Постанова

від 28.02.2020 по справі 640/22348/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22348/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЯН" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0052641409 від 17.10.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство ЯН звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0052641409 від 17 жовтня 2018 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці (аптеки) Приватного підприємства ЯН , розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Фрунзе, 63-Д, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 08 жовтня 2018 року, яким встановлено, що підприємством не забезпечено облік готівкових коштів у день їх фактичного надходження на суму 10 105,24 грн. у Книзі ОРО від 02 серпня 2016 року №2656006567Р/6 на підставі Z-звіту від 06 грудня 2016 року №1690, а саме у розділі 2 Книги ОРО відсутній запис за 06 грудня 2016 року. Таким чином, підприємством не оприбутковано готівкові кошти у сумі 10 105,24 грн. за 06 грудня 2016 року.

В результаті виявлених порушень, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 17 жовтня 2018 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0052641409, яким до Приватного підприємства ЯН застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені у розмірі 50 526,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив, зокрема, з того, що причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали несправності в роботі РРО, що підтверджується записом сервісної служби в розділі 4 (Облік і ремонтів технічного обслуговування і перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО) книги РРО про виявлену несправність - збій програмного забезпечення РРО, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначало Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637, чинне станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 пункту 1 Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно пункту 6 підрозділу 4 Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій Розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі - Порядок №547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно пункту 10 Порядку №547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція службове внесення на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Статтею 5 Закону №265/95-ВР передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відтак, законодавцем передбачено порядок використання розрахункової книжки у випадку проведення розрахункових операцій в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 05 грудня 2016 року через поломку реєстратора розрахункових операцій при спробі здійснити роздрукування Z-звіту відбувся збій (зависання) в роботі РРО, у зв`язку із чим Z-звіт за 05 грудня 2016 року був роздрукований 06 грудня 2016 року, після відновлення роботи РРО.

На підтвердження несправності РРО у книзі обліку розрахункових операцій №2656006567Р/6 від 02 серпня 2016 року у розділі 4 Облік ремонтів та технічного обслуговування РРО сервісною службою здійснено запис про час виходу з ладу РРО та час відновлення його роботи, а саме з 05 грудня 2016 року по 06 грудня 2016 року.

Отже, суд першої інстанції мотивовано встановив, що причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали несправності в роботі РРО, що підтверджується записом сервісної служби в розділі 4 (Облік і ремонтів технічного обслуговування і перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО) книги РРО про виявлену несправність - збій програмного забезпечення РРО.

Надалі, після відновлення роботи РРО, готівка, що надійшла 05 грудня 2016 року була перерахована, зроблені відповідні записи до книг обліку розрахункових операцій та була оприбуткована шляхом створення відповідного Z-звіту після відновлення роботи РРО, тобто Приватним підприємством ЯН кошти у повній сумі їх фактичного надходження оприбутковані у КОРО №2656006567Р/6 на підставі вклеєного Z-звіту №1690 від 06 грудня 2016 року.

На підтвердження вказаного, позивачем надано виписку про рух коштів від 07 грудня 2016 року та копію супровідної відомості №86/2 від 07 грудня 2016 року відділу інкасації коштів банку.

Вказане, на переконання колегії суддів, свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства, що регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, позаяк збій роботи РРО є об`єктивним фактором, який виключає вину Приватного підприємства ЯН щодо несвоєчасності оприбуткування готівки в розмірі 10 105,24 грн., яка отримана 05 грудня 2016 року та вказує на неправомірність дій контролюючого органу під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність свого рішення в межах спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк містять лише посилання на положення Податкового кодексу України та висновки акту перевірки, проте не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.