Постанова

від 17.12.2019 по справі 826/7971/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7971/15 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000014020 від 23 січня 2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт відмовлено повністю з тих підстав, що задекларовані витрати позивача не підтверджені належними первинними документами, оскільки єдиною метою документування фінансово-господарських операцій між ДП Укрспирт з ТОВ Ліакон , ТОВ Лагуна В , ТОВ Бізнестехнології , ТОВ Бізнес Оушен , ТОВ Ньюіст Україна , ТОВ Гай-Вінниця , ТОВ Аляска-Трейдинг та ТОВ Стиль-нова вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 826/7971/15 скасовано, адміністративну справу №826/7971/15 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року даний адміністративний позов також залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що посилання контролюючого органу на інформацію щодо посадових осіб контрагентів позивача та наявність вироків про затвердження угоди про визнання винуватості не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків з огляду на презумпцію добросовісності платника податків. Натомість, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення №1112 від 19 листопада 2014 року та №36 від 11 грудня 2014 року, виданих Броварською Об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.4 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (код ЄДРПОУ 37199618) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ЛІАКОН (код за ЄДРПОУ 39066912) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ ЛАГУНА В (код за ЄДРПОУ 23101910) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ (код за ЄДРПОУ 38830460) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН (код за ЄДРПОУ 38830759) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ НЬЮІСТ (код за ЄДРПОУ 38830722) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ (код за ЄДРПОУ 38896872) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ (код за ЄДРПОУ 37764888) за період з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року, з 01 липня 2013 року по 31 серпня 2013 року, ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДИНГ (код за ЄДРПОУ 30182021) за період з 01 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ТОВ ЛІДЕРГАЗ (код за ЄДРПОУ 36885099) за період з 01 червня 2013 року по 30 січня 2013 року, ТОВ УКРНАФТАТРЕЙДІНГ (код за ЄДРПОУ 37704878) за період з 01 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, ТОВ СТИЛЬ-НОВА (код за ЄДРПОУ 36883568) за період з 01 лютого 2014 року по 28 січня 2014 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №48/10-06-22-01/37199618 від 29 жовтня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт вимог абз. 2 п.44.1, п.44.5, п.44.6 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДП Укрспирт занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 971 113,00 грн., в т.ч.: за березень 2014 року на суму 562 940,00 грн., за квітень 2014 року на суму 4 541 503 ,30 грн., за травень 2014 року на суму 97 000,01 грн., за червень 2014 року на суму 197 299,16 грн., за липень 2014 року на суму 314 037,92 грн., за вересень 2014 року на суму 258 352,50 грн.; пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 червня 1995 року.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що до перевірки позивачем не надано документи, підтверджуючі взаємовідносини позивача із контрагентами.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2015 року за №0000014020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 5 971 132,00 грн. за основним платежем та 2 985 567,00 за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1,2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Згідно п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі, дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування підприємством вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та їх реалізацією, спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не перевірено, чи дотримано податковим органом при проведенні перевірки пункт 85.9 статті 85 Податкового кодексу України та чи вжито посадовими особами заходи, спрямовані на отримання вилучених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Так, на підставі пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України виїмка документів або інше їх вилучення правоохоронними органами є поважними причинами ненадання платником податків первинних документів під час перевірки. Також суд касаційної інстанції зазначив, що посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, акти про неможливість проведення зустрічних звірок, службову інформацію щодо недостатності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів, ненаданням сертифікатів якості товарів не є достатніми підставами для визнання спірних господарських операцій нереальними при недослідженні судами попередніх інстанцій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, 15 квітня 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ Аляска Трейдінг (постачальник) укладено договір №38-14-04 поставки зернових культур, згідно умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплати таку продукцію.

Додатковою угодою №1 до договору №38-14-04 поставки зернових культур від 15 квітня 2014 року, яка є невід`ємною його частиною, сторони погодили ціну, обсяг та період поставники додаткової партії жита.

Місцезнаходженням TOB Аляска Трейдинг є податкова адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, буд. 1. Складені податкові накладні підписав ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ). Згідно АІС Податковий блок TOB Аляска Трейдинг звіт за формою ІДФ не подавало. Свідоцтво платника ПДВ TOB Аляска Трейдинг (код за ЄДРПОУ 30182021) анульовано 25 липня 2014 року. Причина анулювання: 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Видами діяльності TOB Аляска Трейдинг за КВЕД є: основний: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Інші: 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС Податковий блок , підприємством TOB Аляска Трейдинг не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у червні-вересні 2014 року операції з ДП Укрспирт .

Згідно Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні від 04 липня 2002 року №37-1V та постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року №510 Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно зерно та зернові зберігаються на сертифікованих складах - елеваторах. При отриманні зерна та його передачі, на складах ведуться реєстри та виписуються складське свідоцтво або складська квитанція, в якій вказується поточний номер, дата видачі свідоцтва, кількість прийнятого на зберігання зерна, найменування зернового складу, а також договір складського зберігання, сертифікати. Сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна тощо до перевірки не надано, як і інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між TOB Аляска Трейдинг та ДП Укрспирт .

З акта перевірки вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними від імені TOB Лагуна В включено позивачем до податкового кредиту за березень 2014 року в розмірі 514 958,33 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 514 958,33 грн.

Відомості щодо розрахунків між TOB ЛАГУНА В та ДП Укрспирт до перевірки не надано. Крім того, товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, що унеможливлює підтвердження факту транспортування ТМЦ.

При цьому, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22 травня 2006 року №493, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Крім того, між позивачем та TOB ЛІАКОН укладено договір №0104/14 від 01 квітня 2014 року, згідно умов якого TOB ЛІАКОН (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо, а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

Місцезнаходженням TOB ЛІАКОН є: Вінницька область, м. Вінниця вул. 1 травня 88б, оф. 107, складені податкові накладні підписано ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2 ). Видами діяльності TOB ЛІАКОН за КВЕД є: основний: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Інші: 18.12 Друкування іншої продукції; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Згідно АІС Податковий блок TOB ЛІАКОН звіт за формою 1ДФ не подавало.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового періоду за квітень 2014 року в розмірі 914 666,67 грн. та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 914 666,67 грн.

Первинні документи, які підтверджують сплату ДП Укрспирт на користь TOB ЛІАКОН до перевірки не було надано, як і товарно-транспортні накладні, відсутність яких не дає можливості підтвердити факт транспортування ТМЦ.

Крім того, контролюючому органу не надано сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна, а також інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між ТОВ ЛІАКОН та ДП Укрспирт .

Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у справі №127/9558/16-к визнано винуватою керівника ТОВ ЛІАКОН у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 статті 27, ч.1 статті 205, ч.3 статті 27 ч. 2 статті 205, ч.1 статті 209 ч.2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Між ДП Укрспирт та TOB Бізнестехнології укладено договір №04-14-16 від 24 березня 2014 року та додаткові угоди №1 від 24 березня 2014 року та №2 від 24 березня 2014 року, згідно умов якого TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська,3, а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №04-14-16 від 24 березня 2014 року ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ .

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за березень 2014 року в розмірі 47 982,00 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 47 982 грн.

Позивачем до перевірки товарно-транспортні накладні не надані, а відтак підтвердити факт транспортування ТМЦ неможливо. Крім того, не надано сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна та інших документів, підтверджуючих взаємовідносини між TOB БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ та ДП Укрспирт .

Відповідно до умов договору №15/04 від 15 квітня 2014 року, укладеного між ДП Укрспирт та TOB БІЗНЕС ОУШЕН , останній (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №15/04 від 15 квітня 2014 року ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB БІЗНЕС ОУШЕН .

Згідно АІС Податковий блок TOB БІЗНЕС ОУШЕН звіт за формою 1ДФ не подавало, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 245 166,63 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 245 166,63 грн.

Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB БІЗНЕС ОУШЕН проводились у безготівковій формі.

До перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, інші документи, що підтверджують взаємовідносини між TOB БІЗНЕС ОУШЕН та ДП Укрспирт .

14 квітня 2014 року між ДП Укрспирт та TOB Ньюіст Україна укладено договір №01-14-06, згідно умов якого TOB Ньюіст Україна (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов договору ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB Ньюіст Україна .

Згідно АІС Податковий блок TOB Ньюіст Україна звіт за формою 1ДФ не подавало. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 192 503,33 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 192 503,33 грн.

Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB Ньюіст Україна проводились у безготівковій формі. До перевірки товарно-транспортні накладні не надані, як і не надані сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, інші документи підтверджуючі взаємовідносини між TOB Ньюіст Україна та ДП Укрспирт .

Між ДП Укрспирт та TOB ГАЙ-BІHНИЦЯ (код за ЄДРПОУ 38896872) укладено договір №14/04-14 від 14 квітня 2014 року, згідно умов якого TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2014 року зернові культури (кукурудзу), а ДП Укрспирт (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.

На виконання умов Договору №14/04-14 від 14 квітня 2014 року ДП Укрспирт отримано податкові накладні від TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ .

Згідно АІС Податковий блок TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ звіт за формою 1ДФ не подавало.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2014 року в розмірі 1 189 166,66 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 1 189 166,66 грн.

Розрахунки між ДП Укрспирт та TOB ГАЙ-ВІННИЦЯ проводились у безготівковій формі.

До перевірки товарно-транспортні накладні не надані, тому підтвердити факт транспортування ТМЦ неможливо. Крім того, сертифікатів якості, складських документів, договорів зберігання зерна тощо до перевірки не надано.

Відповідно до рахунку-фактури №1 від 12 лютого 2014 року ДП Укрспирт мало взаємовідносини з TOB СТИЛЬ-НОВА (код за ЄДРПОУ 36883568).

Згідно даного рахунку-фактури було здійснено попередню оплату за поставлений товар, а саме: пристрій транспортний та машина полоскальна АКВ із системою рециркуляції.

ДП Укрспирт отримало податкові накладні від TOB СТИЛЬ-НОВА .

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2014 року в розмірі 97 000,01 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ на загальну суму ПДВ 97 000,01 грн.

Податкові накладні виписані TOB СТИЛЬ-НОВА не зареєстровані в ЄРПН.

Договір купівлі-продажу та інформацію щодо оплати та транспортування до перевірки не надано, як і не надано сертифікатів якості, товарно-транспортні накладні та інші документи, підтверджуючі взаємовідносини між TOB СТИЛЬ-НОВА та ДП Укрспирт .

Також судом першої інстанції було встановлено, що посадові особи ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА , ТОВ АЛЯСКА-ТРЕЙДИНГ притягнуті до відповідальності згідно статей 205, 2012 Кримінального кодексу України та з ними підписано угоду про визнання винуватості на підставі вироків: Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 березня 2017 року у справі №641/898/17; Подільського районного суду міста Києва від 09 січня 2018 року у справі №758/15964/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 травня 2017 року у справі №641/2509/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2017 року у справі №641/2195/17; Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2017 року у справі №641/2949/17.

З даного приводу слід зазначити, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведене підтверджується позицію, викладеною Верховним Судом України, зокрема, у постанови від 11 червня 2018 року по справі № 826/10947/13-а, від 12 червня 2018 року № 802/4132/15-а.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено жодної згадки про посадових осіб контрагентів позивача: ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА , ТОВ АЛЯСКА-ТРЕЙДИНГ , вказані вироки не містять, в той час як вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у справі №127/9558/16-К дійсно встановлено, що посадові особи ТОВ ЛАГУНА В та ТОВ ЛІАКОН вчинили злочин, передбачений ч.2 статті 205 КК України - фіктивне підприємництво.

Таким чином, з шести досліджених судом вироків по притягненню посадових осіб до відповідальності за статтею 205 КК України лише один із них містить посилання на контрагентів, що мали взаємовідносини з ДП Укрспирт і лише двох - ТОВ ЛАГУНА В та ТОВ ЛІАКОН . Відтак, суд першої інстанції помилково вважав доведеним твердження відповідача про здійснення фіктивного підприємництва посадовими особами ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА , ТОВ АЛЯСКА-ТРЕЙДИНГ .

Колегія суддів погоджується з даним аргументом апелянта, проте, зазначає, що не лише вказані вироки стали підставою для висновку про безтоварність розглядуваних операцій, в той час як їх відсутність підтверджується сукупність інших наявних доказів та встановлених обставин.

Відтак, судом першої інстанції вірно зазначено, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Суд також враховує доводи апелянта стосовно того, що станом на момент проведення перевірки у нього були відсутні первинні документи у зв`язку із їх вилученням на підставі протоколу обшуку заступника начальника першого відділу СУ КР ГСУ ФР ДФС України від 16 листопада 2014 року.

При цьому, на підставі вказаного протоколу вилучено первинні документи лише щодо взаємовідносин із деякими контрагентами, зокрема, ТОВ ЛАГУНА В , ТОВ ЛІАКОН , ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДІНГ . Водночас, в акті перевірки міститься посилання на те, що при проведення перевірки використана інформація та договори поставки і податкові накладні з ТОВ ЛІАКОН , ТОВ ЛАГУНА В , ТОВ БІЗНЕС ОУШЕН , ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ НЬЮІСТ УКРАЇНА , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДІНГ , ТОВ СТИЛЬ-НОВА . Тобто, під час обшуку у позивача було вилучено первинні документи не щодо всіх його контрагентів, господарська діяльність з якими перевірялася відповідачем.

Відповідно до п. 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року судом тричі було витребувано у СУ КР ГСУ ФР ДФС України належним чином засвідчені копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ ЛАГУНА В , ТОВ ЛІАКОН , ТОВ Бізнес ОУШЕН , ТОВ БІЗНЕСТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ НЬЮІСТ Україна , ТОВ АЛЯСКА ТРЕЙДИНГ , ТОВ ГАЙ-ВІННИЦЯ , ТОВ СТИЛЬ- НОВА згідно протоколу обшуку від 06 листопада 2014 року.

Однак, вимоги ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, від 18 березня 2019 року та від 11 червня 2019 року СУ КР ГСУ ФР ДФС України виконано не було.

Таким чином, наразі в суду не має можливості встановити товарність господарських операцій позивача з його контрагентами, не дослідивши первинні бухгалтерські документи.

В той же час, сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, відповідно, не є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року по справі № 803/1923/13-а).

Посилання позивача на те, що ані законодавство, ані умови договорів не зобов`язують підприємство, яке надає послуги, мати власні потужності для виробництва та зберігання товарів, оскільки такими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники у торгівлі, судом до уваги не приймаються, оскільки їх існування в межах розглядуваних правовідносин жодним чином не окреслено та не доведено. При цьому, на думку суду, оскільки, як вбачається із наявних судових рішень, поданих позивачем документів виявилося недостатньо для підтвердження обґрунтованості податкового кредиту, саме в інтересах позивача подати додаткові документи, що можуть свідчити про наявність у контрагентів виробничих ресурсів, та відповідно, товарність господарських операцій, чого скаржником зроблено не було.

Відтак, з урахуванням наведених вище норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що задекларовані витрати позивача не підтверджені належними первинними документами, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Між тим, апелянтом у скарзі жодним чином не спростовано доводи, викладені судом в оскаржуваному рішенні, не надано жодних пояснень чи доказів, відмінних від тих, що були досліджені в суді першої інстанції та не наведено безпосереднє порушення судом норм права.

З наданих апелянтом податкових накладних вбачається, що в них вказано лише загальне найменування послуги послуги підготування вагонів та відсутня інформація щодо того, що саме було зроблено, ким надавалися послуги, в які строки, яким способом тощо. Також і акти здачі-прийомки виконаних робіт не містять жодної деталізованої інформації, яка б надавала змогу встановити зміст господарської операції.

На думку колегії суддів, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на які посилається позивач в сукупності (договір, податкові накладні) не є достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання господарських зобов`язань за договорами, укладеним між ДП Укрспирт та Товариствами з обмеженою відповідальністю Ліакон , Лагуна В , Бізнестехнології Бізнес Оушен , Ньюіст , Гай-Вінниця , Українська нафто-газова компанія , Аляска Трейдинг , Лідергаз , Укрнафтатрейдінг , Стиль-Нова .

Відповідно, описані вище господарські операції не викликали зміни в структурі активів та зобов`язань підприємства, його власному капіталі та не спричинили реальні зміни майнового стану цього платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог ПК України при формуванні показників податкового кредиту за перевіреними господарськими операціями законним та обґрунтованим.

А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача визнається судом правомірним.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку