Рішення

від 08.10.2019 по справі 911/1232/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2019Справа №911/1232/19

За позовомПриватного підприємства "Теплосмарт" до Приватного підприємства "ТЕК ГРУП ПЛЮС" простягнення 131 799,96 грн., Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 131 799,96 грн. за поставлений товар.

Ухвалою суду від 11.06.2019 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення цієї ухвали.

02.08.2019 (відповідно до конверту, в якому надійшло клопотання) позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки у спрощений спосіб останньому було поставлено товар, який в порушення взятих на себе зобов`язань відповідачем не був оплачений, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 131 799,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1232/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом), встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву позивачу.

Судом встановлено, що сторони належним чином повідомлялися про здійснення розгляду справи.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.08.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-А, офіс 1.

Станом на час прийняття рішення у справі, відповідно до витягу з реєстру відстеження Укрпошта , відправлення суду (ухвала про відкриття провадження у справі) знаходиться у точці видачі/доставки відповідачу.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

04.10.2019 позивачем через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК ГРУП ПЛЮС" (надалі - Покупець) було замовлено поставку товару теплолічильникі у Приватного підприємства Теплосмарт за наступними замовленнями:

29 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК ГРУП ПЛЮС (далі - ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС ) замовило у Приватного підприємства Теплосмарт 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 39 500,00 грн., про що свідчить замовлення покупця №252;

29 вересня 2016 року ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС замовило у ПП Теплосмарт ще 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 38000,00 грн. про що свідчить замовлення покупця №253;

29 вересня 2016 року ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС замовило у ПП Теплосмарт ще 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 38000,00 грн. про що свідчить замовлення покупця №254;

05 жовтня 2016 року ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС замовило у ПП Теплосмарт ще 6 теплолічильників Zelsius, комплекти для лічильника в кількості 6 штук, перехідники під термодатчик в кількості 6 штук на загальну суму 22800,00 грн., про що свідчить замовлення покупця №263;

11 жовтня 2016 року ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС замовило у ПП Теплосмарт 15 теплолічильників Zelsius, комплекти для лічильника в кількості 15 штук, перехідники під термодатчик в кількості 15 штук на загальну суму 60 000,00 грн. про що свідчить замовлення покупця №269.

Як встановлено судом, 30 вересня 2016 року згідно з видатковою накладною №223, підписаною сторонами з проставлянням печаток, Приватним підприємством Теплосмарт було відпущено ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 39 500,00 грн.

Цього ж дня згідно, з видатковою накладною №224 від 30 вересня 2016р., підписаною сторонами з проставлянням печаток, Приватним підприємством Теплосмарт було відпущено ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 38 000,00 грн.

Цього ж дня згідно з видатковою накладною №225 від 30 вересня 2016р., підписаною сторонами з проставлянням печаток, Приватним підприємством Теплосмарт було відпущено ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС 10 теплолічильників Zelsius на загальну суму 38000,00 грн.

05 жовтня 2016 року згідно з видатковою накладною №242, підписаною сторонами з представленням печаток, приватним підприємством Теплосмарт було відпущено ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС ще 6 теплолічильників Zelsius, комплекти для лічильника в кількості 6 штук, перехідники під термодатчик в кількості 6 штук на загальну суму 22800,00 грн.

11 жовтня 2016 року згідно з видатковою накладною №248, підписаною сторонами з представленням печаток, приватним підприємством Теплосмарт було відпущено ТОВ ТЕК ГРУП ПЛЮС 15 теплолічильників Zelsius, комплекти для лічильника в кількості 15 штук, перехідники під термодатчик в кількості 15 штук на загальну суму 60000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару, на загальну суму 198 300,00 грн. підтверджується вищезазначеними накладними, які підписані повноважними представниками позивача, відповідача та скріплені печатками господарюючих суб`єктів підприємницької діяльності. Вказаний поставлений товар частково був оплачений відповідачем на суму 66 500,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів (поставки товарів відповідачу) та підписання між ними видаткової накладної, що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Відповідно до п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Суд визнає як належні та допустимі докази на підтвердження факту поставки товару видаткові накладні: №223 від 30.09.2016, №224 від 30.09.2016р., №225 від 30.09.2016, №242 від 05.10.2016, №248 від 11.10.2016, підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками сторін.

Вищевказані накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представника позивача, а також підписи представника відповідача, скріплені печатками позивача та відповідача.

Так, оскільки Позивач поставив товар, а Відповідач отримав товар згідно з вищевказаними накладними, то у Відповідача виник обов`язок щодо його оплати, не пізніше наступного дня з дня отримання товару, тобто 01.10.2016, 06.10.2016, 12.10.2016.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.03.2019, позивачем згідно з ст.530 ЦКУ направлена вимога вих. №26-03/2019 від 18.03.2019 Відповідачу щодо сплати грошових коштів за поставлений Товар в сумі 131 799,96 грн., про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості не сплачена, зворотного суду не доведено, а матеріали справи не містять.

Отже, строк виконання обов`язку Відповідачем щодо оплати поставленого товару є таким, що настав.

Проте, відповідачем своє зобов`язання з оплати не виконано, станом на час розгляду за відповідачем рахується борг у розмірі 131 799,96 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен сплатити позивачу 131 799,96 грн., а позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, ст.ст.238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Теплосмарт" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЕК ГРУП ПЛЮС" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-А, офіс 1, ідентифікаційний код 39878985) на користь Приватного підприємства "Теплосмарт" (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 61, ідентифікаційний код 39225356) 131 799 (сто тридцять одну тисячу сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп. основного боргу, 1 977 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.10.2019

Суддя І.І. Борисенко