Рішення

від 04.11.2019 по справі 160/7348/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа № 160/7348/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ :

01.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення, передбаченого нормами статті 200 Податкового кодексу України, щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38504126) суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 361 082,61 грн., згідно декларації з ПДВ за травень 2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38504126) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 2 361 082,61 грн. згідно декларації з ПДВ за травень 2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38504126) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 2 504 528,93 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.08.2019 року о 11:00 год. (а.с. 2).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 26.09.2019 року здійснено заміну відповідача-1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Також, усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 03.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2019 року о 09:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за травень 2014 року підтверджена судовим рішенням, у зв`язку з чим грошові кошти у сумі 2 364 026,00 грн., разом з пенею у сумі 2 504 528,93 грн., підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

Представник позивача у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

22.08.2019 року представником відповідача-2 подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів у сумі 2 361 082,61 грн., не має. На підставі викладеного, у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини не явки суд не повідомила.

25.09.2019 року представником відповідача-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні , яким внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. У зв`язку з чим, в спірних правовідносинах ознак бездіяльності податкового органу не вбачається. На підставі викладеного просять відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини не явки суд не повідомила.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи без її участі, належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи сторін, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод зареєстроване 07.02.2013 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

12.06.2014 року ТОВ Губинихський известковий завод подано до Новомосковської ОДПІ в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, в якій заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в розмірі 2 364 026,00 грн.

У період з 21.07.2014 року по 15.08.2014 року згідно наказу від 18.07.2014 р. №423, Новомосковською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Губинихский известковий завод з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку по декларації за травень 2014 року, сформованого за рахунок від`ємного значення за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 18.08.2014 року за № 428/151/38504126.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено при відображенні ТОВ Губинихский известковий завод у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року завищення податкового кредиту в сумі 2383656 грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість (р. 19) в сумі 2382929 грн.;

- п.п. 14.1.18. п..14.1. ст.14, п. 200.1, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р. 23.1) за травень 2014 року на суму 2364026 грн.;

- п.187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту (р. 18) по податковій декларації за квітень 2014 року на суму 727 грн. та суми податку, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду (р.25): за квітень 2014 року - на 727 грн., за травень 2014 року - на 18903 грн.

На підставі акта перевірки від 18.08.2014 року № 428/151/38504126 Новомосковською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 03.09.2014 року № 0003101501, яким ТОВ Губинихский известковий завод збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 24537,50 грн., з них: основний платіж - 19630,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4907,50 грн.;

- форми В1 від 03.09.2014 року № 0003091501, яким ТОВ Губинихский известковий завод зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2364026 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 591 006,50 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Губинихский известковий завод оскаржило їх до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за наслідками якого постановою від 14.10.2014 року у справі №804/1490/30 податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Вказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року та є такою, що набрала законної сили 23.12.2014 року.

13.02.2015 року ТОВ Губинихский известковий завод звернулось до податкового органу з проханням надати пояснення щодо неподання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Листом від 11.03.2015 року №3994/10/04-08-15-01-06 Новомосковська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надала відповідь, в якій послалась на оскарження рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року по справі №804/14930/14 в касаційному порядку, внаслідок чого касаційне оскарження є продовженням процедури судового оскарження, а тому заходи щодо відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства згідно декларації від 12.06.2014 року №9033454907 будуть проведені після закінчення судового оскарження.

Отже, висновок про повернення суми відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 2 361 082,61 грн. відповідачем -1 складений не був.

В подальшому ТОВ Губинихский известковий завод звернулось до суду з вимогами, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року в розмірі 2 364 026,00 грн. та зобов`язання Новомосковської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року в розмірі 2 364 026,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі №804/2075/16 позов задоволено повністю.

14.03.2019 року вказана постанова набрала законної сили, що свідчить про виникнення бюджетної заборгованості перед позивачем у розмірі 2 361 082,61 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п. 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 200.18.2, п.200.18 ст. 200 ПК України, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у судовому порядку скасовані податкові повідомлення-рішення № 0003101501та № 0003091501 від 03.09.2014 року, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 24 537,50 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 364 026,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 591 006,50 грн.

Отже, підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми.

Крім того, рішенням суду зобов`язано відповідача-1 подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року в розмірі 2 364 026,00 грн.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок №39).

Так, відповідно до п.6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі №804/14930/14, якою скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003101501та № 0003091501, яка набрала законної сили 23.12.2014 року, а також постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року, яка набрала законної сили 14.03.2017 року контролюючий орган зобов`язаний був протягом п`яти робочих днів після закінчення процедури судового оскарження підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, такий висновок поданий не був, що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позов.

21.12.2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України № 1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Вказаним Законом №1797-VIII змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.200.7.1 п. 200.7 статті 200 ПК України (в редакції з 01.01.2017 року) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган вчасно не направив висновок повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 року відповідно до редакції ПК України 01.01.2017 року, у зв`язку з чим не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 01 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України , здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.

Згідно із пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Також, у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Однак, судом встановлено, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 2 361 082,61 грн, не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Згідно п.п.19-1.1.9. п. 19-1.1. ст.19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою KM України № 26 від 25.01.2017, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Станом на час звернення позивача з адміністративними позовами до суду, відомості щодо суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 2 361 082,61 грн, не відображені ні у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, що оприлюднені на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (https://www.minfin.gov.ua/reestr).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін.

За таких обставин, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12.02.2019 року у справі № 826/7380/15 звернула увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Отже, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, що способи захисту, такі як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області (відповідача-2) на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Крім того, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня нарівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних, що передбачені Порядком Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 року №26, та непогашення у зв`язку із цим заборгованості з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Як встановлено судом, у період з 21.07.2014 року по 15.08.2014 року, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 18.08.2014 року .

Оскільки висновки акту та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення визнані судом протиправними та скасовані, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року, то початком нарахування пені є 24.08.2014 року,

Таким чином, розмір пені, нарахованої в порядку п. 200.23 ст. 200 ПК України за період з 24.08.2014 року по 31.07.2019 року включно, у розмірі 120% складає 2 504 528 грн., який також підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем-1 у ході судового розгляду справи не доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, протиправних дій з боку відповідача-2 в ході розгляду справи судом не встановлено.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 21 131,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 280 від 31.07.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 21 131,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (51251, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 1, код ЄДРПОУ 38504126) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку щодо відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 361 082,61 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2 361 082,61 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 24.08.2014 по 31.07.2019 в сумі 2 504 528,93 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Губинихський известковий завод (51251, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 1, код ЄДРПОУ 38504126) сплачений судовий збір у розмірі 21 131,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець