Постанова

від 31.10.2019 по справі 400/2670/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2670/18 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представників позивача - Косенка О.М., Цюпи В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна (далі - ТОВ ОК Груп-Україна ) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2018 року №00066401407 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями на суму 242 340 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 60 585 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про те, що господарські операції між ним як набувачем послуг та його контрагентами, які виступали постачальниками послуг, не відбулися, зроблені на припущеннях і не підтверджені первинними документами. Так, на його думку, суб`єкт владних повноважень, вважаючи свої рішення про донарахування податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій законними, покликався на податкову інформацію, що містилася в автоматизованій системі ДФС, в якій відсутня первинна документація, що підтверджує господарську діяльність контрагентів.

Позивач вважав, що в акті перевірки контролюючого органу наявні оціночні судження, які не можуть слугувати підставою для прийняття обґрунтованого та законного рішення.

До того ж, товариство підкреслило, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, єдиною умовою, що позбавляє платника податків на декларування податкового кредиту, є відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Водночас такий факт, з боку контролюючого органу, не встановлений.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року позов ТОВ ОК Груп-Україна - задоволений.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав обґрунтованою позицію позивача, що єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними. Однак, спірні накладні, за твердженням суду, наявні та зареєстровані постачальниками послуг в ЄРПН.

Далі, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження того, що у контрагентів позивача, на час здійснення спірних господарських операцій, були відсутні необхідні умови для її проведення.

Коментуючи наявність вироку у кримінальному провадженні, яким директор та засновник ТОВ Престиж Консалт ЛТД , засуджений за фіктивне підприємництво, суд зазначив, що сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента позивача не є достатнім і необхідним, у розумінні КАС України, доказом, який виключає можливість здійснення реальних господарських операцій.

На думку суду, перевірка законності, обґрунтованості і вмотивованості вироку, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості, знаходиться поза межами компетенції судів адміністративної юрисдикції. Поряд з цим, як зазначив суд, вирок за вказаним кримінальним провадженням, не має преюдиційного значення для даної адміністративної справи, оскільки ця справа справа не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності директора ТОВ Престиж Консалт ЛТД - ОСОБА_1

ГУ ДФС у Миколаївській області, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, оскаржило його, зазначаючи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставами для його скасування та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги контролюючий орган наголосив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що надані позивачем первинні документи відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху товарів та зазначені в них відомості суперечать податковій інформації, яка наявна у базах даних контролюючого органу.

Провівши аналіз, спірних господарських операцій позивача з його контрагентами, апелянт вказує, що в цих операціях відсутня ділова мета, встановлена неможливість постачальників послуг виконувати задекларовані зобов`язання через відсутність необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів.

Окрему увагу, апелянт приділив наявності вироку директору та засновнику ТОВ Престиж Консалт ЛТД - ОСОБА_1 , засудженого за фіктивне підприємництво.

Так, апелянт вважав, що даним вироком встановлений факт створення підприємства для здійснення злочинної діяльності, штучного зменшення податкових зобов`язань підприємств реального сектору економіки.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ОК Груп-Україна зазначає доводи, що були покладені в основу підстав для задоволення позову.

Указуючи на необґрунтованість доводів апеляції та правосудність судового рішення позивач наголошує, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Вважає, що у спірному вироку не міститься жодної інформації, яка дає підстави вважати про обізнаність платника податків про фіктивну реєстрацію його контрагента.

Наполягаючи на тому, що всі господарські операції мали правові наслідки, ТОВ ОК Груп-Україна , покликається на первинну документацію, що міститься в матеріалах справи.

ГУ ДФС у Миколаївській області до суду апеляційної інстанції не з`явилося, належним чином повідомлено про час, дату та місце судового засідання.

Представники ТОВ ОК Груп-Україна заперечували проти задоволення апеляції, просили в її задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи свідчать, що основним видом діяльності ТОВ ОК Груп-Україна є друкування іншої продукції.

У червні 2018 р. ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідно до ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.7 8, ст.82 Податкового кодексу України провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОК Груп-Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ОМІКРОН ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39670909) за листопад 2015 року, ТОВ БУРЕВЕСНИК (код ЄДРПОУ 41018564) за березень 2017 року, ТОВ ТРЕЙД ПРОГРЕС (код ЄДРПОУ 41261550) за липень 2017 року, ТОВ ЕВІССНАЙТПІВДЕНЬ (код ЄДРПОУ 41594010) за грудень 2017 року, ТОВ ПРЕСТИЖ КОНСАЛТ ЛТД (код ЄДРПОУ 40147308) за червень, липень, серпень, вересень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів - постачальників .

02.07.2018 року за результатами перевірки контролюючим органом складений акт №1588/24-29-14-07/36579006, про порушення платником податків вимог п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Підставою для такого висновку слугувало те, що господарські операції позивача з наведеними вище постачальниками дизайнерських та поліграфічних послуг не мали реального характеру за декількома критеріями.

По - перше, у платника податків була відсутня ділова мета для придбання таких послуг, адже в його штаті є власний дизайнер.

По - друге, постачальники послуг мали сумнівну репутацію.

По - трете директор та засновник одного з постачальників ТОВ Престиж Консалт ЛТД - ОСОБА_1 засуджений за фіктивне підприємництво.

Дослідивши первинну документацію ТОВ ОК Груп-Україна , яка була надана до податкової перевірки, ГУ ДФС у Миколаївській області дійшло висновку, що вона відповідає лише зовнішнім формальним ознакам, однак не відображає реального руху товарів, а зазначені в ній відомості суперечать податковій інформації, яка наявна в базах фіскального органу.

Отже, за результатом проведеного, в акті перевірки, аналізу контролюючий орган зазначив, що ТОВ ОК Груп-Україна занизило податок на додану вартість на загальну суму 242 340,00 грн.

07.08.2018 року ГУ ДФС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення №№00066401407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 302 925,00 грн., в т.ч. основний платіж 242 340,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 60 585,00 грн.

Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ ОМІКРОН ПЛЮС , ТОВ БУРЕВЕСНИК , ТОВ ТРЕЙД ПРОГРЕС , ТОВ ЕВІССНАЙТПІВДЕНЬ є економічно виправданими, мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, передбаченими податковим законодавством.

Однак, колегія суддів не поділяє позицію суду першої інстанції, що наявність у ТОВ ОК Груп-Україна належним чином оформлених первинних документів за господарськими операціями з ТОВ Престиж Консалт ЛТД , надає йому право на формування податкового кредиту, адже їх недостовірність доведена контролюючим органом.

Така позиція суду апеляційної інстанції будується на наступному.

Кваліфікуючи дії платника податків за нормами Податкового кодексу України, контролюючий орган вважав, що останнім порушені вимоги п.198.1, п.198.3 ст.198, а також п.200.1, п.200.2 ст.200, тобто порушений порядок формування податкового кредиту та його декларування.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пункти 200.1 та 200.2 Податкового кодексу України унормовують, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

На підтвердження придбання дизайнерський та поліграфічних послуг у ТОВ ОМІКРОН ПЛЮС , ТОВ БУРЕВЕСНИК , ТОВ ТРЕЙД ПРОГРЕС , ТОВ ЕВІССНАЙТПІВДЕНЬ позивачем до перевірки були надані: договори, специфікації до вказаних договорів, акти про виконані послуги, банківські документи про їх оплату, документи щодо використання отриманих послуг в господарській діяльності.

Акт перевірки не містить жодного доказу невідповідності перелічених документів приписам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та статті 44, статті 201 Податкового Кодексу України.

Ставлячи під сумнів достовірність перелічених вище документів бухгалтерського обліку, контролюючий орган вказує на відсутність відсутність у наведених контрагентів необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих потужностей і матеріальних активів для самостійного виконання договірних зобов`язань, а також зауважує про наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Водночас, як пояснив позивач, для розробки дизайнерських макетів та ескізів, відсутня необхідність у великій кількості працівників та транспортних засобів, оскільки дизайн - це художня діяльність по створенню, за уявою людини, естетичного, гармонійного об`єкта чи художньо-образної моделі за допомогою комбінування символів, зображень що сприяють єдиному сприйняттю картинки. Результатом дизайну є створене зображення, у вигляді фірмових знаків, логотипів, упаковки, буклети, брошури, календарі, етикетки, обкладинки та інша рекламна, поліграфічна, сувенірна продукція, інтернет-сайти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт чи надання послуг контрагентами та не надає йому повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

До того ж, є правильним зазначення судом першої інстанції, що сама по собі наявність кримінального провадження, за яким не ухвалено обвинувального вироку, в силу приписів ч.4 ст. 78 КАС України, не є підставою вважати спірні господарські операції нереальними.

Переходячи до дослідження господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Престиж Консалт ЛТД щодо надання поліграфічних послуг, колегія суддів встановила, що їх період охоплюється червнем - липнем 2016 р.

Директором, головним бухгалтером та особою, що має право підпису з 04.05.2016 р. по 26.07.2016 р. був ОСОБА_1 щодо якого, 02.06.2017 р., був постановлений вирок про визнання його винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Відповідно до змісту вироку, ОСОБА_1 , перебуваючи на керівній посаді ТОВ Престиж Консалт ЛТД , не мав відношення до фінансово - господарській діяльності, зокрема, жодних документів податкової та бухгалтерської звітності не складав та не підписував, до фіскального органу звітність не подавав, печаткою не володів та про її місцезнаходження йому було невідомо.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст. 78 КАС України).

Існує усталена практика Верховного Суду (справи №826/10947, №2-а-16055/11/2670, №2-а-7792/1670, в якій наголошено, що наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

До того ж вищий касаційний суд покликається на практику Верховного Суду України, де неодноразово висловлювалися висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 22.11.2016 у справі № 826/11397/14, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16). Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

У справах № 21-5332а15, № 21-1318а16, № 21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

За підсумками викладеного, колегія суддів дійшла висновку про виключення зі складу податкового кредиту позивача, що був сформований з ТОВ Престиж Консалт ЛТД за період 04.05.2016 р. по 26.07.2016 р. на суму 18 410 грн. Не можна визнати правомірним формування даного податкового кредиту, адже первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що судом першої інстанції були неправильно розтлумачені норми законодавства щодо обов`язкового врахування вироку суду у кримінальному провадженні для визначення факту виникнення у покупця права на формування податкових вигод, рішення суду в частині задоволення вимог про скасування повідомлення-рішення №00066401407 про збільшення ТОВ ОК Груп-Україна податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 18 410 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4 602 грн. слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - скасувати.

Ухвалити у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.08.2018 року №00066401407 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 223 930 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 55 983 грн.

Відмовити у скасуванні податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.08.2018 року №00066401407 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 18 410 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4 602 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Миколаївській області (код за ЄДРПОУ 39394277) 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 25 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОК Груп-Україна (код за ЄДРПОУ 36579006), в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 04.11.2019 року.