Рішення

від 21.10.2019 по справі 826/7971/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року 11:34 № 826/7971/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (03150, м.Київ, вулиця Фізкультури, 30В, оф.600, БЦ"Фарінгейт") до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень , за участю представників сторін:

представника позивача: Дяченко О.Г.,

представника відповідача: Шкваруна О.А.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (надалі - позивач) з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000014020 від 23 січня 2015 року, прийняте Міжрегіональним Головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що фінансово-господарські операції ДП Укрспирт з ТОВ Ліакон , ТОВ Лагуна В , ТОВ Бізнестехнології , ТОВ Бізнес Оушен , ТОВ Ньюіст Україна , ТОВ Гай-Вінниця , ТОВ Аляска-Трейдинг та ТОВ Стиль-нова є реальними та здійснювались сторонами належним чином, а відтак висновок податкового органу про те, що правочини з поставки товарів здійснювались з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та не були спрямовані на настання реальних правових наслідків є помилковим та безпідставним.

У запереченнях на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що описані в акті документи, не підпадають під визначення первинних документів, оскільки не пов`язані зі здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств. При цьому, єдиною метою документування фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції не мають реального товарного характеру, здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з метою заниження бази оподаткування та отримання податкової вигоди.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт відмовлено повністю з підстав того, що задекларовані витрати позивача не підтверджені належними первинними документами, оскільки єдиною метою документування фінансово-господарських операцій між ДП Укрспирт з ТОВ Ліакон , ТОВ Лагуна В , ТОВ Бізнестехнології , ТОВ Бізнес Оушен , ТОВ Ньюіст Україна , ТОВ Гай-Вінниця , ТОВ Аляска-Трейдинг та ТОВ Стиль-нова вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 826/7971/15 скасовано, адміністративну справу №826/7971/15 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не перевірено також чи дотримано податковим органом при проведенні перевірки вимоги пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України та чи вжито посадовими особами заходи, спрямовані на отримання вилучених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. На підставі пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України виїмка документів або інше їх вилучення правоохоронними органами є поважними причинами ненадання платником податків первинних документів під час перевірки. Також суд касаційної інстанції зазначив, що посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, акти про неможливість проведення зустрічних звірок, службову інформацію щодо недостатності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів, ненаданням сертифікатів якості товарів не є достатніми підставами для визнання спірних господарських операцій нереальними при недослідженні судами попередніх інстанцій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року адміністративну справу №826/7971/15 прийнято до провадження.

В ході нового розгляду даної адміністративної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу стверджував, що до фінансово-господарської діяльності посадові особи контрагентів відношення не мають та первинні документи від імені таких контрагентів не підписували. Крім того, наявні вироки відносно деяких посадових осіб контрагентів позивача, що свідчить про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ними.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення №1112 від 19 листопада 2014 року та №36 від 11 грудня 2014 року, виданих Броварською Об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.4 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (код ЄДРПОУ 37199618) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ЛІАКОН (код за ЄДРПОУ 39066912) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ ЛАГУНА В (код за ЄДРПОУ 23101910) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ (код за ЄДРПОУ 38830460) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН (код за ЄДРПОУ 38830759) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ НЬЮІСТ (код за ЄДРПОУ 38830722) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ (код за ЄДРПОУ 38896872) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ (код за ЄДРПОУ 37764888) за період з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року, з 01 липня 2013 року по 31 серпня 2013 року, ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДИНГ (код за ЄДРПОУ 30182021) за період з 01 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ТОВ ЛІДЕРГАЗ (код за ЄДРПОУ 36885099) за період з 01 червня 2013 року по 30 січня 2013 року, ТОВ УКРНАФТАТРЕЙДІНГ (код за ЄДРПОУ 37704878) за період з 01 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, ТОВ СТИЛЬ-НОВА (код за ЄДРПОУ 36883568) за період з 01 лютого 2014 року по 28 січня 2014 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №48/10-06-22-01/37199618 від 29 жовтня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт вимог абз. 2 п.44.1, п.44.5, п.44.6 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДП Укрспирт занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 971 113,00 грн., в т.ч.: за березень 2014 року на суму 562 940,00 грн., за квітень 2014 року на суму 4 541 503 ,30 грн., за травень 2014 року на суму 97 000,01 грн., за червень 2014 року на суму 197 299,16 грн., за липень 2014 року на суму 314 037,92 грн., за вересень 2014 року на суму 258 352,50 грн.; пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 червня 1995 року.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що до перевірки позивачем не надано документи, підтверджуючі взаємовідносини позивача із контрагентами.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2015 року за №0000014020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 5 971 132,00 грн. за основним платежем та 2 985 567,00 за штрафними санкціями.

Незгода позивача з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

У відповідності до статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз наведених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, та мають оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість, суду необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та їх реалізацією, спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Оцінка господарських операціях повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ Аляска Трейдінг (постачальник) укладено договір №38-14-04 поставки зернових культур, згідно умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплати таку продукцію.

Додатковою угодою №1 до договору №38-14-04 поставки зернових культур від 15 квітня 2014 року, яка є невід`ємною його частиною, сторони погодили ціну, обсяг та період поставники додаткової партії жита.

Місцезнаходженням TOB Аляска Трейдинг є податкова адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, буд. 1. Складені податкові накладні підписав Главацький З.Г. (іпн. НОМЕР_1 ). Згідно АІС Податковий блок TOB Аляска Трейдинг звіт за формою ІДФ не подавало. Свідоцтво платника ПДВ TOB Аляска Трейдинг (код за ЄДРПОУ 30182021) анульовано 25 липня 2014 року. Причина анулювання: 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС Податковий блок , підприємством TOB Аляска Трейдинг не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у червні-вересні 2014 року операції з ДП Укрспирт .

Крім того, відсутнє підтвердження взаємовідносин між ДП Укрспирт та власниками автомобілів, зазначених у товарно-транспортних накладних.

Водночас, відповідно до Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні від 04 липня 2002 року №37-1V та постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року №510 Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно зерно та зернові зберігаються на сертифікованих складах - елеваторах. При отриманні зерна та його передачі, на складах ведуться реєстри та виписуються складське свідоцтво або складська квитанція, в якій вказується поточний номер, дата видачі свідоцтва, кількість прийнятого на зберігання зерна, найменування зернового складу, а також договір складського зберігання, сертифікати. Сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна тощо до перевірки не надано, як і інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між TOB Аляска Трейдинг та ДП Укрспирт .

З акта перевірки вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними від імені TOB Лагуна В включено позивачем до податкового кредиту за березень 2014 року в розмірі 514 958,33 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 514 958,33 грн.

Відомості щодо розрахунків між TOB ЛАГУНА В та ДП Укрспирт до перевірки не надано. Крім того, товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, що унеможливлює підтвердження факту транспортування ТМЦ.

В той же час, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22 травня 2006 року №493, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB ЛІАКОН укладено договір №0104/14 від 01 квітня 2014 року, згідно умов якого TOB ЛІАКОН (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо, а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

Місцезнаходженням TOB ЛІАКОН є: Вінницька область, м. Вінниця вул. 1 травня 88б, оф. 107, складені податкові накладні підписано Харченко O.A. (іпн. НОМЕР_2 ).

Згідно АІС Податковий блок TOB ЛІАКОН звіт за формою 1ДФ не подавало.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового періоду за квітень 2014 року в розмірі 914 666,67 грн. та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 914 666,67 грн.

Первинні документи, які підтверджують сплату ДП Укрспирт на користь TOB ЛІАКОН до перевірки не було надано, як і товарно-транспортні накладні, відсутність яких не дає можливості підтвердити факт транспортування ТМЦ.

Крім того, контролюючому органу не надано сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна, а також інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між ТОВ ЛІАКОН та ДП Укрспирт .

Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у справі №127/9558/16-к визнано винуватою керівника ТОВ ЛІАКОН у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 27 частини 2 статті 205, частиною 1 статті 209 частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Між ДП Укрспирт та TOB Бізнестехнології укладено договір №04-14-16 від 24 березня 2014 року та додаткові угоди №1 від 24 березня 2014 року та №2 від 24 березня 2014 року, згідно умов якого TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська,3, а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №04-14-16 від 24 березня 2014 року ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ .

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за березень 2014 року в розмірі 47 982,00 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 47 982 грн.

Позивачем до перевірки товарно-транспортні накладні не надані, а відтак підтвердити факт транспортування ТМЦ неможливо. Крім того, не надано сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна та інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ та ДП Укрспирт .

Відповідно до умов договору №15/04 від 15 квітня 2014 року, укладеного між ДП Укрспирт та TOB БІЗНЕС ОУШЕН , останній (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №15/04 від 15 квітня 2014 року ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB БІЗНЕС ОУШЕН .

Згідно АІС Податковий блок TOB БІЗНЕС ОУШЕН звіт за формою 1ДФ не подавало, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 245 166,63 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 245 166,63 грн.

Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB БІЗНЕС ОУШЕН проводились у безготівковій формі.

До перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, інші документи, що підтверджують взаємовідносини між TOB БІЗНЕС ОУШЕН та ДП Укрспирт .

14 квітня 2014 року між ДП Укрспирт та TOB Ньюіст Україна укладено договір №01-14-06, згідно умов якого TOB Ньюіст Україна (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов договору ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB Ньюіст Україна .

Згідно АІС Податковий блок TOB Ньюіст Україна звіт за формою 1ДФ не подавало. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 192 503,33 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 192 503,33 грн. Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB Ньюіст Україна проводились у безготівковій формі. Податковий орган зазначив, що до перевірки товарно-транспортні накладні не надані, як і не надані сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, інші документи підтверджуючі взаємовідносини між TOB Ньюіст Україна та ДП Укрспирт .

Крім того, між ДП Укрспирт та TOB ГАЙ-BІHНИЦЯ (код за ЄДРПОУ 38896872) укладено договір №14/04-14 від 14 квітня 2014 року, згідно умов якого TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №14/04-14 від 14 квітня 2014 року ДП Укрспирт отримано податкові накладні від TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ .

Згідно АІС Податковий блок TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ звіт за формою 1ДФ не подавало.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 189 166,66 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 189 166,66 грн.

Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ проводились у безготівковій формі.

До перевірки товарно-транспортні накладні не надані, тому підтвердити факт транспортування ТМЦ неможливо. Крім того, сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна тощо до перевірки не надано.

Відповідно до рахунку-фактури №1 від 12 лютого 2014 року ДП Укрспирт мало взаємовідносини з TOB СТИЛЬ-НОВА (код за ЄДРПОУ 36883568).

Так, згідно до рахунку-фактури отриманого від ТОВ СТИЛЬ-НОВА було здійснено попередню оплату за поставлений товар, а саме: пристрій транспортний та машина полоскальна АКВ із системою рециркуляції.

ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB СТИЛЬ-НОВА .

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2014 року в розмірі 97 000,01 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 97 000,01 грн. Податкові накладні виписані TOB СТИЛЬ-НОВА не зареєстровані в ЄРПН.

Договір купівлі-продажу та інформацію щодо оплати та транспортування до перевірки не надано, як і не надано сертифікатів якості, товарно-транспортні накладні та інші документи, підтверджуючі взаємовідносини між TOB СТИЛЬ-НОВА та ДП Укрспирт .

Також судом встановлено, що посадові особи ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА , ТОВ АЛЯСКА-ТРЕЙДИНГ притягнуті до відповідальності згідно статей 205, 2012 Кримінального кодексу України та з ними підписано угоду про визнання винуватості на підставі вироків: Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 березня 2017 року у справі №641/898/17; Подільського районного суду міста Києва від 09 січня 2018 року у справі №758/15964/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 травня 2017 року у справі №641/2509/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2017 року у справі №641/2195/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2017 року у справі №641/2949/17.

Верховний Суд України у постанові від 05 березня 2012 року № 21-421а11 наголосив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2017 року (по справі № 826/757/13-а) також наголошував, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таку позицію Верховного Суду України підтримав також і Верховний Суд у своїх рішеннях (постанови від 11 червня 2018 року по справі № 826/10947/13-а, від 12 червня 2018 року № 802/4132/15-а).

Великою палатою Верховного Суду у відповідності до пункту 8 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України не приймалося рішення про відступлення від наведених вище висновків Верховного Суду України.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, слід дійти висновку, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Позивачем не подано будь-яких доказів щодо спростування вказаних висновків. Крім того, позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних трудових, матеріальних, технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірним підприємством.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Суд враховує доводи позивача, що станом на момент проведення перевірки у нього були відсутні первинні документи у зв`язку із їх вилученням на підставі протоколу обшуку від 16 листопада 2014 року заступника начальника першого відділу СУ КР ГСУ ФР ДФС України.

При цьому, суд звертає увагу, що на підставі вказаного протоколу вилучено первинні документи лише щодо взаємовідносин із деякими контрагентами, зокрема, ТОВ ЛАГУНА В , ТОВ ЛІАКОН , ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДІНГ . Водночас, в акті перевірки наявне посилання, що при проведення перевірки використана інформація та договори поставки та податкові накладні з ТОВ ЛІАКОН , ТОВ ЛАГУНА В , ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДІНГ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА .

Крім того, на виконання вимог постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року судом тричі витребувано у СУ КР ГСУ ФР ДФС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 31) належним чином засвідчені копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ ЛАГУНА В (код ЄДРПОУ 23101910) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 року, ТОВ ЛІАКОН (код ЄДРПОУ 39066912) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року, ТОВ Бізнес ОУШЕН (код ЄДРПОУ 38830759) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року, ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 38830460) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 року, ТОВ НЬЮІСТ Україна (код ЄДРПОУ 38830722) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року, ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 30182021) за період з 01.05.2014 по 30.09.2014 року, ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ (код ЄДРПОУ 38896872) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року, з 01.07.2013 по 31.08.2013 року, ТОВ СТИЛЬ- НОВА (код ЄДРПОУ 36883568) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 року (згідно протоколу обшуку від 06.11.2014 року).

Водночас вимоги ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, від 18 березня 2019 року та від 11 червня 2019 року СУ КР ГСУ ФР ДФС України не виконано.

При вирішенні даної справи суд також враховує, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі № 21-3687а15, від 18 грудня 2015 року у справі 2а-11797/11/1370.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 803/1923/13-а від 25 червня 2018 року.

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що задекларовані витрати позивача не підтвердженні належними первинними документами, оскільки єдиною метою документування фінансово-господарських операцій між ДП Укрспирт та TOB ЛІАКОН , TOB ЛАГУНА В , TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ , TOB БІЗНЕС ОУШЕН , TOB НЬЮІСТ Україна , TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ , TOB АЛЯСКА ТРЕЙДИНГ , TOB СТИЛЬ НОВА вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання.

Відтак, наявні підстави для висновку про правомірність висновків податкового органу, викладених у акті перевірки та, як наслідок, обґрунтованість прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення виконав.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук