Постанова

від 28.10.2020 по справі 300/999/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 300/999/18

провадження № 61-21281св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , Воловецька районна державна адміністрація Закарпатської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , - Державна архітектурно-будівельна інспекція України ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування дозвільних документів на виконання будівельних робіт і зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,07 га, кадастровий номер: 2121583000:11:001:0020, і житлового будинку (об`єкт незавершеного будівництва) у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номером: 2121583001:01:001:0014.

Вказував, що 18 червня 2018 року ОСОБА_2 вирив по периметру своєї земельної ділянки котлован розміром 16,10х10,30 глибиною 3 м на відстані 0,8 м до рогу незавершеного будівництвом житлового будинку, що створило загрозу зсуву фундаменту недобудови, а розширення меж цього котловану внаслідок дії природних факторів порушило межі його землеволодіння.

Постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 27 липня 2018 року № 104/1007 ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 96 КУпАП у виді штрафу.

Крім того, будівельний паспорт забудови земельної ділянки був виданий ОСОБА_2 з порушенням вимог Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оскільки намір останнього щодо забудови не відповідає вимогам державних будівельних норм у частині протипожежних розривів і відстаней до житлових будівель сусідніх садиб, а також у частині порушень при проектуванні плану червоних ліній і недотримання ліній регулювання забудови. Такі дії органу виконавчої влади призвели до порушень його прав.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: скасувати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області, виданий ОСОБА_2 . Відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації 14 грудня 2015 року (вимога до обох відповідачів); скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області, поданого ОСОБА_2 і зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 01 березня 2018 року за № ЗК 061180610152 (вимога до відповідача ОСОБА_2 ); зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди у користуванні та володінні земельною ділянкою, а саме засипати котлован на земельній ділянці, кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області (вимога до відповідача ОСОБА_2 ).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Воловецького районного суду від 02 квітня 2019 року у складі судді Вотьканича В. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано будівельний паспорт від 14 грудня 2015 року № 58/15 на будівництво індивідуального житлового будинку, що виданий ОСОБА_2 Відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту населення Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області, на забудову земельної ділянки, кадастровий номер: 21215830001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області.

Скасовано повідомлення про початок будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер: 21215830001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області, поданого ОСОБА_2 і зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 01 березня 2018 року за № ЗК 061180610152.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні та володінні земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_1 , у АДРЕСА_1 , шляхом засипання котловану на земельній ділянці, кадастровий номер: 21215830001:01:001:0014, у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13 995,84 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Воловецька районна державна адміністрація протиправно видала ОСОБА_2 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером: 2121583001:01:001:0014, згідно з його намірами, що не відповідають держаним будівельним нормам, без урахування законних інтересів і вимог власника земельної ділянки та будівель, які оточують місце будівництва.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Воловецького районного суду від 02 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 019,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності однієї з підстав, наведених у статтях 35, 36 та 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Оскільки право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, скасовується органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного розпорядчого акта, то цей орган має бути залучений до участі у справі як відповідач, а не як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, суд звернув увагу, що ефективний спосіб правового захисту має бути адекватним наявним обставинам, повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття. При цьому позивач просить суд скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт і ця вимога заявлена до ОСОБА_2 у той час, як нормами матеріального права передбачено скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, і таку вимогу належить заявляти до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що він не оскаржував дії і рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, оскільки остання формально не мала права відмовити ОСОБА_2 у реєстрації поданого ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Разом з тим, саме замовник несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні. При цьому Державна архітектурно-будівельна інспекція України має повноваження на скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, однак для оперативного усунення порушень його прав він звернувся саме до суду з цим позовом, а не до інспекції.

Також судом не враховано, що ОСОБА_2 як замовник при виконанні будівельних робіт з улаштування котловану під фундамент запроектованого будинку не дотримав навіть мінімальної відстані в 2,86 м до його будинку, встановленої спірним будівельним паспортом, чим створив загрозу руйнування його житлового будинку.

Крім того, заявник вказує на невмотивованість оскаржуваного судового рішення.

Крім того, заявником подано клопотання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер: 2121583000:11:001:0020, та незавершеного будівництвом житлового будинку (об`єкт незавершеного будівництва), що знаходиться на цій земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 20 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Маньо О. Ф. та зареєстрованого за № 1087; договором дарування об`єкту незавершеного будівництва від 20 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Маньо О. Ф. та зареєстрованого за № 1086; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 листопада 2013 року за № 13148632; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 листопада 2013 року за № 13150764; Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31 жовтня 2018 року за № 143550710.

ОСОБА_1 будинок незавершений будівництвом (об`єкт незавершеного будівництва) отримано у власність як дарунок від батька ОСОБА_4 на підставі договору дарування у 2013 році. Його будівництво розпочато у жовтні 2000 року на підставі будівельного паспорту від 07 вересня 2000 року № 9/2000, виданого ОСОБА_4 , дозволу на право виконання будівельних робіт, затвердженого розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації від 05 вересня 2000 року за № 375. Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, виданими Воловецькою районною державною адміністрацією від 23 грудня 2013 року, позивачу встановлено, що мінімально допустимі відстані від запроектованого об`єкта до існуючих будинків і споруд встановлено у розмірі 8,0 м.

ОСОБА_2 є власником суміжної із ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014, який на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, виданого Відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації 14 грудня 2015 року за № 58/15 та повідомлення про початок виконання будівельник робіт, зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 01 березня 2018 року за № ЗК 061180610152, здійснює будівельні роботи на вказаній земельній ділянці.

18 червня 2018 року за замовленням ОСОБА_2 по периметру земельної ділянки з кадастровим номером: 2121583001:01:001:0014 було вирито котлован розміром 16,10х10,30 м, глибиною 3,0 м від поверхні землі на відстані 0,80 м до рогу будинку, який як об`єкт незавершеного будівництва належить ОСОБА_1 .

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкт Будівництво індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014).

Перевіркою встановлено, що будівельним паспортом забудови земельної ділянки визначено заглиблення фундаменту на відмітку - 1,00 м, разом з тим, власником земельної ділянки вирито котлован глибиною близько 2,5 м.

За результатами цієї перевірки складено акт від 20 липня 2018 року № 158/1007, протокол про адміністративне правопорушення від 20 липня 2018 року та притягнуто ОСОБА_2 за вищевказане правопорушення до відповідальності на підставі частини першої статті 96 КУпАП та видано припис від 20 липня 2018 року № 111-П/1007 про усунення вчиненого правопорушення, а саме: засипати котлован та влаштувати закладання фундаментів у відповідності до будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Для виконання припису надано місячний термін, про виконання якого зобов`язано повідомити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області до 30 серпня 2018 року.

У зв`язку з тим, що до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області жодних повідомлень про виконання вимог припису від 20 липня 2018 року № 111-П/1007 не надходило, виникла підстава для проведення позапланової перевірки по його виконанню, у ході якої встановлено, що ОСОБА_2 не виконав вимоги припису, що є порушенням підпункту а пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підпункту 3 пункту 11, абз. 4 підпункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26 жовтня 2018 року № 236/1007, протокол про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2018 року та за невиконання вимог припису від 20 липня 2018 року № 111-П/1007 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, встановленої частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

У цій справі предметом позову, тобто матеріально-правовою вимогою до відповідача, яким є ОСОБА_2 , є скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки, повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці та зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні (мирному володінні) земельною ділянкою і незавершеним будівництвом житлового будинку у с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області, а саме засипати котлован на земельній ділянці, кадастровий номер: 2121583001:01:001:0014.

В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_1 вказував на порушення його прав як співвласника вказаної земельної ділянки і житлового будинку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України ).

Згідно із частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України ).

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні підстави для скасування права на початок проведення будівельних робіт визначені у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності однієї з підстав, наведених у статтях 35, 36 та 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. При цьому однією з підстав для скасування відповідного права є виявлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень або наведення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих та будівельних робіт. Тобто виявлення вказаних порушень здійснюється саме під час проведення перевірки суб`єкта містобудівної діяльності (аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16 і від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17).

Таким чином, оскільки право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, скасовується органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного розпорядчого акта, то цей орган має бути залучений до участі у справі саме як відповідач, а не як третя особа без самостійних вимог на предмет спору.

Судом установлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не вирішувалося питання про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що здійснення відповідачем будівництва без зміни цільового призначення земельної ділянки, з відхиленням від проектних рішень саме по собі не свідчить про порушення прав ОСОБА_1 таким будівництвом.

Крім того, вказане будівництво здійснюється відповідачем на належній йому на праві власності земельній ділянці напідставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, виданого Відділом містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації 14 грудня 2015 року за № 58/15 та повідомлення про початок виконання будівельник робіт, зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 01 березня 2018 року за № ЗК 061180610152, яке в установленому порядку органом державного архітектурно-будівельного контролю не скасовано .

З огляду на недоведеність порушення прав позивача на користування належним йому майном будівництвом, яке здійснено відповідачем на належній йому земельній ділянці, та з урахуванням того, що уповноважений на це орган, якому делеговані повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності або власник земельної ділянки, на якій здійснено таке самочинне будівництво, із таким позовом до суду не звертався, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Належних і достатніх доказів на підтвердження порушення своїх прав позивачем у порушення вимог статті 81 ЦПК України суду не надано.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом, їм надано належну оцінку у сукупності з іншими доказами у справі, а при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги, яким судом була надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки судом касаційної інстанції залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції та залишено без задоволення касаційною скаргу ОСОБА_1 , то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, так як відповідно до частини першої та пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України ці витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович