Справа № 405/6890/18
Провадження №2/405/1240/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2019 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Лисонь В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу №405/6890/18 за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуваннямзаяви про уточнення даних щодо позовних вимог від 12 серпня 2019 року просить усунути їй перешкоди в користуванніземельною ділянкою площею 0,11 га з кадастровим номером 3510100000:38:322:0012, розташованою по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз в триденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду звільнити дану земельну ділянку від шафового газорегуляторного пункту та привести дану земельну ділянку за свій рахунок у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що їй на праві приватної власності належить розташована за адресою: АДРЕСА_1 земельна ділянка площею 0,11 га, кадастровий номер 3510100000:38:322:0012, на якій (земельній ділянці) у 2011 році відповідач своїми силами та засобами на належній їй (позивачу) земельній ділянці без її дозволу та без укладення з нею будь-якого правочину, який надавав би право користування цією ділянкою або її частиною, облаштував шафовий газорегуляторний пункт (ШГРП), при цьому проведення будівельних та земельних робіт на належній їй на праві приватної власності земельної ділянці з нею в жоден спосіб ані відповідачем, ані будь-якою іншою особою, - не погоджувалося.
Вказала, що розміщений відповідачем на належній їй(позивачу) земельній ділянці ШГРП перешкоджає їй використовувати земельну ділянку за призначенням,у зв`язку з чим, у квітні 2018 рокувона (позивач) звернулася до відповідача з письмовою претензією про демонтаж ШГРП. Відповідач у відповіді на претензію визнав належність йому ШГРП, але демонтувати та забрати його з належної їй земельної ділянки відмовився, через що ШГРП до сьогодні так і залишається на належній їй земельній ділянці, чим порушує її праваяк власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування та розпорядження нею, та, оскільки даний об`єкт відноситься до об`єктів газової інфраструктури, втручання в діяльність яких несе підвищену небезпеку, самостійно демонтувати цей ШГРП, який знаходиться на належній їй (позивачу) земельній ділянці, вона не має можливості, у зв`язку з чим змушена звертатися до суду за захистом порушеного права.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху через її невідповідність вимогам ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачем визначених судом недоліків ухвалою суду від 30 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній цивільній справі з викликом в судове засідання учасників справи.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Пушкарьовим Д.Є. (діє на підставі ордеру серії КР №031901 від 11.03.2019 року) в судове засідання подана заява, зареєстрована судом 21 серпня 2019 року за вх.№20782, в якій просив розглянути справу за його відсутності в судовому засіданні за наявними матеріалами справи та доказами. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Крім того, будучи присутнім в попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на зазначені в позові підстави, просив позов задовольнити.
Представник відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі, при цьому, представником відповідача - адвокатом Руденком Т.В. подано відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 11 березня 2019 року за вх.№5997, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з яких можливо зробити висновок стосовно порушення будь-якого права позивача, а відтак і підстави для звернення позивача з зазначеною позовною заявою до суду.
Зваживши доводи, викладені в позові на обгрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з`ясувавшипідстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини, разом з тим є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15, ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема,припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Основні засади права власності, встановлені Конституцією України , в статті 41 якої визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частинами 1 , 2 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.Більш того, на підставі ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ч.2 ст.212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку належать дві суміжні земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 1000 кв.м з кадастровим номером3510100000:38:322: НОМЕР_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянкусерії КР НОМЕР_2 від 30.05.2007 року); а також земельна ділянка площею 0,1100 га з кадастровим номером3510100000:38:322:0012 з цільовим призначенням - під розміщення торгово-побутового комплексу та пункту по організації та обслуговування газового обладнання автомобільного транспорту (Державний акт на право власності на земельну ділянкусерії ЯЛ № 660123 від 11.11.2011 року).
Зазначені земельні ділянки мають різні юридичні адреси, а саме: АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 відповідно.
Крім того, наявність у позивача права власності на обидві земельні ділянки також підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зокрема, щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 право власності позивача підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3509525162019 від 26.07.2019 р.
При цьому, судом відзначається, що зазначені письмові докази спростовують посилання відповідача у відзиві на позов на недоведеність позивачем наявності у нього права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом також відзначається, що станом на час судового розгляду справи, на належній позивачу земельній ділянці по АДРЕСА_2 дійсно знаходиться АДРЕСА_3 газорегуляторний пункт (ШГРП - комплекс обладнання для зниження тиску газу та підтримання його на заданому рівні, повністю змонтований в заводських умовах, розташований в металевій шафі ), щодо якого заявлено позов. Даний факт підтверджується як наданими позивачем фотознімками, так і частково технічним звітом по геодезичній зйомці земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленим 09.08.2019 р., зареєстрованим за №1285 Державним підприємством Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , з якого, зокрема, вбачається основне обстеження інженером-геодезистом земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , а також зазначення в кадастровій зйомці розташування на суміжній земельній ділянці - м.Кропивницький, Покровська, 46-б об`єкту за №1 - ГРС площею 0, 00160 га.
Крім того, відповідачем дані факти, а також належність та допустимість доказів, наданих позивачем на підтвердження цих фактів, - не заперечуються.
Окрім того, судом відзначається, що перебування шафового газорегуляторного пункту на належній позивачу на праві власності земельній ділянці, а також належність зазначеного шафового газорегуляторного пункту саме відповідачу, останнім у поданому відзиві на позовну заяву не заперечується. Більш того, обидва ці факти підтверджуються листом відповідача №04-1/1400 від 02.05.2018р. на адресу позивача. З цього листа вбачається також, що шафовий газорегуляторний пункт знаходиться на земельній ділянці позивача тривалий час.Відповідач не навів заперечень щодо достовірності або помилковості зазначеного листа, а тому у суду немає сумнівів щодо визнання відповідачем вказаних фактів. При цьому, суд враховує, що шафовий газорегуляторний пункт є специфічним об`єктом інфраструктури, облаштування якого можливе виключно спеціалізованою організацією з газопостачання та газифікації, яким є відповідач.
В свою чергу, позивач надання нею згоди на розміщення на належній їй (позивачу) земельній ділянці шафового газорегуляторного пункту заперечує. Відповідачем доказів наявності у нього права на розміщення належного йому шафового газорегуляторного пункту на земельній ділянці позивачане надано. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача такого права, що свідчить про самовільне розміщення ним вказаного об`єкта системи газопостачання на земельній ділянці позивача, а відтак і про обґрунтованість позову позивача в частині усунення їй, як власнику, перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз звільнити земельну ділянку від шафового газорегуляторного пункту.
При цьому, позивач просила усунути їй зазначені перешкоди в триденний строк з дня набрання рішенням законної сили, що не відповідає положенням ст.264 ЦПК України щодо тих питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, відповідно, зазначені вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, зазначене не є підставою допустити рішення до негайного виконання.
Також судом відзначається, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Також, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача привести земельну ділянку за свій рахунок у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості використання нею земельної ділянки за цільовим призначенням після звільнення шляхом демонтажу відповідачем з земельної ділянки шафового газорегуляторного пункту, що свідчить виключно про можливість існування порушення прав позивача в майбутньому, а відтак носить характер припущення, що не дозволяє суду застосувати заходи судового захисту права, яке на даний час не порушено.
При вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, враховується, що позивач при пред`явленні позову до суду звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , відповідно з відповідача на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп., за ставками, визначеними Законом України Про судовий збір на час пред`явлення позивачем позову до суду.
Крім того, заявлені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 1 200 грн., понесені нею за виготовлення технічного звіту по геодезичній зйомці державним підприємством Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1067 від 07.08.2019 р., з огляду на об`єкт дослідження, не є такими, в розумінні положень ч.3 ст.133 ЦПК України, на підставі чого стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , перешкоди в користуванніземельною ділянкою, площею 0,1100 га, кадастровий номер 3510100000:38:322:0012, розташованою по АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , код ЄДРПОУ 03365222, (вул.Арсенія Тарковського, 67, м.Кропивницький, 25006) звільнити земельну ділянку площею 0,1100 га кадастровий номер 3510100000:38:322:0012, розташовану по АДРЕСА_2 від шафового газорегуляторного пункту.
В задоволенні інших позовних вимог позивачу ОСОБА_1 , - відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , код ЄДРПОУ 03365222, (вул.Арсенія Тарковського, 67, м.Кропивницький, 25006) на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2019 |
Оприлюднено | 05.11.2019 |
Номер документу | 85370630 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Кіровограда
Іванова Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні