Рішення

від 15.04.2010 по справі 2-36/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-36/2010

Провадження № 2-36/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 У ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2008 року позивач звернулася в суд до відповідачів з позовною заявою, в якій просила визнати дійсним договір купівлі-продажу № 1591 від 29.01.1998 року та визнати за нею право власності на 1\2 частину гаражу № НОМЕР_1 придбаного в період шлюбу з відповідачем. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що з 26.06.1987 року по 03.02.2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 . В період шлюбу, а саме 29.01.1998 року ними був придбаний гараж № НОМЕР_1 загальною площею 25,7 кв.м. в автогаражному кооперативі Металург в м. Миколаєві. Дане спірне майно було придбане на Товарній біржі Нерухомість Південь та був зареєстрований на ім`я відповідача у Миколаївському МБТІ за реєстровим № 68 від 05.02.1998 р. При укладенні договору усі істотні умови сторонами за договором купівлі-продажу були виконані повністю, але у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_6 ухиляється від нотаріального оформлення договору, просила визнати договір купівлі-продажу гаражу дійсним та позов задовольнити. Крім того, позивачка просила суд визнати за нею право власності на 1\2 частину гаражу АДРЕСА_1 НОМЕР_2 , який був придбаний у період шлюбу з ОСОБА_5 та належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки добровільної згоди з відповідачем про поділ даного спірного майна між ними не досягнуто. Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю на підставах, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причина його неявки суду не відома. Представник третьої особи - Товарна біржа Нерухомість південь , в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_9 , дослідивши письмові матеріали по справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 26 червня 1987 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 У ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, який розірвано 03 лютого 2006 рою Корабельним відділом РАЦС Миколаївського міського управління юстиції та видано відповідне свідоцтво від 03.02.2006 р., актовий запис № 40.

Під час шлюбу сторонами по справі спільно придбано гараж № НОМЕР_1 , розташований в автогаражному кооперативі Металург в м. Миколаєві на підставі договору № 1591 купівлі-продажу нерухомого майна, укладений на Товарній біржі Нерухомість Південь та зареєстрований у Журналі реєстрації біржових угод за № 1591 від 29.01.1998 р. та в Миколаївському МБТІ за реєстровим № 68 від 05.02.1998 р. на ім`я відповідача ОСОБА_5 . Всі істотні умови вказаного договору сторонами виконані повністю, однак він потребує нотаріального посвідчення, оскільки продавець ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору.

Відповідно до ст.ст.47 ч.2, 227 ЦК УССР (в редакції 1963 року), які діяли на момент виникнення правовідносин та ст.ст.220,657 ЦК України (в ред.2004 р.) коли одна із сторін повністю виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, що виконала угоду визнати її дійсною і договір купівлі-продажу гаражу повинен бути нотаріально посвідчений, спірна ж угода була посвідчена на товарній біржі. А тому, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір №1591 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме гаражу АДРЕСА_1 НОМЕР_1 , розташованого в автогаражному кооперативі Металург в м.Миколаєві та посвідчений на Товарній біржі „Нерухомість Південь» за реєстровим № 1591 від 29 січня 1998 року і зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 68 від 05.02.1998 р.

Крім того, в даний час виникає необхідність поділу спільно набутого гаражу, але відповідач ОСОБА_5 відмовляється поділити гараж АДРЕСА_1 НОМЕР_3 в м. Миколаєві в добровільному порядку. Тому позивач змушена була звернутися до суду.

Так як згаданий гараж № НОМЕР_1 набутий сторонами за час шлюбу, а відповідно до ст. ст. 60-63 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на права спільної сумісної власності.

Згідно ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє прав спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою,відповідно до Цивільного кодексу України, а статтею 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається , що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи те, що норм закону та домовленостей між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які б встановлювали нерівні частки у спільній сумісній власності на вказаний гараж № НОМЕР_1 не існує, суд вважає за необхідне визнати право власності на 1/2 частину спільно придбаного гаражу № НОМЕР_1 за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 60-71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 368-372 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір № 1591 купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.1998 року зареєстрований на Товарній біржі Нерухомість Південь у Журналі реєстрації біржових угод за № 1591 від 29.01.1998 року та зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 68 від 05.02.1998 року, згідно якого ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_5 купив гараж літ А № 633 загальною площею 23,70 кв.м. з підвалом літ. Апд загальною площею 23,20 кв.м., розташованого в автогаражному кооперативі Металург в м. Миколаєві.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину гаражу літ А №633 загальною площею 23,70 кв.м. з підвалом літ Апд загальною площею 23,20 кв. м., вартістю 20678 грн., розташованого в автогаражному кооперативі Металург в м.Миколаєві.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: В.Г.Циганок