Рішення

від 24.10.2019 по справі 810/803/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 року м. Київ № 810/803/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Москаленко О.В.,

від відповідача - Стаднюк В.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Еталон ТС

до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у

Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП Еталон ТС (далі по тексту - позивач, ПП Еталон ТС ) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ у Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 № 0000742300 та №0000752300, від 20.11.2013 № 000201230 та № 0002002300.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Еталон ТС з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із контрагентами, за результатами якої складено Акт № 89/22-01/36264083 від 23.08.2013 та прийнято податкові повідомлення рішення № 0000742300 від 09.09.2013, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 225591,00 грн.; № 0000752300 від 09.09.2013, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 203766,00 грн.

Позивач вказав, що рішенням від 15.11.2013 № 1370/10-36-10-01-206/758 про результати розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Київській області скаргу позивача задоволено частково, скасоване податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 за № 0000742300 в частині застосованих 25 019,00 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 за № 0000752300 в частині застосованих 5266,00 грн. штрафних санкцій.

Крім того, позивач зауважив, що за результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято нові податкові повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов`язання: № 0002012300 від 20.11.2013, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 200571,50 грн.; № 0002002300 від 20.11.2013, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 198500,00 грн.

Позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в періоді, що перевірявся, ґрунтуються на тому, що ПП Еталон ТС шляхом використання підприємств з ознаками фіктивності ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг , ТОВ Вальтравен , ТОВ ВД Престиж Альянс , ТОВ Смолінменеджмент Ессе , ТОВ Валдвід здійснювало мінімізацію своїх податкових зобов`язань.

Додатково позивач вказав, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, суми доходів від операцій відображались позивачем в податковому та бухгалтерському обліку згідно діючого законодавства, жодних мотивів відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені відповідачем в основу оскаржуваних рішень.

Позивач вважає, що відповідач діяв всупереч принципам податкового законодавства, без урахуванням всіх обставин, відтак висновки щодо порушення ПП Еталон ТС порядку сплати податків є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправні.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.08.2013 № 0000742300 та № 0000752300, від 20.11.2013 №000201230 та №0002002300. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Еталон ТС (ідентифікаційний код 36264083) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 адміністративну справу № 810/803/14-а прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Крім того, суд запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на заперечення щодо адміністративного позову ПП Еталон ТС від 27.02.2014 вх. № 3186/14 (том ІV, а.с.81-88), відповідно до змісту просив відмовити у задоволенні позову з огляду на викладене.

Так, відповідач зазначив, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України та у зв`язку з надходженням Постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києві капітана податкової міліції Баранова М.М. від 29.07.2013, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Еталон ТС (код ЄДРПОУ 36264083) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг , ТОВ МСК Фьюжен Голден Престиж , ТОВ Смолінменеджмент Ессе , ТОВ Лоджистік Юксей , ТОВ Валдвід , ТОВ Вальтравен , ТОВ ВД Престиж Альянс за весь період діяльності. У зв`язку з проведенням досудового розслідування та наявністю протоколів допиту директорів контрагентів позивача, податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг , ТОВ МСК Фьюжен Голден Престиж , ТОВ Смолінменеджмент Ессе , ТОВ Лоджистік Юксей , ТОВ Валдівуд , ТОВ Вальтравен , ТОВ ВД Престиж Альянс мають ознаки нереальності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

За результатами перевірки складено Акт від 23 серпня 2013 року № 89/22-01/36264083, на підставі якого прийнято податкові повідомлення рішення від 09.09.2013 № 0000742300 та № 0000752300. У подальшому ДПІ на підставі рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 15.11.2013 № 1370/10/10-36-10-01-206/758 прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 № 0002012300 та № 0002002300.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 суд визначив, що належним відповідачем у справі є Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 суд витребував від Дарницького районного суду м. Києва належним чином засвідчену копію вироку Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 у справі № 753/16449/13-к (провадження № 1-кп/753/11/16) з відміткою про дату набрання вказаним вироком законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 суд витребував від Київського апеляційного суду відомості, чи здійснено апеляційний перегляд за апеляційною скаргою прокурора Піяк К.Л. виправдувального вироку Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2016 у справі № 753/16449/13-к/2077/2017.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті позовних вимог.

У судове засідання, призначене у справі на 24.10.2019 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позову не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПП Еталон ТС .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП Еталон ТС зареєстроване як юридична особа 11.03.2009, ідентифікаційний код 36264083, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Еталон ТС з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг , ТОВ МСК Фьюжен Голден Престиж , ТОВ Смолінменеджмент Ессе , ТОВ Лоджистік Юксей , ТОВ Валдвід , ТОВ Вальтравен , ТОВ ВД Престиж Альянс за весь період діяльності.

За наслідками перевірки складено Акт від 23.08.2013 № 89/22-01/36264083, згідно висновків якого встановлено порушення підприємством пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.4, пп. 200.6, пп. 201.10 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 163 013,00 грн. та порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст.138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 180 473,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 №0000742300 та № 0000752300.

Позивач, не погодившись з даними рішеннями, оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Київській області.

Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 15.11.2013 № 1370/10/10-36-10-01-206/758 скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 №0000742300 в частині застосованих 25 019,50 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0000752300 в частині застосованих 5 266,00 грн. штрафних санкцій, а скаргу задоволено частково.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області на підставі рішення ГУ Міндоходів у Київської області від 15.11.2013 № 1370/10/10-36-10-01-206/758 прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 № 0002012300, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 200571,50 грн., з яких за основним платежем донараховано 180 473,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20098,50 грн.; № 0002002300 від 20.11.2013, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 198500,00 грн., з яких: за основним платежем донараховано 163013,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35 487,00 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.01.2014 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено судом, до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області надійшла постанова слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М. від 29.07.2013, винесена у зв`язку з проведенням досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320121100200000007 від 26.11.2012 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України про призначення перевірки ПП Еталон ТС з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг ТОВ МСК Фьюжен Голден Престиж , ТОВ Смолінменеджмент Ессе , ТОВ Лоджистік Юксей , ТОВ Валдвід , ТОВ Вальтравен , ТОВ ВД Престиж Альянс за весь період діяльності.

Начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято рішення, оформлене наказом № 108 від 12.08.2013 Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Еталон ТС , код ЄДРПОУ 36264083 .

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 78.4., 78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для прийняття наказу № 108 від 12.08.2013 Про проведення документальної позапланової перевірки ПП Еталон ТС є постанова від 29.07.2013 слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М. про призначення перевірки економічно-господарчої діяльності даного підприємства.

Зі змісту Акта перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на обставинах, встановлених в ході розслідування вказаної кримінальної справи.

Так, на думку податкового органу контрагенти позивача мають ознаки фіктивності у зв`язку з тим, що під час досудового слідства встановлено, що на території м. Києва, період 2011-2012 років діяла група осіб, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які шляхом використання ряду фіктивних підприємств надають послуги живому сектору економіки по мінімізації податкових зобов`язань та обготівкування грошових коштів.

Допитаний в рамках кримінального провадження в якості свідка ОСОБА_3 (значився засновником та директором ТОВ Вельтравен ) показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ Вельтравен він не має ніякого відношення, зареєстрував вказане підприємство на прохання ОСОБА_1 , ніяких документів фінансово-господарської діяльності вказаного товариства не підписував.

Також допитаний в якості свідка ОСОБА_5 (значився засновником та директором ТОВ Смолінменджемент-Ессе ) показав, що до документів фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства він не має відношення, зареєстрував вказане підприємство на прохання ОСОБА_6

Надалі, з посиланням на проведене досудове слідство податковий орган дійшов висновку, що одним з користувачів конвертаційного центру було підприємство ПП Еталон ТС , яке шляхом використання підприємств з ознаками фіктивності, а саме - ТОВ Вельтравен , ТОВ Смолінменджемент-Ессе і ТОВ ВД Престиж Альянс отримувало податкову вигоду.

З викладеного слідує, що в Акті перевірки доводи податкового органу на підтвердження висновків про порушення позивачем вимог законодавства зводяться до констатації факту проведення досудового розслідування та наявності протоколів допиту директорів контрагентів позивача.

Водночас, такі висновки податкового органу є необґрунтованими, виходячи з наступного.

ПП Еталон ТС мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Нікос Інтернетконсалтінг у період з 13.03.2009 по 31.07.2013, з ТОВ Вельтравен у період з 13.09.2009 по 31.07.2013, з ТОВ ВД Престиж Альянс у період з 13.03.2009 по 31.07.2013, з ТОВ Смолінменджемент-Ессе у період з 13.03.2009 по 31.07.2013 та з ТОВ Валдівуд у період з 13.03.2009 по 31.07.2013.

В ході перевірки позивача податковим органом не заперечувалось дотримання підприємством вимог законодавства при оформленні бухгалтерських документів, що встановлюють факт здійснення господарських операцій, за наслідками яких ним задекларовано суми податкового кредиту з податку на додану вартість, повна оплата вартості отриманих товарів та послуг та належне відображення їх у бухгалтерському і податковому обліку позивача, його податковій звітності.

Так, зокрема присутній у судовому засіданні представник відповідача підтвердив ту обставину, що дефекту первинних документів наданих ПП Еталон ТС на перевірку податковим органом встановлено не було.

Суд звертає увагу, що Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платників податку на додану вартість контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкової звітності.

Зі змісту акту перевірки слідує, що до перевірки позивачем надавались належним чином засвідчені копії усіх відповідних первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з вказаними підприємствами.

При цьому суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що господарські операції позивача підтверджені належними первинними документами, які були надані податковому органу під час проведення перевірки.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі ВАСУ від 13.11.2012 по справі №К/9991/13332/12 в якій зазначено про те, що визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо свідчень керівників контрагентів позивача, на які посилається податковий орган в Акті перевірки, суд зазначає, що за відсутності відповідних висновків експертиз, проведених, зокрема, за ініціативою податкового органу в порядку ст. 84 ПК України щодо можливої підробки їх підписів на первинних та установчих документах, податкових накладних, які, виходячи з підстав прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, повинні бути на час перевірки, самі по собі викладені в Акті перевірки відомості не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, не здійснення позивачем господарських операцій, фактичне виконання яких підтверджується податковим органом в Акті перевірки та підставою для висновку про порушення позивачем вимог законодавства.

Крім того, судом було витребувано від Дарницького районного суду м. Києва належним чином засвідчену копію вироку Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 у справі № 753/16449/13-к (провадження № 1-кп/753/11/16) з відміткою про дату набрання вказаним вироком законної сили.

Так, за результатами судового розгляду кримінального провадження № 32012110020000007 від 26.11.2012 року по обвинуваченню:

- ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 200; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, Дарницький районний суд м. Києва ухвалив: ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України та виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні цих злочинів.

ОСОБА_8 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 200; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України та виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні цих злочинів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу прокурора у провадженні залишено без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2016 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - без змін.

Як вбачається з відбитку штемпелю Дарницького районного суду м. Києва вирок суду від 12.12.2016 набрав законної сили 01.04.2019.

При цьому, Дарницький районний суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, а обвинуваченою ОСОБА_2 злочинів передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 200; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України. Відтак, Дарницький районний суд м. Києва безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуальних законів чинних на момент проведення процесуальних дій, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що інкриміновані їм злочини, вчинено останніми.

Крім того, слід звернути увагу, що за результатами дослідження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2016 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , судом встановлено, що у межах кримінального провадження №32012110020000007 не було досліджено конкретних господарських операцій укладених (здійснених) між ПП Еталон ТС та контрагентами, а досліджувалися обставини створення підприємств, які були контрагентами позивача.

При цьому, у судовому засіданні відповідач не надав конкретних пояснень з приводу контрагентів позивача, не надав належних доказів, у яких були б відображені факти фіктивності господарських операцій.

Пунктом 73.5 ст. 73 ПК України обумовлено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг надати суду відповідь на питання про те, чи проводилися зустрічні звірки суб`єкта господарювання, для підтвердження висновків викладених у Акті 23.08.2013 № 89/22-01/36264083, а також не надав доказів цього.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження представника позивача стосовного того, що податковим органом не було дотримано вимог пункту 86.9 статті 86 ПК України, а саме порядку прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної з обставин визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України у десятиденний термін з дня отримання відповідного судового рішення (обвинувального вироку тощо), що набрало законної сили

Приписами п.86.9 ст. 86 ПК України визначено, що уразі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

У той же час, у кримінальному провадженні, на підставі якого було проведено позапланову виїзну перевірку ПП Еталон ТС , розслідувалося кримінальне правопорушення стосовного посадових осіб товариств - контрагентів позивача, водночас стосовно ПП Еталон ТС або його посадових осіб кримінальне розслідування не проводилося, відтак у податкового органу були відсутні підстави для застосування у даному випадку норми п.86.9 ст. 86 ПК України.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП Еталон ТС 23.08.2013 посадовими особами складено Акт № 89/22-01/36264083, який 23.08.2018 було отримано представником позивача, про що свідчить відмітка на ньому.

Податкові повідомлення-рішення на підставі вказаного Акта були прийняті ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області 09.09.2013, отже фактично контролюючим органом було допущено порушення приписів пункту 86.8 ст.86 ПК України, а саме порушено десятиденний термін для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, відповідно до Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Оскільки правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, є за визначенням ЦК України оспорюваним, факт його укладення сторонами з таким наміром повинен бути встановлений виключно судом.

Такий висновок узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009, згідно якої питання встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду виключно у судовому порядку у разі наявності відповідної суперечки.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, недійсними у судовому порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз`яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Оскільки жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях позивач вважає, що посилання в Акті перевірки на ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Так, згідно ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання самостійно, в позасудовому порядку, недійсними та/або нікчемними тих чи інших угод (правочинів) і даних, вказаних платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Відповідно до Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

На підставі викладеного суд вважає, що для обґрунтування нікчемності правочину необхідні фактичні дані, що свідчать про нікчемність саме такого правочину, а не якогось іншого.

При розгляді податкових спорів слід виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають за своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, актах виконаних робіт, банківських виписках, звітах достовірні.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених договорів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Отже, отримання податковим органом відомостей про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що в Акті перевірки відповідачем як суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій, про відсутність витрат позивача, про наявність взаємопов`язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем отриманих товарів/послуг у власній господарській діяльності.

Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що всі господарські операції позивача підтверджені первинними документами згідно вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд враховує вимоги ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , згідно якої відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарських операцій контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи, мали право укладати правочини та право здійснювати господарську діяльність.

Крім того, як зазначалося судом вище, вирок Дарницького районного суду від 12.12.2016, кримінальне провадження № 753/16449/13-к відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28 ч.2 ст.205; ч.5 ст.27 ч.3 ст.212; ч.3 ст. 27ч.2 ст.200; ч.3 ст.27 ч.2 ст. 209 КК України, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.28 ч.2 ст.205; ч.5 ст.27 ч.3 ст.212; ч.2 ст.27 ч.2 ст.200; ч. 2 ст.27 ч.2 ст. 209 КК України, є виправдувальним, а тому висновку податкового органу про те, що не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій між ПП Еталон ТС та контрагентами не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач здійснив визначення сум податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до чинного законодавства України, а висновки Акта перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 9 і 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (платіжне доручення від 29.01.2014 № 288), відтак витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.09.2013 № 0000742300 та № 0000752300, від 20.11.2013 № 000201230 та № 0002002300.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029; місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34) на користь Приватного підприємства Еталон ТС (код ЄДРПОУ 36264083; місцезнаходження: 08154, Київська область, м. Боярка, вул. Б.Хмельницького,55/1, кв.7) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 листопада 2019 р.