Постанова

від 30.10.2019 по справі 395/543/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 395/543/17

провадження № 61-32063 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство Агрофірма Панчеве ,

відповідачі: фермерське господарство Аграрник-2007 , ОСОБА_1 ,

представник фермерського господарства Аграрник-2007 - Атласова Ірина Юріївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Аграрник-2007 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

у складі судді Забуранного Р. А. від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів:

Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І. від 07 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України

у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року приватне підприємство Агрофірма Панчеве (далі -

ПП Агрофірма Панчеве ) звернулося до суду з позовом до фермерського господарства Аграрник-2007 (далі - ФГ Аграрник-2007 ), ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 23 жовтня 2003 року

між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ПП Агрофірма Панчеве прийняло в оренду земельні ділянки, розташовані на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, а саме: № 120 площею 5,9247 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0120), № 136 площею 6,4129 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0136),№ 137 площею 6,192 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0137). Договір укладено строком на десять років.

18 листопада 2013 року, 21 листопада 2013 року та 27 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Босько А. Б. (далі - ФГ Босько А. Б. ) були укладені договори оренди землі щодо вищевказаних земельних ділянок.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 01 лютого 2017 року у справі № 395/966/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, позов ПП Агрофірма Панчеве задоволено частково, визнано недійсними вказані договори оренди землі, визнано поновленим договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року.

Однак, 21 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, що порушує права ПП Агрофірма Панчеве та унеможливлює виконання судового рішення

у справі № 395/966/16-ц.

З урахуванням наведеного ПП Агрофірма Панчеве просило суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 21 квітня 2017 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 , а також вирішити питання понесених ним судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року позов ПП Агрофірма Панчеве задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий

№ 3523885800:02:000:0120 від 21 квітня 2017 року, укладений

між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий

№ 3523885800:02:000:0136 від 21 квітня 2017 року, укладений

між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий

№ 3523885800:02:000:0137 від 21 квітня 2017 року, укладений

між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 .

Стягнуто з ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 по 2 400,00 грн з кожного

на користь ПП Агрофірма Панчеве сплаченої суми судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на дату укладення оспорюваних договорів земельні ділянки вже перебували

в оренді ПП Агрофірма Панчеве . Судом також враховано преюдиційний характер рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2017 року у справі № 395/966/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня

2017 року .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 листопада

2017 року апеляційну скаргу ФГ Аграрник-2007 відхилено.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щосудом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що оскільки договір оренди земельних ділянок вважається поновленим на той самий строк і на тих самих підставах, які були передбачені договором від 23 жовтня 2003 року,

ОСОБА_1 не мав права повторно передавати земельні ділянки в оренду іншій особі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ФГ Аграрник-2007 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП Агрофірма Панчеве .

ОСОБА_1 судові рішення не оскаржив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу

№ 395/543/17 із Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2017 року у справі № 395/966/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року визнано поновленим, а вказаним рішенням суду було відмовлено у визнанні додаткової угоди укладеною.

Крім того, судами не враховано, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (стаття 17 Закону України Про оренду землі ).

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу інші учасники справи до суду касаційної інстанції не подали.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ФГ Аграрник-2007 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Дія такого договору припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України Про оренду землі ).

23 жовтя 2003 року між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Панчеве було укладено договір оренди землі, за яким ПП Агрофірма Панчеве прийняло

у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення № 120 площею 5,9247 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0120), № 136 площею 6,4129 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0136),№ 137 площею 6,192 га (кадастровий номер 3523885800:02:000:0137), які розташовані на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди землі укладено на десять років (пункт 5 договору).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договоруоренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення

з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і,

за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає

з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури

і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою, третьою, четвертою та п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення

у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України 2004 року, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

У листопаді 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ Босько А. Б. були укладені договори оренди землі щодо спірних земельних ділянок.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 01 лютого 2017 року у справі № 395/966/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, вказані договори оренди землі визнано недійсними та поновлено договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року, укладений між ОСОБА_1

та ПП Агрофірма Панчеве (а. с. 89-106).

Судовими рішеннями підтверджено переважне право ПП Агрофірма Панчеве перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договроу оренди). Судові рішення набрали законної сили.

Таким чином, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов ПП Агрофірма Панчеве , правомірно врахував преюдиційний характер вказаних судових рішень, так як обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина третя статті 61 ЦПК України

2004 року).

Аналогічні положення закріплені частиною четвертою статті 82 ЦПК України.

Разом з тим, 21 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 було укладено договір оренди спірних земельних ділянок, що порушує права позивача, який є належним орендарем вказаних земельних ділянок.

Враховуючи вищевказане, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що на час укладення оспорюваних договорів земельні ділянки вже перебували в оренді ПП Агрофірма Панчеве за договором оренди землі від 23 жовтня 2003 року. ОСОБА_1 не мав права повторно передавати їх в оренду іншій особі, а тому вказані договори оренди підлягають визнанню недійсними в силу положень статей 203, 215 ЦК України.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які на думку заявника мають істотне значення для вирішення справи, разом з тим, вони були предметом перевірки і оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Аграрник-2007 залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова