Рішення

від 22.10.2019 по справі 280/2527/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2019 року (12 год. 30 хв.)Справа № 280/2527/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Андрушкевич В.А.,

відповідача - Головачова К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кам`янсько - Дніпровської районної спілки споживчих товариств (71304, Запорізька область, м. Кам`янка - Дніпровська, вул. Набережна, буд. 81, код ЄДРПОУ 01752498)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Кам`янсько - Дніпровської районної спілки споживчих товариств (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо винесення постанови № ЗП 1304/580/AB/П/ТД - ФС від 25.04.2019;

скасувати постанову № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС від 25.04.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Кам`янсько - Дніпровську районну спілку споживчих товариств в розмірі 250 380,00 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.08.2019.

Ухвалою суду від 01.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання строком на 30 днів, наступне підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 відкладено підготовче засідання на 02.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.10.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується із постановою відповідача № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС від 25.04.2019 про накладення штрафу, оскільки відповідно до п.6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Представник позивача зазначає, що отримав повідомлення про розгляд даної справи 25.04.2019, тобто у день прийняття постанови про накладення штрафу, а отже оскаржувана постанова була прийнята без урахування заперечень та позиції позивача щодо виявлених порушень. Крім того, зазначає, що Припис №ЗП1304/580/АВ/П про усунення виявлених порушень винесено 08.05.2019, тобто після прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу, а оскільки приписом вимагається усунути виявлені недоліки у визначений строк, однак, такий припис не був прийнятий на час винесення постанови про накладення штрафу, то підстав для його виконання у позивача не було, а відтак і правові підстави прийняття заходів відповідальності за його невиконання у вигляді постанови про накладення штрафу відсутні.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що в ході інспекційного відвідування позивача встановлено, що позивачем порушено ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, а саме: встановлено, що протягом 2017-2019 років дві особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 допущено до роботи без укладання трудових договорів. Враховуючи встановлені порушення вважає постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС від 25.04.2019 правомірною, тому в задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 28.03.2019 по 08.04.2019 року головним державним інспектором Головного управління Кропивою С.А., було проведено інспекційне відвідування Кам`янсько - Дніпровської районної спілки споживчих товариств.

За результатами інспекційного відвідування відповідачем 08.04.2019 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП1304/580/АВ від 08.04.2019, в якому, зафіксовано порушення позивачем ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, а саме: встановлено, що протягом 2017-2019 років дві особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 допущено до роботи без укладання трудових договорів, вважає, що виконання робіт зазначених робіт передбачає процес трудової діяльності а саме, чітко визначено коло обов`язків, зазначає що це процес праці передбачає підпорядкуванню трудовому розпорядку тощо.

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ЗП 1304/580/AB/П/ТД - ФС від 25.04.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 250380,00 грн.

Крім того, на підставі вказаного Акту 08.05.2019 відповідачем внесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП1304/580/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення та у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення про виконання припису із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування.

На спростування встановлених під час перевірки порушень позивач надає цивільно-правові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та зазначає, що зміст договорі не передбачає не передбачають процес трудової діяльності працівника (посадові обов`язки, початок та закінчення робочого дня, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, надання щорічної відпустки, а факт виконання робіт завідчений актами приймання робіт

Не погоджуючись із Постановою про накладення штрафу уповноваженими особами № ЗП 1304/580/AB/П/ТД - ФС від 25.04.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до пункту першого Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386/2011 Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пункту 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою затверджено Порядок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Постанова №295), чинною на момент проведенні інспекційного відвідування.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве cамоврядування в Україні".

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Поряд із цим, дане судове рішення набрало законної сили 14 травня 2019 року, тобто вже після проведення інспекційного відвідування та прийняття відповідачем оскаржуваноїпостанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/8917/17 не змінює правового регулювання спірних правовідносин на момент виникнення останніх.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), інспекційні відвідування проводяться у роботодавців, працівники яких виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами більше року.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 19, 23 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 24 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, встановлено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Водночас, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295).

Суд наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний використовувати надані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, діяти з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, дія.

Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що Акт інспекційного відвідування №ЗП1304/580/АВ складено 08.04.2019, постанову про накладення штрафу № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС прийнято 25.04.2019, а Припис №ЗП1304/580/АВ/П про усунення виявлених порушень винесено тільки 08.05.2019, тобто вже після прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру та строки внесення Припису у відповідності до вимог Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до приписів пункту 30 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги. Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до зазначено пункту, позивач не міг скористатися правом на подачу скарги на Припис відповідача, оскільки на момент винесення припису отримав спірну постанову про накладення штрафу.

Отже, станом на час винесення постанови № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС про накладення штрафу від 25.04.2019, неможливо було виконати припис, оскільки він був прийнятий пізніше, а саме 08.05.2019. При цьому, оскільки приписом вимагається усунути виявлені недоліки у визначений строк, однак, такий припис не був прийнятий на час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, то підстав для його виконання у позивача не було, а відтак і правові підстави прийняття заходів відповідальності за його невиконання у вигляді постанови про накладення штрафу відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення (п.8 Порядку № 509).

Як встановлено матеріалами справи, позивач отримав повідомлення про розгляд даної справи 25.04.2019, тобто у день прийняття постанови про накладення штрафу, а отже оскаржувана постанова була прийнята без урахування заперечень та позиції позивача щодо виявлених порушень.

Верховним Судом 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 зроблено правовий висновок, відповідно до якого особа, до якої застосовуються санкції, має бути завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи. Головні управління Держпраці зобов`язані не пізніше ніж за п`ять днів письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи щодо накладення штрафу.

Верховним Судом зауважено, що положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок (завчасного інформування) на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже, робить це право недієвим. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду.

Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає що позивач не був поінформований належним чином про час та дату розгляду справи щодо накладення штрафу, отже постанова про накладення штрафу прийнята без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без урахування прав

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачем були допущені грубі порушення щодо порядку проведення перевірки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Кам`янсько - Дніпровської районної спілки споживчих товариств (71304, Запорізька область, м. Кам`янка - Дніпровська, вул. Набережна, буд. 81, код ЄДРПОУ 01752498) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1304/580/AB/П /ТД - ФС від 25.04.2019.

Стягнути на користь Кам`янсько - Дніпровської районної спілки споживчих товариств (71304, Запорізька область, м. Кам`янка - Дніпровська, вул. Набережна, буд. 81, код ЄДРПОУ 01752498) судовий збір у розмірі 5676,70 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 70 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 01.11.2019.

Суддя О.В.Конишева