Постанова

від 15.10.2019 по справі 910/4231/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4231/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - не прибули,

від відповідача - Конюшко Д.Б., - ордер ВН №019426 від 09.04.2019,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.06.2019

у справі № 910/4231/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова

компанія Альфа-Гарант

до Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч

про стягнення 65 673,99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (далі - позивач, ТДВ СК Альфа-Гарант ) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч (далі - відповідач, ТОВ СТК Лютіч ) про стягнення 65 673,99 грн страхового відшкодування.

В обґрунтування позову ТДВ СК Альфа-Гарант посилається на те, що ним на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 06-PR\01-100-00003 від 27.05.2017, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки Ford Mondeo Trend, державний номер НОМЕР_1 у розмірі 149 820,00 грн. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes Benz 815, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яким скоєно ДТП застрахована ПАТ УПСУ (поліс № АК/2776986), у зв`язку з чим позивач звернувся до останнього із заявою про відшкодування шкоди. 01.11.2018 ПАТ УПСК виплатило ТДВ СК Альфа-Гарант страхове відшкодування у розмір 84 146,01 грн. Оскільки ОСОБА_1 відповідно до наказу № 416/К від 27.02.2012 перебував у трудових відносинах з ТОВ СТК Лютіч , то ТДВ СК Альфа-Гарант на підставі ст.ст. 1172, 1194 Цивільного кодексу України має право на отримання від ТОВ СТК Лютіч різниці між фактичними витратами та виплаченим відшкодуванням у сумі 65 673,99 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/4231/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант 65 673,99 грн. страхового відшкодування, 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкоду транспортному засобу марки Ford Mondeo Trend, державний номер НОМЕР_1 було завдано водієм відповідача, вину якого встановлено. Таким чином, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди (149 820,00 грн) та страховою виплатою (84 146,01 грн), що становить 65 673,99 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/4231/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги ТОВ СТК Лютіч зводяться до того, що, зокрема, судом першої інстанції не було враховано ліміт відповідальності ПАТ УПСК у 100 000,00 грн (поліс № АК/2776986), тоді як останнім було виплачено було лише 84 146,01 грн. Матеріальний збиток розрахований на підставі рахунку-фактури, тоді як необхідно було провести судову автотоварознавчу експертизу. Також апелянт звертає увагу, що матеріал справи не містять доказів того, що водій відповідача під час ДТП виконував трудові (службові) обов`язки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2019.

05.08.2019 через Відділ автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, у зв`язку з перебуванням суддів Пономаренко Є.Ю. та Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/4231/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 справу №910/4231/19 прийнято до провадження у вказаному вище складі колегії суддів.

20.08.2019 через Відділ автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Ford Mondeo Trend, д.н.з. НОМЕР_1 в наслідок його пошкодження, станом на дату ДТП - 15.02.2018.

У судовому засіданні 20.08.2019 у розгляді справи № 910/4231/19 оголошено перерву до 27.08.2019.

23.08.2019 через Відділ автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант надійшло заперечення на клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

У судовому засіданні 27.08.2019 у розгляді справи № 910/4231/19 оголошено перерву до 24.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 910/4231/19 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2019.

Позиції учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/4231/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, представник відповідача відмовився та просив залишити без розгляду подане ним 15.10.2019 клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант у поясненнях, наданих у судовому засіданні 20.08.2019, 27.08.2019 та 24.09.2019, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.02.2018 о 13:10 в м. Києві, на бульв. Дружби Народів, 40а трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля Mercedes Benz 815, д.р.н. НОМЕР_2 , який належить ТОВ СТК Лютіч , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Ford Mondeo Trend, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ Ондулін будівельні матеріали , під керуванням водія ОСОБА_2

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes Benz 815, д.р.н. НОМЕР_2 порушив п. 13.1 ПДР, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП № НОМЕР_3 від 15.02.2018.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2018 у справі № 757/12285/18-п ОСОБА_1 визнав свою вину, пояснив, що не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Ford Mondeo Trend, д.р.н. НОМЕР_1 . Судом також встановлено, що в матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1

Внаслідок вказаної ДТП були завдані механічні пошкодження застрахованому автомобілю Ford Mondeo Trend, д.р.н. НОМЕР_1 , який був застрахований у ТОВ СК Альфа-Гарант на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що не є предметом застави № 06-PR/01-100-00003 від 27.05.2017.

Згідно рахунку фактури № АГ-1 від 16.04.2018 та калькуляції до нього, виконаному ФО-П Савченко Р.В. , встановлено, що матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Ford Mondeo Trend, д.р.н. НОМЕР_1 складає 149 820,00 грн.

На підставі розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № СТ/18/0038 від 20.04.2018 позивачем визнано подію страховою та сплачено ФО-П Савченко Р.В. страхове відшкодування на відновлення автомобіля у загальному розмірі 149 820,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ІD-105203 від 20.04.2018 та № ІD-105623 від 04.05.2018.

Цивільна відповідальність транспортного засобу автомобіля марки Mercedes Benz 815, державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, застрахована у ПАТ УПСК згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2776986. З лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 100 000,00 грн, розмір франшизи - 0,00 грн.

Виплативши суму страхового відшкодування, враховуючи, що транспортний засіб Mercedes Benz 815, д.р.н. НОМЕР_2 застрахований у ПАТ УПСК згідно полісу № АК/2776986, ТДВ СК Альфа-Гарант звернулося до ПАТ УПСК з регресною вимогою № 03/1306 від 10.05.2018 про відшкодування виплаченого страхового відшкодування у сумі 149 820,00 грн.

ПАТ УПСК виплатило ТДВ СК Альфа-Гарант страхове відшкодування в розмірі ліміту відповідальності за полісом № АК/2776986, зокрема в сумі 84 146,01 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1936 від 01.11.2018.

Відповідно до наказу ТОВ СТК Лютіч № 416/К від 27.02.2012 та довідки № 29 від 01.04.2019 водій автомобіля Mercedes Benz 815, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на момент ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ СТК Лютіч . Власником Mercedes Benz 815, д.р.н. НОМЕР_2 було ТОВ СТК Лютіч .

Оскільки вина ОСОБА_1 , як заподіювача шкоди, встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2018 у справі № 757/12285/18-п та він був працівником власника автомобіля ТОВ СТК Лютіч , ТДВ СК Альфа-Гарант звернулося до відповідача з регресною вимогою № 03/19 від 03.01.2019 про відшкодування в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування у сумі 65 673,99 грн., яка складається з різниці між сумою виплаченого страхового відшкодуванням 149 820,00 грн та відшкодованою ПАТ УПСК частиною страхового відшкодування у сумі 84 146,01 грн.

Враховуючи невиконання вказаної вимоги, ТДВ СК Альфа-Гарант звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з ТОВ СТК Лютіч 65 673,99 грн шкоди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 2, 3 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 12, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу відшкодовуються з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Правовий зв`язок між юридичною або фізичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).

Відповідач посилався на те, що матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків під час ДТП.

У свою чергу в матеріалах справи міститься наказ ТОВ СТК Лютіч № 416/К від 27.02.2012 та довідка № 29 від 01.04.2019, які підтверджують, що ОСОБА_1 прийнятий водієм на постійну роботу у ТОВ СТК Лютіч та за ним закріплено автомобіль Mercedes Benz Altego 815, д.р.н. НОМЕР_2 .

Вказані докази підтверджують наявність існування трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ СТК Лютіч , враховуючи положення статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України щодо підстав для звільнення від відповідальності та ненадання відповідачем доказів припинення трудових відносин чи невиконання водієм трудових обов`язків під час ДТП, судова колегія відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків, як працівником ТОВ СТК Лютіч , саме під час ДТП.

Матеріалами справи підтверджується, що сума страхового відшкодування, сплачена страховиком відповідача ПАТ УПСК позивачу (84 146,01 грн) є недостатньою для повного відшкодування завданої позивачу шкоди (149 820,00 грн).

Таким чином, ТДВ СК Альфа-Гарант обґрунтовано звернулося до ТОВ СТК Лютіч , як роботодавця винної у ДТП особи з вимогою відшкодувати позивачу сплачене ним страхове відшкодування у розмірі 65 673,99 грн.

Щодо відшкодування ПАТ УПСК позивачу 84 146,01 грн, а не 100 000,00 грн, представником ТДВ СК Альфа-Гарант зазначено, що відшкодування було зменшено за рахунок зносу, оскільки пошкодженому автомобілю більше 7 років, що відповідає положенням ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Доводи ТОВ СТК Лютіч зводяться до невизнання встановленого позивачем, згідно рахунку фактури № АГ-1 від 16.04.2018, розміру страхового відшкодування у сумі 65 673,99 грн., так як вартість відновлювального ремонту є значно нижчою, а з метою визначення реального розміру відновлювального ремонту відповідач просив провести судову автотоварознавчу експертизу.

Проте, по-перше, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

По-друге, на підтвердження своїх доводів відповідач не надав жодних доказів, які б могли поставити під сумнів вартість робіт та матеріалів, зазначених у рахунку фактурі № АГ-1 від 16.04.2018 та калькуляції до нього.

За відсутності обґрунтованих сумнів щодо вартості робіт та матеріалів, зазначених у рахунку фактурі № АГ-1 від 16.04.2018 та калькуляції до нього, судова колегія вважає правомірним використання таких сум, а отже призначення експертизи не є обґрунтованим.

Судом першої інстанції також правомірно зазначено, що відсутність доказів направлення відповідачу регресної вимоги в позасудовому порядку не позбавляє позивача права звернутися до суду, оскільки встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору не може обмежувати можливість реалізації права позивача на судовий захист.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ СТК Лютіч на користь ТДВ СК Альфа-Гарант 65 673,99 грн, що становить різницю між фактичним розміром шкоди (149 820,00 грн) та страховою виплатою (84 146,01 грн).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

В результаті виплати страхового відшкодування потерпілій особі та часткового відшкодування такої сплати страховиком відповідача, ТДВ СК Альфа-Гарант набуло право на компенсацію від ТОВ СТК Лютіч , як роботодавця винної у ДТП особи, решти страхового відшкодування у сумі 65 673,99 грн.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 справі № 910/4231/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТК Лютіч залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/4231/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4231/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич

Повний текст рішення складено 04.11.2019, у зв`язку з перебуванням судді

Ткаченка Б.О. на лікарняному.