Рішення

від 21.12.2010 по справі 2-49/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-49/2010

Провадження № 2-49/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді - Циганок В. Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є. Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

позивачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідачів - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство дирекції єдиного замовника Океан про визнання права користування жилим приміщенням

Встановив:

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася в суд до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом про визнання за ними права користування жилими приміщеннями двокімнатної, не приватизованої квартири АДРЕСА_1 .

Вона посилалась на те, що 13.11.1998 р. уклала шлюб із ОСОБА_4 , який є членом сім`ї ОСОБА_3 , яка є наймачем спірної квартири. Від цього шлюбу у них з відповідачем ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_7 . З моменту укладання шлюбу вона та донька постійно мешкають в зазначеній квартирі, проте відповідачі всіляко чинили їм перешкоди в реєстрації за місцем проживання. Рішенням суду від 26.11.2008 р. шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано. Відповідачі створюють для них неможливі умови для проживання в спірній квартирі, не реєструють їх, пропонують залишити помешкання квартири і з дочкою орендувати житло в іншому місці. Крім цього, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що іншого житла та реєстрації не має, приймає участь у догляді за квартирою, проплачує комунальні послуги, квартирну плату.

У зв`язку з цим позивачка просила визнати за нею та малолітньою донькою ОСОБА_8 , 1999р.н., право на користування вищевказаною квартирою.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили визнати за нею та малолітньою донькою право користування жилими приміщеннями двокімнатної, не приватизованої квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі та їх представник позов не визнали, т.я. вважають, що обставини, які викладені у позові, не відповідають дійсності, а позовні вимоги безпідставні і необгрунтовані та спростовуються доказами по справі.

Представники третіх осіб: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради та Комунальне підприємство дирекції єдиного замовника Океан позов не підтримали.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши докази, . які надані сторонами, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й іншіх осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За положеннями ч. 2 ст.65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 10 березня 1989 р. № 2 та від 25 грудня 1992 р. №3), при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх приживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сімї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, як: вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. Як вбачається з матеріалів справи, а саме ордеру на жиле приміщення № 137 серії 0343904, виданого 29.01.1993 р. виконкомом Центральної районної ради м. Миколаєва двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_4 . Квартира складається з двох ізольованих кімнат, площею 11,50 кв.м. та 19,10 кв.м., загальною площею 52,8 кв.м. (а.с. 48, 52).

Відповідно до довідки Комунального підприємства дирекції єдиного замовника Океан № 1157 від 29.01.2009 р. в квартирі АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_3 , зареєстровані: ОСОБА_3 з 09.04.1993 р. та ОСОБА_4 з 09.04.1993 р., виписаний 19.11.2008 р. Позивачка та малолітня ОСОБА_7 ніколи не були там зареєстровані. Дана квартира не приватизована та не є службовою (а.с. 51).

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 , виданого 13.11.1998 р. Корабельним райвідділом реєстрації актів цивільного стану м. Миколаєва ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 13 листопада 1998 р., актовий запис № 500. ( а. с. 15), а ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_7 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданого 21 квітня 1999 р. Корабельним райвідділом реєстрації актів цивільного стану м. Миколаєва, актовий запис № 169. ( а.с. 13).

Згідно показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 позивачка до реєстрації шлюбу навчалася у одному з училищ Корабельного району м. Миколаєва та проживала в домі матері відповідача ОСОБА_3 , в той час вона і познайомилася з ОСОБА_14 . В вказаному домі вони почали проживати однією сім`єю після реєстрації шлюбу, а після смерті власника будинку і його продажу, ОСОБА_3 дозволила їм тимчасово мешкати в спірній квартирі, поки вони не куплять своє житло; між наймачем квартири ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мала місце угода про тимчасове користування вищевказаною квартирою. Вони знали, що ОСОБА_15 раніше проживала у м. Очакові, куди вона і після реєстрації шлюбу часто виїжджала, мешкала там з дитиною, працювала там та мала постійне житло. ОСОБА_3 не прописувала невістку та внучку у свою квартиру через те, що невістка мала своє житло, постійно зберігала своє право користування їм та внаслідок домовленності між ними на тимчасове мешкання у спірній квартирі. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не вели з наймачем спільного господарства, вони не були членами сім`ї ОСОБА_3 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.10.2008 р. за позовом саме ОСОБА_1 , шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано. При розірванні шлюбу, за її ініціативою, вона зазначила у своєму позові, що малолітня донька ОСОБА_16 буде проживати саме з нею, а не з батьком. Треба зазначити, що при розірванні шлюбу спору між ними про місце проживання малолітньої доньки не було, між ними існувала домовленість про те, що донька буде проживати з матір`ю. Згідно матеріалів цивільної справи № 2-2763\2008р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів позивачка також зазначала що малолітня донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

Разом з тим судом встановлено, що була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 з 27.11.1995 р., а знята з реєстрації 29.09.2008 р., зразу ж після звернення до суду з позовами про стягнення аліментів та розірвання шлюбу.

Судом також встановленно, що 6.06.2000р. позивачка разом зі своїми батьками приватизувала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , квартира в„– ЗО . В теперішній час право спільної часткової власності (по 1\3 частині) на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 на підставі свідоцтва про право на житло № НОМЕР_4 , виданого 06.06.2000р. виконавчим комітетом Очаківської міської ради.

Крім цього, треба зазначити, що позивачка з 16.01.2007 р. по 30.03.2007 р., з 12.12.2007 р. по 10.03.2008 р. перебувала на обліку за місцем реєстрації в Очаківському центрі зайнятості, що підтверджується довідкою Очаківського міськрай центру зайнятості Миколаївської області, та працювала у якості бухгалтера у Васильєвському СКГ Очаківського району Миколаївської області з 03.07.1998 р. по 05.02.1999 р. та з 01.04.2002 р. по 30.09.2005 р. (відповідно до записів трудової книжки).

Згідно наданим доказам, а саме копіям наказів ПАТ "САН ІнБев Україна" та копії трудової книжки ОСОБА_1 , позивачка працювала у вказаному товаристві тимчасово.

Приведені вище докази в їх сукупності свідчать про те, що позивачка дійсно проживала у спірній квартирі тимчасово внаслідок угоди між сторонами про її вселення та тимчасове проживання у спірній квартирі, як дружини сина наймача, а не члена сімї наймача, т.я. на протязі усього часу вона зберігала своє право користування іншим жилим приміщенням у іншій квартирі, яка їй належала на праві спільної часткової власності.

Таким чином, позивачка в порушення норм ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надала доказів того, що вона вела з наймачем квартири спільне господарство , мала спільний бюджет, виконувала обов`язки, пов`язані з утриманням, оплатою комунальних послуг у спірній квартирі.

В судовому засіданні позивачка не заперечувала проти тих фактів, що обов`язки, пов`язані з утриманням, оплатою комунальних послуг у спірній квартирі, квартплати виконувала тільки наймач жилого приміщення ОСОБА_3 , що підтверджується квитанціями про оплату квартплати та комунальних послуг.

Згідно ч. З ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи від десяти років до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає. Судом встановлено, що місцем проживання малолітньої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як визначила сама мати, а батько не заперечував проти цього, є місце проживання її матері у АДРЕСА_6 , де вона має право спільної часткової власності на квартиру. Доводи позивачки та її представника, що вона з дитиною вселиласяу спірну квартиру як член сімї наймача, постійно проживає там на правах члена сім`ї наймача, виконує обов`язки, які передбачені договором найму жилого приміщення, що відповідачі чинили їй перешкоди у реєстрації, що вона не має іншого житла, спростовуються вище наведеними доказами.

Судом також не приймаються до уваги показання допитаного у судовом засіданні свідка ОСОБА_18 , т.я. вона є матір`ю позивача, яка є заінтересованою особою, її показання були суперечливі та спростовуються наведеними у справі доказами.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні передбачені законні підстави для задоволення позову позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 209, 212-215 ЦПК України суд,

Вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство дирекції єдиного замовника Океан про визнання права користування жилими приміщеннями - квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.Г.Циганок