМСУ від 13.10.2005 № 885 Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів , наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" за рівнем митної вартості 16791,75 доларів США, з врахуванням вартості транспортування від м. Клайпеда (Литва) до пункту перетину кордону України (п/п Шегині-Медика, Львівська область. Числове значення митної вартості товару з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 449387,22 грн. або у валюті - 16791,75 доларів США.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00437 (а.с.16-17). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 18.03.2019 №UA204000/2019/000435/2.

26.03.2019 декларантом подано митну декларацію №UA204010/2019/210454, за якою автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Також позивачем було подано скаргу до ДФС на рішення від 18.03.2019 № UA204000/2019/000435/2 та картку відмови UA204000/2019/00437, однак листом від 15.04.2019 №17450/6/99-99-19-02-01-15 рішення та картку відмови залишено без змін а скаргу без задоволення (а.с.33-43)

Позивач, не погоджуючись із рішенням Рівненської митниці ДФС від 18.03.2019 № №UA204000/2019/000435/2 про коригування митної вартості товарів звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення: договір купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0026 (а.с.18); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.01.2019 № 9948; контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR; довідку від 05.03.2019 № 05.03.2019-4, оголошення та митну декларацію країни-відправлення 19LTLC0100IM01F031 від 12.02.2019.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля марки AUDI, модель Q5 PREMIUM, 2015 року випуску, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, тип кузова - універсал колісна формула 4х4, за ціною 10 800,00 доларів США та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а в додатково поданих документах встановлено неточності та розбіжності щодо імпортера транспортного засобу, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Оскільки декларантом не було надано витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі наявної в митниці інформації з відкритої мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) про ціну продажу з аукціону саме предмету контракту за ціною 11600,00 доларів США з врахуванням витрат на транспортування митну вартість вказаного транспортного засобу визначено на рівні 16791,75 доларів США.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується, враховуючи наступне.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, договору купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0026 від 15.02.2019 (інвойсу) вбачається, що ТзОВ КАСМА придбало транспортний засіб - вантажний автомобіль марки AUDI, модель Q5 PREMIUM, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, тип кузова - універсал колісна формула 4х4, у компанії UAB IDLIJA (Литва) за ціною 10 800,00 доларів США .

Оплата за вказаний автомобіль проведена позивачем у зазначеній сумі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (рахунком-фактурою) №998 від 10.01.2019 (а.с.19).

Згідно з умовами контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAP Рівне. Умови поставки DAP Інкотермс 2010, що перекладається поставка в пункті . Тобто, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Ціна DAP означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі.

Отже, вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля.

Разом з тим, посилання Рівненської митниці ДФС на необхідність коригування митної вартості у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах щодо імпортера товару, а саме: в литовській імпортній митній декларації 19LTLC0100IM01F031 від 12.02.2019, відправника товару не зазначено, а імпортером товару є BALTIC AUTO SHIPING INC , який не кореспондується з фірмою UAB IDLIJA згідно поданих рахунків від 10.01.2019 № 9948 та від 05.11.2018 № 4348, що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ є безпідставним, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач придбав вищевказаний автомобіль у литовської фірми UAB IDLIJA . При цьому, як вбачається з матеріалів справи, імпортер товару BALTIC AUTO SHIPING INC на виконання доручення фірми UAB IDLIJA здійснював доставку імпортованого товару з м. Клейпеда (Литва) до кордону України.

Рахунок на товар виданий саме компанією-продавцем UAB IDLIJA та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного автомобіля в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, зазначеного у рахунку від 15.02.2019 № 0026 не вступав.

Також суд не приймає до уваги посилання митного органу на виникнення сумнівів щодо дійсної вартості товару у зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, останній продавався на аукціоні (ІААІ) (лот 37648638), а також згідно з інформації відкритої мережі Інтернет на сайті (сайт autoauctions.io) встановлено факт продажу з аукціону саме предмету контракту за ціною 11 600,00 доларів США, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ КАСМА купляло імпортований транспортний засіб у UAB IDLIJA , усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією. Також, позивач не був учасником аукціону. При цьому, сумніви митного органу ґрунтуються виключно на підставі відомостей з сайту мережі Інтернет. Однак, суд зазначає, що інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформаціє, а носить лише рекомендаційний характер, та не може бути тим беззаперечним доказом щодо неправильного визначення декларантом митної вартості товару. Крім того, матеріали справи містять усі документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару в розмірі 11600,00 доларів США,

Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000435/2 від 18.03.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) про ціну продажу з аукціону транспортного засобу без аукціонних зборів та витрат на витрат на транспортування, з врахуванням інформації щодо вартості транспортування та вартості доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України митну вартість вказаного транспортного засобу визначено на рівні 16791,75 доларів США. Проте документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000435/2 від 18.03.2019 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості за ціною 16791,75 доларів США.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 16791,75 доларів США внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом в розмірі 16791,75 доларів США, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000435/2 від 18.02.2019 є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 6740,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 578 від 12.07.2019 та №645 від 21.08.2019 (а.с.51-52).

Керуючись статтями 2, 139, 72-77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000435/2 від 18.03.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМА (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненське, будинок 76К, код ЄДРПОУ 42049551) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати у сумі 6740,80 грн. (шість тисяч сімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський