Постанова

від 24.10.2019 по справі 300/999/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 300/999/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 жовтня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Собослоя Г. Г.,

з участю секретаря Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду від 02 квітня 2019 року (у складі судді Вотьканича В.А.) за позовом ОСОБА_2 до Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки та повідомлення про початок виконання будівельних робіт і зобов`язання учинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом у листопаді 2018 р.

Просив:

-Скасувати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, кадастровий номер 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області, протиправно виданий ОСОБА_1 відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації від 14.12.2015 р. за № 58/15 (до обох відповідачів);

-Скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району, поданого ОСОБА_1 і зареєстрованого управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Держархбудінспекції України від 01.03.2018 р. за № ЗК 061180610152 (до відповідача 1 - ОСОБА_1 );

-Зобов`язати ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні та володінні належною йому земельною ділянкою - засипати котлован на земельній ділянці, кадастровий номер 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району (до відповідача 1 - ОСОБА_1 ).

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що є власником земельної ділянки площею 0.07 га, кадастровий номер 2121583000:11:001:0020, та незавершеного будівництвом житлового будинку (об`єкт незавершеного будівництва) у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 2121583001:01:001:0014.

18.06.2018 р. ОСОБА_1 вирив по периметру своєї земельної ділянки котлован розміром 16.10 х 10.30 глибиною 3 м на відстані 0.80 м до рогу незавершеного будівництвом житлового будинку, що створило загрозу зсуву фундаменту недобудови, а розширення меж цього котловану внаслідок дії природних факторів порушило межі його (позивача) землеволодіння.

Постановою управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області № 104/1007 від 27.07.2018 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч.1 КУпАП у виді штрафу.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки виданий ОСОБА_1 з порушенням вимог Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оскільки намір відповідача щодо забудови не відповідає вимогам державних будівельних норм у частині протипожежних розривів і відстаней до житлових будівель сусідніх садиб, а також у частині порушень при проектуванні плану червоних ліній і недотримання ліній регулювання забудови.

Такі дії органу виконавчої влади призвели до порушень його (позивача) прав забудовником ( ОСОБА_1 ).

Рішенням Воловецького районного суду від 02.04.2019 р. позов задоволено повністю. Вирішено питання судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи скарги зводяться до такого:

-Виходячи із заявлених вимог і суб`єктного складу учасників справа підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду як публічно-правовий спір;

-Суд не взяв до уваги доводи спеціаліста - начальника відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької РДА щодо правомірності видачі будівельного паспорту ОСОБА_1 ;

-Скасовуючи повідомлення про початок будівельних робіт на земельній ділянці ОСОБА_1 , суд жодним чином не мотивував, а за наявності такої позовної вимоги необхідно було залучити Державну архітектурно-будівельну інспекцію України як відповідача;

-Суд також не мотивував і не навів жодних доказів, яким чином котлован на земельній ділянці ОСОБА_1 чинить позивачу перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою.

У відзиві на скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Узагальнені заперечення зводяться до такого:

-Спір належить до цивільної юрисдикції;

-У будь-якому разі будівельний паспорт ОСОБА_1 у частині дотримання протипожежних відстаней, встановлених ДБН 360-92** залежно від ступеню вогнестійкості сусідніх будівель у межах 6-18 м не відповідав цим вимогам;

-Позивач не оскаржував дії ДАБІ України.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню із ухваленням нового, з таких мотивів.

Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2121583001:01:001:0014, на підставі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, виданого відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької РДА від 14.12.2015 р. за № 58/15 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого управлінням ДАБІ України 01.03.2018 р. за № ЗК 061180610152.

Задовольняючи позов повністю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 РДА протиправно видала ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2121583001:01:001:0014 згідно з його намірами, що не відповідають держаним будівельним нормам, без урахування законних інтересів і вимог власника земельної ділянки та будівель, які оточують місце будівництва.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивач жодним чином не обґрунтував такої вимоги як скасування повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт, а суд першої інстанції, у свою чергу, також не вмотивував необхідності задоволення ні вказаної вимоги, ні негаторної вимоги про усунення перешкод, обмежившись тільки правовим аналізом вимоги щодо будівельного паспорту.

Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскарженого рішення.

Так, згідно з положеннями ст. 376 ч.3 п.4 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Позивач, зокрема, пред`явив до ОСОБА_1 вимогу про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району, поданого ним і зареєстрованого управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Держарбудінспекції України від 01.03.2018 р. за № ЗК 061180610152.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні підстави для скасування права на початок проведення будівельних робіт визначені у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747)№ 466.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності однієї з підстав, наведених у статтях 35, 36 та 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 15 Порядку № 466. При цьому, однією з підстав для скасування відповідного права є виявлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень або наведення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих та будівельних робіт. Тобто виявлення вказаних порушень здійснюється саме під час проведення перевірки суб`єкта містобудівної діяльності (постанови ВС від 26 червня 2018 року в справі № 826/20445/16, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17.

Таким чином, оскільки право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, скасовується органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного розпорядчого акта, то цей орган має бути залучений до участі у справі саме як відповідач, а не як третя особа без самостійних вимог на предмет спору.

Адже за загальним процесуальним правилом кожна причетна до спірних правовідносин особа реалізує захист своїх прав та інтересів за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість, незалучення такої особи до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє її цієї можливості.

Окрім того, колегія суддів не може залишити поза увагою і спосіб захисту, обраний позивачем із цього питання, якому суд першої інстанції не дав належної правової оцінки.

Так, ефективний спосіб правового захисту має бути адекватним наявним обставинам, повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 705/552/15-а).

Позивач же просить суд скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт і ця вимога заявлена до ОСОБА_5 (відповідача 1) у той час, як указаними нормами матеріального права передбачено скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, і таку вимогу належить заявляти до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, д овід апеляційної скарги про належність спору до адміністративної юрисдикції не заслуговує на увагу як суперечний процесуальним правилам щодо предметної підсудності, правовим позиціям ВС (зокрема, постанова Великої палати від 28.03.2018 р. у справі № 705/552/15-а|11-75за18) та суті спірних правовідносин.

Так, позивач мотивує порушення своїх прав не безпосередньо діями Воловецької РДА як суб`єкта владних повноважень в адміністративних правовідносинах щодо нього, а діями відповідача ОСОБА_1 , які проявилися у порушенні, на думку позивача, його прав.

Тобто, заявлена до Воловецької РДА вимога про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки має на меті не захист прав позивача як учасника адміністративних правовідносин, а є зверненням щодо захисту його речових прав.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не може бути визнане таким, що відповідає указаним вимогам.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції належить скасувати як суперечне положенням ст. 263 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з процесуальних підстав.

Судові витрати в сумі 2019 грн. (т.2, а.с.119) відповідно до положень ст. 141 ЦПК України необхідно покласти на ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2.Рішення Воловецького районного суду від 02 квітня 2019 року скасувати.

3.У позові ОСОБА_2 відмовити.

4.Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2019 (дві тисячі дев`ятнадцять) грн. у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

6.Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.

Судді: