Ухвала

від 28.10.2019 по справі 494/768/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1320/19

Номер справи місцевого суду: 494/768/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуюча - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Розквітне-Агро» - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_7 ,діючого вінтересах ТОВ«Розквітне-Агро», на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12019160260000206, внесеному до ЄРДР 05.07.2018 року за ст.356 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року частково задоволено слідчого СВ Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду від 27.06.2019 року за адресою: вул. Придорожня, 5Б, с. Новоселівка, Березівський район, Одеська область, у ОСОБА_9 , із автомобіля марки «Renault», моделі «Premium», державні реєстраційні номери НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Kogel» моделі «SN24», державні реєстраційні номери НОМЕР_2 , майно, а саме: 27160 (двадцять сім тисяч сто шістдесят) кілограмів пшениці, класу №4, рік врожаю 2019 року (відповідно до накладної №025378 від 27.06.2019 року). Заборонено будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином цим майном та використовувати його до остаточного рішення по кримінальному провадженню.

Своє рішення про накладення арешту на майно слідчий суддя мотивував наявністю достатніх підстав вважати, що воно набуте злочинним шляхом, а незастосування арешту майна призведе до негативних наслідків для кримінального провадження.

Зміст вимог апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , якій діє в інтересах ТОВ «РозквітнеАгро», вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що:

- слідчий звернувся з клопотання про арешт майна в порушення строків, регламентованих ч.5 ст. 171 КПК України, а слідчий суддя клопотання слідчого розглянув в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України;

- слідчим суддею не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна;

- ТОВ «Розквітне-Агро» здійснює законну діяльність на земельних ділянках, з яких зібраний врожай;

- з фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення щодо самоправства не можливо встановити, що арешт врожаю із спірних земельних ділянок, орендарем яких є ТОВ «Розквітне-Агро», є виправданим та необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ адвоката, який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд вважає, що на даний момент відсутні підстави для арешту майна, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні слідчого зазначено, що Березівським ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160260000206, внесеному до ЄРДР 05.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, за фактом самовільного користування та розпорядження невстановленими особами земельними ділянками на території Розквітської ОТГ Березівського району Одеської області.

З долученого до клопотання слідчого витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12019160260000206 вбачається, що 05.07.2018 року до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшла ухвала слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 19.06.2018 року, якою орган досудового розслідування було зобов`язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ТОВ «Розквітне-Агро» про вчинення невстановленими особами самоправних дій щодо користування та розпорядження земельними ділянками на території Розквітської ОТГ Березівського району Одеської області починаючи з початку 2018 року та до часу звернення із заявою.

05.07.2018 року відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160260000206.

Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160260000206, внесеному до ЄРДР 05.07.2018 року, здійснюється саме за заявою ТОВ «Розквітне-Агро» про вчинення невстановленими особами самоправних дій щодо користування та розпорядження земельними ділянками на території Розквітської ОТГ Березівського району Одеської області починаючи з початку 2018 року та до часу звернення із заявою, тобто до 05.07.2018 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що 29.04.2015 року між ОСОБА_10 та СТОВ «імені Мічуріна» укладений договір оренди земельної ділянки строком до 29.04.2025 року.

30.04.2015 року між ОСОБА_11 та СТОВ «імені Мічуріна» укладений договір оренди земельної ділянки строком до 30.04.2025 року.

04.09.2017 року ОСОБА_11 звернулась до СТОВ «імені Мічуріна» із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

01.11.2017 року між СТОВ «імені Мічуріна» та ТОВ «Розквітне-Агро» укладений договір суборенди земельних ділянок строком до 30.04.2025 року.

11.12.2018 року ОСОБА_11 та ОСОБА_10 звернулись до Жовтневого районного суду м. Дніпро з позовними заявами про розірвання договорів оренди земельних ділянок в порядку цивільного судочинства, які були передані за підсудністю до Березівського районного суду м. Одеси та на даний час перебувають у його провадженні, рішення за даними позовами станом на день звернення з клопотанням про арешт майна та на час розгляду апеляційної скарги не прийнято.

Разом з цим, у клопотанні зазначено, що 24.06.2019 року до слідчого звернувся директор ТОВ «Розквітне-Агро» із заявою про те, що невстановлені особи здійснили збір врожаю із земельних ділянок, які обробляються підприємством на підставі договорів суборенди та знаходяться у його законному володінні та користуванні, який в подальшому був завантажений у автомобіль марки «Renault», моделі «Premium», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Kogel» моделі «SN24», д/н НОМЕР_2 .

Незважаючи на це, за даною заявою директора ТОВ «Розквітне-Агро» від 24.06.2019 року про незаконне заволодіння врожаєм відомості про кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією до ЄРДР не вносились.

У клопотанні слідчого не зазначено, яке відношення врожай, зібраний у 2019 році, має до заяви ТОВ «Розквітне-Агро» про вчинення невстановленими особами самоправних дій щодо користування та розпорядження земельними ділянками на території Розквітської ОТГ Березівського району Одеської області починаючи з початку 2018 року та до часу звернення із заявою.

Апеляційним судом також встановлено, що органом досудового розслідування з`ясовано, що договори оренди земельних ділянок були оскаржені у судовому порядку зацікавленими особами, однак судове рішення в рамках цивільного судочинства за результатами розгляду зазначених спорів не прийнято, відповідно не встановлено, у кого саме є право на користування, обробку земельних ділянок та збір з них врожаю.

Органом досудового розслідування взагалі не були досліджені обставини, що підлягають доказуванню, та не здійснено заходів, спрямованих на збирання доказів, які необхідні для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначені правові підстави, мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту вказаного майна, а також не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що розслідується.

Апеляційний суд вважає, у клопотанні слідчого також не розкрито, яке відношення зазначене у клопотанні слідчого майно має саме до цього кримінального провадження, у зв`язку з чим процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна як речових доказів не є визначеним відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки належних та переконливих обставин, які свідчили би про те, що майно, про арешт якого порушується питання у клопотанні, здобуто злочинним шляхом, клопотання та долучені матеріали не містять.

Враховуючи викладене, апеляційний суд констатує, що на даний час відсутні обставини, які зумовлювали необхідність накладення арешту на майно, що є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, висновки щодо необхідності накладення арешту на майно, викладені в оскарженій ухвалі слідчого судді, не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою дляскасування абозміни судовогорішення прирозгляді справив судіапеляційної інстанціїє втому числі невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Згідно зп.п.1,2ч.1ст.411КПК України,судове рішеннявважається таким,що невідповідає фактичнимобставинам кримінальногопровадження,якщо висновкисуду непідтверджуються доказами,дослідженими підчас судовогорозгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Згідно з п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та вважає за необхідне її задовольнити, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 ,діючого вінтересах ТОВ«Розквітне-Агро» - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12019160260000206, внесеному до ЄРДР 05.07.2018 року за ст.356КК України скасувати.

Постановити новуухвалу,якою взадоволенні клопотанняслідчого СВ Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, вилучене в ході проведення огляду від 27.06.2019 року за адресою: вул. Придорожня, 5Б, с. Новоселівка, Березівський район, Одеська область, у ОСОБА_9 , із автомобіля марки «Renault», моделі «Premium», державні реєстраційні номери НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Kogel» моделі «SN24», державні реєстраційні номери НОМЕР_2 , майно, а саме: 27160 (двадцять сім тисяч сто шістдесят) кілограмів пшениці, класу №4, рік врожаю 2019 року (відповідно до накладної №025378 від 27.06.2019 року), - відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4