Рішення

від 04.11.2019 по справі 640/22348/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2019 року № 640/22348/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства ЯН доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство ЯН (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0052641409 від 17 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що збій роботи РРО є об`єктивним фактором, що виключає вину Приватного підприємства ЯН . Представник позивача просив врахувати, що метою оприбуткування готівки у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правлення Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, є облік, тобто фіксація таких готівкових коштів, що надійшли підприємству шляхом відображення їх в тому числі в книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, фіксація виручки у сумі 10 105,24 грн. в КОРО, а також Z-звіті відбулася.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, оскільки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Водночас, перевіркою встановлено, що підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО від 02 серпня 2016 року №2656006567Р/6) на підставі фіскального звітного чека РРО від 06 грудня 2016 року №1690, а саме у розділі 2 КОРО відсутній запис за 06 грудня 2016 року на суму 10 105,24 грн., тобто Приватним підприємством ЯН не оприбутковано вказані готівкові кошти.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08 жовтня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі направлень від 05 жовтня 2018 року №6386/26-15-14-09, №6387/26-15-14-09, наказу на проведення перевірки від 28 вересня 2018 року №14559, проведено фактичну перевірку господарської одиниці (аптеки) Приватного підприємства ЯН , розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Фрунзе, 63-Д, за результатами якої складено відповідний акт фактичної перевірки від 08 жовтня 2018 року.

В акті перевірки зазначено, що суб`єкт господарювання здійснює діяльність в сфері оптово-роздрібної торгівлі лікарськими засобами через належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватись. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Перевіркою встановлено, що підприємством не забезпечено облік готівкових коштів у день їх фактичного надходження на суму 10 105,24 грн. у Книзі ОРО від 02 серпня 2016 року №2656006567Р/6 на підставі Z-звіту від 06 грудня 2016 року №1690, а саме у розділі 2 Книги ОРО відсутній запис за 06 грудня 2016 року. Таким чином, підприємством не оприбутковано готівкові кошти у сумі 10 105,24 грн. за 06 грудня 2016 року.

На підставі акта перевірки та відображених в ньому порушень, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 17 жовтня 2018 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0052641409, яким до Приватного підприємства ЯН застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені у розмірі 50 526,20 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Згідно пункту 13 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначало Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637, чинне станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 пункту 1 Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно пункту 6 підрозділу 4 Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій Розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі - Порядок №547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно пункту 10 Порядку №547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція службове внесення на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Статтею 5 Закону №265/95-ВР передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачено використання розрахункової книжки у випадку проведення розрахункових операцій в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що 05 грудня 2016 року через поломку реєстратора розрахункових операцій при спробі здійснити роздрукування Z-звіту відбувся збій (зависання) в роботі РРО, у зв`язку із чим Z-звіт за 05 грудня 2016 року був роздрукований 06 грудня 2016 року, після відновлення роботи РРО.

На підтвердження несправності РРО у книзі обліку розрахункових операцій №2656006567Р/6 від 02 серпня 2016 року у розділі 4 Облік ремонтів та технічного обслуговування РРО сервісною службою здійснено запис про час виходу з ладу РРО та час відновлення його роботи, а саме з 05 грудня 2016 року по 06 грудня 2016 року.

Таким чином, причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали несправності в роботі РРО, що підтверджується записом сервісної служби в розділі 4 (Облік і ремонтів технічного обслуговування і перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО) книги РРО про виявлену несправність - збій програмного забезпечення РРО.

В подальшому, після відновлення роботи РРО, готівка, що надійшла 05 грудня 2016 року була перерахована, зроблені відповідні записи до книг обліку розрахункових операцій та була оприбуткована шляхом створення відповідного Z-звіту після відновлення роботи РРО, тобто Приватним підприємством ЯН кошти у повній сумі їх фактичного надходження оприбутковані у КОРО №2656006567Р/6 на підставі вклеєного Z-звіту №1690 від 06 грудня 2016 року, що, на думку суду, свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства, що регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При цьому, Приватним підприємством ЯН на підтвердження факту зарахування коштів у сумі 10 105,24 грн. на банківський рахунок надано суду виписку про рух коштів від 07 грудня 2016 року та копію супровідної відомості №86/2 від 07 грудня 2016 року відділу інкасації коштів банку.

На думку суду, збій роботи РРО є об`єктивним фактором, який виключає вину Приватного підприємства ЯН щодо несвоєчасності оприбуткування готівки в розмірі 10 105,24 грн., яка отримана 05 грудня 2016 року, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства ЯН задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0052641409 від 17 жовтня 2018 року.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства ЯН (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 63-Д, код ЄДРПОУ 20036365) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійка за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко