Рішення

від 05.11.2019 по справі 918/440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/440/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши клопотання ТзОВ "Телерідокомпанія Рівне 1" про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат пов`язаних з розглядом справи та прийняття додаткового рішення про вирішення питання про включення до складу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу

та заяву ПП "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" про приєднання до матеріалів справи доказів, які підтверджують розмір судових витрат та ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1"

до відповідача: Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ"

про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" 115 260 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 921 грн. 00 коп. судового збору

У своєму позові позивачем зазначено, що орієнований розмір судових витрат позивача складається з судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Розрахунок витрат буде наданий позивачем до суду.

Судом встановлено, що у рішенні суду від 24 жовтня 2019 року не вирішено питання про розподіл понесених сторонами судових витрат (крім судового збору).

30 жовтня 2019 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем судових витрат, та про винесення додаткового рішення, яким вирішити питання про включення до складу судових витрат позивача, витрати на професійну правничу допомогу.

30 жовтня 2019 року від відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів, які підтверджують розмір судових витрат та ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Приписами ст. 126 ГПК України унормовано, зокрема, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стосовно витрат позивача, пов`язаних із наданням правової допомоги, то останні ґрунтуються на договорі про надання професійної правничої допомоги від 16 липня 2019 року, укладеного між позивачем та адвокатом Калініченко Наталією Анатоліївною, рахунку №25/10 від 25 жовтня 2019 року, акті приймання - передачі наданих послуг від 25 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року, платіжному доручення №206 від 29 жовтня 2019 року на суму 8 000,00 грн., звіті про виконану роботу від 25 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року.

Стосовно витрат відповідача, пов`язаних із наданням правової допомоги, то останні ґрунтуються на договорі про надання правової допомоги від 04 липня 2019 року укладеному між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Волошин і партнери", рахунку №16 від 15 липня 2019 року, платіжному дорученні №167 від 16 липня 2019 року на суму 10 000,00 грн., акті надання професійної правничої допомоги від 25 жовтня 2019 року згідно договору №60 від 04 липня 2019 року, детальному описі послуг, договорі з проведення експертизи, рахунку - фактури №176 від 04 жовтня 2019 року, платіжному доручення №275 від 08 жовтня 2019 року, актів здачі-приймання висновку експерта, акті приймання-передачі наданих послуг.

Суд, оцінивши докази, надані у підтвердження судових витрат, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст.ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у сумі 8 000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути задоволені у повному обсязі.

У ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, відтак витрати позивача, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн., покладаються на відповідача.

Відповідно, витрати відповідача покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" (33013, м. Рівне, вул. Міцкевича 11, код ЄДРПОУ 33910609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького 19, офіс 701, код ЄДРПОУ 22573340) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького 19, офіс 701, код ЄДРПОУ 22573340).

Відповідач: Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" (33013, м. Рівне, вул. Міцкевича 11, код ЄДРПОУ 33910609).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене 05 листопада 2019 року.

Суддя Качур А.М.