Постанова

від 27.10.2019 по справі 905/2248/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. Справа № 905/2248/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач),судді:Білецька А.М., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В.за участю представників: від позивача:Кухтик В.М., довіреність №1-1159 від 06.06.2019р. від відповідача:Фісінчук С.О., довіреність №03-51574 від 02.01.2019р. Лєпорська О.В., довіреність №03-51575 від 02.01.2019р.від третьої особи на стороні позивача: Єфременко О.О., довіреність №14-192 від 17.05.2019р.від третьої особи-1:Вінтоняк Д.О., довіреність №43/01 від 17.10.2019р. Богінська Т.М., довіреність №42/01 від 17.10.2019р.від третьої особи-2:Суворова О.О., наказ №494-к від 29.08.2019р., статутвід третьої особи-3:не з`явивсявід третьої особи-4:не з`явивсявід третьої особи-5:не з`явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 1.Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, м.Київ (вх.№1637 Д/3 від 23.05.2019р.); 2. Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ (вх.№3055 Д/3 від 07.10.2019р.)на рішення господарського суду Донецької областіухвалене11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р. у м.Харкові)у справі№905/2248/18 (суддя Курило Г.Є.)

за позовомАкціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, м.КиївдоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, м.Маріуполь Донецької областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1.Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь Донецької області; 2.Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ Донецької області; 3.Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка", м.Маріуполь Донецької області; 4.Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області; 5.Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Маріуполь Донецької областіпрозобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів; стягнення 344.996.225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів; стягнення 344.996.225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, м.Маріуполь Донецької області, про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів; стягнення 344.996.225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів; стягнення 344.996.225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було здійснено придбання природного газу у Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у грудні 2015р. - березні 2017р., а відповідачем за вказані періоди безпідставно набуто природний газ позивача в загальному обсязі 28.159,647тис.куб.метрів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ (проведено державну реєстрацію змін найменування на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України) (далі третя особа на стороні позивача).

Ухвалою суду першої інстанції від 13.02.2019р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь Донецької області (далі третя особа-1); Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ Донецької області (далі третя особа-2); Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка", м.Маріуполь Донецької області (далі третя особа-3); Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області (далі третя особа-4); Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Маріуполь Донецької області (далі третя особа-5).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено. В основу рішення покладено висновок про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст.1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) (відповідачем не набуто у власність та не збережено природний газ в обсязі 28.159,647тис.куб.м.), у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 344.996.225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів. Крім того, за висновками господарського суду Донецької області, позивачем не доведено наявність у відповідача витребуваного газу в натурі станом на дату розгляду справи судом (для застосування ч.1 ст.1213 ЦК України) та не надано належних доказів наявності передбачених законом підстав для застосування до спірних відносин положень ч.1 ст.1214 ЦК України (особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна), що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28.159,647тис.куб.метрів, та у частині стягнення 344.996.225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду винесене за наслідками неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.1212, 1213, ч.1 ст.1214 ЦК України, п.5 глави І розділу І, п.8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодексу ГТС), та з порушенням норм процесуального права, зокрема, ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

В обґрунтування апеляційної скарги позивач звертає увагу суду на сукупність наступних обставин:

- безпідставним та необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що постачальником для Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка» було Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», оскільки жодним постачальником, у т.ч. Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», для названих споживачів у спірних періодах не було подано відповідної номінації та не було підтверджено обсягу природного газу, у зв`язку з чим такий обсяг природного газу є несанкціонованим відбором, який правомірно віднесений на відповідача;

- у разі, якщо споживач газу вважає, що Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» неналежно виконувало чи виконує умови договорів поставки, він не позбавлений права звернутися з відповідним (окремим) позовом до суду, тобто, у разі виникнення суперечок, зокрема, щодо ненадання номінацій, такі суперечки повинні вирішуватися між відповідним споживачем та Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

- у рішеннях судів у справі №910/10225/16 було встановлено, що Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не замовляло до транспортування природний газ для Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка», регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України не потребує встановлення та доведення у справі №905/2248/18;

- помилковим є висновок суду про те, що у позивача були відсутні підстави для віднесення на відповідача обсягу природного газу, відібраного Регіональною філією «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у січні 2016р., оскільки споживачем - Державним підприємством «Донецька залізниця» у січні 2016р. з газорозподільної системи відповідача було відібрано 210,805тис.куб.м природного газу, з яких лише 203,595805тис.куб.м було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Скела Терциум», а отже стосовно решти обсягів природного газу в розмірі 7,210тис.куб.м. у названого споживача постачальник був відсутній і, відповідно, такий обсяг несанкціоновано відібраний з ГРС;

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що у позивача були відсутні підстави відносити на відповідача обсяги природного газу, що складаються із об`ємів втрат, які виникли через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, оскільки неоформлені об`єми втрат, які виникли у зв`язку з невідповідністю норм споживання природного газу для населення, як це було передбачено постановою Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015р., яка діяла на час виникнення таких правовідносин, слід відносити саме на відповідача, з газорозподільної системи якого такі обсяги природного газу були відібрані;

- господарський суд Донецької області безпідставно стверджує, що у позивача відсутні підстави відносити на відповідача обсяги природного газу, які були несанкціоновано відібрані військовими формуваннями (полком Азов) та втрачені під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, оскільки відібрані воєнізованими формуваннями за спірні періоди з газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу є несанкціонованим відбором природного газу, а втрати відповідача, що сталися за спірний період під час його транспортування внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, є відповідними виробничо-технічними втратами відповідача, і, відповідно, такі витрати покладаються на відповідача.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2019р. для розгляду справи №905/2248/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Чернота Л.Ф., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019р. поновлено Акціонерному товариству УКРТРАНСГАЗ пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18; відкрито апеляційне провадження у названій справі; зобов`язано учасників справи у строк до 12.06.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 10.06.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник звертає увагу на сукупність наступних обставин:

- Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не подавало номінації щодо Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" у травні, жовтні, листопаді 2016р. та щодо Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" у жовтні-листопаді 2016р. та лютому 2017р., і, відповідно, не постачало вказаним споживачам природний газ у названі періоди;

- між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Державним підприємством «Донецька залізниця» були відсутні договірні відносини з постачання природного газу у січні 2016р. і, відповідно, природний газ названому споживачу у вказаний період не постачався;

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" акти приймання-передачі природного газу за лютий 2016р. на адресу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не надсилало і, відповідно, природний газ у названому періоді не постачався;

- відсутність у споживача договору постачання природного газу або підтвердженого обсягу природного газу (навіть за наявності укладеного договору поставки природного газу) на відповідний розрахунковий період у силу п.1 розд.ІІ Правил постачання природного газу свідчить про відсутність підстав для поставки природного газу такому споживачу;

- відповідач за відсутності правових підстав здійснив розподіл природного газу в спірні періоди таким споживачам, як Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", Державне підприємство «Донецька залізниця» та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка";

- природний газ, що був розподілений відповідачем у січні лютому 2016р., жовтні-листопаді 2016р. та в лютому 2017р., не був власністю Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України;

- у січні-лютому 2016р., жовтні-листопаді 2016р. та лютому 2017р. третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1,2,3,4 було здійснено несанкціонований відбір природного газу;

- реєстри обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з мереж Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз», не є первинними документами, які підтверджують факт поставки газу.

Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" 10.06.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) надано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), згідно резолютивної частини якого заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. За змістом відзиву третя особа-1 звертає увагу Східного апеляційного господарського суду на сукупність наступних обставин:

- позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття відповідачем природного газу в обсязі 28.159,647тис.куб.м, а також факту розподілу відповідачем саме природного газу позивача;

- протягом травня, жовтня, листопада 2016р., з метою забезпечення послугами з теплопостачання населення, бюджетних та релігійних організацій м.Маріуполя, Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" здійснено споживання природного газу відповідно до укладених на той час договорів постачання природного газу, у межах погоджених об`ємів природного газу, визначених у договорах, проте без підтвердження номінацій з боку гарантованого постачальника Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України;

- дії Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України щодо невидачі номінацій у жовтні-листопаді 2016р. є неправомірними, оскільки суперечать приписам розпорядження Кабінету Міністрів України №742-р від 05.10.2016р.

Одночасно, на адресу Східного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу, який був направлений 10.06.2019р. (згідно накладної, наявної на конверті в якому надійшов документ), тобто, у межах визначеного судом строку. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та наголошує на наступному:

- заявлені позовні вимоги не відповідають положенням ст.ст.1212-1214 ЦК України;

- апелянт помилково ототожнює поняття «дохід» та «компенсація» та некоректно застосовує Кодекс ГРС;

- позивачем не надано доказів на підтвердження приналежності 28.159,647тис.куб.м. природного газу, що є предметом позову, до об`єму природного газу, придбаного у Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

- апелянт помилково відносить 28.159,647тис.куб.м природного газу, що є предметом позову, до придбаних ним об`ємів природного газу для забезпечення балансування, з урахуванням специфіки послуг балансування за Кодексом ГТС;

- доводи позивача щодо набуття відповідачем газу в обсязі 28.159,647тис.куб.м, збільшення за рахунок цього природного газу кількості та вартості належного Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз майна та отримання за рахунок цього природного газу прибутку є необґрунтованими, оскільки саме споживач та/або несанкціонований споживач природного газу є особами, які безпосередньо набувають та використовують природний газ, та, як наслідок, змінюють свій майновий стан, задовольняючи ним власні потреби;

- оскільки питання здійснення послуг балансування не врегульовано положеннями ЦК України, вимоги позивача в порядку ст.ст.1212-1214 ЦК України є безпідставними та некоректними, такими, що заявлені в порушення процедури та положень Кодексу ГТС та Закону України №329-VIII;

- усі витрати природного газу для забезпечення здійснення діяльності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз з розподілу природного газу у спірний період було покрито природним газом, що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаз» та протранспортований апелянтом;

- об`єми природного газу, що є предметом позову та заявлені апелянтом як власні, фактично протранспортовані споживачам самим апелянтом, а споживачі, у свою чергу, сплатили апелянту вартість таких послуг транспортування;

- питання правових підстав відбору третіми особами природного газу з газорозподільної системи жодним чином не стосуються предмету позову;

- апелянтом допущено помилку в розрахунку об`ємів природного газу зі звітів (алокацій) відповідача. Крім того, апелянт необґрунтовано зазначає, що звіти (алокації) є документами, що підтверджують факт набуття відповідачем природного газу.

Інші учасники справи своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 01.07.2019р., згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду сформовано наступний склад колегії: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.07.2019р. призначив справу №905/2248/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) до розгляду на 17.07.2019р.

У судовому засіданні 17.07.2019р. представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції у справі №905/2248/18 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник третьої особи на стороні позивача зауважив на тому, що оскаржуване рішення прийняте при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. Представники третьої особи-1 підтримали позицію представників відповідача.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись ч.2 ст.216 ГПК України, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 31.07.2019р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.07.2019р., у зв`язку із надходженням касаційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. та, як наслідок, необхідністю скерування матеріалів справи до суду касаційної інстанції, зупинено апеляційне провадження у справі №905/2248/18 до закінчення розгляду зазначеної касаційної скарги Верховним Судом та повернення матеріалів справи на адресу суду.

Після повернення на адресу суду апеляційної інстанції матеріалів справи №905/2248/18, ухвалою від 30.09.2019р. поновлено провадження у зазначеній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) та призначення розгляд справи на 28.10.2019р.

У свою чергу, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України також звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18. Згідно резолютивної частини апеляційної скарги третя особа на стороні позивача просить змінити оскаржуване рішення, виключивши з його мотивувальної частини:

- на сторінці 15 за змістом абзацу 5: «Постачальником природного газу для ККП Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та ОКП Донецьктеплокомуненерго (споживачі) є АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, що підтверджується укладеними між ними договорами постачання природного газу №4123/16-ТЕ-6 від 21.12.2015, №4124/16-БО-6 від 15.12.2015, №4769/1617-ТЕ-6/8 від 26.09.2016, №4835/1617-БО-6/8 від 27.10.2016, №4731/1617-ТЕ-6 від 30.09.2016, №4732/1617-РО-6 від 30.09.2016.»;

- на сторінці 16 за змістом абзацу 5: «Враховуючи викладене, відсутній несанкціонований відбір природного газу з ГТС, Оператором якої є позивач, споживачами - ККП Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та ОКП Донецьктеплокомуненерго у травні 2016р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р. та, як наслідок, віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному позивачем обсязі є неправомірним.»;

- на сторінці 17 за змістом абзаців 5, 6: «Відповідно до реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК Нафтогаз України з мереж ПАТ Маріупольгаз в лютому 2016р. в розрізі кінцевих споживачів, обсяг газу згідно алокації ОСББ Колос-Талаківка становить 5,665 тис.куб.м.

При цьому, враховуючи погоджений обсяг природного газу у п.2.1 договору №4486/16-ТЕ-6 від 25.02.2016 на лютий 2016р. положення п.3.5 вказаного договору, твердження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відхиляються судом.».

За твердженнями третьої особи на стороні позивача, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.12, 13 Закону України «Про ринок природного газу», п.1 р.2 Правил постачання природного газу, п.5 гл.І р.І, п.8 гл.3 р.ХІІ, п.4 гл.3 р.ХІІ Кодексу ГТС, п.4 гл.І р.І, гл.5 р.VІ Кодексу газорозподільних систем, п.17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, та норм процесуального права, зокрема, ст.73-75, 77, 237 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, при недоведеності обставин цієї справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. В обґрунтування наявності підстав для зміни рішення суду першої інстанції третя особа на стороні позивача наголошує на сукупності наступних обставин:

- Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не постачало природний газ споживачу - Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" у травні, жовтні, листопаді 2016р. та споживачу - Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" у жовтні - листопаді 2016р., лютому 2017р., оскільки останні мали заборгованість за спожитий у минулі періоди природний газ та не виконали вимоги п.17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі фнкціонування ринку природного газу, та, як наслідок, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не підтверджувало планових обсягів природного газу в спірні періоди;

- Оператор ГРМ (відповідач) за відсутності правових підстав здійснив розподіл Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" та Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" природного газу, що не був власністю Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України;

- єдиним первинним документом, який може підтвердити факт здійснення господарської операції отримання природного газу третіми особами-1, 2 на стороні відповідача від третьої особи на стороні позивача, може бути лише акт приймання-передачі природного газу, який має бути складений та підписаний названими сторонами, однак матеріалами справи підтверджено, що такі акти не підписувалися;

- Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не постачало природний газ споживачу - Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" у лютому 2016р., акт приймання-передачі природного газу у спірному періоді між сторонами не підписувався, а реєстри обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з мереж Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, складені за відсутності представника третьої особи на стороні позивача, у зв`язку з чим не можуть підтверджувати факт поставки газу;

- з системного аналізу норм статей 73, 76, 77 ГПК України, а також зі змісту акту транспортування природного газу, звіту про поділ фактичного обсягу природного газу, акту приймання-передачі природного газу (складеного між відповідачем та оператором ГРМ), а також звіту про відпуск тепла, можна дійти висновку про їх неналежність та недопустимість як доказів постачання природного газу з ресурсу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України;

- питання належного/неналежного виконання Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України умов договорів поставки природного газу не було предметом розгляду у справі №905/2248/18, а отже, у відповідності до приписів ст.237 ГПК України, не могло бути предметом оцінки та дослідження судом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2019р. поновлено Акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пропущений процесуальний строк для подання вищевказаної апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою третьої особи на стороні позивача; зобов`язано учасників справи у строк до 28.10.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання скаржнику; об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ та Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 в одне апеляційне провадження; призначено спільний розгляд апеляційних скарг у справі №905/2248/18 на 28.10.2019р.

28.10.2019р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, за змістом якого відповідач просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники справи своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу третьої особи на стороні позивача не надали.

Через канцелярію суду Акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ надано письмові пояснення щодо вартості безпідставно набутого майна природного газу.

У судовому засіданні 28.10.2019р. представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, вирішення апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України залишив на розсуд суду. Представник третьої особи на стороні позивача підтримав вимоги обох апеляційних скарг з викладених у них мотивів. Представники відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 проти вимог апеляційних скарг заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін. Представники третіх осіб-3, 4, 5 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 28.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, відзиви на них, письмові пояснення, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи на стороні позивача та третіх осіб-1, 2 на стороні відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України; далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ (нині Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ; далі - покупець, оператор газотранспортної системи) укладено договори про закупівлю природного газу №1504000825-ВТВ від 27.04.2015р., №1605001357-ВТВ від 30.05.2016р., №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р., за умовами яких продавець зобов`язується передати у власність покупцеві (згідно договору №1504000825-ВТВ від 27.04.2015р. - у 2015р.; згідно договору №1605001357-ВТВ від 30.05.2016р. - у травні грудні 2016р.; згідно договору №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р. - у січні квітні 2017р.) природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договорів.

За твердженнями позивача, на виконання умов договорів №1504000825-ВТВ від 27.04.2015р., №1605001357-ВТВ від 30.05.2016р., №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р., Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передало у власність Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ у грудні 2015р. - березні 2017р. природний газ на підставі актів приймання-передачі природного газу в загальному обсязі 4.294.031,801тис.куб.м. Крім того, за твердженнями останнього, встановлено випадки безпідставного набуття Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз природного газу Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ у загальному обсязі 28.159,647тис.куб.м, а саме: несанкціонований відбір полком Азов; неоформлені обсяги втрат через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; неоформлені обсяги, що виникли внаслідок аварій на газопроводі під час дії АТО; несанкціонований відбір Державним підприємством Донецька залізниця; несанкціонований відбір Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Колос-Талаківка; несанкціонований відбір озброєними формуваннями; несанкціонований відбір Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа; несанкціонований відбір Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго".

До матеріалів справи на підтвердження обсягів небалансів позивачем долучено відповідні довідки Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за грудень 2015р.-березень 2017р.

На переконання Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, оскільки між позивачем та відповідачем не існує будь-якої підстави, передбаченої законом, адміністративним актом, правочином або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України, тощо, набуття відповідачем 28159,647тис.куб.м. природного газу є безпідставним, у зв`язку з чим відповідний обсяг газу підлягає поверненню на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Разом з тим, як доречно зауважено господарським судом Донецької області, -обсяг природного газу за травень 2016р. у розмірі 4,534тис.куб.м. не досліджується, оскільки такий обсяг газу не включено позивачем до заявленого обсягу природного газу в розмірі 28.159,647тис.куб.м., і, відповідно, не є предметом спору у розглядуваній справі. До того ж, при складанні обсягів природного газу, які на переконання позивача є безпідставно набутими, останнім допущено помилку, у зв`язку з чим загальний обсяг природного газу складає 23.189,622тис.куб.м.

Одночасно до матеріалів справи долучено договори:

- на розподіл природного газу: №431 від 31.12.2015р. (укладено на період з 01.01.2016р. до 30.11.2016р.); №431 від 07.12.2016р. (укладено на період з 01.12.2016р. до 31.12.2016р.); №431 від 30.12.2016р. (укладено на період з 01.01.2017р. до 31.03.2017р.), укладені між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа (замовник). За умовами названих договорів (п.1.1), оператор ГРМ зобов`язується надати замовнику послугу з розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Договірні (планові) обсяги розподілу природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку 3 до договору (п.3.1). Згідно з п.3.2.1 підставами для розподілу природного газу ГРМ є підтверджені в установленому порядку оператором газотранспортної системи України (Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ) місячні обсяги постачання природного газу, виділені для замовника (підтверджені обсяги). Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договорів оператор ГРМ розподіляє природний газ у загальному потоці від пунктів приймання-передачі газу в ГРМ до пунктів призначення в місячних обсягах, підтверджених Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ. Місячний обсяг розподілу природного газу ГРМ до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу;

- типові договори розподілу природного газу: №2090 від 30.12.2015р., укладений між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (споживач) на період з 01.01.2016р. до 31.12.2017р.; №67 від 30.12.2015р., укладений між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Регіональною філією Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (споживач) на період з 01.01.2016р. до 31.12.2017р.; №1357 від 30.12.2015р., укладений між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Колос-Талаківка (споживач) на період з 01.01.2016р. до 31.12.2017р.; №2140 від 29.06.2017р., укладений між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживач) на період з 01.05.2017р. до 31.12.2017р. За умовами названих договорів, оператор ГРМ зобов`язується надати замовнику послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1). Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законом порядку оператором ГТС, а до відома споживача його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п.3.1). Відповідно до п.3.3 споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.3.3 типових договорів розподілу природного газу).

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Беручи до уваги правову природу спірних правовідносин, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2493 від 30.09.2015р., та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2494 від 30.09.2015р., які набрали чинності 27.11.2015р. (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п.1 гл.2 р.ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.10 гл.3 р.XII Кодексу ГТС у редакції, чинній на час дії спірних правовідносин, у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи.

За умовами п.1, п.2 розділу XIIІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.п.1-3 гл.1 р.XIV Кодексу ГТС).

Згідно з п.7 гл.3 р.XIV Кодексу ГТС місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок, зокрема, таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

До матеріалів справи долучено складені позивачем в односторонньому порядку акти надання послуг балансування обсягів природного газу (від 31.12.2015р., від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 31.05.2016р., від 30.06.2016р., від 31.07.2016р., від 31.08.2016р., від 30.09.2016р., від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 28.12.2016р., від 31.12.2016р., від 29.05.2017р.), які містять посиланням на договір №1512000710 від 17.12.2015р.

Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.2016р. у справі №905/2017/16 (за позовом Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз про стягнення 15.561.027,64грн. заборгованості за надані Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ в грудні 2015р. квітні 2016р. послуги з балансування обсягів природного газу), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р., встановлено наступні обставини: доказів укладення договору №1512000710 від 17.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз суду не надано; Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз здійснює закупівлю природного газу тільки для своїх виробничо технологічних витрат та нормованих втрат, що підтверджується договором поставки природного газу №6 від 03.01.2014р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю Маргаз, а отже замовляє у Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ послугу транспортування виключно природного газу, який призначений для виробничо технологічних витрат та нормованих втрат Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз. Зазначені обставини в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

За приписами п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно з розділом 2 Правил постачання природного газу (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015р.) підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього; споживач має право на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч твердженням апелянта третьої особи на стороні позивача, постачальником природного газу для Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (споживачі) є Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, про що свідчать укладені між ними договори постачання природного газу:

- №4123/16-ТЕ-6 від 21.12.2015р. (відповідно до п.2.1 (у редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2016р.) Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передає Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа, зокрема, у травні 2016р. газ обсягом 2876,3тис.куб.м.);

- №4769/1617-ТЕ-6/8 від 26.09.2016р. (за змістом п.2.1 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передає Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго", зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 10тис.куб.м., у листопаді 2016р. 22тис.куб.м., у лютому 2017р. 29тис.куб.м.);

- №4835/1617-БО-6/8 від 27.10.2016р. (відповідно до п.2.1 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передає Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго", зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 30тис.куб.м., у листопаді 2016р. 85тис.куб.м., у лютому 2017р. 111тис.куб.м.;

- №4731/1617-ТЕ-6 від 30.09.2016р. (згідно п.2.1 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передає Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа, зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 10106,0тис.куб.м., у листопаді 2016р. 20026,4тис.куб.м.);

- №4732/1617-РО-6 від 30.09.2016р. (відповідно до п.2.1 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передає Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа, зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 6,4тис.куб.м., у листопаді 2016р. 11,9тис.куб.м.).

За змістом листів №26-4110/1.2-16 від 15.06.2016р., №26-8317/1.2-16 від 21.11.2016р., №26-8340/1.2-16 від 22.11.2016р., №26-8941/1.2-16 від 14.12.2016р., №26-8992/1.2-16 від 15.12.2016р., №26-2726/1.2-17 від 16.03.2017р. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України повідомило Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", що останніми не дотримано умов, зазначених у Положенні "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", номінації обсягів газу на травень 2016р., жовтень 2016р., листопад 2016р., лютий 2017р. не підтверджувались, Компанія не має підстав для документального оформлення обсягів природного газу, використаних у травні 2016р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р.

У свою чергу, як вірно дійшов висновку господарський суд Донецької області, у контексті приписів Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. №758 (далі - Положення), розпорядження Кабінету Міністрів України №1064-р від 07.10.2015р. Деякі питання опалювального сезону 2015/16 року, розпорядження Кабінету Міністрів України №742-р від 05.10.2016р. "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017", Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було зобов`язане видати номінації Комунальному комерційну підприємству Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго", відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов`язком Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, а не правом. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018р. у справі №904/5621/17, від 21.03.2018р. у справі №911/656/17, від 14.05.2018р. у справі №926/680/17, від 12.03.2019р. у справі №917/325/18, від 05.03.2019р. у справі №923/351/18.

Отже, обґрунтованим та таким, що базується на нормах чинного законодавства та матеріалах справи, є висновок місцевого господарського суду про те, що відсутній несанкціонований відбір природного газу з ГТС, оператором якої є Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ, споживачами - Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" у травні 2016р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р. та, як наслідок, про неправомірність віднесення на Оператора ГРМ - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз негативного небалансу у вказаному позивачем обсязі.

Разом з тим, за умовами укладеного між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" (споживач) договору постачання природного газу №4486/16-ТЕ-6 від 25.02.2016р., постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016р. природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах договору (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 постачальник передає споживачу з 01.02.2016р. по 31.03.2016р. (включно) газ обсягом до 2,300тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): лютий 1,300, березень 1,000.

Згідно з п.2.1.2, п.2.1.3 обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/-5% від підтвердженого постачальником планового обсягу газу без узгодження сторін.

Постачальник передає споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ). Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п.3.1 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до п.3.5 договору, у випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем акту приймання-передачі природного газу, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

Враховуючи пояснення Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про неотримання від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" актів приймання-передачі природного газу за лютий 2016р. , беручи до уваги реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з Національною акціонерною компанією Нафтогаз України з мереж Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз в лютому 2016р. в розрізі кінцевих споживачів, згідно даних якого обсяг газу згідно алокації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" становить 5,665тис.куб.м., з огляду на погоджений у п.2.1 договору №4486/16-ТЕ-6 від 25.02.2016р. обсяг природного газу на лютий 2016р. та положення п.3.5 названого договору, безпідставними є посиалння третьої особи на стороні позивача на непоставку Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" природного газу у лютому 2016р.

Вище вже зазначалося, що між Публічним акціонерним товариством Маріупольгаз (оператор ГРМ) та Регіональною філією Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (споживач) 30.12.2015р. укладено типовий договір розподілу природного газу №67, за умовами п.2.4 (у редакції додаткової угоди №1 до договору) якого оператор ГРМ надає послуги з розподілу природного газу ГРМ споживачеві, зокрема, у січні 2016р. в обсязі 210,805тис.куб.м.

На виконання умов договору між сторонами підписано акт наданих послуг з розподілу природного газу ГРМ б/н від 31.01.2016р. в обсязі 210,805тис.куб.м.

Листом №047/1 від 02.02.2016р., направленим Товариством з обмеженою відповідальністю Скела Терциум на адресу Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз, повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Скела Терциум гарантувало фактичне закриття обсягів природного газу для Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця у січні 2016р. та безперебійне постачання природного газу у тих обсягах, які будуть необхідні підприємству на будь-якому етапі співпраці.

Крім того, листом №039/1 від 11.02.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Скела Терциум повідомило директора ЦДД, що обсяги природного газу, які були використані згідно приладів обліку підрозділами Державного підприємства Донецька залізниця у січні 2016р. по договорах з Товариством з обмеженою відповідальністю Скела Терциум складають 203,595тис.куб.м.

Однак, як доречно зауважено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази споживання Державним підприємством Донецька залізниця природного газу в обсязі 203,595тис.куб.м., зокрема, договір на постачання природного газу, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю Скела Терциум з Державним підприємством Донецька залізниця, та відповідний акт прийняття-передачі природного газу у січні 2016р. до договору, у зв`язку з чим віднесення на Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз негативного небалансу в обсязі 7,210тис.куб.м. є неправомірним.

За твердженнями позивача, встановлено випадки безпідставного набуття Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз природного газу Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, зокрема, неоформлені обсяги втрат через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Як вбачається з матеріалів справи, у першій половині 2015р. Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз, як оператор ГРМ, при визначенні обсягів природного газу по споживачам, у яких відсутні газові лічильники, застосовувало Норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014р. Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування).

06.05.2015р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015р. Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996р. та зменшено майже в два рази норми споживання природного газу населенням по відношенню до норм споживання, що були визначені постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996р.

У свою чергу, названа постанова Кабінету Міністрів України визнана незаконною та нечинною постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2015р. у справі №826/16447/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016р.

Спожиті населенням обсяги природного газу за період грудень 2015р.-січень 2016р. віднесені Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз до неоформлених об`ємів втрат, які виникли у зв`язку з невідповідністю норм споживання природного газу для населення.

Разом з тим, постанову Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015р. визнано такою, що втратила чинність, постановою Кабінету Міністрів України №204 від 23.03.2016р. Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України.

Крім того, згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №203 від 23.03.2016р. (у редакції від 23.03.2016р.) перерахунок вартості природного газу, спожитого населенням у період застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №237, здійснюється в порядку, затвердженому Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Однак, відповідний порядок Міністерством енергетики та вугільної промисловості затверджений не був.

27.04.2016р. постановою Кабінету Міністрів України №316 змінено п.2 постанови №203 та викладено у такій редакції: Установити, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Отже, питання щодо механізму перерахунку об`ємів природного газу та покриття вартості спожитих населенням об`ємів природного газу, які не були оформлені в період дії постанови Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015р., на законодавчому рівні залишилось неврегульованим, що, у свою чергу, виключає наявність підстав для віднесення на відповідача обсягу природного газу, який складається із об`ємів втрат, що виникли через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Розглядаючи правомірність позовних вимог у частині покладення на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз обсягу природного газу, який використаний внаслідок несанкціонованого відбору природного газу військовими формуваннями (полком Азов) та який є наслідком втрат під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, судова колегія враховує наступне.

Проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. є загальновідомим фактом, який не підлягає доведенню у межах розгляду справи. Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз у грудні 2015р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р. здійснювало діяльність з розподілу природного газу на території проведення антитерористичної операції. При обстрілах вказаної території влучанням снарядів військової техніки були пошкоджені газопроводи, що призвело до втрат природного газу.

Крім того, згідно пояснень відповідача, з 2014р. на об`єктах, що розташовані в с.Урзуф по вул.Набережній, 64-А, 60-Б, 70-А, 91, 92 розташовувалося воєнізоване формування полку Азов, яке здійснювало несанкціонований відбір природного газу.

З зазначеного питання у матеріалах справи міститься листування. Так, листом №08-2284 від 12.11.2015р. Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз повідомило Національну акціонерну компанію Нафтогаз України, що обсяг природного газу, який зазначено у звітності Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз як нерозподілений, виник у зв`язку з тим, що на території с.Урзуф Першотравневого району в приміщеннях, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Рятувальник, розташовано полк Азов; на даний час договорів на постачання природного газу не укладено, прийняти заходи по відключенню даних будівель від газопостачання не уявляється можливим.

Листами №08-149 від 25.01.2016р., №08-255 від 10.02.2016р., №03-167 від 26.01.2017р. на адреси керівника штаба територіальної оборони сектору М, голови Донецької обласної державної адміністрації, першого заступника Міністра внутрішніх справ України, заступника командувача Національної гвардії України по роботі з особовим складом Публічним акціонерним товариством Маріупольгаз повідомлено, що станом на 01.01.2016р. несанкціоноване споживання природного газу полком Азов склало близько 121тис.куб.м. на суму більш ніж 930тис.грн.; просило сприяти у вирішенні питання щодо укладання договору на постачання природного газу полком Азов та проведення оплати за використаний полком Азов природний газ або припинення газоспоживання; вказано, що Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз не має доступу до вказаних об`єктів, оскільки територія охороняється озброєними людьми.

Крім того, Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз листом №08-381 від 26.02.2016р. на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, просило повідомити щодо подальших дій Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз та щодо вирішення питання по оплаті обсягів газу, спожитого озброєним формуванням, можливості врахування в тарифі на розподіл природного газу ПАТ Маріупольгаз (компенсацію коштів на їх оплату або іншим шляхом).

02.09.2016р. Публічним акціонерним товариством Маріупольгаз направлено т.в.о. заступника командира частини з тилу Національної гвардії України Федосову О.Ю. повідомлення №190 про припинення газопостачання за об`єктами, що розташовані за адресами: с.Урзуф, вул.Набережна, 64-А, 60-Б, 70-А, 92. Листом Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз №08-1975 від 15.09.2016р. т.в.о. заступника командира частини з тилу Національної гвардії України Федосова О.Ю. повідомлено, що по прибуттю на місце розташування вищевказаних об`єктів представники Публічного акціонерного товариства Маріупольгаз не були допущені для виконання робіт по відключенню від газопостачання, про що складено відповідні акти.

До того ж, як зазначалось вище, 29.06.2017р. між Публічним акціонерним товариством Маріупольгаз та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України укладено типовий договір розподілу природного газу №2140, який розповсюджує свою дію на правовідносини, що склались між сторонами з 01.05.2017р.

За приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи ліцензії НКРЕКП серії АЕ №295547 від 15.04.2015р., Публічне акціонерне товариство Маріупольгаз проваджує діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ. Строк дії ліцензії з 22.03.2015р. по 21.03.2020р.

Згідно з п.2 ст.16 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу (чинному на момент видачі ліцензії) газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок природного газу також встановлено, що з 01.10.2015р. до 01.01.2016р. до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність із розподілу природного газу, застосовується такий режим: суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність із розподілу природного газу, забороняється провадити діяльність з видобутку, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

Згідно з роз`ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №11143/15.2/7-18 від 27.11.2018р., яке отримано в межах справи господарського суду Житомирської області №906/408/18, оператор ГРМ є оператором суміжної системи, тому з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, тощо, оператор ГРМ укладає договір на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та ВТВ природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.

У взаємовідносинах з оператором ГТС оператор ГРМ розглядається як оператор суміжної системи, який закуповує природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та ВТВ природного газу в газорозподільній системі на підставі договору купівлі-продажу. Водночас, у розумінні ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор ГРМ під час використання природного газу на ВТВ не є споживачем, а отже норми щодо здійснення несанкціонованого відбору природного газу споживачем не можуть застосовуватись до нього.

За таких обставин, господарський суд Донецької області дійшов правомірного висновку про те, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, всупереч твердженням Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, не набуто у власність та не збережено природний газ у обсязі 28.159,647тис.куб.м., що, у свою чергу, свідчить про недоведеність останнім умов, що є правовою підставою для застосування ст.1212 ЦК України, і, як наслідок, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 344.996.225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 28.159,647тис.куб.м.

За приписами ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У свою чергу, Акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ не доведено належними та допустимими доказами в розумінні процесуального законодавства наявності у Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз витребуваного газу в натурі, що в контексті приписів ч.1 ст.1213 ЦК України є обов`язковою умовою для застосування такого способу захисту як повернення безпідставно набутого майна в натурі.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що Акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ заявлено позов, зокрема, про зобов`язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28.159,647тис.куб.м, та про стягнення 344.996.225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 28159,647тис.куб.м. У свою чергу, у контексті наведених приписів ст.ст.1212, 1213 ЦК України відшкодування вартості безпідставно набутого майна є альтернативою поверненню в натурі безпідставно набутого майна, яка застосовується у разі неможливості такого повернення.

Згідно з ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Разом з тим, як вірно зазначено господарським судом Донецької області, належних доказів наявності передбачених законом підстав для застосування ст.1214 ЦК України до спірних відносин Акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ не надано.

Таким чином, доводи апеляційних скарг зводяться безпосередньо до переоцінки фактичних даних, які вже були вірно оцінені судом першої інстанції, а також є такими, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, не відповідають матеріалам справи, суперечать чинному законодавству та, відповідно, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Донецької області рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, які (доводи і вимоги апеляційних скарг) у даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ та Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України підлягають залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржників витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2019р. (повний текст складено та підписано 19.04.2019р.) у справі №905/2248/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 28.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя А.М. Білецька

Суддя Л.Ф. Чернота