Ухвала

від 30.10.2019 по справі 712/8860/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 1-кс/712/7356/19

Справа № 712/8860/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ТОВ «Білдхолдер» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 42018000000002900 від 20.11.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересахТОВ «Білдхолдер» звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси із клопотанням про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000002900 від 20.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що у справі №712/8860/19 ухвалою від 05.07.19. слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №42018000000002900 від 20.11.18., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, задоволено клопотання слідчого слідчої групи-старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 про накладення арешту на кошти, що надходять та знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Білдхолдер» (код ЄДРПОУ 42099267) № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ «Банк «Український капітал» (МФО 320371, ЄДРПОУ 22868414, м. Київ, проспект Перемоги, 67).

Посадова особа(директор)та/абозахисник (адвокат)в інтересахюридичної особиТОВ «Білдхолдер» не були присутні при розгляді клопотання поданого старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Жернового АВ.

Про арешт коштів, що належать ТОВ «Білдхолдер» та знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ «Банк «Український капітал» МФО 320371, ЄДРПОУ 22868414, стало відомо лише 18 липня 2019 року, коли керівник Товариства не зміг скористатися коштами на рахунку підприємства для оплати поточних платежів. Лише після цього від працівників банківської установи стало відомо про арешт рахунків на підставі ухвали від 05.07.19.

ПротеТОВ «Білдхолдер» не погоджується з даною ухвалою та вважає її помилковою та такою, що суперечить положенням кримінального процесуального закону, оскільки органом досудового слідства не було враховано, що грошові кошти у безготівковій формі на банківських рахунках (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (ст. 160, 162 КПК України). Однак, в ухвалі суду не обумовлено жодного слова про те, що матеріали кримінального провадження містять банківські виписки про рух коштів по рахунку відкритому ТОВ «Білдхолдер» в ПАТ «Банк «Український капітал», якими підтверджується злочинний рух коштів через банківський рахунок відкритий ТОВ «Білдхолдер».

Кримінальне провадженняна моментрозгляду клопотанняслідчим суддеюздійснювалось зач.5ст.191,ч.2ст.205,ч.3ст.212КК України, при цьомуповідомлення підозриу вчиненнізлочину увказаному кримінальномупровадженні жоднійпосадовій особіТОВ «Білдхолдер» оголошено та/або вручено не було.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002900 за фактом вчинення правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205. ч.2 ст.212 КК України здійснюється з 20.11.18.

Однак, упродовж періоду з 20.11.18. та до цього часу, будь-яких експертних досліджень з приводу встановлення протиправних діянь безпосередньо пов`язаних з впровадженням посадовими особами ТОВ «Білдхолдер» фінансових механізмівдля ухиленнявід сплатиподатків,шляхом незаконногопереведення безготівковихкоштів \готівку,безпідставного формуванняподаткового кредитуз ПДВдля суб`єктівгосподарської діяльностіреального секторуекономіки,сприяння упривласненні грошовихкоштів талегалізації доходіводержаних злочиннимшляхом,органом досудовогослідства непроводились.У зв`язкуз цим,в ухвалісуду незазначено жодноїобставини,яка свідчитьта вказуєабо підтверджуєпричетність юридичноїособиТОВ «Білдхолдер» до незаконної діяльності безпосередньо пов`язаної із:

- ухиленням від сплати податків. При цьому, не конкретизовано та не зазначено вид податку (прибуток, ПДВ, ПДФО), період та сума несплаченого податку. Відсутня будь-яка інформація про податкове повідомлення-рішення контролюючого органу ДФС. яким визначено суму несплаченого податкового зобов`язання, не зазначено до якого саме бюджету державного чи місцевого підприємство не сплатило податки:

- незаконним переведенням безготівкових коштів у готівку. При цьому, не зазначено розмір суми коштів, які підприємство незаконно та безпідставно перевело з безготівкової суми в готівку (в якому році, місяці відбулося таке переведення?);

- безпідставним формуванням податкового кредиту з ПДВ. При цьому, не зазначено жодного акту документальної перевірки контролюючого органу ДФС. не зазначено реквізити податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму податкового кредиту з ПДВ. також відсутня будь-яка інформація про розмір суми завищення податкового кредиту, (за який період звітний податковий період відбулося завищення податкового кредиту та за якими операціями, по якому контрагенту). Не зазначено реквізитів жодної податкової накладної, яка у законодавчо визначені строки, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, але слугувала підставою при формуванні податкового кредиту для суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки;-

- у привласненні грошових коштів. При цьому, не зазначено чиї саме кошти ТОВ «Білдхолдер» привласнило;

-легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. При цьому, не зазначено розмір суми такого доходу, не конкретизовано спосіб впровадження протиправного фінансового механізму та в чому саме (в яких діях) він полягає;

-створення фіктивногопідприємства.При цьому,не зазначеножодної обставини,яка вказуєабо підтверджує,відсутність упосадових осібпідприємства справжньогонаміру здійснюватидіяльність,що визначенав установчихдокументахТОВ «Білдхолдер»

У зв`язку з викладеним, просить скасувати арешт, накладений ухвалою від 05.07.19. слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 у справі 712/8860/19,на грошові кошти, які надходять та знаходяться на рахунку ТОВ «Білдхолдер» (код ЄДРПОУ 42099267) № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ «Банк «Український капітал» (МФО 320371, ЄДРПОУ 22868414, м. Київ, проспект Перемоги, 67).

Адвокат ОСОБА_4 який представляє інтереси ТОВ «Білдхолдер» в судове засідання не з`явився, скерував заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив задоволити клопотання з підстав викладених в ньому.

Прокурор до судового засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи в його відсутність та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий до судового засідання не з`явивсь, належним чином був повідомлений про день та час розгляду клопотання, скерував заяву в якій просив відмовити у розгляді клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002900 від 20.11.18 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2019 накладено арешт в тому числі на кошти, що надходять на банківському рахунку ТОВ «Білдхолдер» (код ЄДРПОУ 42099267) № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ «Банк «Український капітал» (МФО 320371, ЄДРПОУ 22868414, м. Київ, проспект Перемоги, 67).

Підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді є збереження майна, на яке спрямоване кримінальне правопорушення,.

В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно дост. 16 КПК Україниодним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2019 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що при розгляді клопотання про арешт стороною обвинувачення обґрунтовано достатні підстави для висновку, щогрошові кошти на рахунку вказаної у клопотанні юридичної особи можуть являтись предметом кримінального правопорушення, отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, отже є речовими доказами і можуть бути приховані, використані чи передані, що обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту із забороною видаткових операцій.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, стороною обвинувачення були надані матеріали виконання ГУ БКОЗ СБ України доручень в рамках кримінального провадження№ 42018000000002900 від 20.11.18 щодо встановлення осіб, причетних до вчинення злочинів, матеріали Національного Банку України про фінансові операції клієнтів банків, направлені згідно з Законом України "Про боротьбу з організованою злочинністю" до правоохоронних органів для реагування та прийняття рішення у межах компетенції як такі, що можуть свідчити про організовану злочинну діяльність, а також протоколи допитів свідків у кримінальному провадженні, які на зазначеномуетапі досудового розслідування були визнані достатніми для того, щоб переконати стороннього спостерігача у тому що могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбаченіч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, підтвердженням такої позиції є практика Європейського суду з прав людини; при цьому мотиви прийнятого рішення,зокрема наведення аргументів, що переконали слідчого суддю у прийнятті рішення про задоволення чи відхилення клопотання слідчого, булинаведені у межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування.

Також при накладенні арешту було враховано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт було розглянуте без повідомлення банку та власників рахунків, враховуючи доводи слідчого, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна з мотивів можливості до забезпечення кримінального провадження зняття грошових коштів з рахунків та вжиття заходів до приховування обставин кримінального провадження.Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Надаючи оцінку доводам представника ТОВ «Білдхолдер» слід зауважити, що заява про скасування арешту не підтверджена будь-якими доказами, а тому аргументи, викладені у ній є такими, що не спростовують доводи обвинувачення про відповідність коштів на арештованих рахунках критеріям ст.98 КК України як речових доказів.

Відповідно дост.22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Отже, обов`язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.

З огляду на викладене, клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Білдхолдер» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 42018000000002900 від 20.11.2018 року не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.131-132,174,309,369-372,376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Білдхолдер» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 42018000000002900 від 20.11.2018 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_5